Ухвала

від 11.11.2024 по справі 260/6902/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 листопада 2024 рокум. Ужгород№ 260/6902/24

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний розкрій" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2024 року на електронну пошту Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний розкрій" до тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, подана її представником адвокатом Кузнецович Іллею Сергійовичем.

Частиною першою статті 171 КАС України визначено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, та чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись із вищевказаною позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з огляду на таке.

Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За правилом частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до абзацу третього частини восьмої цієї статті особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

В той же час, Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац перший частини восьмої статті 18 КАС України).

Відтак процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС системи.

У свою чергу підпунктом 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України визначено, що окремі підсистеми (модулі ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.

У газеті "Голос України" від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема "Електронний суд" (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Суд звертає увагу представника позивача, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, зазначено, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Таким чином, альтернативою звернення адвоката до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет".

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що така надіслана адвокатом Кузнецовим Іллею Сергійовичем на електронну адресу Закарпатського окружного адміністративного суду. До неї додано роздруківку результату перевірки електронного підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет".

Представник позивача у супровідному листі, поданому до позовної заяви вказує на збій в роботі підсистеми "Електронний суд", однак та підтвердження вказаного не надано будь яких доказів.

Отже, звернення до суду через електронну пошту з використанням (або без) електронного підпису, є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що позовна заява засвідчена електронним підписом, проте подана представником позивача на електронну пошту суду, остання не може вважатися позовною заявою, підписаною у встановленому законом порядку. Тому така позовна заява вважається не підписаною та не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала.

Аналогічна правова позиція наведена в ухвалах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №855/67/20, від 03.04.2020 у справі №9901/92/20, від 15.07.2020 у справі №520/5648/2020, від 06.07.2020 у справі №520/3974/2020, від 07.06.2021 у справі №380/2633/20, від 13.07.2022 у справі №420/24463/21, від 05.09.2022 у справі №200/14722/21, від 14.09.2022 у справі №947/27911/21, від 25.12.2023 року у справі №420/7200/23 та багатьох інших, де Верховний Суд повернув касаційні скарги, подані до суду електронною поштою та з використанням електронного цифрового підпису, однак не через підсистему «Електронний суд».

Судом встановлено, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний розкрій" не створена у підсистемі «Електронний суд», та, відповідно, не містить відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із використанням підсистеми «Електронний суд».

Отже, позовну заяву не можна вважати такою, що підписана заявником, оскільки вона була надіслана на електронну пошту суду без використання підсистеми «Електронний суд».

Суд вкотре зауважує, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), а не у спосіб надсилання позовної заяви на електронну адресу суду.

При цьому для можливості користування цим сервісом необхідно пройти процедуру ідентифікації та здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, саме за такого правового регулювання законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)). Іншого порядку та способу подання позовної заяви та засвідчення її своїм підписом не встановлено.

Обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, наведеними, зокрема, в рішеннях від 28.05.1985 у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» та від 13.02.2001 у справі «Кромбах проти Франції», держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

У рішеннях від 20.05.2010 в справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Крім того, положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також установлює, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.

Отож, норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя.

Суд звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку (навіть при збої в роботі підсистеми "Електроннийсуд") право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутись до суду в порядку визначеному Законом (в письмовій формі безпосередньо до суду чи через засоби поштового зв`язку). Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання, тим паче, зважаючи на усталену судову практику, у зв`язку з чим не виникає розумних сумнів щодо невідповідності закону вимогам «якості».

В силу приписів пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний розкрій" належить повернути позивачу на підставі вищезазначених положень закону.

Одночасно суд роз`яснює позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256, 293, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Професійний розкрій" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення разом з доданими до неї матеріалами повернути позивачеві.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя С.А. Гебеш