Рішення

від 18.11.2024 по справі 569/13037/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/13037/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Ковальова І.М.

при секретарі Білецькій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору публічне акціонерне товариство «Укренергомеханізація» про скасування обтяжень, накладених на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції про скасування обтяжень, накладених на нерухоме майно звернулась ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовної заяви зазначила, що їй стало відомо, що на її майно на підставі постанови №35039997 від 26.08.2015 р. було накладено арешт Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (реєстраційний номер обтяження 10964216). Однак, в позивача не існує жодних боргових зобов`язань та відкритих виконавчих проваджень. У зв`язку із чим, позивач рахує, що таке обтяження обмежує її законні права, адже створюють перешкоду розпорядженні власним нерухомим майном.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві та скасувати обтяження, що накладене на нерухоме майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), запис про існування якого наявний в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме скасувати арешт нерухомого майна накладений згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження №35039997 від 26.08.2015 р. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, реєстраційний номер обтяження №10964216 зареєстроване 28.08.2015 р. Рівненським районним управлінням юстиції Плахотнюком Сергієм Юрійовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23997124 від 28.08.2015 p.

В судовому засіданні представник відповідача заявлені позовні вимоги позивачки не визнала та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судове засідання представник третьої особи ПАТ «Укренергомеханізація» повторно не з`явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовою повісткою рекомендованим листом. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавав.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» від 23лютого 2006року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України» § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Дана обставина підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25035435 від 14 січня 2010 року, з якої вбачається, що квартира, яка знаходиться в АДРЕСА_2 дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу ВММ № 335650 р №27/13.01.10/приватний нотаріус Сивоглаз С.С. Рівненського міського нотаріального округу.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 13 січня 2010 року зареєстрованого в реєстрі за №27 приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз С.С. укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Укренергомеханізація» та ОСОБА_1 , ВАТ «Укренергомеханізація» зобов`язується передати квартиру за АДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_1 , яка зобов`язується прийняти цю квартиру і сплатити за неї обговорену сторонами та визначену цим договором грошову суму. Продаж даної квартири вчинено за 160 843, 97 грн.

З дослідженого в судовому засіданні витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна №385211032 від 02 липня 2024 року вбачається, що державним реєстратором Плахотнюком Сергієм Юрійовичем Рівненського районного управління юстиції було внесено запис про наступне обтяження: арешт нерухомого майна накладений згідно постанови №35039997 від 26.08.2015 р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, реєстраційний номер обтяження №10964216 зареєстроване 28.08.2015 р. Рівненським районним управлінням юстиції.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11 січня 2012 року по справі № 14/044-11 за позовом ПАТ «Марфін банк» до ВАТ «Укренергомеханізація» про стягнення заборгованості позов задоволено повністю. Постановлено стягнути з ВАТ «Укренергомеханізація» (ідентифікаційний код 04630873) на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» (ідентифікаційний код 21650966) 14 249 536 (чотирнадцять мільйонів двісті сорок дев`ять тисяч п`ятсот тридцять шість) грн. 66 (шістдесят шість) коп. заборгованості по кредиту, 2 437 420 (два мільйона чотириста тридцять сім тисяч чотириста двадцять) грн. 09 (дев`ять) коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 257003 (двісті п`ятдесят сім тисяч три) грн. 68 (шістдесят вісім) коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 310468 (триста десять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 44 (сорок чотири) коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 289910 (двісті вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот десять) грн. 74 (сімдесят чотири) коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 29937 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн. 33 (тридцять три) коп. пені за несвоєчасну сплату комісії за користування кредитом та судові витрати 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 (нуль) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В подальшому наказ №14/044-11 від 24 липня 2012 року було направлено до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції на підставі якого відкрито виконавче провадження №35039997 та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ПАТ «Укренергомеханізація».

З дослідженої в судовому засіданні копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26 серпня 2015 року, ВП №35039997 вбачається, що Боржником значиться ПАТ «Укренергомеханізація», а не ОСОБА_1 позивач по справі.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що арешт з нерухомого майна, а саме арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 накладений згідно постанови №35039997 від 26.08.2015 р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції взагалі не повинен був накладатися, оскільки дана квартира з 14.01.2010 року на праві власності належала ОСОБА_1 .

Відтак, за наявних умов не існує жодних боргових зобов`язань ОСОБА_1 перед іншими особами, оскільки у неї не відкрито жодних виконавчих проваджень. В той же час, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції було помилково та безпідставно накладено арешт на квартиру ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції діючої на момент закінчення виконавчого провадження) у разі закінчення виконавчого провадження арешт накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Відповідно до ст.41 Конституції Україниправо приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1ст.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1ст.16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1ст.317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно дост.319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч.1,2ст.321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно дост.328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно дост.391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Системний аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку, що безпосереднє зняття арешту з майна здійснюється за постановою державного виконавця, яка приймається на підставі відповідного рішення суду. Оскільки в постанові про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження боржником зазначене ПАТ «Укренергомеханізація», а не позивач, тому арешт, накладений на квартиру накладений помилково, не знятий, то позивач змушений звертатися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободКожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, до майна в контексті Європейської Конвенції належать визначені законом права відповідно до яких, заявник має право вимагати «законного очікування» фактичного користування права. Зазначене положення висвітлено в рішення «Рисовський проти України» (ухвала щодо прийнятності від 20 жовтня 2011 року). Так, в п.70 зазначеного рішення визначено «Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі. Коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Позивачка набула права власності на будинок правомірно, ніяким не оскаржене її право на мирне володіння майном є порушеним, через існування заборони на підставі архівного запису.

Наявність арешту на майна за відсутності правових підстав для цього, порушує право приватної власності позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися своїй майном на власний розсуд.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, щ не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-3ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору публічне акціонерне товариство «Укренергомеханізація» про скасування обтяжень, накладених на нерухоме майно задоволити.

Скасувати обтяження, що накладене на нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , запис про існування якого наявний в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме скасувати арешт нерухомого майна накладений згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження №35039997 від 26 серпня 2015 р. Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, реєстраційний номер обтяження №10964216 зареєстроване 28 серпня 2015 року Рівненським районним управлінням юстиції Плахотнюком Сергієм Юрійовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23997124 від 28 серпня 2015 pоку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, адреса реєстрації: м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов