Рішення

від 12.11.2024 по справі 240/10831/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/10831/24

категорія 113050100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи №2 Житомирської обласної ради про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи №2 Житомирської обласної ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи №2 Житомирської обласної ради щодо визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках-20%;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути питання щодо визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що попри усю сукупність наявних у нього захворювань та погіршення стану здоров`я рішенням Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи №2 Житомирської обласної ради визначено втрату професійної працездатності у розмірі 20%.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.

03 липня 2023 року під час виконання бойового завдання сержант ОСОБА_1 отримав поранення.

За результатами огляду Житомирським обласним центром медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради визначено ОСОБА_1 ступінь втрати професійної працездатності у відсотках в розмірі - 20% (двадцять відсотків), захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12 ААА №097861 від 19.12.2023.

Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи, що вказане рішення підлягає перегляду з встановленням більшого ступеню втрати професійної працездатності у відсотках позивач звернувся до Центрально медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України зі скаргою. Відповіді не отримав.

Не погоджуючись із такими рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзаців 4, 8 статті 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 № 2961-IV (далі - Закон № 2961-IV) інвалідність - це міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону № 2961-IV залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 №1317, встановлено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (пункт 3 Положення).

Експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (пункт 17 Положення).

Пунктом 11 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 №1317, передбачено, що ступінь втрати професійної працездатності працівників (у відсотках), ушкодження здоров`я яких пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків, та потреба у медичній і соціальній допомозі визначаються на підставі направлення лікувально-профілактичного закладу, роботодавця або уповноваженого ним органу чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, суду чи прокуратури. Огляд потерпілого проводиться комісією за участю представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами та висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології або його відділення) про професійний характер захворювання.

Відповідно до Пункту 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

При цьому, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Зазначене також підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16.

У справі, що розглядається, спір виник у зв`язку із незгодою позивача із висновком МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності. У позовній заяві позивач не наводить обґрунтування порушення відповідачем процедури прийняття спірного висновку.

Також, суд, зазначає, що у разі погіршення стану здоров`я позивач не позбавлений можливості повторно звернутися до МСЕК для проходження повторного огляду та встановлення вищого ступеня втратити професійної працездатності.

Виходячи з предмету спору та правового врегулювання зазначених нормативно-правових актів, суд дійшов висновку про те, що оскільки під час розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачем процедури прийняття оскарженого висновку МСЕК, відсутні підстави для задоволення позову.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи №2 Житомирської обласної ради (вул. Фещенка-Чопівського, 17, м. Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 20404662) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко

12.11.24