Рішення

від 19.11.2024 по справі 182/905/24

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/905/24

Провадження № 2/0182/1561/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.11.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради про стягнення не нарахованої та невиплаченої середньої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

19.02.2024 року позивач звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із зазначеним вище позовом, посилаючись на наступні обставини.

З 20.02.2020 року він працює на посаді вчителя предмету «Захист України» в Комунальному позашкільному навчальному закладі освіти «Нікопольський міжшкільний центр трудового навчання та технічної творчості» (далі КПНЗО «Нікопольський міжшкільний центр трудового навчання та технічної творчості»). На час трудових відносин з КПНЗО «Нікопольський міжшкільний центр трудового навчання та технічної творчості», заробітну плату позивачу нараховував та виплачував Відділ освіти і науки Нікопольської міської ради (далі відповідач).

01.03.2022 року, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», позивач був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі повістки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.02.2022 року. До 18.07.2022 року включно відповідачем виплачувався середній заробіток позивачу. Але з 19.07.2022 року було припинено виплату середнього заробітку на період проходження військової служби у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352-ІХ та внесенням змін до частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України. Позивач звертався до відповідача та до роботодавця щодо виплати середнього заробітку та надання документів, на підставі яких було припинено виплату середнього заробітку, на що отримав відмову. З листів відповідача можна дійти висновку, що окремо для припинення виплати середнього заробітку позивачу ніяких розпоряджень або наказів відповідачем не приймалося.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту», в редакції спірного періоду, у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

У частині 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» міститься спеціальна норма щодо положень частини 3 статті 119 КЗпП України, оскільки поширюється на педагогічних чи науково-педагогічних працівників. Спеціальна норма (ч.2 ст. 57 Закону України «Про освіту») має перевагу над загальною (ч.3 ст. 119 КЗпП) нормою. Прийнята пізніше в часі загальна норма (ч.3 ст. 119 КЗпП) не скасовує спеціальної норми. Тому за педагогічними чи науково-педагогічними працівниками призваними на військову службу за призовом під час мобілізації зберігається попередній середній заробіток .

З цих підстав позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за період з 19.07.2022 року по 23.12.2023 року включно в розмірі 229 406,63 грн. на підставі наведеного в позові розрахунку.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.05.2024 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву, у відповідності дост.178 ЦПК України, і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.24-25).

Сторони належним чином були повідомлені про розгляд справи в суді, шляхом направлення на їх електронні адреси, зазначені в позові, копії ухвали про відкриття провадження.

13.06.2024 року, скориставшись своїм правом, відповідач направив на електронну адресу суду відзив на позовну заяву, згідно якого не визнає позовні вимоги з наступних підстав.

Відповідач погоджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно працює на посаді вчителя предмету "Захист України" КПНЗО "Нікопольський міжшкільний центр трудового навчання та технічної творчості" з 20.02.2020 року. Роботодавцем позивача є КПНЗО "Нікопольський міжшкільний центр трудового навчання та технічної творчості", що підтверджується наказом №4-к/тр від 19.02.2020 року про прийняття ОСОБА_1 на роботу.

Згідно наказу директора КПНЗО "Нікопольський міжшкільний центр трудового навчання та технічної творчості" Тетяни Чернявської за №11-к/тр від 01.03.2022 року, ОСОБА_1 , увільнено від роботи з 01.03.2022 року у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку на час військової служби за контрактом. Копія даного наказу №11-к/тр від 01.03.2022 року надана роботодавцем позивача до Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради, та зберігається в матеріалах відповідача.

Відповідач не заперечує факт виплати позивачу заробітної плати з 01.03.2022 року по 19.07.2022 року згідно з ч.3 ст.119 КЗпП України. Але зазначає, що виплати були припинені у зв`язку із набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352-ІХ від 01.07.2022 року, відповідно до якого внесено зміни у ч.3 ст.119 КЗпП України - слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».

Після підписання Президентом України та опублікування Закону України від 22.11.2023 року № 3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, та який встановлює нові правила надання відпусток під час та після воєнного стану, з 24.12.2023 року за мобілізованими педагогічними та науково-педагогічними працівниками зберігається лише місце роботи й посада відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України. Збереження середнього заробітку з 24.12.2023 року не передбачено.

