Ухвала

від 18.11.2024 по справі 160/28471/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 листопада 2024 року Справа № 160/28471/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні заяву Дніпровської міської ради із запереченнями проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження справи за позовом керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство «Міські активи» Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави до Дніпровської міської ради про:

- визнання протиправною бездіяльності Дніпровської міської ради, яка полягає у непроведенні державної реєстрації права комунальної власності на захисні споруди цивільного захисту (сховища) № 13027 та № 13186, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2;

- зобов`язання Дніпровської міської ради вчинити дії щодо реєстрації права комунальної власності на захисні споруди цивільного захисту (сховища) № 13027 та № 13186, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2.

Ухвалою суду від 30.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

14.11.2024 до суду надійшов відзив Дніпровської міської ради, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. До відзиву додано заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Заяву обґрунтовано тим, що справа має значний інтерес для сторін та суспільства. Відповідач вважає, що з огляду на предмет спору, характер спірних правовідносин, для повного та всебічного з`ясування обставин справи, дослідження доказів розгляд справи має здійснюватися за правилами загального позовного провадження.

Вирішуючи заяву відповідача, суд дійшов такого висновку.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Приписами частини 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.

Проте предмет спору у даній справі не належить до категорій, визначених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.

Відповідачем не вказано та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів та надання яких пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту. Наведені відповідачем доводи не може бути враховано судом як обґрунтовану підставу для вирішення питання про перехід до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України), з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.

Крім того, учасники справи не обмежені у своєму праві подавати відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Також положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача та вважає за можливе продовжити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Керуючись ст.ст. 12, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Дніпровської міської ради із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.

Суддя В.В. Рянська