Рішення

від 14.11.2024 по справі 240/12157/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/12157/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протипранвим та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" із позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України від 04.06.2024 №UA101000/2024/000189/1 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006940.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, з метою імпорту товару на територію України подано до Житомирської митниці Державної митної служби України декларації для митного оформлення імпорту обладнання та комплектуючих. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією, декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000189/1 від 04.06.2024 на підставі інформації, наявної в митному органі. Вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою судді від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем у встановлені строки відзив на адміністративний позов не подано.

Відповідно до наказу Житомирського окружного адміністративного суду №01-51-в від 11.07.2024 та №01-71-в від 16.09.2024 головуюча суддя перебувала у щорічній відпустці у період з 02.08.2024 по 16.08.2024 та 07.10.2024 по 21.10.2024.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" (покупець) та PROTRUCK AUCTIONS LTD (постачальник) укладено договір міжнародної купівлі-продажу №1-2024, згідно якого продавець постачає, а покупець приймає та отримує вживану техніку, обладнання та комплектуючих, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.

Згідно пункту 1.2 договору, конкретний перелік товарів та їх ціна постачається за цим договором, зазначається в рахунку-фактурі.

У пункті 2.1. договору вказано, що ціна товару вказується в рахунку фактурі до договору в англійських фунтах стерлінгів за одиницю товару.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що постачальник передає, а покупець приймає товар на складі постачальника.

На виконання вище вказаного договору, позивач придбавав моторний транспортний засіб спеціального призначення для прибирання доріг: автомобіль-розкидач сипучих речовин бувший у використанні, марки DAF, модель LF 250, ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_1 , вартістю 6325 фунтів стерлінгів.

В подальшому, з метою імпорту товару на територію України, позивачем до Житомирської митниці Державної митної служби України було подано митну декларацію №24U101020020731U6.

Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано:

- рахунок-фактуру (інвойс) №1988/136 від 28.02.2024;

- автотранспортну накладну №098923 від 25.05.2024;

- декларацію про походження товару №1988/136 від 28.02.2024;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №8155 619 0230 від 04.06.2018;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару - платіжна інструкція в іноземній валюті №4 від 14.03.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - б/н від 03.06.2024;

- договір міжнародної купівлі-продажу №1-2024 від 28.02.2024;

- договір про надання послуг митного брокера - б/н від 25.08.2023;

- договір (контракт) про перевезення №01 від 28.05.2024;

- довідка №54774 від 03.06.2024.

Однак, 04.06.2024 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000189/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006940.

Позивач, не погоджуючись із такими рішеннями, вважаючи зазначені рішення про коригування митної вартості протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України).

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 Митного кодексу України.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Проаналізувавши зазначені підстави для коригування митної вартості, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що 28.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" (покупець) та PROTRUCK AUCTIONS LTD (постачальник) укладено договір міжнародної купівлі-продажу №1-2024, за яким позивач придбав моторний транспортний засіб спеціального призначення для прибирання доріг: Автомобіль - розкидач сипучих речовин бувший у використанні, марки DAF, модель LF 250, ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_1 , вартістю 6325 фунтів стерлінгів.

З метою імпорту товару на територію України, позивачем до Житомирської митниці Державної митної служби України було подано митну декларацію №24U101020020731U6 із зазначеним вище пакетом документів.

Митна вартість товару визначена позивачем згідно із пунктом 1 частини першої статті 57 та статтею 58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту).

Однак, Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000189/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006940.

В пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів викладені обставини та джерела інформації, якими користувались митні органи для визначення митної вартості товарів.

