Рішення

від 15.11.2024 по справі 160/21940/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 рокуСправа №160/21940/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

13.08.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Держаної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №11180645/45088078 від 06.06.2024, №11180644/45088078 від 06.06.2024, №11180643/45088078 від 06.06.2024, №11180642/45088078 від 06.06.2024.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» наступні податкові накладні: №2000032 від 20.03.2024, №2200095 від 22.03.2024; №2800008 від 28.03.2024; №2900009 від 29.03.2024 датою їх первинного подання на реєстрацію;

- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.

- стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржувані рішення є протиправними, незаконними та таким, що підлягають скасуванню. Такі рішення не містять інформації, які саме документи складені із порушенням законодавства, контролюючим органом не надано оцінку тим документам, що фактично подано платником податку. Разом з тим, в оскаржуваних рішеннях не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні документів. Додаткове зазначення в оскаржуваних рішеннях про наявність у податкового органу податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій є грубим порушенням Порядку, так як така підстава для відмови в реєстрації ПН / РК відсутня. Крім того, податковим органом було проігноровано пояснення позивача та надані ним документи до пояснень.

Ухвалою від 15.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

02 вересня 2024 року на електронну адресу суду надійшов відзив від представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яким просить відмовити у задоволенні позовної заяви. Наголошено, що за результатами розгляду Комісією контролюючого органу прийнято оскаржувані рішення з причини наявності в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчать про здійснення платником податків ризикових операцій. Положеннями законодавства не встановлено обов`язок контролюючого органу зазначити конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН. Натомість, обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів. Крім того, контролюючий орган не може наперед знати, які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особистостей. Тобто, платнику податку надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації ПН), не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів. Отже законодавством не встановлено обов`язку контролюючого органу та відповідної процедури конкретизації переліку документів, необхідних для реєстрації ПН. Окрім іншого, платником податків не було надано повідомлення щодо додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначених у ПН. Наголошено на дискреційних повноваженнях ДПС України щодо реєстрації ПН/РК у ЄРПН.

02 вересня 2024 року на електронну адресу суду надійшов відзив від представника ДПС України, яким просить відмовити повністю у задоволенні позовної заяви. Наголошено, що положеннями законодавства не встановлено обов`язок контролюючого органу зазначити в квитанції конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН. Натомість, обов`язком платника податку є надання повного пакету первинних документів, вичерпний перелік яких встановлено Порядком. Крім того контролюючий орган не може наперед знати, які саме документи наявні у платника податку, адже перелік документів, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію, може змінюватися залежно від її особистостей. Тобто, платнику податку надано альтернативу обрання самостійних рішень (надання пояснень та/або документів для реєстрації ПН), не обмежуючи його тим самим у поданні виключного переліку документів. Отже, законодавством не встановлено обов`язку контролюючого органу та відповідної процедури конкретизації переліку документів, необхідних для реєстрації ПН. Наголошено на дискреційних повноваженнях ДПС України щодо реєстрації ПН/РК у ЄРПН.

02.09.2024 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 05.09.2024 року суд відмовив у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09.09.2024 року через систему «Електронний суд» на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзиви Відповідачів. Наголошено про відсутність повноважень у представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та представника ДПС України звертатись до суду з процесуальними документами. Крім того, контролюючим органом недотримано чіткості та недвозначності щодо інформації, зазначеної у квитанціях та оскаржуваних рішеннях. Процедура реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є тотожною процедурі проведення перевірки контролюючим органом під час здійснення податкового контролю. Також, наведені аргументи на позицію відповідачів щодо дискреційних повноважень ДПС України, пов`язані з реєстрацією ПН/РК у ЄРПН.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» є юридичною особою, яка створена, зареєстрована та здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством України, починаючи з 13.12.2022, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №2304624500026 від 27.01.2023 року з Реєстру платників ПДВ.

Основним видом діяльності ТОВ «УКРНОР» є неспеціалізована оптова торгівля (код класифікації КВЕД 46.90).

З матеріалів справи слідує, що між ТОВ «УКРНОР» (як Постачальник по договору) та ТОВ «ЕЛКО УКРАЇНА», код в ЄДРПОУ 39160089 (як Покупець по договору) укладено договір поставки №2021037/30040 від 15.11.2023 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві термінали мобільних телефонів, цифрову фототехніку, електротехнічні товари, обладнання та аксесуари в асортименті (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами договору.

Поставка товару покупцю - ТОВ «ЕЛКО УКРАЇНА» підтверджується наступними видатковими накладними: №24017494 від 20.03.2024 на суму з ПДВ 234482,22 гривень; №24018052 від 22.03.2024 на суму з ПДВ 2045844,00 гривень; №24019166 від 28.03.2024 на суму з ПДВ 1504950,12 гривень; №24019595 від 29.03.2024 на суму 1722314,10 гривень.

За наслідками вищезазначених господарських операцій позивачем складено та подано до реєстрації в ЄРПН наступні податкові накладні: №2000032 від 20.03.2024 на суму 234 482,22 гривень, №2200095 від 22.03.2024 на суму 2045844,00 гривень, №2800008 від 28.03.2024 на суму 1504950,12 гривень, №2900009 від 29.03.2024 на суму 1722314,10 гривень.

ТОВ «УКРНОР» направило на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних вищезазначені податкові накладні.

Однак, позивач отримав квитанції, згідно із яких реєстрацію вишезгаданих податкових накладних було зупинено.

Причиною зупинення зазначено пункт 7 Критеріїв ризиковості платника податку. Також в квитанції було запропоновано Позивачу «надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З метою реєстрації спірних податкових накладних позивач 31.05.2024 року надіслав до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомлення №3105/1 про надання пояснень та копії документів щодо вказаних податкових накладних. До Повідомлення прикріплені 33 додатка.

Також позивач подавав пояснення, які оформлені листом №3105/1 від 31.05.2024 року, в якому викладено аргументацію про неправомірність зупинення реєстрації податкових накладних, необхідності їх реєстрації, надані копії документів на підтвердження здійснення господарських операцій по вказаним податковим накладним, та документи на усунення відповідностей по пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме:

- зовнішньоекономічні договори поставки №0111SDUK від 01.11.2023; митні декларації №23UA209120027980U4 від 18.11.2023 з доповненнями, №23UA209120028163U8 від 20.11.2023 з доповненнями та аркушем коригування, №23UA209120028183U7 від 21.11.2023 з доповненнями, №23UA209120029723U7 від 09.12.2023 з доповненнями, №23UA209120030009U0 від 13.12.2023 з доповненнями та аркушем коригування, №23UA209120030497U2 від 19.12.2023 з доповненнями, №24UA209120000462U0 від 09.01.2024 з доповненнями, та аркушем коригування, №24UA209120002847U2 від 01.02.2024 з доповненнями, №24UA209120004153U7 від 14.02.2024 з доповненням, №24UA209120004651U5 від 20.02.2024 з доповненнями, №24UA209120004652U4 від 20.02.2024 з доповненнями; договір поставки №УТ010923 від 01.09.2023; видаткову накладну №50016 від 01.11.2023, , що підтверджує закупку товару у постачальника ТОВ «ТД ЦИФРОТРЕЙДИНГ»; оборотно-сальдову відомість по рахунку № 632;

- договір поставки №2021037/30040 від 15.11.2023, видаткові накладні: №24017494 від 20.03.2024 на суму з ПДВ 234 482,22 гривень; №24018052 від 22.03.2024 на суму з ПДВ 2 045 844,00 гривень; №24019166 від 28.03.2024 на суму з ПДВ 1 504 950,12 гривень; №24019595 від 29.03.2024 на суму 1 722 314,10 гривень; реєстр платіжних доручень за квітень 2024 року із відображенням сум оплати за товар покупцем ТОВ «ЕЛКО УКРАЇНА», оборотно - сальдову відомість по рахунку 361;

- штатний розклад, наказ про призначення директором, договір суборенди нежитлового приміщення №1З086848 від 13.12.2023р., форму № 20-ОПП від 29.12.2022, договір комплексного логістичного обслуговування №У-1072023 від 30.06.2023, на підставі якого позивач користується послугами по прийманню, маркуванню, зберіганню, відвантаженню товарів, передачі їх в адресу будь-яких покупців позивача через перевізників або власними силами та інші послуги;

- докази направлення контролюючому органу річної податкової декларації за 2023 рік ТОВ «УКРНОР» та його фінансової звітності за 2023 рік, як додаток до річної декларації з податку на прибуток підприємства; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №13167891 від 10.04.2024 про оплату штрафної санкції в мусі 170,00 гривеньь за невчасну подачу декларації 1 раз за рік податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9385742494 від 04.04.2024.

У подальшому, не зважаючи на подані документи та пояснення Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті рішення №№11180645/45088078, 11180644/45088078, 11180643/45088078, 11180642/45088078 від 06.06.2024, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних у зв`язку з наданням документів, які складені з порушенням законодавства. У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано: «Наявність в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податкові ризикових операцій».

Не погоджуючись з рішенями про відмову у реєстрації податкових накладних вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав..

Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннямистатті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимогЗакону України«Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом201.7 статті 201 ПК Українипередбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем складено та надіслано до контролюючого органу спірні податкові накладні для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт201.16 статті 201 ПК України).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165(далі - Порядок №1165).

Пунктами 4, 5, 6, 7, 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За змістом пунктів 11, 25 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як встановлено судом, у квитанціях контролюючим органом сформовано висновок про відповідність спірних податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 7 Критеріїв здійснення операцій, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН.

У Додатку 1 Порядку №1165 визначено пункти Критеріїв ризиковості платника податку. Так, платник податку відповідає пункту 7 Критерію ризиковості платника податку, коли платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

В матеріалах справи міститься річна податкова декларація позивача за 2023 рік та фінансова звітність за 2023 рік, як додаток до річної декларації з податку на прибуток підприємства, платіжна інструкція кредитового переказу коштів №13167891 від 10.04.2024 року про оплату грошових зобов`язань у сумі 170,00 грн. за несвоєчасну подачу декларації з податку на прибуток підприємства №9385742494 від 04.04.2024 року.

Отже, позивач вжив дії для його визнання невідповідним пункту 7 Критерію ризиковості платника податку.

Разом з тим такі квитанції не містять податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначеної у спірних податкових накладних.

На підтвердження цих обставин, доказів у формі рішення суду не надано, не надано і доказів існування такого рішення.

В своєю чергою, в квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

У квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не наведений.

Натомість, в якості додаткового показника зазначені такі показники, як Р та D. Однак, такий покажчик не є прийнятним, оскільки розрахункові величини D та P - є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто, ці величини ні за яких умов не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості платника податку.

Крім того не зазначено і конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних.

Можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкових накладних напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.

Водночас механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу Українизупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, встановленонаказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктами 2-7 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймає комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначеніпунктом 9цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимогКодексута Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»і«Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку про те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

У постанові від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20 (№К/9901/32767/20) Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу (п.53).

У постанові від 03.11.2021 року у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд (вказана правова позиція підтримана в подальшому у постановах Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а, від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 28.06.2022 у справі №380/9411/21, від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21).

Суд встановив, що контролюючий орган в оскаржуваних рішеннях зазначив підставу відмови у реєстрації спірних ПН «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». Додатково інформація: «Наявність в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій».

В оскаржуваних рішеннях не вказано, які з наданих платником податку копій документів складені із порушенням законодавства та які невідповідності законодавству.

Більш детальної інформації, оскаржувані рішення не містять, відповідач не зазначає і не розкриває суті та характеру наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття спірних рішень, не ідентифікує конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, якими супроводжувались відповідні операції. Контролюючим органом не спростовано того, що первинно надані позивачем документи вповній мірі підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

В ухвалі від 16.11.2020 року у справі №640/17687/19 Верховний Суд зазначив, що зупиняючи реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган запропонував платнику податку надати пояснення та/або копії документів, достатні для реєстрації податкових накладних, не вказавши, однак, через недостатність яких саме документів реєстрацію податкових накладних зупинено. На виконання вимоги контролюючого органу, в електронній квитанціїї про зупинення реєстрації податкової накладної надати копії документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, позивач надав пояснення та копії документів. Не зазначення контролюючим органом конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, згідно з висновком суду, виключає оцінку поведінки позивача як неправомірної.

У постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 сформовано висновок, згідно з яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Контролювальним органом в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних платнику податку запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для реєстрації податкової накладної.

Проте в квитанціях не вказано конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних. Крім того, судом досліджено, що позивач із поясненнями надав Головному управлінню ДПС в Дніпропетровській області документи, що слугують підставою для виключення позивача, з переліку платників, які відповідають пункту 7 Критерію ризиковості платника податку.

Суд зауважує щодо необґрунтованості тверджень контролюючого органу про наявність ризиковихоперацій, оскільки у спірних рішеннях не містяться визначення того, яка саме операція є ризиковою, та хто з контрагентів, або сам позивач здійснює, або здійснював ризикову операцію.

На переконання суду подані позивачем документи для реєстрації податкових накладних №2000032 від 20.03.2024, №2200095 від 22.03.2024; №2800008 від 28.03.2024; №2900009 від 29.03.2024 в повній мірі підтверджують господарські операції позивача з ТОВ «ЕЛКО УКРАЇНА» щодо реалізації товарів, а подані позивачем річна податкова декларація за 2023 рік, фінансова звітність за 2023 рік, платіжна інструкція кредитового переказу коштів №13167891 від 10.04.2024 року про оплату штрафу слугують підтверджують усунення відповідностей по пункту 7 Критеріїв ризиковості платника податку, та ці документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН вказаних податкових накладних.

Таким чином, в цьому випадку суд зазначає, що використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Не зазначення контролюючим органом конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, виключає оцінку поведінки позивача як неправомірної.

Згідно з пунктом 10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії податкового органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Однак, прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних обумовлене наданням контролюючому органу документів, складених із порушенням законодавства.

Відтак суд зробив висновок, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки факт зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Своєю чергою, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 року №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 року №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 року№К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18).

Приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (зі змінами) передбачено, що у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, яке наблало законної сили, такі податкові накладні/розрахунки коригування реєструються у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування. При цьому, датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Підсумовуючи вищевикладене, суд робить висновок про те, що оскаржувані рішення з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: №№11180645/45088078, 11180644/45088078, 11180643/45088078, 11180642/45088078 від 06.06.2024;п ідлягають скасуванню.

Стосовно позовної вимоги позивача Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні податкові накладні: №2000032 від 20.03.2024, №2200095 від 22.03.2024; №2800008 від 28.03.2024; №2900009 від 29.03.2024, датою їх первинного подання на реєстрацію, суд зазначає пор таке.

Відповідно до п.28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідні до положення містить і Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 19, п. 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин, враховуючи той факт, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних податкові накладні: №2000032 від 20.03.2024, №2200095 від 22.03.2024; №2800008 від 28.03.2024; №2900009 від 29.03.2024, визнані судом протиправними та скасовані, з урахуванням положень пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 року, пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, суд вважає доцільним зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних такі податкові накладні податкові накладні: №2000032 від 20.03.2024, №2200095 від 22.03.2024; №2800008 від 28.03.2024; №2900009 від 29.03.2024, складені Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНОР", датою їх первинного подання на реєстрацію.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНОР" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 12112,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією № 8600 від 20.07.2024 року.

Оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 12112,00 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Стосовно витрат на правничу допомогу.

Відповідно достатті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2ст. 134 КАС Українипередбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3ст.134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); (3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; (4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначалося вище, за правилами ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7ст.139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: (1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; (2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; (3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; (4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ятастатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд встановив, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 18/07 від 18.07.2024; додаткову угоду №4 від 31.07.2024 до договору про надання правничої допомоги №18/07 від 18.07.2024; акт прийому-передачі виконаних послуг №4 від 31.07.2024; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1307521 від 06.08.2024.

У матеріалах справи міститься також платіжна інструкція №13174092 від 01.08.2024 року, відповідно до якої ТОВ «УКРНОР» сплатило Адвокатському бюро «Олександра Шевченка» суму у розмірі 5000,00 грн. Призначення платежу: оплата адвокатських витрат на підставі акту № 4 від 31.07.2024 року по договору №18/07 від 18.07.2024 та додаткової угоди № 4 від 24.07.2024 року.

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Тож, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Велика Палата Верховного Суду 16.11.2022 у справі №922/1964/21 акцентувала увагу, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст.627 ЦК України. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальнимзакономчітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що дана справа в силу пункту 2 частини 6статті 12 КАС Україниє справою незначної складності.

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи є належним чином обґрунтована, а також співмірна обсягу послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Розподіл судових витрат у вигляді судового збору здійснюється у відповідності дост. 139 КАС України.

Керуючись ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» (49107, місто Дніпро, проспект Гагаріна будинок 74, офіс 316, код ЄДРПОУ 450888078) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 17-А, код ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №11180645/45088078 від 06.06.2024, №11180644/45088078 від 06.06.2024, №11180643/45088078 від 06.06.2024, №11180642/45088078 від 06.06.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати податкові накладі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР», а саме: №2000032 від 20.03.2024, №2200095 від 22.03.2024; №2800008 від 28.03.2024; №2900009 від 29.03.2024, датою їх первинного подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» (49107, місто Дніпро, проспект Гагаріна будинок 74, офіс 316, код ЄДРПОУ 450888078) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12112,00 грн

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНОР» (49107, місто Дніпро, проспект Гагаріна будинок 74, офіс 316, код ЄДРПОУ 450888078) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук