Рішення

від 01.08.2024 по справі 160/10450/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року Справа № 160/10450/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Савченка А.В.

при секретарі судового засідання Коростильові П.О.

за участю:

представника позивача Шатунова А.О.,

представника відповідача Курочкіної Л.М.,

розглянувши у судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Акціонерного Товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (вул.Симбірцева, буд. 1А, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029, код ЄДРПОУ 00191307) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр.Олександра Поля, 57, м.Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

22 квітня 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000/291/32-00-07-04-19 від 11.04.2024, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні від`ємного значення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2023 року в розмірі 29 812 315,00 грн. та №00/290/32-00-07-04-19 від 11.04.2024, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні від`ємного значення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2023 року в розмірі 69 731,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 17 432,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача дійшов помилкових висновків про порушення останнім приписів п. 192.3 статті 192, п.п. «а» п. 198.1, абз. 1-3 п. 198.2, абз.1-2 п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, з урахуванням норм п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, через що завищено суму податкового кредиту за грудень 2023 року на суму ПДВ 69 731,00 грн., внаслідок чого порушено п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за грудень 2023 року на 69 731,00 грн. Проте позивач не погоджується з вказаними твердженнями, оскільки ним правомірно було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за операціями з ТОВ «БУДПРОМЗАБЕЗПЕЧЕННЯ», ТОВ «БТ-СЕРВІС Україна», ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ», в ході здійснення реальних господарських операцій. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Первинні документи є достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товарів у ТОВ «БУДПРОМЗАБЕЗПЕЧЕННЯ», ТОВ «БТ-СЕРВІС Україна», ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» та настанні змін в майновому стані платника податків. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не встановлюють жодного конкретного порушення позивача вимог саме податкового законодавства в частині формування податкового кредиту. Посилання відповідача в акті перевірки на неможливість встановити походження товару та його виробника "по ланцюгу постачання", не підтверджує висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки його не зобов`язане встановлювати походження товару та виробника товару в "ланцюгу" його постачання для отримання права на податковий кредит з ПДВ. На переконання позивача, він не зобов`язан контролювати господарську діяльність та податкову дисципліну інших платників податків та безпосередніх контрагентів та відповідно не несе відповідальності за можливі порушення вимог чинного законодавства іншими суб`єктами господарювання. Крім того, на думку органу ДПС, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, встановлено, що в порушення вимог п. 200.41 статті 200, абзацу «в» п. 200.14 Податкового кодексу України на порушення абзацу «б» п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України у АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» включено до додатку 3 Декларації за грудень 2023 року, суму 29 882 046,00 грн. податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в той час, як Указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до якого компанію СТАРМІЛ ЛІМІТЕД «Starmill Limited» (відомості згідно з даними Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр: реєстраційний номер - НЕ193746, місцезнаходження юридичної особи: Республіка Кіпр, м. Нікосія (Themistokli Dervi, 3, Julia House, 1066, Nicosia, Cyprus) включено до переліку юридичних осіб до яких застосовуються персональні економічні та інші обмежувальні санкції терміном на 10 років - компанія є власником АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ»; компанію Кадіс Холдинг ЛТД (Kadis Holding LTD), місцезнаходження юридичної особи: Федерація Сент-Кітс і Невіс (Nisbetts Chambers, Chapel Street, P.O. Box 517, Charlestown, Nevis) включено до переліку юридичних осіб до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції терміном на 50 років. Враховуючи, що відповідно до даних інтернет-порталу SMIDA (www.smida.gov.ua) - єдиний інформаційний масив даних про емітента цінних паперів, створений агентством розвитку інфраструктури фондового ринку України, власником АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є СТАРМІЛ ЛІМІТЕД «Starmill Limited», пряме володіння - 99,88% акцій, й враховуючи введення обмежувальних санкцій, зокрема у вигляді блокування активів - тимчасового позбавлення права користування та розпорядження активами, СТАРМІЛ ЛІМІТЕД, як акціонер розпоряджається активами підприємства, в тому числі грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під санкції встановлені Указом Президента. Крім того, згідно опублікованої на офіційній сторінці АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» www.krruda.dp.ua Проміжної інформації емітента цінних паперів за 4 квартал 2023 року посадовими особами в тому числі є Члени Наглядової ради, представники Kadis Holding LTD Радченко Михайло Юрійович та ОСОБА_1 . Таким чином, Kadis Holding LTD через представників в межах компетенції членів Наглядової ради розпоряджаються активами підприємства, в тому числі грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під санкції, встановлені Указом Президента. Вказані вище висновки, є нічим іншим, як штучним створенням передумов для відмови АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» в бюджетному відшкодуванню від`ємного значення ПДВ за грудень 2023 року в сумі 29 882 046,00 грн., в той час, як відносно даної юридичної особи відсутній факт включення до переліку юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції, а тому до неї не можуть бути застосовані наслідки, передбачені положеннями п.200.41 статті 200 Податкового кодексу України. Персональні санкції, введені відносно компанії СТАРМІЛ ЛІМІТЕД «Starmill Limited» указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023, стосуються тимчасового позбавлення права користування та розпорядження активами, і одним з таких активів є акції емітовані АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ». Тобто, можливості компанії СТАРМІЛ ЛІМІТЕД «Starmill Limited» по розпорядженню своїм активом - корпоративними правами (акціями) вже є заблоковані, й жодним чином не стосуються активів, які належать іншій персоні, окремій юридичній особі приватного права, зареєстрованої згідно законодавству України, - АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», зокрема й сум бюджетного відшкодування, якими розпоряджається сам платник податків, управління діяльністю якого здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та установчих документів Товариства. Враховуючи вищевикладене, висновки акта перевірки, що стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на думку позивача, є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення (далі ППР) є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року, прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/10450/24, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 16.05.2024 року о 14:30 год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

10.05.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні при розгляді справи №160/10450/24 в режимі відеоконференції.

13.05.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року було задоволено клопотання представника Акціонерного Товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/10450/24. Розгляд справи №160/10450/24 за позовною заявою Акціонерного Товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень провести в режимі відеоконференції, надавши представнику Акціонерного Товариства «Криворізький залізорудний комбінат» можливість участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року було задоволено клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/10450/24. Розгляд справи №160/10450/24 за позовною заявою Акціонерного Товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень провести в режимі відеоконференції, надавши представнику Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків можливість участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

16.05.2024 до суду через систему «Електронний суд» від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до суду надійшов відзив на адміністративний позов Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки АТ «Криворізький залізорудний комбінат» було складено акт №243/32-00-07-04-14/00191307 від 21.03.2024р., яким було встановлено порушення:п. 192.3 ст. 192, п.п. «а» п. 198.1, абзаців першого - третього п. 198.2, абзаців першого - другого п. 198.3, п. 198.6 ст.198, з урахуванням норм п.44.1 ст.44 Податкового кодексу, завищено суму податкового кредиту за грудень 2023 року на суму ПДВ 69 731 грн, в наслідок чого порушено:п.200.1, абзацу «б» п.200.4 ст.200 розділу Y Податкового кодексу в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за грудень 2023 року на 69 731 грн. Крім того, відповідно до пп. 200.4-1 ст. 200, абз. в) п. 200.14 Податкового кодексу на порушення абз. б) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу у АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» відсутнє право на бюджетне відшкодування від`ємного значення за грудень 2023 року на суму 29 882 046 грн. У зв`язку з частковою незгодою із висновками перевірки АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» подано Заперечення від 26.03.2024 №675 (вх. №2117/6 екпп від 27.03.2023) без надання додаткових документів в частині встановлених порушень по взаємовідносинам з контрагентами- постачальниками товарів (робіт, послуг). АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» було повідомлено листом від 29.03.2024 №1697/6/32-00-07-04-04 про дату та часу розгляду Заперечень, а саме: 04.04.2024 об 11- 00 год. в приміщені Дніпропетровського управління за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, кімната 510. Розгляд матеріалів перевірки та заперечень АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» відбувся 4 квітня 2024 року в присутності уповноваженої особи АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» Шатунова Андрія Олександровича, заступника начальника юридичного відділу (довіреність видана від 25.12.2013 №130/53-02) За результатами засідання постійної комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з розгляду заперечень та пояснень до актів Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було прийнято наступні податкові повідомлення - рішення від 11.04.2024 №00/290/32-00-07-04-19, №000/291/32- 00-07-04-19: ф. «В1» - про зменшення суми що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку, а саме: за грудень 2023 року на 69 731 грн., (із застосуванням штрафних санкцій 25%); ф. «ВЗ» - про відмову у бюджетному відшкодуванні від`ємного значення податкового кредиту ПДВ за грудень 2023 в розмірі 29812315 гривень.

16.05.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання до якого було надано скановану копію паспорту представника позивача, підписану його власним електронним цифровим підписом.

16.05.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи податкових накладних та витягів з Єдиної автоматизованої інформаційної системи.

У підготовчому судовому засіданні 16.05.2024 року було відкладено розгляд справи на 06.06.2024 року о 15:30 год.

16.05.2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім викладена позиція аналогічна заявленій ним у власній позовній заяві з зазначенням тотожних доводів та аргументів. Крім того, додатково наголошено, що сам по собі факт застосування персональних спеціальних економічних та інші обмежувальних санкцій до власника корпоративних прав АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» не може автоматично свідчити про порушення порядку ведення підприємством та його посадовими особами обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Так, спеціальні економічні санкції не застосовані до платника податків - до АТ «Кривбасзалізрудком», а стосуються власника корпоративних прав підприємства. До АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції не застосовувались, а тому, на думку позивача, незаконним є висновок податкового органу про відсутність у нього права на отримання бюджетного відшкодування.

У підготовчому судовому засіданні 06.06.2024 року усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання було вирішено закрити підготовче провадження по справі №160/10450/24 та перейти до розгляду справи по суті у судовому засіданні 27.06.2024 року о 14.00 год

У судовому засіданні 27.06.2024 року було оголошено перерву до 01.08.2024 року.

В судовому засіданні 01.08.2024 року представник позивача підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому та у відповіді на відзив доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.08.2024 року пред`явлений позов не визнав та, посилаючись на викладені у відзиві на позовну заяву доводи, просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191307) є юридичною особою зареєстрованою 30.07.2001 року, про що внесено відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.10.2004 року та зроблено відповідний запис №1 227 120 0000 000807. Основний вид економічної діяльності: 07.10 Добування залізних руд.

Позивач зареєстрований платником податків 13.10.1993 та на момент проведення перевірки АТ «Криворізький залізорудний комбінат» перебувало на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

На підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.02.2024 р. №49-п «Про проведення документаальної позапланової невиїзної перевірки АТ «Криворізький залізорудний комбінат» та повідомлення від 20.02.2024 №28/32-00-07-06-13, Шаблій Я. головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Івасик К. головним державним інспектором відділу податкового адміністрування підприємств гірничо-добувної галузі Криворізького управління податкового адміністрування підприємств Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п. 79.2 ст.79, п.69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням Указу Президента України від 24 .лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), проведено документальну позапланову невиїздну перевірку Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191307), (скорочена назва АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ») з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за грудень 2023 року (вх. № 9376907587 від 22.01.2024) з урахуванням уточнюючих розрахунків.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.03.2024 року №243/32-00-07-04-14/00191307, яким зафіксовано встановлені цією перевіркою порушення АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ»:

п. 192.3 ст. 192, п.п. «а» п. 198.1, абзаців першого - третього п. 198.2, абзаців першого - другого п. 198.3, п. 198.6 ст.198, з урахуванням норм п.44.1 ст.44 Податкового кодексу, завищено суму податкового кредиту за грудень 2023 року на суму ПДВ 69 731 грн, в наслідок чого порушено:

п.200.1, абзацу «б» п.200.4 ст.200 розділу Y Податкового кодексу в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за грудень 2023 року на 69 731 грн.

Крім того, відповідно до пп. 200.4-1 ст. 200, абз. в) п. 200.14 Податкового кодексу на порушення абз. б) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу у АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» відсутнє право на бюджетне відшкодування від`ємного значення за грудень 2023 року на суму 29 882 046 грн.

Висновки означеного акта перевірки, зокрема, обґрунтовані тим, що перевіркою встановлено формування податкового кредиту АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» у грудні 2023 року по операціям з контрагентами : ТОВ «БУДПРОМЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» на суму ПДВ 61238 грн, ТОВ «БТ-СЕРВІС Україна» на суму ПДВ 6967 грн., ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» на суму ПДВ 1526 грн. реальність взаємовідносин з якими неможливо підтвердити.

1) Відповідно до даних інформаційної комп`ютерної автоматизованої системи ДПС України, ІС «Податковий блок», АІС «Архів електронної звітності», АІС «Єдиний реєстр податкових накладних», проведеного аналізу співставлення придбання/ продажу товару ТОВ «БУДПРОМЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» (код ЄДРПОУ 31596121) перевіркою встановлено, що по ланцюгу постачання за період 2018 - 2023 роки відсутнє придбання товару, на які було виписано податкові накладні у липні, жовтні 2023 року до АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» Перевіркою не встановлено джерело походження товарів - «Пускач ПРН 63М 380/660В, Пускач ПРН 100М 380/660В, Вимикач автоматичний ВРН 200, Вимикач ВРН 250 и-660в (код УКТЗЕД 8536) до АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», оскільки по ланцюгу постачання не можливо встановити фактичного виробника та або імпортера зазначеного товару. Відповідно до наданої декларації про відповідність від 31.01.2023 №ВА046918 виданої Керівником ТОВ «Орган з оцінки відповідності «ПРОМСТАНДАРТ» Сергієм Дубровським, зазначається, що виробником продукції: Пускачі руднічні ПРН-А, ПРН- М, Вимикачі автоматичні ВРН, Вимикачі автоматичні постійного струму ВАРП, Живильники електромагнітні ПЕМ, Станція управління напругою зварювального трансформатора СУНСТ-2У5, Пристрої для освітлювальних мереж руднічні УОРН, Коробка розподільна КРН, Клемник прохідної КП, що виготовляється за ТУ У 27.1-30363463-005:2013 зі змінами №1 від 06.06.2019, №2 від 14.11.2022, є ТОВ НВП «ПРОМЕНЕРГЕТИКА» (код ЄДРПОУ 23944198). Згідно даних ЄРПН ТОВ «БУДПРОМЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» у ТОВ НВП «ПРОМЕНЕРГЕТИКА» придбало послуги у жовтні місяці 2023 року на загальну суму 6000,00 грн, а саме: Верстат для гнуття арматури GW-50 (380В, 4 кВт) Оренда за жовтень 2023р. д.№00-09/2023 від 29.09.23, Верстат для гнуття арматури GW-40 Оренда за жовтень 2023р. д.№00-09/2023 від 29.09.23, Верстат для рубки арматури GQ50 (з педаллю) Китай Оренда за жовтень 2023р. д.№00-09/2023 від 29.09.23. Придбання товарів - «Пускач ПРН 63М 380/660В, Пускач ПРН 100М 380/660В, Вимикач автоматичний ВРН 200, Вимикач ВРН 250 и-660в (код УКТЗЕД 8536)» за період 2018-2023 роки у ТОВ НВП «ПРОМЕНЕРГЕТИКА» відсутні. ТОВ «БУДПРОМЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» декларує господарські операції при відсутності можливості їх здійснення з урахуванням сукупності обставин: відсутність технічної та матеріальної бази, необхідних умов для виробництва товару для виробництва відповідного товару в силу відсутності достатньої кількості персоналу, зареєстрованого відповідного виду господарської діяльності (основний вид діяльності 46.90-неспеціалізована оптова торгівля, чисельність працюючих - 4 особи, вартість основних засобів - 0,0 тис. грн); відсутність фактичних постачальників товару по ланцюгу придбання ТМЦ; не є імпортером ТМЦ - Пульт дістанційного керування (виносний дисплей) Пускач ПРН 63М 380/660В, Пускач ПРН 100М 380/660В, Вимикач автоматичний ВРН 200, Вимикач ВРН 250 U-ббОв (код УКТЗЕД 8536);

На підставі вищевикладеного, перевіркою встановлено неможливість здійснення господарської операції з ідентифікованим товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва. А саме, відсутність факту реального одержання (купівлі) ТОВ «БУДПРОМЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» ідентифікованого товару від інших СГД або в наслідок власного задекларованого виробництва (через відсутність у ТОВ «БУДПРОМЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» необхідних умов для виробництва відповідного товару в силу відсутності достатньої кількості персоналу, зареєстрованого відповідного виду господарської діяльності, відсутності придбання необхідної сировини для виробництва зазначеного товару) у досліджуваному та попередніх звітних періодах, засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного документу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення первинного постачання (продажу) в першому ланцюгу.

2) ТОВ «БТ-СЕРВІС Україна» не є виробником або імпортером товару - Теплова гармата електрична NeoTools 5кВт 80м кв. 588м куб./г. (код УКТЗЕД 8516299900 (з ознакою імпортованого)). Відповідно до даних інформаційної комп`ютерної автоматизованої системи ДПС України, ІС «Податковий блок», АІС «Архів електронної звітності», АІС «Єдиний реєстр податкових накладних», ЄАІС Державної митної служби України, проведеного аналізу співставлення придбання/продажу товару ТОВ «БТ-СЕРВІС Україна» перевіркою встановлено обрив ланцюга постачання товару ідентичної номенклатури.

ТОВ «БТ-СЕРВІС Україна» придбало у грудні 2023 року у ІНОЗЕМНЕ ПІДПРИЄМСТВО "І-АР-СІ" (код ЄДРПОУ 38204199) товар - «Теплова гармата електрична NeoTools 5кВт 80м кв. 588м куб./г. (код УКТЗЕД 8516299900 з ознакою імпорту)» в кількості 10 шт по ціні 2500грн./шт. на загальну суму 30 000,00 грн., в т ч. ПДВ 5000,00 грн.

ІНОЗЕМНЕ ПІДПРИЄМСТВО "І-АР-СІ" (код ЄДРПОУ 38204199) не є виробником товару оскільки вид діяльності не передбачає право здійснення виробництва відповідного виду товару за відсутності можливості його виробництва (відсутні відповідні основні засоби для його виробництва, відсутнє придбання відповідної сировини для його виробництва, відсутні технічні та матеріальні можливості тощо).

На підставі вищевикладеного, перевіркою встановлено неможливість здійснення господарської операції з ідентифікованим товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва. А саме, відсутність факту реального одержання (купівлі) ТОВ «БТ-СЕРВІС Україна» відповідної кількості ідентифікованого товару від інших СГД або в наслідок власного задекларованого виробництва (через відсутність у ТОВ «БТ-СЕРВІС Україна» необхідних умов для виробництва відповідного товару в силу відсутності зареєстрованого відповідного виду господарської діяльності, відсутності придбання необхідної сировини для виробництва зазначеного товару) у досліджуваному та попередніх звітних періодах, засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного документу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення первинного постачання (продажу) в першому ланцюгу.

3) ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» не є виробником або імпортером товару - Плівка поліамідна ПМА т. 0,04х20мм (код УКТЗЕД 3920992100 (з ознакою імпортованого). Відповідно до даних інформаційної комп`ютерної автоматизованої системи ДПС України, ІС «Податковий блок», АІС «Архів електронної звітності», АІС «Єдиний реєстр податкових накладних», ЄАІС Державної митної служби України, проведеного аналізу співставлення придбання/продажу товару ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» перевіркою встановлено відсутнє придбання товару ідентичної номенклатури в достатній кількості, на які було виписано податкову накладну у грудні 2023 року на АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», та встановлено обрив ланцюга постачання.

ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» придбало у березні 2021 року у ТОВ «ХАТВЕЙ» (код ЄДРПОУ 43788018) товар - «Плівка поліамідна ПМА т. 0,04х20мм (код УКТЗЕД 3920992100 (з ознакою імпортованого)» в кількості 4,15 кг по ціні 561грн./кг на загальну суму 59 094,86 грн., в т ч. ПДВ 9 849,14грн.

Комісією регіонального рівня прийнято Рішення від 02.02.2022 № 8191 про відповідність ТОВ «ХАТВЕЙ» (код ЄДРПОУ 43788018) критеріям ризиковості платника податку відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій).

ТОВ «ХАТВЕЙ» декларує господарські операції при відсутності можливості їх здійснення з урахуванням сукупності обставин: відсутність технічної та матеріальної бази, необхідних умов для виробництва відповідного товару в силу відсутності достатньої кількості персоналу, зареєстрованого відповідного виду господарської діяльності (види діяльності - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, оптова торгівля напоями, оптова торгівля фруктами й овочами, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, консультування з питань комерційної діяльності й керування та інші); відсутність фактичних постачальників достатньої кількості товару по ланцюгу придбання ТМЦ.

