Постанова

від 15.11.2024 по справі 758/5090/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 року м. Київ

Справа №758/5090/24

Апеляційне провадження №22-ц/824/13131/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Соколової В.В.

суддів: Мережко М.В., Поліщук Н.В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва, постановлену під головуванням судді Захарчук С.С. 28 травня 2024 року в м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного університету інфраструктури та технологій про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державного університету інфраструктури та технологій про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - повернуто позивачу.

Ухвала суду мотивована тим, що звільнення судом від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, посилання у позові на ст. ст. 5, 8 Закону України «Про судовий збір» без надання відповідних доказів, а саме: доказів заподіяння шкоди позивачу діями відповідача, протиправності його дій та вини у заподіянні шкоди, не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, а тому суд вважав, що відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору. Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір, а тому недоліки, зазначені в ухвалі, усунуто частково.

Не погодилась з вказаним судовим рішення позивач, нею подана апеляційна скарга, в якій вона посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає про те, що вона звернулась до суду з позовом, предметом якого є відшкодування завданої їй моральної і матеріальної шкоди внаслідок ушкодження здоров`я з вини відповідача, а тому вона звільнена від сплати судового збору, у зв`язку з чим і посилалась на положення п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Зазначає, що вона долучила належні докази на підтвердження завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди та детальні вмотивовані розрахунки, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди. Суд першої інстанції порушив її право на доступ до правосуддя, у зв`язку з чим вона не змогла захистити свої порушені права.

Зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що вона в позові детально і обгрунтовувала причинно-наслідковий зв`язок між виною відповідача та завдання ним моральної і матеріальної шкоди в аспекті завдання шкоди її здоров`ю та до позову долучила відповідні докази у додатку.

Таким чином, суд першої інстанції не звернув уваги і проігнорував, що позовна заява відповідно до п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України містила обгрунтований розрахунок суми матеріальної шкоди, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, та докази, що підтверджують вказані обставини.

Також суд першої інстанції не звернув уваги і проігнорував, що позивач до позовної заяви відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України долучила документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, скарги на ухвали суду, зазначені в п.п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Судом встановлено, що в квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Державного університету інфраструктури та технологій, в якому вказувала, що відповідачем була втрачена її заява про звільнення від 05 жовтня 2009 року, хоча її строк зберігання становить 75 років. Внаслідок вказаних дій відповідача позивач позбавлена можливості здійснювати захист своїх прав в рамках кримінального і цивільного провадження, відновити порушене її право, що завдало моральних страждань, ушкодження здоров`я та призвело до неможливості працювати, і відповідно до матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди. Таким чином, просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 35496797,70 грн, 10000000,00 грн моральної шкоди, та 1274,00 грн судових витрат у справі /т. 1 а.с. 1-107/.

Також в позові позивач просила звільнити її від сплати судового збору посилаючись на п.2 ч.1 ст. 5 та ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Ухвала суду мотивована тим, що позивачем в порушення ст. 175 ЦПК України не надано обґрунтованого розрахунку суми у розмірі 35496797,74 грн, яку вона просить стягнути з відповідача,не викладено обставини на обґрунтування заявлених позовних вимог, а саме не зазначено в чому полягає шкода, якими діями відповідача її було завдано позивачу та не вказано в чому полягає причинно-наслідковий зв'язок між діями та завданою шкодою, не зазначені докази, що підтверджують вказані обставини.

Також суд першої інстанції вказав на те, що позивач, як на підставу звільнення від сплати судового збору посилалась на те, що предметом позову є відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я, разом з тим, документів, що шкоду ОСОБА_1 заподіяно ушкодженням її здоров`я, позивач суду не надала. Таким чином, суд першої інстанції визначив суму судового збору, які необхідно сплатити позивачу /т.2 а.с. 118,119/.

На виконання вимог ухвали суду 13 травня 2024 року від позивача на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона вказала на те, що діями відповідача було завдано шкоду її здоров`ю, у зв`язку з чим, вона підлягає звільненню від сплати судового збору. Посилалась на п. 2 ч. 1 ст. 5 та ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Також вказала, що в додатку до матеріалів справи (позовної заяви) вона долучала відповідні чеки, як докази того, що вона купує медикаменти на реабілітацію організму внаслідок виникнення суттєвих проблем зі здоров`ям, висновок за результатами патопсихологічного обстеження 18 липня 2023 року, медичні заключення, довідки про негативний стан здоров`я, який виник на фонв тривалих стресів з вини відповідача, який не вберіг оригінал заяви про звільнення з роботи від 05 жовтня 2009 року. Також вона у вказаній заяві позивач зазначила, що вона повторно в резюмованому вигляді продублювала позов і обгрнутований розрахунок суми матеріальної та моральної шкоди, яку вона просить стягнути з відповідача, а також обгрунтування позовних вимог, зазначення доказів, що підтверджують позовні вимоги /т.2 а.с. 121-194/.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державного університету інфраструктури та технологій про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - повернуто позивачу.

Ухвала суду мотивована тим, що звільнення судом від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, посилання у позові на ст. ст. 5, 8 Закону України «Про судовий збір» без надання відповідних доказів, а саме: доказів заподіяння шкоди позивачу діями відповідача, протиправності його дій та вини у заподіянні шкоди, не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, а тому суд вважав, що відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору. Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір, а тому недоліки, зазначені в ухвалі, усунуто частково /т.2 а.с. 195,196/.

Суддя отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог ст ст. 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

Статтею 175 ЦПК України встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняютьсяпозивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

З наведених обставин вбачається, що предметом позову є відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Підставою для заявлення таких вимог позивач зазначає дії відповідача щодо втрати оригіналу її заяви про звільнення від 05 жовтня 2009 року. Отже, підставою для відшкодування шкоди, як матеріальної так і моральної, є не дії відповідача щодо заподіяння позивачу ушкодження здоров`я, а дії відповідача, як зазначає позивач, щодо втрати оригіналу її заяви про звільнення від 05 жовтня 2009 року, внаслідок чого, як знову таки зазначає позивач, відбулося порушення її прав та погіршення стану її здоров`я.

За таких обставин, даний позов не підпадає під категорію справ про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи, а є позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальних підставах.

Таким чином, виходячи з положень Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 не має пільг для звільнення від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та повернення позовної заяви позивачу у зв`язку з не усуненням недоліків в частині сплати судового збору. Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з мотивуванням наведеним судом першої інстанції, оскільки на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» особи звільняються від сплати судового збору і це не є правом суду, проте суд має здійснити перевірку наявності підстав для застосування положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Також не можна погодитись з висновками суду першої інстанції про відсутність доказів на підтвердження вини відповідача і причинно-наслідкового зв`язку, оскільки оцінка наданих сторонами доказів у справі здійснюється за результатами розгляду, а не на стадії відкриття провадження.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни ухвали суду шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача слід визнати такими, що знайшли своє підтвердження частково.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року - змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.

В іншій частині ухвалу суду - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: М.В. Мережко

Н.В. Поліщук