Рішення

від 11.11.2024 по справі 240/7737/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Житомир

справа № 240/7737/24

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Белазукрремсервіс" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Белазукрремсервіс" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.04.2024 №344 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якими визнано відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю "Белазукрремсервіс" критеріям ризиковості платника податку.

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Белазукрремсервіс" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що комісією Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області прийнято рішення №344 від 02.04.2024 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Белазукрремсервіс" (далі - ТОВ "Белазукрремсервіс") п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Вказує, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій з посиланням на відповідні документи.

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити.

Згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

30 квітня 2024 року відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№24601/24), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийняте з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

За результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій ТОВ «Белазукрремсервіс» з ТОВ «НВП «Світоч», ТОВ «Тех Маркет Буд» та ТОВ «Онекс Плюс», що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно з кодами податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, позивачем надано не в повному обсязі копії документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції: документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність); акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг); банківські виписки з особових рахунків: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, транспортування, зберігання, розвантаження/навантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи).

Окрім того зазначає, що у наявних витягах з ЄРПН прослідковується постачання позивачем товарів у платників податку, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, а саме: ТОВ «НВП «Світоч», ТОВ «Тех Маркет Буд» та ТОВ «Онекс Плюс».

Враховуючи все вищезазначене, комісія не могла прийняти іншого рішення, ніж віднести платника до критеріїв ризикових платників.

Згідно з ухвалою суду від 07.05.2024 у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, відмовлено.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Белазукрремсервіс» (далі - ТОВ «Белазукрремсервіс»), зареєстроване як юридична особа 03.08.2006 за адресою: вул.Посілкова, буд.28 с.Купище, Коростенський район, Житомирська область, та є платником податку на додану вартість.

Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 02.04.2024 №344 про відповідність ТОВ "Белазукрремсервіс" критеріям ризиковості платника податку.

Підстава включення до переліку ризикових платників податків п.8 критеріїв ризиковості платника податку, а саме: ТОВ "Белазукрремсервіс" відповідає критеріям ризиковості за підставами:

13 - придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з витягом з протоколу Комісії ГУ ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №79/06-30-18-02-03 від 02.04.2024 зазначено, що ТОВ «Белазукрремсервіс» відповідає критеріям ризиковості платника податку, оскільки:

за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Белазукрремсервіс» з ТОВ «НВП «Світоч», ТОВ «Тех Маркет Буд» та ТОВ «Онекс Плюс», що відповідає п.8 критеріїв ризиковості платника податку згідно кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме: придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, позивачем надано не в повному обсязі копії документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність); акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг); банківські виписки з особових рахунків; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, транспортування, зберігання, розвантаження/навантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про внесення його до переліку ризикових платників податку, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Згідно з пунктом 44 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у справі №640/10988/20 вказав, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд зауважив, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

У постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 Верховний Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Згідно з п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, які є додатком до Порядку №1165, встановлено наступний критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, наведена норма законодавства встановлює кілька складових, які надають можливість встановлення ризиковості платника податків за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку: 1) наявність у контролюючого органу податкової інформації; 2) ця інформація пов`язується із ризиковістю здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Суд звертає увагу, що у рішенні необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Однак, в оскаржуваному рішенні відповідачем, у рядку «Податкова інформація» всупереч вимогам Порядку №1165 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, тобто оскаржуване рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Верховний Суд у своїй постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Суд зазначає, що у випадку неконкретизації податкової інформації у рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника за п.8 Критеріїв ризиковості, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

Однак відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу його прийняття. Спірне рішення не містить доказів фіктивності правочину з посиланнями на відповідні документи.

Водночас, позивач листом від 26.06.2023 за вих.№18, з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу в реальності здійснених ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав відповідачу письмові пояснення та документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку. Позивачем детально вказало загальну інформацію по товариству, матеріально-технічну базу з нерухомим та рухомим майном, використання найманої праці, господарські операції, здійснення господарської діяльності підприємства, відобразивши контрагентів та господарські операції з ними, на підтвердження зазначеної інформації позивачем надано відповідачу копії первинних документів.

Відповідач не обґрунтував, чому ці документи не були достатніми для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Разом з тим, повертаючись до питання щодо послідовності та умов для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

Суд також зауважує, що при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

При цьому, оскаржуване рішення не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

З урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Белазукрремсервіс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 червня 2022 року у справі № 640/6130/20 прийшов до висновку, що аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави вважати, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності певної податкової інформації вказаним Порядком не передбачено. Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою лише для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не питання щодо включення його до такого переліку.

В свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії та дій, що передують його прийняттю, призводить до протиправності прийнятого рішення.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення комісії №344 від 02.04.2024 не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.

Положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16, від 16 серпня 2019 року у справі №755/6702/16-а, від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19 склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до змісту вказаної заяви позивач поніс витрати на правову допомогу в розмірі 20000 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем подано до суду наступні документи:

- платіжну інструкцію №2055 від 31.01.2024;

- ордер серії АМ №1078073 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №444

Разом з тим, з поданих документів не можна визначити вартість однієї години роботи адвоката або вартість певного виду робіт, що у свою чергу унеможливлює встановлення того, яким чином обчислювався гонорар адвоката.

Водночас, ані договору про надання правової допомоги, укладеного між позивачем та адвокатом, ані акту виконаних робіт, суду не надано.

Окрім цього, в питанні надання доказів суд звертає увагу на позицію Верховного Суду у справі №922/2604/20, яким зауважено, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

З матеріалів справи та поданої заяви слідує, що позивач не надав суду докази з яких можливо було б встановити вартість погодинної оплати роботи адвоката або вартість певного виду робіт, які є обов`язковими та необхідними для визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Наведене свідчить про відсутність у суду об`єктивної можливості перевірити розмір та порядок обчислення гонорару адвоката.

Ураховуючи те, що витрати на правову допомогу у справі не підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на оплату правничої допомоги.

В силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Белазукрремсервіс" (вул.Посілкова, буд. 28,с. Купище, Житомирська обл., Коростенський р-н,11552, код ЄДРПОУ 34152210) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №344 від 02.04.2024 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Белазукрремсервіс" критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Белазукрремсервіс" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Белазукрремсервіс" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст складено: 11 листопада 2024 р.

11.11.24