Рішення

від 06.11.2024 по справі 703/2018/23

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2018/23

2/703/76/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Криви Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Крамної Л.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Відділ державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, -

встановив:

ОСОБА_4 , в інтересах якої діє представник адвокат Гаврилов Д.О., звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_5 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 серпня 2011 року. Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 03 березня 2015 шлюб між ними було розірвано.

Під час перебування у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась одна спільна дитина син ОСОБА_6 , який після розірвання шлюбу залишився проживати з матір`ю та знаходиться на її вихованні та утриманні.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2015 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 січня 2015 року і до повноліття дитини. Також даним рішенням було стягнуто аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

На підставі вказаного рішення про стягнення аліментів від 18 березня 2015 року по справі № 180/162/15-ц позивачу 17 квітня 2015 року було видано виконавчий лист, на підставі якого 05 травня 2015 року головним державним виконавцем Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Нікітенко Ю.І. було відкрито виконавче провадження № 47422213.

Вказує, що з часу відкриття виконавчого провадження відповідач ОСОБА_5 аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, на утримання спільного неповнолітнього сина не сплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно розрахунку № 10188 від 03 квітня 2023 року, наданого державним виконавцем ВДВС у м. Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заборгованість відповідача по аліментам у виконавчому провадженні № 47422213 станом на березень 2023 року становить 261 530,27 грн.

Наявність заборгованості, на думку представника позивача, є підставою для застосування до відповідача відповідальності у вигляді неустойки (пені).

Представником позивач було здійснено розрахунок пені за період часу з травня 2017 року по 31 березня 2023 року у сумі 2 452 408 грн. 42 коп. Водночас, оскільки розмір неустойки (пені) за спірний період значно перевищує сукупний розмір заборгованості за аліментами, з урахуванням положень встановлених ст. 196 СК України, просив стягнути з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 261 530,27 грн.

На підставі викладених обставин позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 18 травня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу для надання відповіді на відзив.

Правом на подачу відзив відповідач не скористався.

Ухвалою суду від 25 вересня 2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини було зупинено до набрання законної сили ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2023 року в справі № 180/162/15-ц (провадження № 4-с/180/4/23), якою визнано неправомірним та скасовано розрахунок заборгованості по аліментах, що стороною позивача покладено в основу позовної заяви.

06 листопада 2023 року представник відповідача звернуся до суду із клопотанням про поновлення провадження у даній справі, оскільки ухвала Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2023 року в справі № 180/162/15-ц (провадження № 4-с/180/4/23) набрала законної сили 20 жовтня 2023 року.

Ухвалою суду від 07 листопада 2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини було поновлено.

06 грудня 2023 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника відповідача адвоката Петренка О.В. надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначив, що станом на день розгляду судом цивільної справи №703/2018/23, набрало законної сили судове рішення - ухвала Марганецького міського суду Дніпропетровської області у справі №180/162/15-ц, яким визнано неправомірним та скасовано розрахунок заборгованості по аліментах №10188 від 03 квітня 2023 року, що складений старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Плохутою Н.В., який стороною позивача покладено в основу позовної заяви. Представник відповідача вказує, що означене судове рішення має преюдиційне значення для розгляду даної справи №703/2018/23. Так, здійснений стороною позивача розрахунок пені за період з травня 2017 року по 31 березня 2023 року і є додатком №3 до позовної заяви, ґрунтується на розрахунку заборгованості №10188 від 03.04.2023, який у встановленому законом порядку визнаний неправомірним та скасований судом. У зв`язку із цим такий розрахунок пені також є недостовірним (ґрунтується на припущенні), а тому не може бути покладений в основу судового рішення. На підставі наведеного просив суд ухвалити рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити за необґрунтованістю.

Окрім того, представник відповідача зазначив, що безпідставність позовних вимог полягає також в наступному.

Так, рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2015 року (справа №180/162/15-ц, провадження №2/180/285/15) з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 вирішено стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 19 січня 2015 року і до повноліття дитини. Означене судове рішення 06 квітня 2015 року набрало законної сили.

Постановою головного державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Краснюк О.М. відкрито виконавче провадження №47422213, підставою для чого став виконавчий лист №2/180/285/15, виданий 17 квітня 2015 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області.

Постановою того ж державного виконавця від 05 травня 2015 року у вказаному виконавчому провадженні звернуто стягнення на заробітну плату боржника. Означену постанову державного виконавця направлено за місцем роботи боржника - до Смілянської районної лікарні з метою виконання рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2015 року (справа №180/162/15-ц, провадження №2/180/285/15).

В подальшому постановою старшого державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Решетняка Д.М. від 29 листопада 2018 року виконавче провадження №47422213 було закінчено на підставі п.7 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

10 березня 2023 року постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Плохутою Н.В. виконавчого провадження №47422213 було відновлено.

Отже, починаючи із 29 листопада 2018 року виконавче провадження про стягнення із ОСОБА_5 аліментів на користь ОСОБА_4 на примусовому виконанні не перебувало.

Водночас, 10 липня 2017 року відповідачем, на виконання положень ст.187 СК України, головному лікарю Смілянської ЦРЛ ім. С. Бобринської (його роботодавцю) подано заяву про добровільне утримання із його заробітної плати аліментів на користь ОСОБА_4 . Аналогічна заява була подана відповідачем роботодавцю 10 грудня 2021 року.

Відтак, після закінчення виконавчого провадження №47422213 і до березня 2023 року роботодавець відповідача перераховував кошти стягувачу на підставі заяви ОСОБА_5 про добровільне відрахування коштів. Зауважує, що жодного примусу з боку державної виконавчої служби щодо стягнення із відповідача аліментів на користь позивачки не було, оскільки чинною була постанова про закінчення виконавчого провадження від 29 листопада 2018 року.

Окрім того представник відповідача вказує, що на виконання ухвали Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2023 року, 08 листопада 2023 року постановою начальника відділу ДВС було скасовано постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Плохути Н.В. від 10 березня 2023 року про відновлення виконавчого провадження №47422213.

Таким чином, рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини не перебувало на примусовому виконанні з 29 листопада 2018 року до 10 березня 2023 року. Водночас у вказаний період аліменти щомісячно перераховувались роботодавцем ОСОБА_5 на користь стягувача саме по заяві ОСОБА_5 .

В свою чергу, стягувач ОСОБА_4 рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 29 листопада 2018 року не оскаржувала у встановленому законом порядку.

Разом з тим, представник відповідача наголошує, що дії державного виконавця щодо відновлення виконавчого провадження, так і вчинення різних виконавчих дій, в тому числі і проведення розрахунку заборгованості №10188 від 03 квітня 2023 року ухвалою Марганецького міського суду визнані протиправними та скасовані як незаконні.

Відтак починаючи з 29 листопада 2018 року до цього часу стягнення аліментів не проводилося у примусовому порядку, а перерахунок відбувався виключно за заявою відповідача ОСОБА_5 , що була ним подана безпосередньо своєму роботодавцю.

Враховуючи викладене, на переконання представника відповідача, заборгованість зі сплати аліментів є не визначеною, а навіть, якщо вона і існує, то утворилась не з вини відповідача, а відтак підстави для застосування до нього відповідальності у вигляді стягнення неустойки (пені), відсутні.

З огляду на викладене, представник відповідача адвокат Петренко О.В. просив у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини - відмовити.

02 квітня 2024 року від представника позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій останній, вказав що після закриття виконавчого провадження №47422213 воно згодом було відновлено, в зв`язку з чим представник позивача - адвокат Гаврилов Д.О. 28 березня 2024 року отримав новий розрахунок заборгованості по аліментам, згідно якого заборгованість відповідача по аліментам у виконавчому провадженні № 47422213 станом на лютий 2024 року становить 211 979,47 грн.

Наявність заборгованості, на думку представника позивача, є безумовною підставою для застосування до відповідача відповідальності у вигляді неустойки (пені).

Представником позивача було здійснено розрахунок пені за період часу з травня 2017 року по 31 березня 2023 року та визначено, що з урахуванням сплачених відповідачем сум на утримання дитини, пеня за несвоєчасну сплату аліментів становить 2 452 408 грн. 42 коп. Водночас, оскільки розмір неустойки (пені) значно перевищує сукупний розмір заборгованості по аліментам за спірний період, з урахуванням положень встановлених ст. 196 СК України, просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 211 979,47 грн.

На підтвердження вказаних обставин представником позивача до уточненої позовної заяви долучено розрахунок заборгованості по аліментам станом на 29 лютого 2024 року, наданий державним виконавцем ВДВС у м. Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасенком О.А. та, відповідно, розрахунок пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з травня 2017 року по 31 березня 2023 року включно.

Ухвалою суду від 15 квітня 2024 року прийнято заяву представника позивача ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ВДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини. Розгляд цивільної справи вирішено здійснювати з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву з урахуванням уточнених позовних вимог, позивачу для надання відповіді на відзив, третій особі для надання письмових пояснень.

Реалізуючи право на подання відзиву, у порядку ст. 178 ЦПК України, 30 квітня 2024 року відповідач надіслав відзив на уточнену позовну заяву, у якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Узагальнені доводи та заперечення відповідача на уточнену позовну заяву наведені у відзиві зводяться до такого.

Так, відповідач не погоджується із розміром заборгованості по аліментам у ВП №47422213, яка за твердженням сторони позивача станом на 29 лютого 2024 року становить 211 979,47 грн. та не погоджується із наданим стороною позивача розрахунком складеним державним виконавцем ВДВС у м. Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасенком О.А., який покладено в основу уточненої позовної заяви та з огляду на дані якого представником позивача здійснено розрахунок пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з травня 2017 року по 31 грудня 2022 року.

Вважає, що підготовлений державним виконавцем розрахунок заборгованості уже із першого місяця є неправильним, містить арифметичні помилки та є завищеним, що суттєво вплинуло на загальну суму заборгованості щодо сплати аліментів на користь ОСОБА_4 та, відповідно, і неустойка (пеня) представником позивача також розрахована невірно.

Окрім того, зауважує, що у період з грудня 2021 року по червень 2022 року включно державним виконавцем суттєво завищено розмір його доходу, з якого здійснено розрахунок суми аліментів, що підлягали сплаті. Зокрема, згідно довідки КНП «Смілянська багатопрофільна лікарня ім. Софії Бобринської» №12 від 14 квітня 2023 року у період часу із грудня 2021 року по 29 березня 2023 року вказана медична установа була основним місцем роботи відповідача, однак дані, що містяться у вказаній довідці та в наданому стороною позивача розрахунку заборгованості, зокрема, у розділі «розмір доходу/середня заробітна плата працівника для цієї місцевості» суттєво різняться. За цей період часу державним виконавцем здійснено безпідставне нарахування належних до сплати аліментів в сумі 23 545,52 грн. Загальна ж сума заборгованості по аліментах за розрахунком відповідача, державним виконавцем є завищеною на 44058,94 грн. Відтак, загальну суму боргу державним виконавцем завищено на вказану суму, а відповідно і неустойка (пеня) представником позивача також розрахована невірно.

Безпідставність позовних вимог, на переконання відповідача полягає також в наступному.

Так, відповідач зауважив, що рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області про стягнення з нього на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини в період часу з 29 листопада 2018 року до 10 березня 2023 року взагалі не перебувало на примусовому виконанні, а аліменти за вказаний період щомісячно перераховувались його роботодавцем на користь стягувача добровільно, саме по його заяві.

08 березня 2024 року постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Панасенка O.A. було відновлено виконавче провадження №47422213.

Проте постановою того ж державного виконавця від 25 березня 2024 року було зупинене вчинення виконавчих дій в межах вказаного виконавчого провадження №47422213 з підстав, передбачених п.10-2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором. Вказані дії державним виконавцем були вчинено з огляду на те, що ОСОБА_4 є громадянкою держави-агресора - РФ.

Таким чином, рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області щодо стягнення з нього аліментів на утримання дитини на користь ОСОБА_4 , не перебувало на примусовому виконанні в період з 29 листопада 2018 року до 08 березня 2024 року та з 25 березня 2024 року по теперішній час. Водночас, до березня 2023 року аліменти щомісячно перераховувались його роботодавцем саме по його заяві. В свою чергу ОСОБА_4 рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 29 листопада 2018 року не оскаржувала у встановленому законом порядку.

Окрім того, дії державного виконавця щодо відновлення виконавчого провадження, так і вчинення різних виконавчих дій у вказаний період, в тому числі і підготовка розрахунку заборгованості №10188 від 03 квітня 2023 року ухвалою Марганецького міського суду визнані протиправними та скасовані як незаконні. Відтак, відповідач наголошує, що з 29 листопада 2018 року до цього часу стягнення аліментів не проводилося у примусовому порядку, їх перерахунок (виплата) відбувався виключно за його заявою, що була подана безпосередньо своєму роботодавцю.

Відповідач також зауважив, що позивач є громадянкою країни-агресора та перебуває разом з дитиною за межами України, що підтверджується відповіддю Служби у справах дітей Марганецької міської ради №461 від 26.04.2024 року, згідно якої у квартирі АДРЕСА_1 понад 3 роки не мешкають, оскільки перебувають за кордоном, згідно листа Управління освіти Марганецької міської ради №481 від 26 квітня 2024 року спільна дитина сторін у загальноосвітніх закладах м. Марганця не навчається і не навчався.

Враховуючи викладене та те, що заборгованість зі сплати аліментів визначена невірно, а та, яка потенційно існує - утворилась не з вини відповідача, відтак відповідач вважає, що підстав для застосування до нього відповідальності у вигляді стягнення неустойки (пені) відсутні, тому просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 21 травня 2024 року по справі було закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 06 листопада 2024 року сторони не з`явились.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, однак представник позивача адвокат Гаврилов Д.О. у поданій через підсистему «Електронний суд» заяві від 22 вересня 2023 року просив розглядати справу за відсутності у судовому засіданні сторони позивача. Окрім того у вказаній заяві представник позивача заявив клопотання про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 172574 грн., тобто в межах суми заборгованості по аліментам, а також на підтвердження розміру заборгованості просив долучити до матеріалів справи розрахунок заборгованості відповідача зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 4722213 проведений державним виконавцем ВДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасенком О.А. за станом на 31 серпня 2024 року.

Відповідач та його представник в судове засідання також не з`явились, від відповідача на адресу суду надійшла письмова заява, в якій останній просив розглянути справу без участі сторони відповідача, у задоволенні позову відмовити в зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог. Зауважив, що в матеріалах справи міститься ухвала Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2024 року, якою скасовано наданий державним виконавцем розрахунок заборгованості по аліментам, що покладений в основу уточненої позовної заяви. Відтак, здійснений стороною позивача розрахунок пені за період з травня 2017 року по 31 березня 2023 року, що є додатком до уточненої позовної заяви, ґрунтується на розрахунку заборгованості, який у встановленому законом порядку визнаний неправомірним та скасований судом. Наголосив також, що відповідно до положень ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог виключно до закінчення підготовчого засідання, вказана процесуальна норма є імперативною.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, у поданій до суду заяві просив розгляд справи проводити без участі уповноваженого представника ВДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), правом на надання письмових пояснень не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, врахувавши позицію сторін, яка викладена в їх заявах про розгляд справи без їх участі, приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За частиною другою, третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується матеріалами справи.

З рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2015 року, вбачається що сторони ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 06 серпня 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Вказаним рішенням суду шлюб між ними розірвано. (а.с. 16-17).

Рішенням цього ж суду від 18 березня 2015 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 січня 2015 року і до повноліття дитини. Означене рішення суду набрало законної сили 06 квітня 2015 року (а.с. 18-20).

З інформаційної довідки про виконавче провадження №47422213 від 19 квітня 2023 року (а.с.26-28) вбачається наступне. Так, постановою державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції від 30 квітня 2015 року відкрито виконавче провадження №47422213, підставою для чого став виконавчий лист №2/180/285/15, виданий 17 квітня 2015 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

05 травня 2015 року державним виконавцем Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника у ВП №47422213, яку направлено до Смілянської районної лікарні (роботодавця боржника) з метою виконання рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2015 року (справа №180/162/15-ц, провадження №2/180/285/15).

Постановою старшого державного виконавця Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Решетняка Д.М. від 29 листопада 2018 року виконавче провадження №47422213 було закінчено на підставі п.7 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.27, 89).

Відтак, починаючи із 29 листопада 2018 року виконавче провадження про стягнення із ОСОБА_5 аліментів на користь ОСОБА_4 на примусовому виконанні не перебувало.

Після цього, лише 10 березня 2023 року заступником начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яшник М.С. винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження №47422213 (а.с.30-31).

Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Плохути Н.В. від 10 березня 2023 року відновлено виконавче провадження №47422213 по виконанню виконавчого листа по справі №2/180/285/15 (а.с. 32-33).

03 квітня 2023 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Плохутою Н.В. у межах ВП №47422213 вчинено наступні виконавчі дії та винесено ряд постанов, зокрема, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю, про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про накладення штрафу. Крім того 11 квітня 2023 року винесено постанову про передачу ВД на виконання до установи за місцем роботи боржника, а саме до КНП «Смілянська багатопрофільна лікарня ім. Софії Бобринської».

Водночас ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2023 року у справі №180/162/15-ц (провадження №4- с/180/4/23), яка набрала законної сили 20 жовтня 2023 року, скаргу ОСОБА_5 на рішення та дії державного виконавця задоволено та визнано неправомірними та скасовано наступні постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), винесені у межах виконавчого провадження №47422213, зокрема: про відновлення виконавчого провадження №47422213 від 10 березня 2023 року, про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 10 березня 2023 року, про арешт майна боржника від 03 квітня 2023 року, про арешт коштів боржника від 03 квітня 2023, про накладення штрафу від 03 квітня 2023 року, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 04 квітня 2023 року, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 03 квітня 2023 року, а також визнано неправомірним та скасовано розрахунок заборгованості по аліментах від 03 квітня 2023 року №10188, що складений старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Плохутою Н.В. (а.с. 76-83).

На виконання вказаної ухвали Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2023 року начальником відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 08 листопада 2023 року винесено постанову про скасування процесуального документа, якою скасовано постанову державного виконавця від 10 березня 2023 року про відновлення виконавчого провадження №47422213 (а.с.90).

З наведеного слідує, що виконавче провадження про стягнення із ОСОБА_5 аліментів на користь ОСОБА_4 починаючи із 29 листопада 2018 року до 08 листопада 2023 року на примусовому виконанні не перебувало.

Із наданої відповідачем довідки про його доходи, що видана головним лікарем КНП «Смілянська багатопрофільна лікарня ім. Софії Бобринської» за період з травня 2015 року по березень 2023 року вбачається, що із заробітної плати ОСОБА_5 у вказаний період здійснювались відрахування аліментів на користь ОСОБА_7 (а.с. 91-92).

При цьому, як стверджує відповідач ОСОБА_5 він проявляючи правосвідомість, добровільно сплачував із заробітної плати аліменти на утримання сина, оскільки кошти за вказаний період щомісячно перераховувались його роботодавцем стягувачу саме по його заяві.

Окрім того, слід констатувати, що здійснений стороною позивача розрахунок пені за період з травня 2017 року по 31 березня 2023 року в розмірі 261530 грн. 27 коп., що долучений до позовної заяви, ґрунтується на розрахунку заборгованості, здійсненому державним виконавцем за №10188 від 03 квітня 2023 року, який у встановленому законом порядку визнаний неправомірним та скасований ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2023 року у справі №180/162/15-ц. Відтак такий розрахунок пені також є недостовірним та ґрунтується на припущенні.

Із копії постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасенка О.А. від 08 березня 2024 року про відновлення виконавчого провадження ВП № 47422213 вбачається, що постановою керівника відділу про результати перевірки виконавчого провадження № 24401 від 06 березня 2024 року постанову про закінчення виконавчого провадження від 29 листопада 2018 року визнано такою, що винесена з порушенням вимог п.7 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов`язано головного державного виконавця Панасенка О.А. відновити виконавче провадження ВП № 47422213. На підставі наведеного виконавче провадження ВП № 47422213 постановлено відновити (а.с.112).

Постановою того ж державного виконавця від 25 березня 2024 року було зупинене вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №47422213 з підстав, передбачених абз.2 п.10-2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором. Вказані дії державним виконавцем були вчинено з огляду на те, що ОСОБА_4 є громадянкою держави-агресора РФ (а.с.118-119).

З наведеного слідує, що починаючи із 29 листопада 2018 року до 08 березня 2024 року виконавче провадження про стягнення із ОСОБА_5 аліментів на користь ОСОБА_4 на примусовому виконанні не перебувало та, відповідно з 25 березня 2024 року виконавчі дії у вказаному виконавчому провадженні не проводяться в зв`язку із їх зупиненням.

Згідно уточненої позовної заяви позивач, посилається на те, що після закриття виконавчого провадження №47422213 воно 08 березня 2024 року було відновлено, в зв`язку з чим представник позивача - адвокат Гаврилов Д.О. 28 березня 2024 року отримав новий розрахунок заборгованості по аліментам, згідно якого заборгованість відповідача по аліментам у виконавчому провадженні № 47422213 станом на лютий 2024 року становить 211 979,47 грн. Відтак, з урахуванням положень встановлених ст. 196 СК України, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 211 979,47 грн. за період з травня 2017 року по 31 грудня 2022 року.

На підтвердження вказаних обставин представником позивача до уточненої позовної заяви долучено розрахунок заборгованості по аліментам здійснений державним виконавцем ВДВС у м. Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасенком О.А. станом на 29 лютого 2024 року (а.с. 133-135) та, відповідно, розрахунок пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з травня 2017 року по 31 березня 2023 року включно (а.с. 129-132).

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 15 травня 2024 року у справі №180/162/15-ц (провадження №4-с/180/3/24), яка набрала законної сили 29 травня 2024 року, визнано неправомірною та скасовано постанову начальника відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) Решетняка В.А. про результати перевірки виконавчого провадження від 06 березня 2023(4) року, а також визнано постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасенка O.A. про відновлення виконавчого провадження № 47422213 від 08 березня 2024 року неправомірною та скасовано її (а.с. 164-166).

Окрім того, ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2024 року у справі №180/162/15-ц (провадження №4-с/180/3/24), яка набрала законної сили 05 липня 2024 року (а.с. 175-176), визнано неправомірним та скасовано розрахунок заборгованості по аліментам станом на 29 лютого 2024 року, складений головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасенком O.A. у межах виконавчого провадження № 47422213, на підставі якого представником позивача здійснено розрахунок пені, що доданий до уточненої позовної заяви (а.с. 129-132).

Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного правового обґрунтування.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Таким чином Сімейний кодекс України встановлює принцип рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.

Згідно з частиною четвертою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.

Стаття 196 СК України встановлює відповідальність за прострочення сплати аліментів і вказує, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 22 постанови від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання.

За правовою природою неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Таким чином, стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

Вказаний висновок підтверджується наступним.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 461/7406/18 (провадження № 61-2128св20) відповідно до якої: «Відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками». Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року в справі № 610/1213/17 (провадження № 61-212св18).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року в справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тобто відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Під час розгляду даної справи судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_5 на підставі рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області № 180/162/15-ц від 18 березня 2015 року має сплачувати на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 січня 2015 року і до повноліття дитини.

Згідно вказаного рішення суду стягувачу 17 квітня 2015 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини.

На підставі вказаного виконавчого листа державним виконавцем Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції 30 квітня 2015 року було відкрито виконавче провадження №47422213.

Водночас, за обставин вказаних вище, судом встановлено, що починаючи із 29 листопада 2018 року до 08 березня 2024 року виконавче провадження про стягнення із ОСОБА_5 аліментів на користь ОСОБА_4 на примусовому виконанні не перебувало, а з 25 березня 2024 року виконавчі дії у вказаному виконавчому провадженні не проводяться в зв`язку із їх зупиненням.

При цьому, встановленою також є обставина, що відповідач ОСОБА_5 в тому числі в період, коли виконавчий лист про стягнення з нього аліментів не перебував на примусовому виконанні, добровільно сплачував із заробітної плати аліменти на утримання сина, оскільки кошти за вказаний період щомісячно перераховувались його роботодавцем стягувачу саме по його заяві.

Окрім того, слід зауважити, що обидва розрахунки заборгованості, які стороною позивача покладено в основу позовних вимог як позовної заяви у первісній редакції так і в основу уточненої позовної заяви, скасовано судом.

Так, ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2023 року у справі №180/162/15-ц визнаний неправомірним та скасований розрахунок заборгованості по аліментах від 03 квітня 2023 року №10188, що складений старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Плохутою Н.В. в розмірі 261530 грн. 27 коп., на якому ґрунтується здійснений стороною позивача розрахунок пені за період з травня 2017 року по 31 березня 2023 року, що долучений до позовної заяви в первісній редакції (а.с.66-71).

Окрім того, ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2024 року у справі №180/162/15-ц (провадження №4-с/180/3/24), яка набрала законної сили 05 липня 2024 року, визнано неправомірним та скасовано розрахунок заборгованості по аліментам станом на 29 лютого 2024 року, що складений головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасенком O.A. у межах виконавчого провадження № 47422213, на якому ґрунтується здійснений стороною позивача розрахунок пені за період з травня 2017 року по 31 березня 2023 року, що долучений до уточненої позовної заяви (а.с. 175-176).

Відтак, суд констатує, що розрахунок пені здійснений стороною позивача ґрунтується на розрахунках заборгованості, здійснених державним виконавцем, які у встановленому законом порядку визнані неправомірним та скасовані ухвалами Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2023 року та від 19 червня 2024 року у справі №180/162/15-ц. Відтак такі розрахунки пені є недостовірними та ґрунтуються на припущенні.

При цьому суд відхиляє наданий стороною позивача розрахунок заборгованості по аліментам в розмірі 172574 грн. 36 коп. станом на 31 серпня 2024 року, що складений головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасенком O.A. у межах виконавчого провадження № 47422213 (а.с.187-188), оскільки такий розрахунок заборгованості разом із заявою про зменшення позовних вимог подано представником позивача поза межами встановленого законом процесуального строку.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (частини друга, третя статті 189 ЦПК України).

Завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (пункти 1-3, 6 частини першої статті 189 ЦПК України).

У підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше (пункти 3, 7 частини другої статті 197 ЦПК України).

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 ЦПК України, не можуть бути розглянуті у цьому підготовчому засіданні (пункт 3 частини другої статті 198 ЦПК України).

Позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 2 частини 2 статті 49 ЦПК України).

Вказана процесуальна норма є імперативною, відтак законом заборонено після закриття підготовчого судового засідання подавати будь-які заяви щодо зміни підстав, предмету позову, збільшення чи зменшення позовних вимог.

Так, ухвалою суду від 21 травня 2024 року у даній справі було закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відтак, станом на 23 вересня 2024 року (дата звернення до суду представника позивача із заявою про зменшення позовних вимог та клопотанням про долучення доказу) закінчився процесуальний строк проведення підготовчого провадження у справі.

Водночас матеріали справи не містять доказів, що представник позивача просив продовжити підготовче провадження у справі з метою звернення до суду із заявою про зменшення позовних вимог та клопотанням про долучення доказів. Відтак, у суду були відсутні підстави для оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні, та ухвалою суду від 21 травня 2024 року підготовче провадження було закрито, оскільки встановлено, що завдання підготовчого провадження були виконані, зокрема, позивач остаточно визначив предмет позову та розмір позовних вимог, таким чином у справі були остаточно визначені обставини, які підлягають встановленню.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про те, що вина відповідача ОСОБА_5 у простроченні сплати аліментів відсутня, оскільки заборгованість по аліментах виникла унаслідок неправильного їх нарахування державним виконавцем, оскільки розрахунки заборгованості, здійснені державними виконавцями, які стороною позивача покладено в основу заявлених вимог про стягнення пені, у встановленому законом порядку визнані неправомірним та скасовані ухвалами Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2023 року та від 19 червня 2024 року у справі №180/162/15-ц. Відтак такі розрахунки пені є недостовірними та ґрунтуються на припущенні.

Враховуючи викладене, суд на підставі доказів, поданих сторонами, приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч.1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Враховуючи, що позивач при зверненні до суду з даною позовною заявою, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», був звільнений від сплати судового збору, з урахуванням вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати у виді судового збору слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 196, 197 СК України, п.22 Постанови Пленуму №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»,ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України суд,-

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Відділ державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини - відмовити.

Судові витрати у виді судового збору компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 18 листопада 2024 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Відділ державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса місцезнаходження: Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Житомирська, буд.6.

Головуючий: Ю. В. Крива