Рішення

від 15.11.2024 по справі 160/24034/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 рокуСправа №160/24034/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Нікопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до відповідача-1: Нікопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі відповідач 1, Нікопольське об`єднане УПФУ), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач, з урахуванням уточнень, просить:

-рішення № 047250020508 від 12 квітня 2024 року Нікопольського об`єднаного управління ПФУ про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 - визнати протиправним.

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 періоди роботи: у гірничо-рятувальних загонах з 01.01.2006 р. по 20.06.2013р., з 01.07.2021 р. по 31.12.2023 р.; періоди роботи позивача у ВАТ Марганецький ГЗК" з 01.09.1992 р. по 31.10.1992 р., з 27.09.1993 р. по 13.04.1994 р.; зарахувати до загального стажу роботи позивача період роботи з 20.06.1994 р. - 28.08.1998 р. на посаді відеоінженера в ТОВ ДЕВП "Крон".

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з дати призначення пенсії - 12 січня 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідачем 1 протиправно не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоди роботи: у гірничо-рятувальних загонах з 01.01.2006 р. по 20.06.2013р., з 01.07.2021 р. по 31.12.2023 р.; періоди роботи позивача у ВАТ Марганецький ГЗК" з 01.09.1992 р. по 31.10.1992 р., з 27.09.1993 р. по 13.04.1994 р.; до загального стажу роботи позивача період роботи з 20.06.1994 р. - 28.08.1998 р. на посаді відеоінженера в ТОВ ДЕВП "Крон". Не зарахування відповідачем вказаних періодів роботи позивача істотно вплинуло на розмір його пенсії, в зв`язку із чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 16.09.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ч. 5, абз. 1 ч. 6, абз. 1 ч. 7 ст. 18 КАС України передбачено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п. 37 підрозділу 2 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

Відповідно до п. 17 підрозділу 1 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зареєстроване в Електронному кабінеті «Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи".

Ухвала суду від 16.09.2024 року, якою відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 2 17.09.2024 р. 10:11, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Копія позовної заяви та додатками була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 2 04.09.2024 р. 18:04, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Копія уточненої позовної заяви була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 2 12.09.2024 р. 00:11, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Станом на 15.11.2024 р. (з урахуванням строку на поштове відправлення) та станом на день розгляду справи по суті, відзив на позовну заяву, а також витребувані судом докази від відповідача 2 до суду не надходив.

Пояснень, заяв або клопотань по суті спору відповідачем 2 до суду також не надано.

Ухвала суду від 16.09.2024 року, якою відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи була направлена на адресу відповідача 1 шляхом поштового зв`язку та була отримана 30.09.2024 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на 2024 р. (з урахуванням строку на поштове відправлення) та станом на день розгляду справи по суті, відзив на позовну заяву, а також витребувані судом докази від відповідача 1 до суду не надходив.

Пояснень, заяв або клопотань по суті спору відповідачем 1 до суду також не надано.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Нікопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № 047250020508 від 12 квітня 2024 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, умови призначення ЗУ №1058, прик. Полож. П. 2 ч. 1; ЗУ №1788, ст. 13, а (робота за списком №1).

Згідно розрахунку форми РС-право ОСОБА_1 при призначенні пенсії були не зараховані наступні періоди його роботи за Списком №1 у гірничо-рятувальних загонах з 01.01.2006 р. по 20.06.2013р., з 01.07.2021 р. по 31.12.2023 р.; періоди роботи у ВАТ Марганецький ГЗК" з 01.09.1992 р. по 31.10.1992 р., з 27.09.1993 р. по 13.04.1994 р. до пільгового стажу та період роботи з 20.06.1994 р. - 28.08.1998 р. на посаді відеоінженера в ТОВ ДЕВП "Крон" до загального стажу.

Вважаючи протиправним рішення № 047250020508 від 12 квітня 2024 року Нікопольського об`єднаного управління ПФУ, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до норм Конституції України гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Пунктом першим частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 ст. 45 Закону України № 1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною 3 ст. 24 Закону України № 1058-IV встановлено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 114 Закон № 1058- ІV передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абз.1 п.1 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

На момент внесення у трудову книжку позивача запису про роботу позивача з 01.09.1992 р. по 31.10.1992 року була чинна Інструкція "Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях", затверджена постановою Держкомпраці СРСР по праці і соціальних питаннях від 20 червня 1974 року № 162.

В подальшому була прийнята Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.

Пунктами 2.2 - 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Щодо спірних періодів, то судом досліджено копію трудової книжки позивача НОМЕР_1 , з якої вбачається наступне:

25.05.1992 позивач прийнятий до Марганецького ГЗК на шахту №8 учнем підземного електрослюсара чергового та по ремонту обладнання;

01.09.1992 - переведений на шахті №8 підземним електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання 2 розряду;

31.10.1992 - звільнений в зв`язку з закінченням виробничої практики;

27.09.1993 - прийнятий до Марганецького ГЗК на шахту №6 підземним електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання 3-го розряду;

13.04.1994 звільнений за власним бажанням;

28.08.1998 зарахований на посаду відеоінженера ТОВ ДЕВП "Крон";

28.08.1998 - звільнений за власним бажанням;

30.12.2005 - прийнятий до Оперативного воєнізованого гірничорятувального взводу ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаду командира відділення згідно з контрактом;

30.06.2016 - звільнений у зв`язку з переведенням до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

01.07.2013 прийнятий на посаду командира відділення Восьмого взводу у зв`язку з пререведенням з Марганецького СВГРЗ ДСНС України, на контрактній основі;

04.07.2015 р. - переведений на посаду помічника командира Восьмого взводу на контрактній основі;

04.01.2021 р. - переведений командиром відділення Восьмого взводу, на контрактній основі;

05.06.2021р. - переведений помічником командира восьмого взводу, на контрактній основі.

Суд наголошує, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його страхового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивачу буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

В даному випадку, суд звертає увагу, що вказані записи в трудовій книжці зроблені чітко, зрозуміло, відсутні ознаки підробок, у зв`язку з чим наведені вище доводи відповідача не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні зазначених періодів роботи до стажу.

Також суд зазначає, що законодавець пов`язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи.

Водночас суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача в частині спірних періодів містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем недоліки не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні означеного періоду роботи позивача до стажу роботи, що враховується у призначенні пенсії.

Суд також звертає увагу, що не усі недоліки записів у трудовій книжці або у довідках можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у наданих документах.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від25 квітня 2019 року у справі №593/283/17 та від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Окрім того, як зазначалося вище, згідно з підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію зокрема : 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Однак, як встановлено судом, відповідачами не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити загальний та пільговий стаж позивача.

Крім того, відповідачі правом на надання відзиву та/або пояснень по суті спору не скористались.

Пояснення щодо підстав не зарахування спірних періодів до загального та пільгового стажу позивача при призначенні пенсії до суду не надали.

Отже, з урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що рішення № 047250020508 від 12 квітня 2024 року Нікопольського об`єднаного управління ПФУ про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 , є протиправним.

При цьому, оскільки пенсія позивачу вже призначена та виплачується, порушені права позивача слід відновити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

-зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 періоди роботи: у гірничо-рятувальних загонах з 01.01.2006 р. по 20.06.2013р., з 01.07.2021 р. по 31.12.2023 р.; періоди роботи позивача у ВАТ Марганецький ГЗК" з 01.09.1992 р. по 31.10.1992 р., з 27.09.1993 р. по 13.04.1994 р.;

-зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 20.06.1994 р. - 28.08.1998 р. на посаді відеоінженера в ТОВ ДЕВП "Крон".

-перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з дати призначення пенсії - 12 січня 2024 року.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень дії якого оскаржуються, не виконано покладеного на нього обов`язку доказування правомірності таких дій та не спростовано доводи позивача в цій частині.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки Нікопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області є структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та перебуває в стані припинення, то підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до відповідача-1: Нікопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (53210, Дніпропетровська область, м. Нікополь, проспект Трубників, 11б), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним рішення № 047250020508 від 12 квітня 2024 року Нікопольського об`єднаного управління ПФУ про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 періоди роботи: у гірничо-рятувальних загонах з 01.01.2006 р. по 20.06.2013р., з 01.07.2021 р. по 31.12.2023 р.; періоди роботи позивача у ВАТ Марганецький ГЗК" з 01.09.1992 р. по 31.10.1992 р., з 27.09.1993 р. по 13.04.1994 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 20.06.1994 р. - 28.08.1998 р. на посаді відеоінженера в ТОВ ДЕВП "Крон".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з дати призначення пенсії - 12 січня 2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2024 року.

Суддя О.М. Неклеса