Так, за змістом оскаржуваних рішень встановлено, що відповідно до п. 1.2 контракту №1-2024 від 28.02.2024 конкретний перелік товарів та їх ціна, що постачається за цим договором зазначається у рахунку-фактурі. До митної декларації долучено два рахунка-фактури №1988/136 від 28.02.2024 в різних редакціях. Жоден з них не скріплено підписом та/або печаткою уповноваженої особи продавця, що могло б свідчити про чинність тієї чи іншої редакції документа. За даними однієї редакції країною походження товару є Нідерланди, за іншою - Сполучене Королівство Великобританії. Крім того, рахунки містять різні відомості про найменування (опис товару): один - DAF TRUCKS LF 55.250 4x2 ECON GRITTER; другий - DAF TRUCKS LF 250 4x2 ECON GRITTER. Подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 04.06.2018 видано на автомобіль DAF TRUCKS L2EN3. При цьому вищезазначені документи містять дані про один і той самий номер кузова транспортного засобу. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу також зазначено, що зареєстрованим власником товару є Norfolk Country Council, тоді як контракт №1-2024 від 28.02.2024 укладено з PROTRUCK AUCTIONS LTD. Виявлені обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо права особи PROTRUCK AUCTIONS LTD розпоряджатися товаром та визначати ціну його продажу. Для підтвердження фактично понесених витрат на транспортування товару надано довідку від 03.06.2024, складену ФОП ОСОБА_1 . Вартість транспортування товару з м. Белтон до митного переходу Рава-Руська становить 30 000,00 грн. Відстань між зазначеними містами 2 160 км. За даними з відкритих джерел сайт www.della.ua ставка з перевезення товарів тент 20 тон. З сусідніх з Великобританіє країн до України становить: Франція - 45 грн/км; Німеччина - 50 грн/км; Бельгія та Нідерланди - 57 грн/км. Згідно із наданими відомостями, що містяться у довідці від 03.06.2024 тарифна ставка становить 13,89 грн/км, що створює у митного органу обґрунтовані сумніви щодо достовірності декларування фактично понесених транспортних витрат. Крім того, автотранспортна накладна №098923, яка повинна підтверджувати факт укладання договору перевезення містить відомості про відправника товару, що відповідають даним про отримувача товару у даній зовнішньоекономічній операції. Крім того, документ не містить даних про дату укладання договору перевезення (графа 21), відомості про документи, що надавалися разом з товаром (графа 5), дані про вагу товару (графа 11), умови оплати тощо.

Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв?язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД №24UA209200015650U2 від 15.03.2024 - Автомобіль спеціального призначення - піскорозкидач, бувший у використанні, на базі автомобіля- марки DAF, - моделі LF 55.250, - ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_3 , - номер двигуна (маркування) - нема даних, - тип двигуна - дизель, - робочий об`єм циліндрів - 6693 см3, - потужність двигуна - 182 kw, - призначений для використання по дорогах загального користування - колісна формула - 4х2, - з правостороннім розміщенням керма,- календарний рік виготовлення - 2013,- модельний рік виготовлення - 2013, - дата введення в експлуатацію - 01.10.2013 р., - з наявними пошкодженнями та дефектами що виникли внаслідок експлуатації згідно експертного висновку, а саме: - корозія сходів кузову, - корозія стійок кузову,- корозія кріплення бортів,- корозія кріплення для відвалу, - потертості переднього бамперу, - корозія кріплення кабіни, - сколи та подряпини по кузову, - точкова корозія рами,- корозія балонів високого тиску, - тріщини пневмоподушок, - корозія бункеру для піску, - корозія та сліди мастила на гідроциліндрах, - корозія механізму розкидування, - забруднена оббивка салону та сидінь та ін. - 15 000,00 GBP за одиницю з дотриманням принципів і критеріів, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ.

Як уже було встановлено судом, позивач на підтвердження заявленої митної вартості товару надав митному органу рахунок-фактуру (інвойс) №1988/136 від 28.02.2024, автотранспортну накладну №098923 від 25.05.2024, декларацію про походження товару №1988/136 від 28.02.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №8155 619 0230 від 04.06.2018, платіжний документ, що підтверджує вартість товару, платіжна інструкція в іноземній валюті №4 від 14.03.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару - б/н від 03.06.2024, договір міжнародної купівлі-продажу №1-2024 від 28.02.2024, договір про надання послуг митного брокера - б/н від 25.08.2023, договір (контракт) про перевезення №01 від 28.05.2024, довідка №54774 від 03.06.2024, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до інвойса №1988/136 від 28.02.2024 визначено предмет поставки спецтехніки: автомобіль - розкидач сипучих речовин бувший у використанні, марки DAF, модель LF 250, ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_1 .

В описі інвойса №1988/136 від 28.02.2024 зазначено, що ціна транспортного засобу марки DAF, модель LF 250, Reg: AO63KNA, VIN: НОМЕР_1 , рік виробництва - 2013, країна походження Сполучене Королівство, становить 6 325,00 фунтів стерлінгів.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті №4 від 27.05.2024 ТОВ «Інтерспецтехніка» сплатило на користь компанії PROTRUCK AUCTIONS LTD суму коштів у розмірі 6 325,00 GBP із зазначенням призначення платежу у графі 70 «передоплата за DAF TRUCKS згідно контракту №1-2024 від 28.02.2024, інвойса №1988/136 від 28.02.2024».

Наведені у вищевказаних документах відомості щодо транспортного засобу однозначно дають можливість ідентифікувати товар, що є предметом поставки згідно інвойса №1988/136 від 28.02.2024.

Вищевказані документи не містили жодних розбіжностей щодо ціни товару, містили однакові та всі необхідні відомості, що стосувались сторін договору міжнародної купівлі-продажу №1-2024 від 28.02.2024 та транспортного засобу марки DAF, модель LF 250, однак митним органом це не враховано та всупереч ст. 53 МК України не взято до уваги.

Щодо зауваження відповідача про відсутність підпису/печатки продавця в інвойсі, то суд зазначає, що вказана обставина не впливає на розрахунок митної вартості. Крім того, відсутній підпис/печатка продавця в інвойсі по суті не є розбіжностями, оскільки даний документ не носить суперечностей з іншими поданими документами та відсутність підпису не впливає на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару.

У постанові від 16.04.2019 у справі №815/6698/17 Верховний Суд вказав, що відсутність на специфікаціях до контракту печатки фірми-відправника, відсутності печатки та підпису відповідальної особи на інвойсі, за наявності інших належних та достатніх доказів, не вказують на їх недійсність, та не впливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Отже, суд зазначає, що відсутність підпису на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів рахунку (іnvoice), складеному нерезидентом, не є невідповідністю в поданих до митного оформлення документах, а відтак не є підставою для відмови в митному оформленні товарів за першим методом.

Стосовно твердження відповідача про відсутність повноважень у продавця товару розпоряджатись товаром та визначати ціну його продажу, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що надане позивачем свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №8155 619 0230 від 04.06.2018 містить відомості про власника оцінюваного транспортного засобу, а саме - Norfolk Country Council.

Безпосередньо у заголовку аркуша до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 04.06.2018 чітко визначено «Цей документ не є підтвердженням права власності / This document is not a proof of ownership».

Виходячи із вищевикладеного, компанія Norfolk Country Council не є власником оцінюваного транспортного засобу та вкотре підтверджує той факт, що митний орган не дослідив та не надав належної оцінки документам, наданим декларантом на підтвердження митної вартості товару.

Що стосується вартості транспортування товару, яка є складовою митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що Митний кодекс України не деталізує документи, які підтверджують транспортні витрати, для цілей визначення митної вартості товару.

Проте, відповідно до наказу Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012 року «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - наказ № 599) у графі 20 митної декларації зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Варто наголосити, що наказ № 599 містить лише приблизний перелік документів, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування.

Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.

Суд зазначає, що позивач не здійснював перевезення оцінюваного товару з використанням власного транспортного засобу та на підтвердження транспортних витрат було надано:

- довідку про транспортні витрати від 03.06.2024, яка містить інформацію, що транспортна послуга по перевезенню автомобіля марки DAF для компанії ТОВ "Інтерспецтехніка" автомобілем VOLVO AM8977HE/AM1557XF, по маршруту м.Белтон (Англія) - м. Житомир (Україна), через митний-перехід Рава-Руська, становить 47300 грн. (Сорок сім тисяч триста грн.); м.Белтон (Англія) до митного переходу Рава-Руська (Україна) становить 30000 грн. (тридцять тисяч грн..) Від митного-переходу Рава-Руська (Україна) до м. Житомир (Україна) становить 17300 грн. (сімнадцять тисяч триста грн..) Загальна сума за вказані послуги становить 47300 грн. (сорок сім тисяч триста грн..) Заявка-договір №01 від 28.05.2024. Страхування вантажу не проводилось, Навантажувальні роботи включені у вартість перевезення.