З урахуванням того, що позивачем не було надано до Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради документи, які підтверджують статус педагогічного працівника, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, у відповідача були відсутні підстави для нарахування та виплати середнього заробітку, і тому такі нарахування і виплати не здійснювались. Натомість, такі документи позивач надав лише при зверненні до суду з даним позовом, а отже, без звернення позивача до відповідача з належним чином оформленими документами, які підтверджують проходження ОСОБА_1 військової служби під час мобілізації на особливий період, у Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради були відсутні правові підстави для нарахування та виплати середнього заробітку за період з 19.07.2022 року до 23.12.2023 року.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2ст.247 ЦПК України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до наступного.

Конституція України гарантує кожному громадянину право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Основними законодавчими актами, які регулюють питання оплати праці є Закон України Про оплату праці та Кодекс законів про працю України.

Згідно зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У частині 4статті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їйКонституцієюабо законом.

Згідно ч.2ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною першою ст.55Конституції Українипроголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 20.02.2020 року працює на посаді вчителя предмету «Захист України» в КПНЗО «Нікопольський міжшкільний центр трудового навчання та технічної творчості», що підтверджується довідкою Нікопольського міжшкільного центру трудового навчання та технічної творчості від 28.11.2023 № 124 (а.с.16). На час трудових відносин з КПНЗО «Нікопольський міжшкільний центр трудового навчання та технічної творчості» заробітну плату позивачу нараховував та виплачував Відділ освіти і науки Нікопольської міської ради, про що свідчать лист Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради від 09.02.2024 року № 91 (а.с.15) та довідка Форми ОК-7 від 13.02.2024 року (а.с.12-14), крім того, даний факт не заперечується стороною відповідача у відзиві на позовну заяву.

01.03.2022 року, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», позивач був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі повістки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.02.2022 року, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2022 року № 46 (а.с.11).Довідкою №1231 від 04.11.2024 року, наданою командиром військової частини НОМЕР_1 , підтверджується факт перебування позивача на військовій службі в даній військовій частині (а.с.57).

Листом Відділу освіти на науки Нікопольської міської ради Дніпропетровської області за № 15 від 09.02.2024 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що, у відповідності до ч.3 ст.119 ЗУ «Про внесення змін до деяких актів України щодо оптимізації трудових відносин» з 19 липня 2022 року йому була припинена виплата середньомісячної заробітної плати (а.с.15), наказу або розпорядження щодо припинення виплати заробітної плати відповідачем не виносилось.

Так, загально відомим є факт, щоУказом ПрезидентаУкраїни №64/2022 24лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє й на даний час. Отже, починаючи з 24.02.2022 року в Україні діє режим особливого періоду, визначений ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно із частиною 2 статті 39Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною 3 статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною 1 статті 53 і частиною 2 статті 57 Закону України «Про освіту», частиною 2 статті 44, частиною 1 статті 54 і частиною 3 статті 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», частиною 2 статті 46 Закону України «Про вищу освіту».

19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», яким, зокрема, внесено зміни до частини 3 статті 119Кодексу законівпро працюУкраїни щодо припинення збереження середнього заробітку працівникам, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Тобто, відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України, починаючи з 19.07.2022 року за працівниками, які призвані на військову службу, зберігається місце роботи і посада, проте не зберігається середній заробіток.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст.57Закону України«Про освіту» у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Оскільки ОСОБА_1 працює на посаді вчителя предмету «Захист України» в КПНЗО «Нікопольський міжшкільний центр трудового навчання та технічної творчості», і даний факт підтверджує відповідач у відзиві на позовну заяву, отже на нього поширюється дія Закону України «Про освіту», який є спеціальним законом, а тому саме вказаний закон застосовано до спірних правовідносин.

Законом Українивід 22листопада 2023року №3494-IX«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо впорядкуваннянадання тавикористання відпусток,а такожінших питань» у частині другійстатті 57Закону України«Про освіту» слова «чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» виключено. Цей Закон набрав чинності 24.12.2023 року.

Таким чином, за загальними нормамиКЗпП Українизбереження середнього заробітку за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період було передбачено лише до 18 липня 2022 року.

Натомість, спеціальними нормамиЗакону України «Про освіту»збереження середнього заробітку за педагогічним чи науково-педагогічним працівником, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період було передбачено до 23 грудня 2023 року.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 16.10.2023 року по справі №718/209/23 зазначено, що спеціальна норма (частина 2статті 57 Закону України «Про освіту») має перевагу над загальною (частина 3статті 119 КЗпП) нормою (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі загальна норма (частина 3статті 119 КЗпП) не скасовує спеціальної норми (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Тому за педагогічними працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігається попередній середній заробіток.

Крім того, Верховний Суд у постанові по справі № 263/15749/16-а (адміністративне провадження № К/9901/19025/18) від 09 листопада 2018 року зазначив, що, у випадку наявності колізії між спеціальним законом та загальним законом, застосуванню підлягають норми спеціального закону.

Враховуючи, що позивач є педагогічним працівником, який був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період з 01.03.2022 року і проходить службу по даний час, на нього поширюються не лише гарантії прав працівників, передбачені загальними нормами трудового законодавства, але й гарантії, передбачені спеціальними нормами, а тому позивач мав право на отримання середнього заробітку до 23 грудня 2023 року, а відповідач без достатніх правових підстав припинив його виплату.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивач зобов`язаний був надати до централізованої бухгалтерії відділу освіти та науки документи, які підтверджували б статус педагогічного працівника, який проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період або військової служби за призовом із числа резервістів в особливий період, з наступних підстав. У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що згідно наказу №11-к/тр від 01.03.2022 року директора КПНЗО "Нікопольський міжшкільний центр трудового навчання та технічної творчості" Тетяни Чернявської, ОСОБА_1 , вчителя, увільнено від роботи з 01.03.2022 року у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку на час військової служби за контрактом (а.с.45), копія даного наказу надана роботодавцем позивача до Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради та зберігається в матеріалах відповідача, а отже тим самим відповідач підтверджує, що йому відомо, що позивач має статус педагогічного працівника, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації.

Таким чином, викладенні обставини з посиланням на докази в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження, а тому суд вирішує питання щодо стягнення з відповідача суми середнього заробітку за період з 19 липня 2022 року по 23 грудня 2023 року.

Обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, з наступними змінами та доповненнями (далі Порядок №100).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №100 передбачено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п. 8 розділу ІV Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

13 425,95 грн. сума середнього заробітку, яку отримував позивач щомісячно з дати призову на військову службу до 19.07.2022 року (дня набрання чинності Закону № 2352-IX) відповідно до довідки Форми ОК-7 від 13.02.2024 року.

1) 13 425,95 грн./31 (кількість днів у липні 2022 року) * 13 (кількість днів у липні 2022 року за які відповідач не виплатив середній заробіток) = 4 630,24 грн.

2) 13 425,95 грн. * 16 місяців (з 01 серпня 2022 року по 30 листопада 2023 року) = 214815,20 грн.

3) 13 425,95 грн./31 (кількість днів у грудні 2023 року) * 23 (кількість днів у грудні 2023 року за які відповідач не виплатив середній заробіток) = 9 961,19 грн.

4) 4 630,24+214 815,20+9 961,19=229 406,63 грн.

Таким чином, загальна сума невиплаченого середнього заробітку за період з 19.07.2022 року по 23.12.2023 року складає 229 406,63 грн., щодо розрахунку заборгованості відповідач у відзиві на позовну заяву заперечень не мав.

Також, суд вважає, що право позивача на власність (майно) в її автономному значенні у виді середнього заробітку за місцем основної роботи захищається та практично гарантується ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки така виплата передбачена діючим національним законодавством та на час ухвалення даного судового рішення дотримані всі вимоги для її отримання позивачем, як педагогічним працівником (п. 22,23,28 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України», заява № 63134/00, п.64 рішення зазначеного суду від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» (заява № 377/02).

У відповідності до п. 2 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникам виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Згідно зі ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2294 гривень 07 копійок (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст.119,223 КЗпП України, ст.ст.2,5,57 Закону України «Про освіту», ст.16 ЦК України, Постановою КМУ«Про затвердженняПорядку обчисленнясередньої заробітноїплати» №100від 08.02.1995 року, ст.ст.2,10,12,13,81,82,89,263,430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради про стягнення не нарахованої та невиплаченої середньої заробітної плати задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за період з 19.07.2022 року по 23.12.2023 року включно.

Стягнути з Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 02142336) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), середній заробіток за період з 19.07.2022 року по 23.12.2023 року включно, в розмірі 229406,63 грн. (двісті двадцять дев`ять тисяч чотириста шість грн.) 63 коп.

Рішення в частині стягнення середньомісячної заробітної плати в сумі 13 425,95 грн. (тринадцять тисяч чотириста двадцять п`ять грн. 95 коп.) допустити до негайного виконання.

Стягнути з Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 02142336) на користь держави судовий збір в розмірі 2294, 07 грн. (дві тисячі двісті дев`яносто чотири грн.) 07 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. В. Рунчева