Рішення

від 29.10.2024 по справі 216/8222/23

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/8222/23

провадження 2/216/1051/24

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

29 жовтня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:Цимбалістенко О.В.,

за участю секретаря судового засідання:Дячук К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (даліпозивач) звернувся до Центрально-Міський районний суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина після померлого складається з квартири АДРЕСА_1 .

Звернувшись за отриманням свідоцтва про право на спадщину, позивачу було повідомлено, що на вказане нерухоме майно накладено арешт відповідачем. Про виконавче провадження, у межах якого накладено арешт, позивачу не відомо. За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо боржника виконавчі провадження відсутні.

Позивач звернулась з заявою про зняття арешту до відповідача, на що отримала відповідь: "згідно інформаційної електронної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна виявлено обтяження, а саме: 15.10.2009 року за реєстраційним номером №21273084, державний реєстратор ОСОБА_3 , на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №АЕ 956406 від 15.10.2009 р. виданої Центрально-Міським ВДВС Криворізького міського управління юстиції, предмет обтяження: все нерухоме майно. У період накладення обтяження на майно боржника у Автоматизованій системі виконавчих проваджень та Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень виконавчих проваджень не виявлено. Отже, винести постанову про зняття арешту з майна боржника не є можливим, оскільки, встановити у рамках якого виконавчого провадження виносилась постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження неможливо, у зв`язку з відсутністю інформації, у вищезазначені-: державних реєстрах". Також повідомлено, що матеріали виконавчого провадження знищено зі строком зберігання. Рекомендовано звернутись до суду.

У зв`язку з чим просить суд зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №АЕ 956406 від 15.10.2009 року, виданої Центрально-Міським ВДВС Криворізького міського управління юстиції, предмет обтяження: все нерухоме майно, зареєстровано 15.10.2009 року за реєстраційним номером №21273084, державний реєстратор ОСОБА_3 .

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.02.2024 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 216/8222/23, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження,

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 216/8222/23 до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання 29 жовтня 2024 року не з`явилась, проте надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання відповідач 29 жовтня 2024 року не з`явився про місце, дату та час засідання повідомлявся належним чином.

До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає справу за відсутності відповідачів.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно відповіді доданої до позовної заяви від Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.11.2023 року з інформаційної електронної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого, майна виявленообтяження, а саме:

- 15.10.2009 року за реєстраційним номером №21773084, державним реєстратором Рощиною Марією Олександрівною, накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження №АЕ 956406 від 15.10.2009 видано Центрально-Міським ВДВС Криворізького міського управління юстиції, предмет обтяження: все нерухоме майно ОСОБА_2 .

Також звищезазначеного листавбачається,що винестипостанову прозняття арештуз майнаборжника неє можливим,оскільки,встановити урамках якоговиконавчого провадженнявиносилась постановапро арештмайна боржниката оголошеннязаборони йоговідчуження неможливо,у зв`язкуз відсутністюінформації,у вищезазначенихдержавних реєстрах,а матеріаливиконавчого провадження знищено зі строком зберігання.

За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо боржника виконавчі провадження відсутні.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який є сином позивача. Спадщина після померлого складається з квартири АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду із зазначеним позовом, позивач обґрунтував свої вимоги тим, що накладення арешту на майно порушує його права на спадщину та розпоряджатись належним, як спадкоємцю, нерухомим майном.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною першоюстатті 19 ЦПК Українипередбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно із частиною першоюстатті 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина першастатті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої та другоїстатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогамистатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ч. 1, 2ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Україниможуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до частини першоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Отже позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно ч. 4ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено виключний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи те,що встановитиу рамкахякого виконавчогопровадження виносиласьпостанова проарешт майнаборжника таоголошення заборонийого відчуженняне можливо,у зв`язкуз відсутністюінформації,у вищезазначенихдержавних реєстрах,за данимиАвтоматизованої системивиконавчого провадженнящодо боржникавиконавчі провадженнявідсутні,а матеріаливиконавчогопровадження знищенозі строкомзберігання за таких обставин суд вважає доцільним зняти арешт, накладений на майно боржника, оскільки у подальшому застосуванні арешту відсутня необхідність.

Крім того, Верховний Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зістаттею 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другоюстатті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормамКонституції Українита Конвенції.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У даній правовій ситуації відмова в задоволенні позову щодо зняття арешту, накладеного на все майно ОСОБА_2 у обтяженні № 21273084, унеможливлює право позивача на спадщину. У зв`язку з тим, що наявність протягом тривалого часу (більше 14 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на прийняття спадщини та мирне володіння майном.

Таким чином, враховуючи наявність накладеного арешту на майно, оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з даним позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право на спадщину, суд дійшов висновку про необхідність захисту його права шляхом зняття арешту та заборони відчуження усього нерухомого майна боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,накладеного постановою та виданою Центрально-Міським ВДВС Криворізького міського управління юстиції державним реєстратором Рощиною Марією Олександрівною, від 15.10.2009 року, обтяження №21273084, серія та номер: АЕ 956406.

При цьому суд враховує, що згідност. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.12,13,49,76,81,141,263-268, 280, 281, 282, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна - задовольнити.

2.Зняти арешт та заборону на відчуження усього нерухомого майна боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який накладений постановою виданою Центрально-Міським ВДВС Криворізького міського управління юстиції та зареєстрованою державним реєстратором Рощиною Марією Олександрівною, від 15.10.2009 року, обтяження №21273084, серія та номер: АЕ 956406.

3. Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

4.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354ЦПКУкраїни до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

5.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

6. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

7.Відповідачі: Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34545876, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд.5.

Повне рішення складено 29.10.2024 року.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО