ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2024 року справа №200/1980/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Донецькій області та Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року (повне судове рішення складено 19 серпня 2024 року) та Головного управління ДПС у Вінницькій області на додаткове рішення від 05 вересня 2024 року (повне судове рішення складено 05 вересня 2024 року) у справі № 200/1980/24 (суддя в І інстанції Загацька Т.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» до Головного управління ДПС у Донецькій області та Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Авдіївський завод металевих конструкцій» (далі - ПрАТ «АЗМК») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просило (з урахуванням уточнення позовних вимог від 18.07.2024):
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, що тимчасово виконувала функції комісії Головного управління у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.01.2023 № 14, про відповідність ПрАТ «АЗМК» критеріям ризиковості платника податку та зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області, яке тимчасово виконувало окремі функції Головного управління ДПС у Донецькій області виключити ПрАТ «АЗМК» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
- стягнути на користь ПрАТ «АЗМК» документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області та Головного управління ДПС у Донецькій області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення контролюючого органу про включення позивача до переліку ризикових платників податків не містить належної мотивації підстав і причин віднесення підприємства до такого переліку. Вказує, що рішення прийняте відповідачем без наявності об`єктивних ознак порушення платником норм податкового законодавства та без матеріалів, які б свідчили про наявність підстав віднесення позивача до ризикових платників податків.
Позивач вважав спірне рішення відповідача протиправним, таким, що суперечить вимогам законодавства України.
Слід зазначити, що ухвалами місцевого суду від 13.06.2024 залучено Головне управління ДПС у Вінницькій області до участі у справі у якості Відповідача-2.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.01.2023 № 14.
Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області виключити ПрАТ «АЗМК» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року стягнуто з Головного управління ДПС у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Не погодившись з такими судовими рішеннями, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких посилались на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Головне управління ДПС у Донецькій області вважає, що поза увагою суду першої інстанції залишено той факт, що відповідно до вимог чинного законодавства позивачу для вирішення питання виключення підприємства з переліку платників податку які відповідають Критеріям ризиковості, до контролюючого органу ДПС за місцем обліку, згідно з вимогами абзацу 13 пункту 6 Порядку 1165, потрібно подати Повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, також до повідомлення додаються додатки у вигляді копій документів довільного формату.
Зазначає, що податковий орган неодноразово роз`яснював позивачу порядок надання до контролюючого органу Повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, в той час, як позивач сам проігнорував вимоги Порядку 1165, що свідчить про те, що ГУ ДПС у Донецькій області підійшло сумлінно і не формально до виконання своїх повноважень.
Також указує, що позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи.
Просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Головне управління ДПС у Вінницькій області в своїй апеляційній скарзі на рішення суду посилається на наступне.
Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.01.2023 № 14 про відповідність приватного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» критеріям ризиковості платника податку прийнято 30.01.2023. Строк звернення до суду з позовом визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців. Отже, граничний термін звернення до суду сплив 30.07.2023, а до суду позивач звернувся в березні 2024 року.
Щодо спірних правовідносин зазначає, що проведеним аналізом баз даних ДПС встановлено, що позивачем не подано податкові декларації з податку на додану вартість протягом лютого-грудня 2022 року, січня-грудня 2023 року.
Позивач на розгляд Комісії з питань зупинення ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у Вінницькій області не подавав повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно баз даних ЄРПН встановлено, що ПРАТ «Авдіївський Завод Металевих Конструкцій» здійснював реалізацію опори освітлення та надавав послуги за відповідальне зберігання майна, оренди транспортних засобів, послуги з виготовлення марки за період з 02.02.2022 по 31.10.2022.
У зв`язку з наведеним, комісією ГУ ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.01.2023 прийнято рішення про включення ТОВ «Авдіївський Завод Металевих Конструкцій» (код ЄДРПОУ 00130636) в Журнал ризикових платників Рішення №14 відповідно п.6 Критеріїв ризиковості платника податку «Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України».
Апелянт звертає увагу, що відповідно до вимог «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку враховується контролюючим органом у випадку надходження рішення суду про скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке набрало законної сили.
Враховуючи те, що після набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, підлягає виключенню платник податку з переліку платників податку, які відповідаю критерій ризиковості платника податку контролюючим органом в силу прямого припису норми правового акту, а отже позовні вимоги в наведеній частині задоволенню не підлягають.
Також Відповідач-2 звертає увагу суду, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
Стосовно додаткового рішення Відповідач-2 зазначив, що витрати на правничу допомогу є завищеним та не співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладених в апеляційних скаргах, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
Приватне акціонерне товариство «Авдіївський завод металевих конструкцій» зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 00130636). Здійснює основну діяльність за КВЕД 25.11 - виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій. Податкова адреса: Україна, вул. Маяковського, буд. 94, м. Авдіївка, Донецька обл., 86060.
Відповідач: Головне управління ДПС у Донецькій області, Головне управління ДПС у Вінницькій області є суб`єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані Податковим кодексом України повноваження та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатні здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.
Наказом ДПС України від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» закріплено виконання повноважень окремих територіальних органів ДПС за іншими територіальними органами ДПС, зокрема повноваження ГУ ДПС у Донецькій області - за ГУ ДПС у Львівській області. Відповідно до наказу ДПС України від 19.09.2022 № 645 «Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 № 173» виконання повноважень Головного управління ДПС у Донецькій області закріплено за Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.
Наказом ДПС України № 468 від 15.06.2023 «Про внесення змін до наказу ДПС України № 173 від 28.03.2022» передбачені подальші зміни у розподілі територіальних органів податкової служби, які реалізують передбачені законодавством з реєстрації податкових накладних функції. Так, відповідно до п.1.2 додатку 1 до наказу № 173 з 21.06.2023 Головне управління ДПС у Вінницькій області припинило здійснювати функції Головного управління ДПС у Донецькій області.
Таким чином, на момент винесення оскаржуваного рішення повноваження відповідача - ГУ ДПС у Донецькій області щодо платників податків, зареєстрованих на території Донецької області, виконувало ГУ ДПС у Вінницькій області, а відтак рішення від 30.01.2023 № 14 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку приймалось комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У подальшому таке делегування функцій було скасовано, що не впливає на склад учасників справи. Кожний з відповідачів виконував чи продовжує виконувати владні управлінські функції у спірних правовідносинах.
11.07.2022 вих. №22-ВМЗ позивач звернувся до ГУ ДПС у Донецькій області із поясненням щодо причин збігу податкової адреси позивача та його фактичного знаходження із місцем безпосереднього ведення бойових дій, підприємство не має можливості виконати свої податкові обов`язки та взагалі здійснювати діяльність.
Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.01.2023 №14 у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі діяльності прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку по п. 6. Критеріїв.
20.09.2023 вих. №30/23 позивач звернувся до ГУ ДПС у Донецькій області із заявою про відсутність можливості виконання податкових зобов`язань та у якій повідомив про те, що з причин збігу податкової адреси - вул. Маяковського, 94, м. Авдіївка, Донецька область, та його фактичного знаходження (включаючи виробничі потужності) із місцем безпосереднього ведення бойових дій, підприємство не має можливості виконати свої податкові обов`язки, в тому числі - із подання податкової звітності (підприємство зруйноване та припинило діяльність з 24.02.2022).
Вказано, що перелік регіонів, де ведуться бойові дії, визначається і затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, і Авдіївську міську територіальну громаду однією з перших було включено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75, та залишено у Переліку територій, на яких ведуться/велися бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309.
Позивач зазначав, що релокація підприємства не проводилася, в тому числі, через фактичне знищення виробничих потужностей. Також, у зв`язку із вищенаведеним, були призупинені\розірвані трудові відносини із працівниками Товариства (за виключенням керівника підприємства), які змушені були виїхати з небезпечної території, доступ до комп`ютерного обладнання та документації був втрачений. Крім того, через неможливість здійснення господарської діяльності та відсутність доходу, який забезпечував би оплату праці, підприємство не мало можливості призначити особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку, складання та подання податкової та фінансової звітності.
Оскільки згідно із Законом України «Про торгово-промислові палати України» під визначення обставин форс-мажору потрапляють обставини надзвичайного та невідворотного характеру, які унеможливлюють, в тому числі, виконання податкових зобов`язань, вважаємо, що для ПрАТ «АЗМК» настали обставини форс-мажору (обставин непереборної сили), які в загальному порядку засвідчені листом Торгово-промислової палати України №2024\02.0-7.1 від 28.02.2022.
Додатково повідомлено, що ПрАТ «АЗМК» ще до затвердження Порядку № 225 листом № 22-ВМЗ від 11.07.2022 повідомило Головне Управління ДПС в Донецькій області про неможливість виконання своїх податкових обов`язків через сукупність всіх вищенаведених причин.
Враховуючи відсутність стабільного енергозабезпечення за місцем знаходження підприємства, відсутність доступу до Електронного кабінету платника податків і поштового зв`язку на території ведення бойових дій, а також той факт, що органи податкової служби фізично не працювали, вищезгаданий лист було надіслало на електрону адресу: imalakhoval968@gmail.com у відповідь на запит інформації за використанням застосунку для дзвінків і обміну повідомленнями Viber за номером телефону НОМЕР_1 співробітника ДПС у Донецькій області.
У зв`язку з чим, просило прийняти дану заяву до розгляду та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку із подання податкової та фінансової звітності у період 2022 - ІІІ квартал 2023 року включно.
До заяви було додано:
Копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та призупинення трудових відносин № 24к від 30.03.2022р. із додатком на 13 арк.;
Виписка з Наказу 22.12.2022 м. Київ № 309 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за N 1668/39004 Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією) Переліки територій ведення бойових дій - 3 арк.;
Витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі руйнування/втрати майна - 24 арк.;
Копія листа Національної поліції України від 11.03.2023 №609/305/2023 щодо повідомлення за ознаками ст. 438 КК України - 1 арк.;
Копія листа ДТЕК №83/5940-вих від 28.04.2023 щодо надання інформації стосовно відключень електричної енергії у м. Авдіївка Донецької області - 2 арк.;
Копія листа СБУ від 01.08.2022 № 78/2/13-6333нт щодо досудового розслідування кримінального провадження №12022052140000068 від 27.02.2022, за ч. 1, 2 ст. 438 КК України, а саме за фактами обстрілів м. Авдіївка з боку російських окупаційних військ - 2 арк.;
Повідомлення оператора поштового зв`язку (htlps://novaposhta.ua/timetable), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв`язку та/або об`єктів поштового зв`язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. - 1 арк.:
Повідомлення оператора поштового зв`язку (https://оffices.ukrposhta.на/? да), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв`язку та/або об`єктів поштового зв`язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. - 1 арк.;
Копія листа № 22-ВМЗ від 11.07.2022р. - 2 арк;
Знімок екрана комп`ютера (Скріншот), що підтверджує відправку листа №22-ВМЗ від 11.07.2022р. на електронну пошту - 1 арк.;
Знімок екрану телефону (Скріншот), що підтверджує запит інформації за використанням застосунку для дзвінків і обміну повідомленнями Viber за номером телефону -НОМЕР_4 співробітника ДПС у Донецькій - 1 аркуш.
Фото цеху металевих опор - 3 арк.;
Фото цеху металевих конструкцій - 4 арк.;
Фото цеху гарячого цинкування - 5 арк.;
Фото адміністративної будівлі - 2 арк.;
Фото центральної прохідної - 2 арк.
Попереднім рішенням щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 11.10.2023 №48/05-99-04-10 розглянуто заяву позивача та запропоновано надати такі додаткові документи на підтвердження зазначеної заяви підстави неможливості виконання платником податків податкових обов`язків:
- інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки;
- які саме податкові обов`язки не мав/не має можливості виконати платник податків;
- документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків):
- підтвердити дату набуття можливості подати заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, відповідно до п.4 Порядку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225;
- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстрованого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 599);
- інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20 березня 2022 року № 326.
10.10.2023 вих. №32/23 позивач у доповнення до заяви про відсутність можливості виконання податкових зобов`язань вказав, що починаючи з 24.02.2022 і по теперішній час по розрахунковому рахунку ПрАТ «АЗМК» відбувався рух грошових коштів, але видатки були спрямовані виключно на погашення боргів минулих періодів по заробітній платі та податках, а надходження мали місце, як оплата за металоконструкції, виготовлені та відвантажені до введення в Україні військового стану, та плата за оренду власних транспортних засобів, евакуйованих з підприємства, згідно договору №010822-1 від 01.08.2022, зберігання майна згідно договору № 100222 від 10.02.2022.
Крім того, вказує, що ПрАТ «АЗМК», отримавши передоплату в розмірі 12 222 630,00 грн., у т. ч. ПДВ 2 037 105,00 грн., не виконало свої зобов`язання за договором поставки № 22/1 від 24.01.2022, укладеним з ПрАТ «УКРСТАЛЬ КОНСТРУКЦІЯ» на виготовлення оцинкованих металоконструкцій опор освітлення, Сторонами було досягнуто згоди щодо розірвання договору (Додаткова угода № 1 від 30.08.2023). За умови відсутності грошових коштів, що підлягають поверненню, з метою проведення розрахунків між Сторонами Договору №22/1 від 2Т01.2022, на користь ПрАТ «УКРСТАЛЬ КОНСТРУКЦІЯ» було відвантажено (передано) металопрокат трубну продукцію, що замовлялася до виготовлення безпосередньо з мстою виконання договору №22/1 від 24.01.2022 та має специфічні технічні характеристики, в асортименті - відповідно до умов договору поставки №01/08 від 14.09.2023. При цьому, будь-які логістичні витрати відсутні, оскільки металопродукція, на підставі договору відповідального зберігання №ВЗ 10/22 від 10.10.2022, фактично знаходилася за адресою м. Житомир, вул. С. Параджанова, буд. 87, територія ТОП «ЗАВОД МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЯ УКРСТАЛЬ ЖИТОМИР».
Іншої діяльності ПрАТ «АЗМК» у період з 24.02.2022 і на поточну дату, не здійснювало.
З огляду на те, що з 24.02.2022 роботу ПрАТ «АЗМК» було зупинено, первинні документи, регістри бухгалтерського обліку було знищено, бухгалтерський облік (база 1С) який зберігався на електронних носіях - втрачено, трудові відносини із працівниками припинено чи при зупинено, а керівник (директор, а пізніше - виконуючий обов`язки директора) залишився єдиною працюючою одиницею, яка не мас відповідних знань та навичок із формування та подання податкової звітності, а сплачувати чи гарантувати сплату послуг сторонніх (залучених) спеціалістів із ведення бухгалтерського обліку підприємство не мало змоги через брак коштів та відсутності господарської діяльності просить підтвердити наявність об`єктивних причин, за яких позивач, починаючи з 24.02.2022 і за весь період дії воєнного стану, не мало можливості виконувати свої податкові обов`язки, а саме: подавати Податкові декларації з податку на прибуток підприємства, розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
До заяви долучено:
- банківська виписка з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 в Маріупольській філії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за період 24.02.2022 - 01.12.2022 - 41 арк.;
- банківська виписка з розрахункового рахунку № НОМЕР_3 в Маріупольській філії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за період 01.01.2023 - 09.10.2023 - 39 арк.;
- копія договору відповідального зберігання №ВЗ 10/22 від 10.10.2022 - 11 арк.;
- копія договору оренди транспортних засобів №010822 1 від 01.08.2022 - 12 арк.;
- копія договору поставки №22/1 від 24.01.2022, специфікація №1 від 24.01.2022 - 4 арк.;
- копія договору купівлі металопрокату № 12/22 від 24.01.2022 - 10 арк.;
- копія специфікації №1 від 09.02.2022 до договору купівлі металопрокату №12/22 від 24.01.2022 - 2 арк.;
- копія Додаткової угоди №1 від 14.09.2022 до договору купівлі металопрокату №12/22 від 24.01.2022 - 1 арк.
Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.01.2023 прийнято рішення про включення ТОВ «Авдіївський Завод Металевих Конструкцій» (код ЄДРПОУ 00130636) в Журнал ризикових платників Рішення №14 відповідно п.6 Критеріїв ризиковості платника податку «Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України».
Підставами вказано:
Не підтверджено дату набуття можливості подати заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, відповідно до п.4 Порядку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
За результатами аналізу банківської виписки підприємства за період з 24.02.2022 по 09.10.2023 спостерігається рух грошових коштів по розрахунковому рахунку платника податку, які частково спрямовані на погашення заборгованості минулих періодів по податках та заробітній платі. Також, згідно заключної виписки розрахункового рахунку платника податків за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 надійшло 2 851 674,94 грн, за період з 01.01.2023 по 22.09.2023 надійшло 2 000 270,31 грн. У період з 01.01.2023 по 22.09.2023 підприємством було сплачено податків на суму 750 338,76 грн (у тому числі: військовий збір 22 855,63 грн, єдиний внесок 335 215,8 грн, податок на доходи фізичних осіб 274 267,33 грн, податок на додану вартість 118 000 грн (при наявній заборгованості у сумі 167 180,06 грн).
Згідно Договору від 01.08.2022 №010822-1 підприємство ПрАТ «АЗМК» надає в оренду ТОВ «Енерго-сталь конструкція» (код ЄДРПОУ 44564701) основні засоби (спеціалізований вантажний сідловий тягач, загальний напівпричіп , автомобіль «Mercedes-Benz 311»). Загальна сума оренди за місяць складає 95 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, яка перераховується на розрахунковий рахунок платника.
Остання звітність 1ДФ надана за 4 квартал 2021 року, згідно якої чисельність склала 143 працівника (101 ознака), у тому числі 3 працівника, з ознакою 102. Згідно наказу № 24к від 30.03.2022 ПрАТ «АЗМК» призупинило дію трудових договорів лише з 105 працівниками (у тому числі 3 працівника у декретній відпустці).
14.11.2023 вих. №50/23 позивачем подано скаргу до ДПС України про перегляд рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання ПП свого податкового обов`язку від 30.10.2023 №52/05-99-04-10.
ДПС України у рішенням від 01.12.2023 №35705/6/99-00-06-03-03-06 продовжило строк розгляду скарги до 13.01.2024.
24.11.2023 вих.№51/21 подано скаргу на рішення до ГУ ДПС у Донецькій області (голові комісії) у якій позивач просить зокрема виключити позивача з переліку ризикових суб`єктів господарювання, а рішення від 30.01.2024 скасувати.
На скаргу ГУ ДПС у Донецькій області повідомила листом від 07.12.2023 про те, що відповідно до вимог чинного законодавства ПрАТ «АЗМК», для вирішення питання виключення підприємства з переліку ризикових платників податку, потрібно подати документи до контролюючого органу ДПС за місцем обліку, згідно з вимогами абзацу 13 пункту 6 Порядку 1165. Після надання підприємством пояснень та копій документів в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Закону України від 22 травня 2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зареєстрованому Міністерством юстиції України від 03.08.2017 №959/30827, комісією регіонального рівня буде розглянуто питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та прийнято рішення в межах Порядку 1165.
11.03.2024 №5/24 позивач звернувся до ГУ ДПС у Донецькій області із поясненням щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У відповідь на лист ГУ ДПС у Донецькій області у листі від 01.04.2024 повідомило позивача про те, що відповідно до вимог чинного законодавства ПрАТ «АЗМК», для вирішення питання виключення підприємства з переліку платників податку, які відповідають Критеріям ризиковості, до контролюючого органу ДПС за місцем обліку, згідно з вимогами абзацу 13 пункту 6 Порядку 1165, потрібно подати Повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості (далі - Повідомлення), також до повідомлення додаються додатки у вигляді копій документів довільного формату. Після надання підприємством повідомлення, пояснень та копій документів в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Закону України від 22 травня 2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України від 05.10.2017 №2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зареєстрованому Міністерством юстиції України від 03.08.2017 №959/30827, комісією регіонального рівня буде розглянуто питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та прийнято рішення в межах Порядку № 1165, яке надсилається платнику податку в день прийняття, засобами електронного зв`язку в приватну частину Електронного кабінету.
Позивач вважаючи рішення відповідача-2 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд виходив з наступного.
Спершу слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачами. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволені позовні вимоги. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Порядок № 1165 набрав чинності з 01.02.2020.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
При цьому, Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
За приписами пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з п.26 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.
Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.
Пунктом 43 Порядку № 1165 встановлено, що матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.
За приписами п.44 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку у графі «Податкова інформація» розшифровується, яка саме податкова інформація.
При цьому, у Додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави вважати, що положеннями Порядку № 1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Зокрема, пункт 5 наведеного Порядку передбачає, що перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає лише той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.
Отже, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім здійснення моніторингу платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Таким чином, питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання таким платником для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Водночас право Комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, Порядком № 1165 не передбачено.
На необхідність додержання установленої законодавцем послідовності прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме те, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування, вказав Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.
Разом з цим, Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, а суд при вирішенні спорів такої категорії, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, має дослідити і надати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання Комісії та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.11.2021 у справі №340/1098/20 та від 19.11.2021 у справі №140/17441/20.
При цьому, відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.
Відповідачем не доведено, що рішення №14 від 30.01.2023 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийняті відповідачем за результатами складення та/або подання позивачем для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування.
Отже, розгляд комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість, ПрАТ «АЗМК», критеріям ризиковості платника податку здійснено всупереч, передбаченій Порядком № 1165, процедурі.
Поряд з вказаним варто зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податку.
Додатком №1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 6 яких передбачає такий критерій, як платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
Згідно з додатком 4 Порядку № 1165, яким затверджена форма рішення, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку, та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 № 17 затверджено Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі - Довідник кодів).
Так, в оскаржуваних рішеннях зазначені коди податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:
Не підтверджено дату набуття можливості подати заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, відповідно до п.4 Порядку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
За результатами аналізу банківської виписки підприємства за період з 24.02.2022 по 09.10.2023 спостерігається рух грошових коштів по розрахунковому рахунку платника податку, які частково спрямовані на погашення заборгованості минулих періодів по податках та заробітній платі. Також, згідно заключної виписки розрахункового рахунку платника податків за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 надійшло 2 851 674,94 грн, за період з 01.01.2023 по 22.09.2023 надійшло 2 000 270,31 грн. У період з 01.01.2023 по 22.09.2023 підприємством було сплачено податків на суму 750 338,76 грн (у тому числі: військовий збір 22 855,63 грн, єдиний внесок 335 215,8 грн, податок на доходи фізичних осіб 274 267.33 грн, податок на додану вартість 1 18 000 грн (при наявній заборгованості у сумі 167 180,06 грн).
Згідно Договору від 01.08.2022 у №010822-1 підприємство ПрАТ «АЗМК» надає в оренду ТОВ «Енерго-сталь конструкція» (код ЄДРПОУ 44564701) основні засоби (спеціалізований вантажний сідловий тягач, загальний напівпричіп, автомобіль «Mercedes-Benz 311»). Загальна сума оренди за місяць складає 95 000,00 грн з урахуванням ПДВ, яка перераховується на розрахунковий рахунок платника.
Остання звітність 1ДФ надана за 4 квартал 2021 року, згідно якої чисельність склала 143 працівника (101 ознака), у тому числі 3 працівника з ознакою 102. Згідно наказу № 24к від 30.03.2022 ПрАТ «АЗМК» призупинило дію трудових договорів лише з 105 працівниками (у тому числі 3 працівника у декретній відпустці).
Слід зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Відповідачем-2 не надано жодних доказів на підтвердження наявності підстав для прийняття рішення №14 від 30.01.2023 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків.
Так, судами встановлено, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, Указами Президента України неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, які триває і на даний час.
З 24.02.2022 Авдіївська міська територіальна громада включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
Таким чином, у зв`язку з тимчасовою окупацією території Авдіївської територіальної громади, підприємства, відсутністю безперешкодного доступу на ці території, через зруйноване майно (адміністративні будівлі, техніка та механізми, сервера), втрату (знищення) усіх адміністративно-розпорядчих, фінансово-розрахункових (у тому числі регістрів бухгалтерського та податкового обліку, бухгалтерського програмного забезпечення), постачальницько-збутових та інших документів за період по 25.02.2022, а тому позивач не мав змоги продовжувати вчасно виконувати відповідні свої зобов`язання.
З наданого листа СБУ від 01.08.2022 №78/2/13-6333нт вбачається, що слідчим відділом 2 управління здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022052140000068 від 27.02.2022, за ч. 1, 2 ст. 438 КК України, а саме за фактами обстрілів м. Авдіївка з боку російських окупаційних військ. Досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з 24.02.2022 невстановленими особами з числа Збройних Сил Російської Федерації та інших контрольованих Російською Федерацією незаконних збройних формувань, Л/ДНР, здійснюються інтенсивні артилерійські обстріли, ракетні та авіаційні удари по м. Авдіївка Донецької області, внаслідок чого, зазнали руйнувань та пошкоджень житлові масиви, приватний житловий сектор, об`єкти критичної інфраструктури, інше рухоме та нерухоме майно різних форм власності, а також призвело до загибелі людей, що є порушенням законів та звичаїв війни, які передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. За вказаний період, внаслідок обстрілів м. Авдіївки з боку російських окупаційних військ, неодноразово зазнавало пошкоджень також ПрАТ «АЗМК». На даний час з метою встановлення суми збитків необхідно провести низку експертиз.
Судами встановлено, що позивач не одноразово звертався до комісії із заявами щодо відсутність можливості виконання податкових зобов`язань та у яких було повідомлено про те, що з причин збігу податкової адреси - вул. Маяковського, 94, м. Авдіївка, Донецька область, та його фактичного знаходження (включаючи виробничі потужності) із місцем безпосереднього ведення бойових дій, підприємство не має можливості виконати свої податкові обов`язки, в тому числі - із подання податкової звітності (підприємство зруйноване та припинило діяльність з 24.02.2022). До заяв надавались пояснення з додаванням необхідних документів, визначених позивачем самостійно, а саме: договори, рахунки, акти, платіжні інструкції, що не заперечується відповідачем, оскільки відповідачем у рішенні №14 від 30.01.2023 не зазначено, які саме документи слід надати позивачу для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, не зважаючи на те, що формою рішення передбачено таку графу.
Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платникам» податків прийнято рішення №12377 від 15.06.2023. згідно якого позивач відповідає п.6 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку із:
Не підтверджено дату набуття можливості подати заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, відповідно до п. 4 Порядку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
За результатами аналізу банківської виписки підприємства за період з 24.02.2022 по 09.10.2023 спостерігається рух грошових коштів по розрахунковому рахунку платника податку, які частково спрямовані на погашення заборгованості минулих періодів по податках та заробітній платі. Також, згідно заключної виписки розрахункового рахунку платника податків за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 надійшло 2 851 674,94 грн, за період з 01.01.2023 по 22.09.2023 надійшло 2 000 270,31 грн. У період з 01.01.2023 по 22.09.2023 підприємством було сплачено податків на суму 750 338,76 грн (у тому числі: військовий збір 22 855,63 грн, єдиний внесок 335 215,8 грн, податок на доходи фізичних осіб 274 267,33 грн, податок на додану вартість 1 18 000 грн (при наявній заборгованості у сумі 167 180,06 грн).
Згідно Договору від 01.08.2022 №010822-1 підприємство ПрАТ «АЗМК» надає в оренду ТОВ «Енерго-сталь конструкція» (код ЄДРПОУ 44564701) основні засоби (спеціалізований вантажний сідловий тягач, загальний напівпричіп, автомобіль «Mercedes-Benz 311»). Загальна сума оренди за місяць складає 95000,00 грн з урахуванням ПДВ, яка перераховується на розрахунковий рахунок платника.
Остання звітність 1ДФ надана за 4 квартал 2021 року, згідно якої чисельність склала 143 працівника (101 ознака), у тому числі 3 працівника з ознакою 102. Згідно наказу № 24к від 30.03.2022 ПрАТ «АЗМК» призупинило дію трудових договорів лише з 105 працівниками (у тому числі 3 працівника у декретній відпустці).
Аналізуючи вищевказане, судами встановлено, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому:
- спостерігається рух грошових коштів по розрахунковому рахунку платника податку, які частково спрямовані на погашення заборгованості минулих періодів по податках та заробітній платі, тобто, негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а його обов`язків щодо погашення боргу по заробітній платі; (позивач, зокрема, повідомив про те, що в межах виконавчих проваджень арештовано рахунки та майно позивача);
по договору від 01.08.2022 №010822-1 підприємство ПрАТ «АЗМК» надає в оренду ТОВ «Енерго-сталь конструкція» сума оренди за місяць складає 95 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, яка перераховується на розрахунковий рахунок платника, тобто, негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а руху коштів, як оплати за металоконструкції, виготовленні та відвантажені до введення в Україні воєнного стану , плата за оренду власних транспортних засобів, евакуйованих з підприємства, згідно договору №010822-1 від 01.08.2022; (позивач зокрема повідомив про те, що дані видатки спрямовуються на погашення боргів минулих періодів по заробітній платі та податках);
остання звітність 1ДФ надана за 4 кв. 2021, згідно якої чисельність склала 143 працівника (101 ознака),у тому числі 3 працівника з ознакою 102. Згідно наказу № 24к від 30.03.2022 ПрАТ «АЗМК» призупинило дію трудових договорів лише з 105 працівниками (у тому числі 3 працівника у декретній відпустці) тобто, негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а своєчасності подачі звітності щодо працівників на підприємстві (позивач зокрема повідомив про те, що доступ до комп`ютерного обладнання та документації підприємства був втрачений);
Проте, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення саме позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 6 Критеріїв ризиковості платників податків, як і відсутні аргументи, щодо не прийняття тверджень позивача у заявах щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.
У відзиві на позову заяву, Відповідач-1 вказував, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.
При цьому, слід зауважити, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації ані під час виникнення цих правовідносин, ані під час розгляду судом справи, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, податковим органом надано не було.
З урахуванням вказаного, Відповідач-1 не обґрунтував, чому подані позивачем документи та пояснення не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.
Суд зауважує, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.
Колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції, який вважав безпідставними доводи відповідачів відносно того, що спірне рішення про визнання позивача таким, що відповідає пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків, оскільки згідно з приписами Порядку № 1165 наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.
При цьому, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника прямо визначено у затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), згідно з якою "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі № 640/11321/20.
Податковий орган не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків, як і не надав суду доказів подання на реєстрацію податкової накладної, внаслідок перевірки якої встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків.
З урахуванням викладеного, окружний суд дійшов правильного висновку, що відповідачі не довели наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 6 Критеріїв ризиковості, а відтак, рішення комісії про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 6 Критерії ризиковості платника податків № 14 від 30.01.2023 є протиправними та підлягають скасуванню.
Отже, враховуючи наведене можна дійти висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у спосіб та у порядку встановленому Порядком № 1165.
Аналогічні висновки щодо способу захисту порушеного права у цій категорії справ викладено у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 340/1098/20.
Слід звернути увагу на те, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, наслідком чого є зупинення реєстрації в Реєстрі будь-якої складеної цією особою податкової накладної.
У пункті 6 Порядку № 1165 зазначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що прямо передбачено положеннями п.6 Порядку № 1165.
Варто також зауважує, що згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 Про судове рішення в адміністративній справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Як вже було зазначено, відповідно до наказу ДПС України №468 від 15.06.2023 з 21.06.2023 Головне управління ДПС у Вінницькій області припинило виконання функцій Головного управління ДПС у Донецькій області. Вимоги про зобов`язання Відповідача-2 виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку не можуть бути задоволені, оскільки заявлені до неналежної особи.
Позивач перебуває на обліку як платник ПДВ у ДПС в Донецькій області, на комісію регіонального рівня якої законодавством покладений обов`язок з виключення платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
За приписами ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Зважаючи на це, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.01.2023 № 14 та зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області виключити ПрАТ «АЗМК» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Доводи апелянтів про те, що рішення податкового органу про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не породжує для позивача негативних наслідків, оскільки є лише відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу, яка сама по собі не порушує прав платника, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це порушує права та охоронювані законом інтереси платника, адже фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Щодо доводів Відповідача-2, що позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення до суду колегія суддів зазначає, що ухвалою місцевого суду від 07 травня 2024 року заяву Приватного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» про поновлення строку звернення до суду задоволено.
Поновлено строк звернення до суду із адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Апеляційний суд погоджується із мотивами такого рішення, викладеними судом першої інстанції, тому колегією суддів не беруться до уваги доводи щодо пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Інші доводи апеляційних скарг також не спростовують наведених вище висновків місцевого суду.
Щодо доводів апеляційної скарги Відповідача-2 на додаткове рішення.
Так, додатковим рішенням місцевого суду стягнуто з Головного управління ДПС у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивач судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Окружний суд, враховуючи предмет спору, дійшов висновку, що вартість послуг правового характеру у розмірі 20 000 грн., що заявлена до стягнення з відповідачів є завищеною, тому частково задовольнив відповідну заяву.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Судами встановлено, що між ПрАТ «АЗМК» та Братцевою Н.С. було укладено договір про надання професійної правової допомоги від 25.11.2023.
Предметом договору є правова допомога на умовах та в обсязі визначеним цим договором та чинним законодавством України.
Згідно додатку №1 від 25.11.2023 до договору про надання професійної правової допомоги від 25.11.2023 сторони погодили, що вартість юридичних послуг складає 20 000 грн.
23.08.2023 між ПАТ «Авдіївський завод металевих конструкцій» та Братцевою Н.С. підписано акт приймання-передачі наданих наданої професійної правової допомоги, в обсязі, кількості та вартості:
- підготовка позовної заяви до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 30.01.2023 №14 про відповідність приватного акціонерного товариства «Авдіївський завод металевих конструкцій» критеріям ризиковості платника податку та зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області виключити приватне акціонерне товариство «Авдіївський завод металевих конструкцій» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості - 5 годин (10 000 грн);
- підготовка заяви про уточнення позовних вимог по справі № 200/1980/24 - 2 години (4000 грн);
- підготовка пояснень по справі № 200/1980/24 - 4 години (6000 грн).
Загальна вартість 20 000 грн.
21.08.2024 приватним акціонерним товариством «Авдіївський завод металевих конструкцій» виписано рахунок на оплату №21-08/2024 зазначених послуг та видаткові касові ордери.
Аналізуючи акт приймання-передачі наданих наданої професійної правової допомоги, слід зазначити наступне.
Згідно вимог п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Відповідно ч.1 ст.164 КАС України у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Тобто, підготовка та подання до Донецького окружного адміністративного суду додаткових пояснень у справі, також було правом позивача, та не потребувало обов`язкового подання.
Згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, для включення всього розміру гонорару до суми, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовуюсь при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовуюсь при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, п. 30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції У справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
А у пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від 07.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним викладена, зокрема у постанові від 05.05.2018 у справі № 821/1594/17.
Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 у справі №803/1032/18 підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`ємом наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Також, Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 580/3324/19 дійшов висновку, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того, Верховним Судом у додатковій постанові від 08 березня 2023 року у справі № 873/52/22 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.
Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що вартість послуг правового характеру у розмірі 20 000 грн., що заявлена до стягнення з відповідачів є завищеною. Вказані витрати не можна вважати такими, що є неминучими.
Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною 5 статті 134 КАС України виходить із наступного: дана справа відноситься до незначної складності; розгляд справи проведено без участі сторін.
За приписами ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часткове задоволення позовних вимог апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає умовам співмірності, судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, понесенні позивачем у зв`язку із розглядом цієї справи підлягають відшкодуванню у розмірі 5000 грн.
Водночас, доводи апеляційної скарги щодо зменшення розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу враховані судом першої інстанції при ухваленні додаткового судового рішення при зменшенні заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення позивачем не оскаржено.
Крім того, з огляду на те, що протиправне рішення, внаслідок якого виник спір, було прийнято Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, а позовні вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області виключити Приватне акціонерне товариство «Авдіївський завод металевих конструкцій» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість є похідними від цієї позовної вимоги, витрат на професійну правничу допомогу підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь позивача у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області та Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року та додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 у справі № 200/1980/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 14 листопада 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123098541 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні