Рішення

від 12.11.2024 по справі 240/13032/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/13032/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмов,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" із позовом до Івано-Франківської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA206080/2024/000024/2 від 21.06.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000079;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA206080/2024/000025/2 від 27.06.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000081;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA206080/2024/000026/2 від 29.06.2024 та картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000082.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, з метою імпорту товару на територію України подано до Івано-Франківської митниці митні декларації для митного оформлення імпорту обладнання та комплектуючих. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією, декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000024/2 від 21.06.2024, №UA206080/2024/000025/2 від 27.06.2024 та №UA206080/2024/000026/2 від 29.06.2024 на підставі інформації, наявної в митному органі. Вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 27.08.2024 об 10 год. 30 хв.

13.08.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свої заперечення зазначає, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містить усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, а тому у митного органу виник сумнів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товару. З урахуванням викладеного вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA206080/2024/000024/2 від 21.06.2024, №UA206080/2024/000025/2 від 27.06.2024 та №UA206080/2024/000026/2 від 29.06.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.

Судове засідання призначене на 27.08.2024 не проводилось, у зв`язку із надходженням від представника позивача клопотання про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 09.09.2024 об 11 год. 30 хв.

Протокольною ухвалою суду від 09.09.2024 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до розгляду по суті на 30.09.2024 об 12 год. 00 хв.

30.09.2024 протокольною ухвалою, судом в судовому засіданні оголошено перерву до 23.10.2024 об 12 год. 00.

Протокольною ухвалою від 23.10.2024 суд, без виходу до нарадчої кімнати, заслухавши думку сторін, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Частиною п`ятоюстатті 250 КАС Українивстановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 22.12.2023 між GUANGRAO KAICHI TRADING CO.,LTD (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомирська торгова компанія» (покупець) укладено контракт №2212/2023, згідно якого продавець продасть та здійснить поставку, а покупець купить та оплатить на умовах та в строки, визначені даним контрактом та додатками до нього, шини автомобільні (нові), яке надалі іменується "шини автомобільні (нові)", перелік якого визначений в специфікаціях до цього Контракту, що є невід`ємними частинами цього контракту.

Сторони узгодили, що поставки здійснюються окремими партіями і на кожну поставку сторони підписують відповідну специфікацію, яка є невід`ємною частиною цього контракту.

Пунктом 1.2 контракту передбачено, що найменування, номенклатура, ціна та кількість шин автомобільних (нові), умови та особливості поставки та оплати встановлюються сторонами у відповідній специфікації на кожну окрему поставку.

Між сторонами контракту №2212/2023 від 22.12.2023 укладено доповнення до контракту - специфікацію №1 від 26.12.2023, на підставі якої сторонами визначено найменування товару (Шина бренду TAITONG, Малюнок протектора: HS205, Розмір: 275/70R22.5, Індекс навантаження: 148/145, Індекс швидкості: М, Рік виробництва: 2024, Стан: нова, Країна походження: Китай), обсяг замовлення товару шини визначена у кількості 320 штук за ціною 90,00 доларів США на загальну суму 28800,00 доларів США на загальну суму 28800,00 доларів США.

В подальшому, з метою імпорту товару на територію України, позивачем до Івано-Франківської митниці було подано митну декларацію №24UA206080003941U4.

Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) DLT317-1-20231226-2 від 10.03.2024;

- коносамент (Bill of lading) DK24040329CNTSTROCTAFD від 15.03.2024;

- автотранспорту накладну (Road consignment note) 0646 від 17.06.2024;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 24C3705B0801/00202 від 10.04.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезеного товару №1906-1 від 19.06.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезеного товару №1906-3 від 19.06.2024

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту);

- специфікація;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №2212/2023 від 20.12.2023;

- договір про надання послуг митного брокера від 20.06.2024;

- рахунок-проформа (Proforma invoice) DLT317-1-20231226 від 26.12.2023;

- пакувальний лист (Packing list) DLT317-1-20231226-2 від 10.03.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №973 від 29.03.2024;

- заявка №1 Договору транспортно-експедиційного обслуговування №TEO-Д-280224 від 29.02.2024.

Однак, 21.06.2024 Івано-Франківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/0000247/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000079.

Також, між сторонами контракту №2212/2023 від 22.12.2023 укладено доповнення до контракту - специфікацію №2 від 22.12.2023, на підставі якої сторонами визначено найменування товару (Шина бренду TAITONG, Малюнок протектора: HS205, Розмір: 275/70R22.5, Індекс навантаження: 148/145, Індекс швидкості: М, Рік виробництва: 2024, Стан: нова, Країна походження: Китай), обсяг замовлення товару шини визначена у кількості 640 штук за ціною 90,00 доларів США на загальну суму 57600,00 доларів США. Дане замовлення на 640 шт. шин за Контрактом №2212/2023 від 22.12.2023 (специфікація №2 від 22.12.2023) розподілене на два контейнери у зв`язку з тим, що один сорокафутовий контейнер вміщує лише 320 шин такого розміру.

Таким чином, замовлення 640 шт. шин за контрактом №2212/2023 від 22.12.2023 (специфікація №2 від 22.12.2023) поставляється країною виробником двома контейнерами по 320 шт. шин, які підлягають митному оформленню кожен окремо.

З метою імпорту товару на територію України, позивачем до Івано-Франківської митниці було подано митну декларацію №24UA206080004067U6.

Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №DLT317-1-20231227-2 від 18.03.2024;

- коносамент (Bill of lading) №DK24030582CNTSTROCTAFD від 26.03.2024;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) №8099 від 25.06.2024;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №243705B0801/00203 від 10.04.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2606-3 від 26.06.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару№2606-4 від 26.06.2024

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №2 від 28.12.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого с виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2212/2023 від 20.12.2023;

- некласифікований внутрішній договір (контракт) №108/2024 від 05.04.2024;

- некласифікований внутрішній договір (контракт) №52.24-210 від 27.03.2024;

- договір про надання послуг митного брокера №18-04 від 20.06.2024;

- пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 18.03.2024;

Однак, 27.06.2024 Івано-Франківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/0000025/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000081.

В подальшому, 29.06.2024 з метою імпорту товару на територію України, позивачем до Івано-Франківської митниці було подано митну декларацію №24UA206080004121U3.

Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано:

- пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 15.03.2024;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №DLT317-1-20231227-1 від 15.03.2024;

- коносамент (Bill of lading) №DK24030504CNTSTROCTAFD від 22.03.2024;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) №6952 від 26.06.2024;

- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №243705B0801/00203 від 10.04.2024;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №11 від 29.12.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2606-5 від 26.06.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2606-6 від 26.06.2024;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 24/1/146 від 25.06.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №2 від 28.12.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого с виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та або внутрішніх) договорів №2212/2023 від 20.12.2023;

- некласифікований внутрішній договір (контракт) №108/2024 від 05.04.2024;

- некласифікований внутрішній договір (контракт) №52.24-210 від 27.03.2024;

- договір про надання послуг митного брокера від 20.06.2024;

- рахунок-проформа (Proforma invoice) DLT317-1-20231226 від 26.12.2023;

- пакувальний лист (Packing list) DLT317-1-20231226-2 від 10.03.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №18-04 від 18.04.2024;

- копія митної декларації країни відправлення №435020240000022254 від 22.03.2024;

- заявка №2 договору транспортно-експедиційного обслуговування №TEO-Д-280224 від 16.03.2024.

В свою чергу, 29.06.2024 Івано-Франківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/0000026/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000082.

Позивач, не погоджуючись із такими рішеннями, вважаючи зазначені рішення про коригування митної вартості протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України).

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 Митного кодексу України.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Проаналізувавши зазначені підстави для коригування митної вартості, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що 22.12.2023 між GUANGRAO KAICHI TRADING CO.,LTD (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомирська торгова компанія» (покупець) укладено контракту №2212/2023, за яким здійснювались поставки "шини автомобільні (нові)".

Між сторонами контракту №2212/2023 від 22.12.2023 укладено доповнення до контракту - специфікацію №1 від 26.12.2023, на підставі якої сторонами визначено найменування товару (Шина бренду TAITONG, Малюнок протектора: HS205, Розмір: 275/70R22.5, Індекс навантаження: 148/145, Індекс швидкості: М, Рік виробництва: 2024, Стан: нова, Країна походження: Китай), обсяг замовлення товару шини визначена у кількості 320 штук за ціною 90,00 доларів США на загальну суму 28800,00 доларів США на загальну суму 28800,00 доларів США.

Також, між сторонами контракту №2212/2023 від 22.12.2023 укладено доповнення до контракту - специфікацію №2 від 22.12.2023, на підставі якої сторонами визначено найменування товару (Шина бренду TAITONG, Малюнок протектора: HS205, Розмір: 275/70R22.5, Індекс навантаження: 148/145, Індекс швидкості: М, Рік виробництва: 2024, Стан: нова, Країна походження: Китай), обсяг замовлення товару шини визначена у кількості 640 штук за ціною 90,00 доларів США на загальну суму 57600,00 доларів США. Дане замовлення на 640 шт. шин за Контрактом №2212/2023 від 22.12.2023 (специфікація №2 від 22.12.2023) розподілене на два контейнери у зв`язку з тим, що один сорокафутовий контейнер вміщує лише 320 шин такого розміру.

З метою імпорту товару на територію України, позивачем до Івано-Франківської митниці було подано митні декларації №24UA206080003941U4, №24UA206080004067U6 та №24UA206080004121U3 із зазначеним вище пакетом документів.

Митна вартість товару визначена позивачем згідно із пунктом 1 частини першої статті 57 та статтею 58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту).

Однак, Івано-Франківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000024/2 від 21.06.2024, №UA206080/2024/000025/2 від 27.06.2024 та №UA206080/2024/000026/2 від 29.06.2024 та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000079, №UA206080/2024/000081 та №UA206080/2024/000082.

В пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів викладені обставини та джерела інформації, якими користувались митні органи для визначення митної вартості товарів.

Так, за змістом оскаржуваних рішень встановлено, що декларантом не надано прайс-лист від виробника, цінову довідку на товар Державного інформаційного-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про угоди щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причин відсутності основи для розрахунку митної вартості. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 07.02.2024 №403070/2024/001163 за якою здійснено митне оформлення подібних (аналогічних) товарів. Визначена митна вартість товару на рівні 3,0246 дол. США/кг - 129,68 дол.США за шт.

Щодо доводів відповідача про ненадання декларантом прайс-листів та цінової довідки на товар Державного інформаційного-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, суд зазначає наступне.

До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Свого роду це комерційна пропозиція, лист потенційному партнеру чи замовнику, що містить ділову пропозицію щодо подальшої співпраці, та за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару.

В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одним із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).

У контексті спірних правовідносин прайс-лист не є тим обов`язковим документом, які надаються на підтвердження митної вартості товару, та не є єдиним доказом, який в кінцевому результаті впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів. Прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товарів.

Аналогічний за змістом висновок викладено Верховним Судом в постановахвід 23.10.2020 у справі №810/690/17, від 02.06.2022 у справі №460/2674/20 та від 01.03.2023 у справі №420/18880/21.

Щодо не надання декларантом цінової довідки на товар Державного інформаційного-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, суд зазначає.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, серед документів, які підтверджують митну вартість товару, цінова довідка на товар Державного інформаційного-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків відсутня.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що заявлення митним органом доводів такого роду є невиправданим, оскільки цінова довідка на товар Державного інформаційного-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів.

При цьому, пунктом 8 частини 3 статті 53 МК України встановлено, що висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, визначено як додатковий документ, який митний орган має право витребувати (за наявності такого у ТОВ "Житомирська торгова компанія") тільки у разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На думку суду, неподання вказаних документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару, адже положення ч. 4 ст. 53 МК України передбачають, що додаткові документи на вимогу митного органу подаються за їх наявності в декларанта. Якщо певний додатковий документ на вимогу митного органу не поданий декларантом, то митний орган зобов`язаний навести обґрунтування, чому той чи інший документ необхідний для підтвердження складових митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 у справі № 809/1838/15 зробив висновок, що установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Отже, ненадання позивачем висновку про вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, не може слугувати підставою та обґрунтуванням для коригування митної вартості товару.

З огляду на викладене, суд зазначає, що митний орган в оскаржуваних рішеннях обґрунтовано не навів, які конкретно складові митної вартості він вважає непідтвердженими, наданими ТОВ «Житомирська торгова компанія» документами.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 27 лютого 2019 року у справі №814/1647/16, постанові від 06 березня 2019 року у справі №809/278/17, постанові від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, постанові від 21 січня 2020 року у справі №813/2719/15, висновок про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах.

Верховний Суд зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів

Аналіз статей МК України свідчить, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. Але митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, такі висновки Верховного Суду свідчать про те, що коригування митної вартості можливе лише за передбачених законом підстав, а вихід за межі таких підстав свідчить про неправомірність дій митного органу.

Тож, в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки в оскаржуваних рішеннях митний орган обґрунтовано не зазначив, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, то враховуючи зазначену практику Верховного Суду, суд вважає, що оскаржувані рішення є необґрунтованими та безпідставними.

Судом встановлено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару митним органом взято інформацію щодо вартості товару: МД від 07.02.2024 №403070/2024/001163 за якою здійснено митне оформлення подібних (аналогічних) товарів. Визначена митна вартість товару на рівні 3,0246 дол. США/кг - 129,68 дол.США за шт.

Суд зауважує, що вказана декларація не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вказана декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Зазначена митна декларація не містить жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.

Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.

Крім того, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

Суд наголошує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.

Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння товару не може вказувати на об`єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків митним органом наведено не було.

Між тим, як свідчить зміст рішень про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000024/2 від 21.06.2024, №UA206080/2024/000025/2 від 27.06.2024 та №UA206080/2024/000026/2 від 29.06.2024, у них зазначено про неможливість застосування методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Суд наголошує, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогічна правова позиція викладене Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №805/2713/16-а.

Оскільки, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000024/2 від 21.06.2024, №UA206080/2024/000025/2 від 27.06.2024 та №UA206080/2024/000026/2 від 29.06.2024 є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Суд зазначає, що при написанні відзиву на позовну заяву, митний орган позбавлений права трактувати по іншому висновки щодо визначення митної вартості товарів, зазначені в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості №UA206080/2024/000024/2 від 21.06.2024, №UA206080/2024/000025/2 від 27.06.2024 та №UA206080/2024/000026/2 від 29.06.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000079, №UA206080/2024/000081 та №UA206080/2024/000082 є необґрунтованими і підлягають скасуванню.

Наведене, у свою чергу зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати, а саме судового збору в сумі 18 168,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" (вул. Степана Бандери, 7, оф. 316, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10029. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43672760) до Івано-Франківської митниці (вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 76005. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43971364), про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA206080/2024/000024/2 від 21.06.2024, №UA206080/2024/000025/2 від 27.06.2024 та №UA206080/2024/000026/2 від 29.06.2024.

Визнати протиправною і скасувати картку відмови Івано-Франківської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206080/2024/000079, №UA206080/2024/000081 та №UA206080/2024/000082.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська торгова компанія" судовий збір в сумі 18 168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

12 листопада 2024 р.

12.11.24