Рішення

від 12.11.2024 по справі 240/5469/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Житомир

справа № 240/5469/24

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормарго" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нормарго" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №4674/06-30-04-06 від 04.03.2024 про виключення ТОВ "Нормагро" з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2024;

- зобов"язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області внести до Реєстру платників єдиного податку відомості щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормагро" як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є платником єдиного податку 4 групи. Через Електронний кабінет позивач отримав від Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області Рішення №4674/6/06-30-04-06 від 04.03.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2024.

Підставою для його прийняття стало неподання звітної податкової декларації з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки, визначену абзацом третім п.п. 298.8.1 п.298.8 ст. 298 Кодексу (відповідно до абз.5 п.299.10 ст.299 Кодексу) та не подання розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням, визначений абзацом четвертим п.п. 298.8.1 п.298.8 ст. 298 Кодексу (відповідно до абз.5 п.299.10 ст.299 Кодексу).

Зазначає, що всі необхідні документи для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подало вчасно та в повному обсязі, а тому рішення про виключення ТОВ "Нормагро" з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Також вказує, що Податковим кодексом України визначено підстави анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункт 299.10 статті 299 Податкового кодексу України), а також підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (пункт 295.9.1 статті 295 Податкового кодексу України) та не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункті 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву за вх.№20598/24.

Зазначає, що обов`язковою умовою для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку для сільськогосподарських товаровиробників є подання до 20 лютого поточного року звітності, яка передбачена пп. 2. п. 298.8 Податкового кодексу України.

Оскільки в ході опрацювання податкової звітності встановлено, що позивачем порушено вимоги абз. п.48.4 ст.48 пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України, а саме у встановлений термін не подано звітну податкову декларацію платника податку четвертої групи щодо кожної земельної ділянки на 2024 рік.

Тобто, саме неподання звітної декларації у термін, встановлений Податковим кодексом України слугувало підставою для прийняття рішення про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормарго" з реєстру платників єдиного податку четвертої групи.

Саме тому, відповідно до абз. 5 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "Нормарго" виключене з реєстру платників єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Згідно з ухвалою суду від 16.04.2024 у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відмовлено.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нормарго" (далі - ТОВ "Нормарго") (код ЄДРПОУ 33009712) зареєстроване як юридична особа, основний вид діяльності за КВЕД із кодом 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур».

Для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік позивачем 20.02.2024 було подано до контролюючого органу:

- загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік №9034433629 від 20.02.2024: додаток №1 - Відомості про наявність земельних ділянок до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік; додаток №3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов"язання за податковий звітний 2023 рік; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, вказані документи доставлено до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області 20.02.2024;

- звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік №9035482142 від 21.02.2024; додаток №1 - Відомості про наявність земельних ділянок до звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік; додаток №3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов"язання за 2023 рік, яку подано до податкової декларації платника єдиного податку на 2024 рік; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік, вказані документи доставлено до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області 20.02.2024.

Рішенням Головного управління ДПС у Житомирській області №4674/6/06-30-04-06 від 04.03.2024 про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ "Нормагро", виключено позивача з реєстру платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік через неподання звітної податкової декларації з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки, визначену абзацом третім п.п. 298.8.1 п.298.8 ст. 298 Кодексу (відповідно до абз.5 п.299.10 ст.299 Кодексу); не подання розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням, визначений абзацом четвертим п.п. 298.8.1 п.298.8 ст. 298 Кодексу (відповідно до абз.5 п.299.10 ст.299 Кодексу).

У листі Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області від 04.03.2024 №4669/6/06-30-04-06 повідомило позивача, що в ході опрацювання Податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік встановлено, що ТОВ "Нормагро" у встановлений термін не подано звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки, визначену пп.298.8.1. п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням, визначений абз. 4 пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України.

Відповідно до абз.5 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України ТОВ "Нормагро" виключено з реєстру платників єдиного податку четвертої групи з 01.01.2024.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам у справі, суд зазначає, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені Розділом XIV Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року №71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (набрав чинності з 01 січня 2015 року) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).

Позивач протягом 2023 року був платником єдиного податку 4 групи.

Пунктом 291.4 статті 291 ПК України визначено, що суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Відтак, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (пп.295.9.1 п.295.9 ст.295 ПК України).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється ПК України, п. 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст. 299 ПК України, відповідно до п. 299.1 якої, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Тобто, саме не подання податкової звітності, передбаченої пп.295.9.1 п.295.9 ст.295 та пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України, є окремою підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

В постанові від 10.12.2019 у справі №806/499/16 Верховний Суд у подібних правовідносинах сформував правову позицію, відповідно до якої, системний аналіз вищенаведених положень податкового законодавства дає підстави для висновку про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу лише у встановлених законом випадках.

Разом з тим, у спірному випадку, для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи засобами електронного зв`язку позивачем направлено до ГУ ДПС у Житомирський області податкову звітність:

- загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік за місцем розташування земельних ділянок, які знаходяться на території конкретного органу місцевого самоврядування та за місцем розташування платника податку від 20.02.2024 (а саме: всі земельні ділянки розташовані на території адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ - UA18020070000083539) з додатками: відомості про наявність земельних ділянок; розрахунок загального мінімального податку за податковий (звітний) 2023 рік.

Відповідно до квитанції №2 загальна податкова декларація позивача як платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік, пакет прийнято, реєстраційний №9034433629, документ доставлено 20.02.2024.

Позивач пояснює, що підготовлений для подання разом із податковою декларацією Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік через технічні причини не був поданий 20.02.2024, тому позивач наступного дня - 21.02.2024 подав до контролюючого органу: звітну податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи на 2024 рік із реєстраційним номером 9035482142, яка згідно з квитанцією №2 прийнята 21.02.2024 об 11:02:08;

- додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок»;

- додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податку за податковий (звітний) 2023 рік;

- Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік із реєстраційним номером 9035514047, відповідно до квитанції №2 прийнятий 21.02.2024 о 12:29:44.

Разом з тим Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області направило позивачу повідомлення від 04.03.2024 №4669/6/06-30-04-06 про те, що податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за №9034433629 від 20.02.2024, №9035482142 від 21.02.2024, та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік №9035514047 від 21.02.2024 не визнано як податкову звітність через порушення терміну подачі декларації платника єдиного податку 4 групи.

Проте, суд зазначає, що на момент прийняття рішення №4674/6/06-30-04-06 від 04.03.2024 про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, уся звітність була подана позивачем і прийнята контролюючим органом без зауважень, що підтверджується відповідними квитанціями № 2, у тому числі звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи із відомостями про наявність земельних ділянок та розрахунком загального мінімального податку за податковий (звітний) 2023 рік.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку та є безстроковою. ПК України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 814/1394/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, варто зазначити, що наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені ст.120 ПК України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах.

Водночас, повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені пунктом 48.7 статті 48 ПК України, а саме; податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 Податкового кодексу України. Зокрема, це відсутність обов`язкових реквізитів; тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.

У даному випадку контролюючим органом не було встановлено невідповідності поданих податкових декларацій вимогам статті 48 ПК України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого пп. 298,8.1 п. 298.8 ст, 298 ПК України (пропущення встановлених цією нормою строків).

Як вже було зазначено до момент прийняття рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, уся звітність була подана позивачем і прийнята без зауважень контролюючим органом, що підтверджується відповідними квитанціями №2.

Також суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у пункті 4 пункту 291.4. статті 291 ПК України.

Більш того, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених норм права викладено в постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 822/1676/18, від 19.04.2019 у справі № 821/884/18, від 07.02.2019 у справі № 804/3117/17 та від 19.06.2020 у справі №822/758/17.

Отже, вимоги ПК України виконані позивачем, а відповідач не навів положення ПК України, які б передбачали право контролюючого органу на прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку у зв`язку з несвоєчасним поданням звітності, зазначеної у підпункті 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при виключенні позивача з реєстру платників єдиного податку 4 групи діяв з підстав та у порядку не передбачених Податковим кодексом України, а протиправно та всупереч вимогам діючого законодавства, відтак спірне рішення є протиправним.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 січня 2019 року у справі №814/1394/15.

Надаючи правову оцінку способу захисту порушеного права позивача, суд зауважує на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд, про що неодноразово вказано у постановах Верховного Суду

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі №826/17220/17, від 11 лютого 2020 року у справі №0940/2394/18.

Враховуючи встановлену судом протиправність спірного рішення, суд дійшов висновку, що порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у Житомирській області внести до Реєстру платників єдиного податку відомості щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормарго", як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2024.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормарго" (вул.Центральна, 41, с. Половецьке, Житомирська обл., Бердичівський р-н,13336, код ЄДРПОУ 33009712) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №4674/06-30-04-06 від 04.03.2024 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормарго" з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2024.

Зобов"язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області внести до Реєстру платників єдиного податку відомості щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормагро", як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нормагро" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст складено: 12 листопада 2024 р.

12.11.24