На підставі вищевикладеного, перевіркою встановлено неможливість здійснення господарської операції з ідентифікованим товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва. А саме, відсутність факту реального одержання (купівлі) ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» відповідної кількості ідентифікованого товару від інших СГД або в наслідок власного задекларованого виробництва (через відсутність у ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» необхідних умов для виробництва відповідного товару в силу відсутності зареєстрованого відповідного виду господарської діяльності, відсутності придбання необхідної сировини для виробництва зазначеного товару) у досліджуваному та попередніх звітних періодах, засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного документу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення первинного постачання (продажу) в першому ланцюгу.

Щодо порушення завищення суми від`ємного значення, заявленого до бюджетного відшкодування в сумі 29 882 046,00 грн., то контролюючим органом було встановлено, що відповідно до даних інтернет-порталу SMTDA (www smida.gov на) єдиний інформаційний масив даних про емітентів цінних паперів створений агентством розвідку інфраструктури фондового ринку України, власником AT «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є СТАРМІЛЛ ЛІМІТЕД (STARMILL LIMITED) (КОД-193746), КІПР, пряме володіння - 99,88%.

Указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023 Старміл Лімітед (Starmill Limited) (відомості згідно з даними Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр: реєстраційний номер - НЕ ЮЗ746 Місцезнаходження юридичної особи: Республіка Кіпр, м. Нікосія (Themistokli Dervi, 3, Julia House, ІОоб, Nicosia. Cyprus) включений до переліку юридичних осіб до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції терміном па 10 років. Таким чином, СТАРМІЛЛ ЛІМІТЕД, як акціонер розпоряджається активами підприємства, в т.ч. грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під санкції встановлені Указом Президента. Крім того, згідно опублікованої на офіційні сторінці АТ «КЗРК» www.krruda.dp.ua Проміжної інформації емітента цінних паперів за 4 квартал 2023 року посадовими особами в т.ч. є Члени Наглядової ради, представники Kadis Holding LTD Радченко Михайло Юрійович та Агаркова Тетяна Сергіївна. Указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023 Кадіс Холдинг ЛТД. (Kadis Holding LTD.). Місцезнаходження юридичної особи: Федерація Сент-Кітс і Невіс (Nisbetts Chambers, Chapel Street, P.O. Box 517, Charlestown, Nevis) включений до переліку юридичних осіб до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції терміном на 50 років.

Не погодившись із висновками Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі із великими платниками податків Державної податкової служби України, викладеними в Акті №243/32-00-07-04-14/00191307 від 21.03.2024, складеного за результатами документальної позапланової перевірки, АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» було підписано його із запереченнями №675/53-14 від 26.03.2024, розгляд яких відбувся 04.04.2024 постійною комісією Відповідача в приміщенні ДПС.

За результатами розгляду вищевказаних заперечень АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», було винесено висновок комісії №1938/6/32-00-07-04-04 від 09.04.2024, яким заперечення визнано безпідставними, а висновки Акту №243/32- 00-07-04-14/00191307 від 21.03.2024 - обґрунтованими.

На підставі висновків акта перевірки №243/32- 00-07-04-14/00191307 від 21.03.2024, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми «В1» №00/290/32-00-07-04-19 від 11.04.2024 року, яким АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунках платника у банку за грудень 2023 року у розмірі 69731,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові санкції) у розмірі 17432,75 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «В3» №000/291/32-00-07-04-19 від 11.04.2024, яким АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» відмовлено у бюджетному відшкодуванні від`ємного значення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2023 року в розмірі 29 812 315,00 грн.

Незгода позивача з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до приписів пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

-придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

-ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б)залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від`ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об`єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов`язання) та від`ємником (податковим кредитом). Від`ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії - віднімання, і в силу дії об`єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Таким чином, фінансовий результат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Судом встановлено, що висновки контролюючого органу про завищення бюджетного відшкодування за грудень 2023 року по операціям з контрагентами : ТОВ «БУДПРОМЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» на суму ПДВ 61238 грн, ТОВ «БТ-СЕРВІС Україна» на суму ПДВ 6967 грн., ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» на суму ПДВ 1526 грн., щодо придбання товару промислово-технічного призначення. Встановлені обставини справи свідчать, що податковий орган не визнає господарських операцій позивача з цими контрагентами з підстав не надання сертифікатів якості товару, не підтвердження походження товару по ланцюгу його постачання, відсутності матеріальних та технічних можливостей у контрагентів позивача на здійснення господарських операцій.

Так у акті від 21.03.2024 року №243/32-00-07-04-14/00191307 зазначається, що перевіркою встановлено неможливість здійснення господарської операції з ідентифікованим товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, а саме:

- відсутність факту реального одержання (купівлі) ТОВ «БУДПРОМЗАБЕЗПЕЧЕННЯ», ТОВ «БТ-СЕРВІС Україна», ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» ідентифікованого товару від інших СГД або в наслідок власного задекларованого виробництва (через відсутність у ТОВ «БУДПРОМЗАБЕЗПЕЧЕННЯ», ТОВ «БТ-СЕРВІС Україна», ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» необхідних умов для виробництва відповідного товару в силу відсутності достатньої кількості персоналу, зареєстрованого відповідного виду господарської діяльності, відсутності придбання необхідної сировини для виробництва зазначеного товару) у досліджуваному та попередніх звітних періодах, засвідчує недійсність (неможливість) формування ним відповідного документу та доказує фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення первинного постачання (продажу) в першому ланцюгу.

