Рішення

від 14.11.2024 по справі 240/26042/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/26042/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Трейд Плюс" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Айс Трейд Плюс" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №44467 від 10.08.2023 щодо відповідності ТОВ "Айс Трейд Плюс", як платника податку критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Айс Трейд Плюс" з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем було прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості, з підстав того, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. Встановлено операції з реалізації товару протягом 2022 року, платнику податку з ознаками ризиковості, а саме ТОВ "Ласунка плюс". Крім того, позивачем вказано, що податковому органу надані усі документи, що підтверджують здійснення позивачем правомірної господарської діяльності, а також те, що позивач не є ризиковим та не відповідає критеріям ризиковості. Вказане рішення контролюючого органу є протиправним та порушує права позивача на реєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість та перешкоджає законному здійсненню ним господарської діяльності та виконанню зобов`язань перед контрагентами. Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що слугувало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

15.11.2023 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (а.с.195-196) та відзив на адміністративний позов (а.с.197-200). У відзиві відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву зазначає, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відтак, дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційної системи ДПС не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Віднесення комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку копій документів або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісією контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Визнання відповідачем на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, так само, як і не завдає шкоди його діловій репутації, що узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 19.05.2020.

ГУ ДПС у Житомирській області вважає, що внесення до інформаційної системи ДПС інформації щодо відповідності позивача критеріям ризиковості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

07.12.2022 Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №57059 про включення ТОВ "Айс Трейд Плюс" до переліку ризикових платників податків.

Підстава включення до переліку ризикових п.8 критеріїв ризиковості платника податку: «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. Встановлено операції з реалізації товарів протягом 2022 року платнику податку з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Ласунка Плюс».

Позивач скористався своїм правом подання документів на виключення з переліку ризикових платників податків та на розгляд Комісії.

З вищезазначеного вбачається, що оскаржуване рішення про відповідність/не відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №44467 від 10.08.2023 прийняте з урахуванням отриманої від платника податку інформації та копій відповідних документів №1 від 02.08.2023.

Проте, подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності вищезазначеного підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Відповідач посилається на те, що в оскаржуваному рішенні зазначено інформацію за якою встановлена відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податку. В базах даних ДПС містяться відомості, що позивач у період з 01.01.2023 по 10.08.2023 надавав послуги з кодом ДКПП 46.32 для ризикового контрагента з кодом ЄДРПОУ 40185453.

Крім того, в оскаржуваному рішенні контролюючим органом зазначено ненадані на розгляд Комісії документи, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, серед яких: первинні документи щодо зберігання, довіреність, акт керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, складські документи (інвентаризаційні описи), первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо навантаження продукції, первинні документи щодо розвантаження продукції, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків. Також, встановлено операції з реалізації товару платнику податку з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Ласунка Плюс».

Отже, на думку відповідача, оскаржуване рішення Комісії відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, оскільки в самому ж рішенні зроблено відмітку, що останнє прийняте з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів №1 від 02.08.2023.

Тобто, податковим органом виконано всі законодавчо встановлені вимоги щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.

22.12.2023 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області за вх. №76822/23 від 15.11.2023 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Айс Трейд Плюс" зареєстроване, як юридична особа за адресою: м.Житомир, вул.Бугайченко, 14 та з 21.12.2015 зареєстроване, як платник податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (форми 4-ОПП) від 24.12.2015 за №1506251401606 (а.с.11-12).

Також, з 01.02.2016 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 401854506250, про що свідчить Витяг з Реєстру платників податку на додану вартість від 02.02.2016 за №1606254500667 (а.с.13).

07.12.2022 ГУ ДПС у Житомирській області було прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №57059 (а.с.15).

Підставами винесення такого рішення вказано: "п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. Встановлено операції з реалізації товару (код УКТЗЕД 1602), протягом 2022, платнику податку з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ "Ласунка Плюс" (код ЄДРПОУ 35248940)".

У подальшому, протягом 2023 року на підставі вказаного рішення відповідач здійснював блокування податкових накладних, в зв`язку з чим позивач був змушений звертатись з адміністративним позовом до Житомирського окружного адміністративного суду.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі №240/5641/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Трейд Плюс" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних або відмову у такій реєстрації: №8070259/40185453 від 12.01.2023; №8070261/40185453 від 12.01.2023; № 8070260/40185453 від 12.01.2023; №8177190/40185453 від 30.01.2023; №8239277/40185453 від 09.02.2023. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Трейд Плюс" датою: №75 від 18.11.2022 - 15.12.2022; №7 від 09.12.2022 - 28.12.2022; №13 від 15.12.2022 - 28.12.2022; №82 від 22.12.2022 - 13.01.2023; №45 від 09.01.2023 - 27.01.2023.

Після набрання вищезазначеним рішенням суду ГУ ДПС у Житомирській області було направлено Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків від 02.08.2023 №1 з відповідними документами (а.с.16).

За результатами розгляду вказаного Повідомлення відповідачем було прийняте рішення про відповідність/невідповіцність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №44467 від 10.08.2023, яким прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (знов таки як підставу вказано "п.8 Критеріїв ризиковості платника податку" (а.с.14).

Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню з виключенням ТОВ "Айс Трейд Плюс" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин.

Положеннями пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).

Суд вважає за необхідне підкреслити, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, і Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), який набрав чинності з 01.02.2020, передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

При цьому додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.».

Отже, з наведеного вбачається, що положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Відтак, надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідає завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення є індивідуальним актом у відношенні до ТОВ "Айс Трейд Плюс" у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому може бути оскаржене у судовому порядку.

Аналогічний висновок випливає із змісту постанов Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та від 16.02.2021 у справі №280/3235/20.

Так, пунктами 5 та 6 Порядку №1165 (у редакції, чинній на час прийняття рішення від 02.10.2023 №67663) передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З червня 2023 року абзаци сім - дев`ять пункту 6 Порядку №1165 викладено у новій редакції, згідно якої у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається: актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту; інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку; відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення №1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).

У свою чергу, аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту рішення від 10.08.2023 №44467 випливає, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «Айс Трейд Плюс» Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а фактично таке рішення було прийнято ще на підставі попереднього засідання Комісії (рішення від 07.12.2022 №57059), яким позивача було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню від 10.08.2023 №44467, суд приходить до висновку, що воно не відповідає критеріям обґрунтованості.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2024 у справі №320/13271/20.

Відтак, на переконання суду, ненадання належних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.

Окремо суд зауважує, що бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле, де у разі відповідності вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

В оскаржуваному рішенні вказане поле заповнено наступним чином: «ТОВ "Айс Трейд Плюс" постачав у період з 01.01.2023 по 10.08.2023 надавав послуги з код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова 46.32) на ризикового контрагента з кодом ЄДРПОУ 40185453. Крім того, в оскаржуваному рішенні контролюючим органом зазначено, що на розгляд Комісії не надані документи, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, серед яких: первинні документи щодо зберігання, довіреність, акт керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, складські документи (інвентаризаційні описи), первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо навантаження продукції, первинні документи щодо розвантаження продукції, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків. Також, встановлено операції з реалізації товару платнику податку з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Ласунка Плюс» (на звороті а.с.14).

Водночас, жодних документів та доказів на підтвердження такого висновку відповідачем не надано.

Крім того, відповідач не надав жодних документальних доказів наявності у нього податкової інформації, яка б могла свідчити про наявність ознак здійснення ризикових операцій позивача та яка стала підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень про відповідність останнього критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, як встановлено судом, ТОВ "Айс Трейд Плюс" надало ГУ ДПС у Житомирській області документи, які стосуються виконання договірних відносин, які мали місце до прийняття 10.08.2023 контролюючим органом рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

Так, відповідачу разом із Повідомленням про подання інформації та копій документів щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків від 02.08.2023 №1 ТОВ "Айс Трейд Плюс" надало наступні пояснення фактичних обставин здійснення господарських операцій та надав копій документів на їх підтвердження (а.с.16).

Так, 17.09.2020 між ТОВ "Айс Трейд Плюс" (Покупець) та Приватним акціонерним товариством "Миронівський хлібопродукт" (Постачальник) укладено договір поставки №ПФ20-375П/40 на поставку продовольчих товарів відповідно до Специфікацій, що є додатками до договору (а.с.17-21).

Зокрема, на підставі вказаного договору ТОВ "Айс Трейд Плюс" здійснював придбання продуктів харчування в асортименті (напівфабрикати заморожені - котлети, нагетси, шницелі тощо - далі Товар).

На виконання вимог вказаного договору позивачем до Комісії подано видаткові накладні, до кожної накладної надана супровідна ТТН на перевезення та Декларація виробника товару.

Зокрема платником податку надано наступні документи: видаткова накладна №КО_0135160 від 03.11.2021 на суму 142399,87 грн; видаткова накладна №КО_0139661 від 01.12.2021 на суму 142578,94 грн; видаткова накладна №КО_0141901 від 15.12.2021 на суму 76226,11 грн; видаткова накладна №КО_0143058 від 22.12.2021 на суму 104512,03 грн; видаткова накладна №КО_0146591 від 19.01.2022 на суму 80907,41 грн; видаткова накладна №КО_0147709 від 26.01.2022 на суму 143942,33 грн; видаткова накладна №КО_0147921 від 26.01.2022 на суму 113453,42 грн; видаткова накладна №КО_0152156 від 23.02.2022 на суму 144458,02 грн; видаткова накладна №КО_0151465 від 23.02.2022 на суму 95839,92 грн; видаткова накладна №КО_0154192 від 23.03.2022 на суму 170472,24 грн; видаткова накладна №КО_0156128 від 20.04.2022 на суму 259393,03 грн; видаткова накладна №КО_0158143 від 25.05.2022 на суму 339237,36 грн; видаткова накладна №КО_0158694 від 01.06.2022 на суму 245845,87 грн; видаткова накладна №КО_0158754 від 15.06.2022 на суму 217452,67 грн; видаткова накладна №КО_0163436 від 27.07.2022 на суму 280722,82 грн; видаткова накладна №КО_0165539 від 17.08.2022 на суму 254154,24 грн; видаткова накладна №КО_0164983 від 10.08.2022 на суму 96990,05 грн; видаткова накладна №КО_0166416 від 24.08.2022 на суму 106985,38 грн; видаткова накладна №КО_0167065 від 31.08.2022 на суму 96715,15 грн; видаткова накладна №КО_0167954 від 07.09.2022 на суму 125180,86 грн; видаткова накладна №КО_0171010 від 05.10.2022 на суму 18216,00 грн; видаткова накладна №КО_0174746 від 09.11.2022 на суму 326123,71 грн; видаткова накладна №КО_0175454 від 16.11.2022 на суму 375583,68 грн; видаткова накладна №КО_0176925 від 30.11.2022 на суму 78008,83 грн; видаткова накладна №КО_0177045 від 30.11.2022 на суму 33958,66 грн; видаткова накладна №КО_0177724 від 07.12.2022 на суму 125076,74 грн; видаткова накладна №КО_0178303 від 14.12.2022 на суму 221895,22 грн; видаткова накладна №КО_0178593 від 14.12.2022 на суму 154299,89 грн; видаткова накладна №КО_0179084 від 21.12.2022 на суму 561503,66 грн; видаткова накладна №КО_0182705 від 25.01.2023 на суму 262765,66 грн та ТТН (а.с.22-125).

10.12.2020 між ТОВ "Айс Трейд Плюс" (Постачальник) та ТОВ "Ласунка Плюс" Покупець) укладено договір поставки №43 на поставку продовольчих товарів відповідно до Специфікацій, що є додатками до договору (а.с.126-130).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Айс Трейд Плюс" здійснено відвантаження товару ТОВ "Ласунка Плюс" згідно з видатковими накладними з ТТН на перевезення товару: №ААТП0001345 віл 21.01.2022 на суму 104259,06 грн з ПДВ; №ААТП0004237 від 09.03.2022 на суму 204492,48 грн з ПДВ; №ААТП0006476 від 22.04.2022 на суму 224468,77 грн з ПДВ; №ААТП0009116 від 26.05.2022 на суму 232568,21 грн з ПДВ; №ААТП0012442 від 24.06.2022 на суму 341333,87 грн з ПДВ; №ААТП0016315 від 28.07.2022 на суму 235047,78 грн з ПДВ; №ААТП0018459 від 19.08.2022 на суму 226188,48 грн з ПДВ; №ААТП0020891 від 15.09.2022 на суму 320770,70 грн з ПДВ; №ААТП0022486 від 07.10.2022 на суму 419680,78 грн з ПДВ; №ААТП0022734 від 12.10.2022 на суму 630122,64 грн з ПДВ; №ААТП0023595 від 24.10.2022 на суму 10209,89 грн з ПДВ; №ААТП0023712 від 25.10.2022 на суму 400318,44 грн з ПДВ; №ААТП0025501 від 18.11.2022 на суму 506810,59 грн з ПДВ; №ААТП0026755 від 09.12.2022 на суму 179675,04 грн з ПДВ; №ААТП0027230 від 15.12.2022 на суму 294338,98 грн з ПДВ; №ААТП0027679 від 22.12.2022 на суму 348222,82 грн з ПДВ; №ААТП0000350 від 09.01.2023 на суму 197043,89 грн з ПДВ та ТТН (а.с.131-164).

За отриманий товар ТОВ "Ласунка Плюс" здійснила розрахунок шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ "Айс Трейд Плюс" наступні суми: платіжна інструкція №1384 від 10.03.2022 на суму 204492,48 грн з ПДВ; платіжна інструкція №1468 від 26.04.2022 на суму 226909,78 грн з ПДВ; платіжна інструкція №1548 від 31.05.2022 на суму 230125,20 грн з ПДВ; платіжна інструкція №1621 від 27.06.2022 на суму 341333,87 грн з ПДВ; платіжна інструкція №1714 від 29.07.2022 на суму 235047,78 грн з ПДВ; платіжна інструкція №1789 від 23.08.2022 на суму 226930,51 грн з ПДВ; платіжна інструкція №1870 від 19.09.2022 на суму 300000,00 грн з ПДВ; платіжна інструкція №1877 від 21.09.2022 на суму 20770,70 грн з ПДВ; платіжна інструкція №19 від 07.10.2022 на суму 400000,00 грн з ПДВ; платіжна інструкція №21 від 12.10.2022 на суму 300000,00 грн з ПДВ; платіжна інструкція №1900 від 14.10.2022 на суму 330000,00 грн з ПДВ; платіжна інструкція №22 від 14.10.2022 на суму 19680,78 грн з ПДВ; платіжна інструкція №34 від 14.10.2022 на суму 330000,00 грн з ПДВ; платіжна інструкція №62 від 18.11.2022 на суму 400576,76 грн з ПДВ; платіжна інструкція №111 від 12.12.2022 на суму 179 675,04 грн з ПДВ; платіжна інструкція №123 від 19.12.2022 на суму 100000,00 грн з ПДВ; платіжна інструкція №128 від 20.12.2022 на суму 50000,00 грн з ПДВ; платіжна інструкція №146 від 23.12.2022 на суму 300000,00 грн з ПДВ; платіжна інструкція №210 від 12.01.2023 на суму 100000,00 грн з ПДВ; платіжна інструкція №212 від 13.01.2023 на суму 100000,00 грн з ПДВ; платіжна інструкція №318 від 23.02.2023 на суму 50000,00 грн з ПДВ (а.с.165-185).

Отже, ТОВ "Айс Трейд Плюс" надано відповідачу у повному обсязі документальні підтвердження факту ведення реальних господарських операцій з придбання та реалізації товарів з його контрагентом ТОВ "ласунка Плюс".

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що спірне рішення відповідача не містить мотивів та документально підтверджених обґрунтувань правомірності віднесення ТОВ «Айс Трейд Плюс» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

У розрізі наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що навіть якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, невиконання ГУ ДПС у Житомирській області обов`язку доказування, встановленого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, має своїм наслідком визнання протиправним та скасування індивідуального акту.

Відтак, на переконання суду, ненадання відповідних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.

Такий висновок також узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 19.11.2021 у справі №140/17441/20 та від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.

Посилання відповідача на те, що внесення ТОВ «Айс Трейд Плюс» до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства, та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства, як суб`єкта господарювання, суд вважає необґрунтованим, оскільки оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це порушує права та охоронювані законом інтереси платника, адже фактично позбавляє можливості позивача належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

Суд уважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що оскаржуване рішення від 10.08.2023 №44467 прийняте ГУ ДПС у Житомирській області без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком №1165 і Додатку 1 до нього процедури і передумов його прийняття, суд приходить до висновку, що воно, як індивідуальний акт, підлягає скасуванню.

Судом враховується, що за згаданими вище правилами пункту 6 Порядку №1165 у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

Разом із тим, втрата у спірному випадку таким рішенням чинності не звільняє суд від обов`язку надати йому оцінку через призму відповідності критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вже було зазначено вище, положеннями пункту 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пунктів 4, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria №38780/02).

При цьому судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі №804/14800/14.

За таких обставин суд уважає, що належним і повним способом захисту порушених прав ТОВ «Айс Трейд Плюс» є зобов`язання ГУ ДПС у Житомирській області у встановленому законодавством порядку виключити позивача з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Судом враховується, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позов.

Вирішуючи подану представником позивача заяву про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22.11.2019 (справа №810/1502/18).

Для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи додано: договір про надання правової допомоги від 01.09.2023 у пункті 4 якого зазначено, що винагорода адвоката ВернидубаД.В. складає 10000,00 грн (а.с.188); свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.189), ордер на надання правничої допомоги серія АМ №1063133 (а.с.187).

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд робить висновок, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 справа №915/237/18.

З огляду на вимоги щодо співмірності, суд дійшов висновку про те, що розмір заявлених до відшкодування судових витрат на правничу допомогу 10000,00 грн є співмірним.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору в сумі 5368,00 грн, судом встановлено наступне.

Так, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлено ставку судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що з 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 2684,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що прохальна частина позовної заяви містить дві пов`язані між собою вимоги, а саме: про визнання протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних №44467 від 10.08.2023 щодо відповідності ТОВ "Айс Трейд Плюс", як платника податку критеріям ризиковості платника податку та про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Айс Трейд Плюс" з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості, які є немайновими, сума судового збору, що підлягає сплаті за немайнову вимогу, подану юридичною особою складає 2684,00 грн.

Позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію від 01.09.2023 про сплату судового збору у сумі 5368,00 грн (а.с.10), вказана сума сплаченого позивачем судового збору перевищує необхідну на 2684,00 грн, тому надміру сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2684,00 грн не може бути стягнутий з відповідача.

Питання повернення помилково сплаченого судового збору вирішується у порядку ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" шляхом подання особою, яка його сплатила, до суду клопотання про повернення помилково сплаченого судового збору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору у сумі 2684,00 грн, суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Трейд Плюс" (вул.Бугайченко, 14, м.Житомир, 10007, код ЄДРПОУ 40185453) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних №44467 від 10.08.2023 щодо відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Трейд Плюс", як платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Айс Трейд Плюс" з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь "Айс Трейд Плюс" 2684,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору та 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

14.11.24