- договір - заявку на перевезення автомобіля №01 від 28.05.2024 у якій у рядку "ціна перевезення та умови оплати" вказано: 47 300 (сорок сім тисяч триста) грн. 00 коп. Безготівковий розрахунок в національній валюті - гривні: 47 300 (сорок сім тисяч триста) грн. 00 коп протягом 5-7 (п`яти-семи) робочих дів після отримання копій документів, що підтверджують доставку авотомобіля;

- платіжну інструкцію №11 від 28.05.2024 на суму 47 300 (сорок сім тисяч триста) грн. 00 коп.

Відповідно до позиції ВС КАС викладеної у Постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, суд зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Тому суд вважає безпідставним коригування заявленої декларантом ціни у цьому спорі з підстави відсутності документів підтверджуючих вартість перевезення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.

За таких обставин суд критично оцінює позицію відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Судом встановлено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято інформацію щодо вартості товару: МД №24UA209200015650U2 від 15.03.2024 - Автомобіль спеціального призначення - піскорозкидач, бувший у використанні, на базі автомобіля- марки DAF, - моделі LF 55.250, - ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_3 , - номер двигуна (маркування) - нема даних, - тип двигуна - дизель, - робочий об`єм циліндрів - 6693 см3, - потужність двигуна - 182 kw, - призначений для використання по дорогах загального користування - колісна формула - 4х2, - з правостороннім розміщенням керма,- календарний рік виготовлення - 2013,- модельний рік виготовлення - 2013, - дата введення в експлуатацію - 01.10.2013 р., - з наявними пошкодженнями та дефектами що виникли внаслідок експлуатації згідно експертного висновку, а саме: - корозія сходів кузову, - корозія стійок кузову, - корозія кріплення бортів, - корозія кріплення для відвалу, - потертості переднього бамперу, - корозія кріплення кабіни, - сколи та подряпини по кузову, - точкова корозія рами, - корозія балонів високого тиску, - тріщини пневмоподушок, - корозія бункеру для піску, - корозія та сліди мастила на гідроциліндрах, - корозія механізму розкидування, - забруднена оббивка салону та сидінь та ін. - 15 000,00 GBP за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ

Суд зауважує, що вказані декларації не можуть вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначені декларації не розкривають умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Вказана митна декларація не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.

Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.

Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.

Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.

Отже, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами першою та другою статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини третьої статті 57 та частини третьої статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 826/23118/15.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Як встановлено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA101000/2024/000189/1 від 04.06.2024 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006940 є необґрунтованими і підлягають скасуванню.

Наведене, у свою чергу зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Що стосується відшкодування витрат на правничу допомогу, то судом враховується, що відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що на момент вирішення питання про розподіл судових витрат позивачем надано суду: договір про надання професійної правничої допомоги №06/06-1 від 08.06.2024, акти приймання-передачі послуг №26/06-1 від 26.06.2024, згідно якого сторони погодили фіксований розмір гонорару у сумі 10 000 (десять тисяч) грн., детальний опис наданих послуг правничої допомоги згідно договору про надання професійної правничої допомоги №08/06-1 від 08.06.2024.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір (10 000,00 грн) є надмірним.

На думку суду, аналіз фактичних обставин справи, збір доказів та узгодження правової позиції не має безпосереднього впливу на результат та входить до процесу складання позовної заяви. Тому, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу до 5 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Також, як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір в сумі 5 004,38 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1108 від 26.06.2024.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати, а саме: судового збору в сумі 5 004,38 грн. та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" (вул. Коростишівська, 2-Б, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10007. РНОКПП/ЄДРПОУ: 42990779) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610), про визнання протипранвим та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000189/1 від 04.06.2024.

Визнати протиправною і скасувати картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006940 від 04.06.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" судовий збір в сумі 5 004 (п`ять тисяч чотири) грн. 38 коп та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

14 листопада 2024 р.

14.11.24