Крім того, судом наголошується, що під час перевірки будь-яких зауважень до первинних бухгалтерських документів по взаємловідносинам АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» з ТОВ «БУДПРОМЗАБЕЗПЕЧЕННЯ», ТОВ «БТ-СЕРВІС Україна», ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ», контролюючим органом не висловлено, а отже суд вважає, що вказані документи оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Контролюючим органом також до суду не надано будь-яких заперечень щодо того, що всі податкові накладні, виписані вищевказаними контрагентами позивача, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому до них не наведено жодних зауважень.

Як вже зазналось у відповідності пп. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Саме первинними документами підтверджується факт здійснення господарської діяльності в обсязі та з відповідною метою, що визначена договором.

Щодо посилань відповідача на те, що правочини, укладені з цими контрагентами, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є наявність податкової інформації про відсутність у цих підприємств необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, а також складських приміщень тощо суд зазначає, що жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Відсутність у вказаного контрагенту матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16.

Однак, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження неможливості залучення трудових ресурсів за цивільно-правовими угодами, що мають у власному розпорядженні транспортні засоби для здійснення постачання/перевезення відповідної продукції. При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо формування витрат, які ним понесені.

При цьому, суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами. Виконання позивачем та його контрагентами зобов`язань за договорами підтверджується зібраними по справі доказами.

На думку суду, необґрунтованими є й посилання податкового органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно ТОВ «БУДПРОМЗАБЕЗПЕЧЕННЯ», ТОВ «БТ-СЕРВІС Україна», ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ», оскільки вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом також в постановах від 11.11.2021 року у справі №813/1345/16, від 19.01.2021 року у справі №808/1996/18, від 07.06.1022 року у справі №826/11447/16, від 06.10.2021 року у справі №120/847/20-а, від 27.04.2022 року у справі №200/5932/19-а.

Так, на переконання суду, неможливо дійти з інформації, що міститься в ІТС "Податковий блок" за відсутності безпосереднього дослідження контролюючим органом фінансово - господарської діяльності даного суб`єкта господарювання, в тому числі щодо наявних обсягів сировини (запасів минулих періодів та їх фактичний стан який міг вплинути на кінцевий об`єм/площу виготовлених ТМЦ).

Про такий висновок суду свідчить правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 28.05.2021 року у справі №804/5965/16, згідно якої, податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як доказ нереальності здійснення господарських операцій, є безпідставною, оскільки остання носить виключно інформативний характер, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Оцінюючи висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій, суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 18.06.2021 року у справі № 320/7061/19, згідно якої, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, не встановлення фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Варто зазначити, що в Акті перевірки більшість доводів податкового органу, за яких останній зробив висновок про нереальність господарських операцій за договорами, укладеними позивачем із ТОВ «БУДПРОМЗАБЕЗПЕЧЕННЯ», ТОВ «БТ-СЕРВІС Україна», ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ», стосуються або цих контрагентів, або їх контрагентів.

Також, Верховний Суд у Постанові від 21.01.2021 року по справі №804/959/16 зазначив, що що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій і є підставою для формування податкового обліку платника податків. У справі, що розглядається, позивачем було надано до судів першої та апеляційної інстанції оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства первинні документи (договори, договори постачання, накладні та податкові накладні, видаткові накладні, документи на підтвердження здійснення оплати по договорам укладеним з відповідними контрагентами, посвідчення відповідності, рахунки-фактури, копії довіреностей на відповідних відповідальних осіб за постачання/прийняття матеріальних цінностей (товарів), документи на перевезення товарів (містять всю необхідну інформацію щодо транспортування продукції, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, пункт навантаження/розвантаження, найменування вагону, прізвища та підписи відповідальних осіб, відомості про вантаж, маса товару, підпис та печатка перевізника) та їх розвантаження на складські приміщення та інші документи), які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій. В свою чергу, контролюючим органом не було доведено та надано судам попередніх інстанцій належних доказів відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами за перевіряємий відповідачем період.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання контролюючого органу на те, що по ланцюгу господарських відносин з придбання/продажу товару, у 3-й та 4-й ланці є суб`єкти господарської діяльності, у яких, за податковою інформацією, відсутня податкова звітність про наявність ресурсів для здійснення господарської діяльності, та/або відсутня інформація щодо наявності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності є безпідставними, оскільки відповідачем не було надано судам першої та апеляційної інстанції жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що позивач брав участь у будь-яких господарських відносинах з такими суб`єктами господарської діяльності.

Відтак, ті обставини, що у ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які містять ознаки «ризикових», є лише приводом для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності.

При цьому, відносини між учасниками наступних ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» та його безпосередніми контрагентами.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Контролюючим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

На думку суду, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують, що господарська операція, яка є підставою для формування податкового обліку підприємства, відбулась.

Так, рух активів при здійсненні вказаної операції підтверджується документами про оплату, накладною, укладеним договором, документами податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, суд зазначає, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності (договори, рахунки, банківські виписки), а також не зазначав про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні.

При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків

Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Взагалі в акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності з контрагентами позивача пов`язується податковим органом з обставинами діяльності контрагентів, які на думку податкового органу неналежним чином здійснюють свою діяльність, що є неприпустимим як за законодавством України так і за міжнародними нормами.

При цьому важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб`єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов`язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що 23 травня 2020 року набрали чинності зміни до статті 112 ПК України, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі Закон № 466-IX).

Так, відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України (у редакції Закону № 466-IX) особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Велика палата Верховного суду дійшла висновку, що вказані зміни до статті 112 ПК України фактично закріпили нормативно ті підходи, які й на час виникнення спірних правовідносин активно використовувалися в судовій практиці. Суди застосовували доктрини належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності і до прийняття Закону № 466-ІХ (зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виклав відповідні висновки в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а та від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/705/18). При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду посилався також і на рішення ЄСПЛ «Інтерсплав проти України», у якому позиція щодо «залученості» платника податків до протиправних діянь контрагента фактично запроваджувала ту саму належну обачність, яка згодом була відображена в Законі № 466-ІХ. До того ж норма частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV, у якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів, існувала й на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано до суду доказів того, що позивач приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності.

До того ж, стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять.

Щодо твердження про відповідність контрагента ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» - ТОВ «ХАТВЕЙ» (постачальника за ланцюгом постачання) критеріям ризиковості відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (підприємство та/або контрагент задіяні у проведені ризикових операцій), то суд зазначає, що саме по собі таке рішення не є безумовним підтвердженням нереальності наявної господарської операції, в т.ч. з огляду на наявні первинні документи.

В даній справі відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відтак у даному випадку суд вважає, що висновок про нереальність здійснених операцій між АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» з ТОВ «БУДПРОМЗАБЕЗПЕЧЕННЯ», ТОВ «БТ-СЕРВІС Україна», ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІОМ» є необґрунтованим, зроблений без посилання на відповідні докази (акти перевірок, зустрічних звірок, рішення суду), тобто висновки контролюючого органу мають суб`єктивний характер та є нічим іншим ніж припущенням.

На підставі викладеного, суд приходить висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «В1» №00/290/32-00-07-04-19 від 11.04.2024 року, винесене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, в частині зменшення АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунках платника у банку за грудень 2023 року у розмірі 69731,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові санкції) у розмірі 17432,75 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення форми «В3» №000/291/32-00-07-04-19 від 11.04.2024, яким АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» відмовлено у бюджетному відшкодуванні від`ємного значення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2023 року в розмірі 29 812 315,00 грн., то суд вважає на наступне правове регулювання.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, регламентовано статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 означеної норми сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пункт 200.9 статті 200 ПК України).

За приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Як визначено пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом, контролюючим органом під час документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складено акт №243/32-00-07-04-14/00191307 від 21.03.2024, не було виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації (податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2023 року (вх. № 9376907587 від 22.01.2024)

Натомість, в межах вказаної перевірки, контролюючим органом зроблено висновок, що власник AT «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» включений до переліку юридичних осіб до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції, тому з урахування норм підпунктів 200.4-1, 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою) та Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023 AT «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» не має права на отримання бюджетного відшкодування від`ємного значення згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2023 року в розмірі 29 812 315,00 грн.

Як вбачається зі змісту акта №243/32-00-07-04-14/00191307 від 21.03.2024, відповідно до даних інтернет-порталу SMIDA (www.smida.gov.ua) (Єдиний інформаційний масив даних про емітентів цінних паперів, створений агентством розвитку інфраструктури фондового ринку України) власником AT «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є СТАРМІЛЛ ЛІМІТЕД (STARMILL LIMITED) (КОД -193746), КІПР, пряме володіння -99,88%.

Указом Президента України від 12.05.2023 року за №279/2023, Старміл Лімітед (Starmill Limited) (відомості згідно з даними Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр: реєстраційний номер - НЕЇ93746. Місцезнаходження юридичної особи: Республіка Кіпр, м. Нікосія (Themistokli Dervi, 3, Julia House, 1066, Nicosia, Cyprus) включений до переліку юридичних осіб до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції терміном на 10 років, а саме:

1) блокування активів тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з Законом;

9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона);

10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з Законом (повна заборона);

11) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

12) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;

13) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;

14) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності.

Також, в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що членами Наглядової ради АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», є представники Kadis Holding LTD - Радченко Михайло Юрійович та ОСОБА_1 , про що зазначено на офіційні сторінці АТ «КЗРК» www.krruda.dp.ua.

Контролюючий орган зазначив, що Указом Президента України від 12.05.2023 року за №279/2023, Кадіс Холдинг ЛТД. (Kadis Holding LTD.). Місцезнаходження юридичної особи: Федерація Сент-Кітс і Невіс (Nisbetts Chambers, Chapel Street, P.O. Box 517, Charlestown, Nevis) включений до переліку юридичних осіб до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції терміном на 50 років, а саме:

1) блокування активів тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з Законом;

9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона);

10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з Законом (повна заборона);

11) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

12) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;

13) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони.

Враховуючи вказане, контролюючий орган зазначив, що: 1) СТАРМІЛЛ ЛІМІТЕД, як акціонер може розпоряджатися активами підприємства, в т.ч. грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під санкції встановлені Указом Президента; 2) Kadis Holding LTD через представників (Радченко Михайла Юрійовича та ОСОБА_1 ) в межах компетенції членів Наглядової ради можуть розпоряджатися активами підприємства, в т.ч. грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під санкції, встановлені Указом Президента.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про санкції», з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Підстави та принципи застосування санкцій встановлені статтею 3 цього ж Закону, за нормами пункту 1 частини першої якої підставами для застосування санкцій є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Відповідно до частини першої і другої статті 1 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи - нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Згідно вимог ч.5 ст. 5 Закону України «Про санкції» реалізація санкцій щодо особи, щодо якої застосовано санкції, у сфері відносин, які регулюються Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забезпечується контролюючим органом шляхом здійснення заходів, передбачених пунктом 21-1.1 статті 21-1 Податкового кодексу України.

Згідно ст.21-1 ПК України контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", шляхом здійснення таких заходів:

анулювання ліцензій на право здійснення діяльності у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального - у разі застосування санкції щодо анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності;

відмова/зупинення у поверненні помилково та/або надміру сплачених сум податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, пені, штрафів - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

відмова в наданні розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), а також у прийнятті рішення про перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

Підставою для здійснення контролюючим органом заходів, визначених пунктом 21-1.1 цієї статті, є рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняте у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2023 року № 9376907587 від 22.01.2024 визначено суму у розмірі 29 812 315,00 грн., яку в подальшому заявлено до бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що станом на 20.06.2024 року, підпунктом 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України було визначено, що платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення.

Однак, як встановлено судом, Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», як на момент подання декларації з податку на додану вартість за грудень 2023 року, так і на період проведення документальної позапланової невиїзної перевірки не було віднесено до осіб, до яких застосовано спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), в порядку визначеному Законом України "Про санкції".

Таким чином, суд доходить висновку, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на встановлене.

При цьому суд зауважує, що на момент винесення спірного податкового-повідомлення рішення Законом України від 18.06.2024 року №3813-IX до абзацу першого підпункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України ще не були внесені зміни, а саме: підпункт 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції: платники податку щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення, оскільки Закон України від 18.06.2024 року №3813-IX набув чинності з 01.08.2024 року.

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Відповідно до п. 200.12-1 ПК України з дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею. Зазначена в абзаці першому цього пункту сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п`яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".

За вказаних обставин, податковий орган реалізує санкції щодо особи, щодо якої застосовано санкції, у сфері відносин, які регулюються Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; і платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення.

А тому, враховуючи ту обставину, що як на момент подання декларації з податку на додану вартість за грудень 2023 року, так і на на момент складення висновків акту перевірки норма підпункт 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України не передбачала відсутність права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення, у зв`язку з тим, що до засновника (учасника) або кінцевого бенефіціара (власника) платника податку прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Крім того, суд також зазначає, що за результатами перевірки, контролюючим органом не було виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації позивача з податку на додану вартість за грудень 2023 року № 9376907587 від 22.01.2024, у відповідності до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, суд вказує про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу.

Судом під час розгляду справи встановлено, що стосовно саме позивача персональні економічні санкції не введено станом на момент проведення перевірки та станом на момент розгляду справи.

Згідно ч.2 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство не відповідає за зобов`язаннями акціонерів. У разі вчинення акціонерами протиправних дій до товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їхні права, крім випадків, визначених законом. Акціонери не відповідають за зобов`язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, лише в межах номінальної вартості належних їм акцій. У разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами до акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їхні права.

Відповідно до статті 115 ЦК України господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви N 68385/10 та N 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі "Інтерсплав проти України" від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява N 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Таким чином, сума бюджетного відшкодування ПДВ є «майном»; саме позивач є власником такого «майна».

На думку суду, позивач як акціонерне товариство, не може нести негативних наслідків через запровадження персональних економічних санкцій відносно його акціонерів та осіб, які входять до наглядової ради позивача.

ПК України (в редакції станом на момент прийняття оскаржуваного рішення) чітко та прямо визначає, що платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення.

Суд зазначає, що довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

У пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України" ЄСПЛ зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Так, наведені інспекцією аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 74 КАС України. Чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов`язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

З огляду на викладене, наявні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідності до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд приходить висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «В3» №000/291/32-00-07-04-19 від 11.04.2024, винесене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, яким АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» відмовлено у бюджетному відшкодуванні від`ємного значення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2023 року в розмірі 29 812 315,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 30280,00 грн підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного Товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (вул.Симбірцева, буд. 1А, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029, код ЄДРПОУ 00191307) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр.Олександра Поля, 57, м.Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.04.2024 р. № 000/291/32-00-07-04-19 та від 11.04.2024 р. № 00/290/32-00-07-04-19.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр.Олександра Поля, 57, м.Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) на користь Акціонерного Товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (вул.Симбірцева, буд. 1А, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029, код ЄДРПОУ 00191307) судовий збір у розмірі 30280,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Повний текст складено 18.11.2024 р..

Суддя А.В. Савченко