Рішення

від 08.11.2024 по справі 260/6779/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2024 року м. Ужгород№ 260/6779/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 43985560), яким просить суд: "1. Зобов`язати Закарпатську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.11.2021 по 10.10.2024, у розмірі 235181,6 грн та із утриманням обов`язкових податків та зборів з даної суми до Державного бюджету України.".

30 жовтня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 260/2657/21 скасовано наказ про його звільнення, поновлено на займаній до звільнення посаді Закарпатської митниці Держмитслужби, з 01 червня 2021 року та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Однак, рішення суду в частині поновлення на роботі позивача було виконано лише 11 жовтня 2024 року, чим були порушені його Конституційні права на працю та оплату праці що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду. При цьому, позивач зазначає, що фактично вимушений прогул позивача тривав до фактичного виконання рішення про поновлення його на роботі та фактичного допуску до роботи 11 жовтня 2024 року. Отже, вимушений прогул позивача тривав із 26 листопада 2021 року по 10 жовтня 2024 року, що складає 745 робочих днів.

Відповідач у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог. При цьому зазначив, що статтею 29 КЗпП України передбачено певні обов`язки власника або уповноваженого ним органу щодо працівників, які прийняті, поновлені на посаді. Виконання цих обов`язків можливе лише за ініціативними діями обох сторін у трудових правовідносинах (працівника та працедавця). В даній справі позивач не вживав активних, ініціативних дій щодо його поновлення, що повністю спростовує посилання позивача на вину митниці у затримці виконання судового рішення.

Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року, що ухвалене у справі № 260/2657/21, позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС, Закарпатської митниці Держмитслужби про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати Закарпатської митниці ДФС від 26 травня 2021 року № 7-о "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора митного поста "Косонь" Закарпатської митниці Держмитслужби з 01 червня 2021 року. Стягнуто із Закарпатської митниці Держмитслужби середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 червня 2021 року по 24 листопада 2021 року, в розмірі 38828,64 грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять вісім гривень шістдесят чотири копійки), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6945,00 грн. (шість тисяч дев`ятсот сорок п`ять гривень) підлягає до негайного виконання (а.с.а.с. 5-13).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2022 року у справі № 260/2657/21 апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби залишено без задоволення. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 260/2657/21 залишено без змін

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі № 260/2657/21 заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі задоволено. Замінено у виконавчому листі № 260/2657/21/2024 у адміністративній справі № 260/2657/21, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 01.08.2024 року, боржника Закарпатську митницю Держмитслужби (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20 код ЄДРПОУ 43337207), його правонаступника Закарпатську митницю (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20 код ЄДРПОУ 43985560) (а.с.а.с. 18-20).

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що Закарпатська митниця (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20 код ЄДРПОУ 43985560) є правонаступником Закарпатської митниці Держмитслужби (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20 код ЄДРПОУ 43337207).

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 260/2657/21, наказом начальника Закарпатської митниці від 11 жовтня 2024 року №1193-0 "Про особовий склад" поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора митного поста "Косонь" Закарпатської митниці Держмитслужби з 01 червня 2021 року (а.с.а.с. 21, 22).

Вважаючи, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 260/2657/21 в частині поновлення позивача на посаді державного інспектора митного поста "Косонь" Закарпатської митниці Держмитслужби виконано невчасно, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 68 частини 1 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно із статтею 129 частиною 2 Конституції України обов`язковість судових рішень є однією із основних засад судочинства.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом; право на судовий захист є гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Статтею 14 частиною 2 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховною Суду від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19.

Згідно із статтею 235 частинами 1, 5 КЗПП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Відповідно до статті 124 частини 5 Конституції України судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків (пункт 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів").

Аналіз зазначених правових норм, дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі одразу після оголошення рішення суду, не зволікаючи, незалежно від того, чи буде це рішення суду в майбутньому оскаржене, чи ні.

Відповідно до статті 236 КЗПП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Положення статті 236 КЗПП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Отже, відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗПП України, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Таким чином, згідно із статтею 236 КЗПП України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що наявність вини відповідача у затримці виконання судового рішення не є обов`язковою для задоволення заявлених вимог, в даній справі наявність цієї вини випливає із норм Конституції України, згідно яких судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно, без відкриття виконавчого провадження.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗПП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2018 року у справі №807/2713/13-а, від 21 березня 2018 року у справі № 243/2748/16-ц, від 27 червня 2019 року у справі №821/1678/16, від 17 липня 2019 року у справі №825/1281/16, від 25 липня 2019 року у справі №2а-3138/10/0370, від 27 листопада 2019 року у справі №802/1183/16-а.

Як свідчать встановлені обставини справи, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 260/2657/21 позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС, Закарпатської митниці Держмитслужби про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Закарпатської митниці ДФС від 26 травня 2021 року № 7-о "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора митного поста "Косонь" Закарпатської митниці Держмитслужби з 01 червня 2021 року. Стягнуто із Закарпатської митниці Держмитслужби середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 червня 2021 року по 24 листопада 2021 року, в розмірі 38828,64 грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять вісім гривень шістдесят чотири копійки), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6945,00 грн. (шість тисяч дев`ятсот сорок п`ять гривень) допущено до негайного виконання (а.с.а.с. 5-13).

Відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, у відповідача наявний обов`язок щодо поновленню позивача на посаді державного інспектора митного поста "Косонь" Закарпатської митниці Держмитслужби з 01 червня 2021 року, який має бути здійснений, шляхом видання останнім відповідного наказу.

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 260/2657/21, наказом начальника Закарпатської митниці від 11 жовтня 2024 року № 1193-0 "Про особовий склад" поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора митного поста "Косонь" Закарпатської митниці Держмитслужби з 01 червня 2021 року (а.с.а.с. 21, 22).

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що позивача на посаді державного інспектора митного поста "Косонь" Закарпатської митниці Держмитслужби з 01 червня 2021 року фактично поновлено лише 11 жовтня 2024 року, що у свою чергу свідчить про затримку виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та зумовлює породження у позивача права на отримання середнього заробітку за час затримки в силу приписів статті 236 Кодексу законів про працю України.

Суд також враховує правові висновки викладені Верховним Судом у Постановах від 21.11.2019 (справа №1140/5/19) та від 10.01.2020 (справа №340/12818/19), що у разі відсутності посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису та ввести скорочену. Якщо підприємство, установа реорганізована, рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.

Крім того, суд підкреслює, що для висновку про затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі та про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час такої затримки правове значення має виключно факт того, чи виконане рішення суду, чи ні. Причини невиконання судового рішення про поновлення на роботі у відносинах публічної служби жодного правового значення не мають.

Суд також звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09 листопада 2022 року у справі № 460/600/22, який, урахувавши раніше висловлену правову позицію щодо застосування статті 236 КЗпП України, зазначив, що приписи частини восьмої статті 235 КЗпП України і приписи пункту 3 частини першої статті 371 КАС України достатньо чітко і однозначно встановлюють, що рішення про поновлення на роботі/посаді підлягають негайному виконанню й цей імператив адресований передовсім роботодавцю. Невчинення позивачем як працівником дій, спрямованих на виконання рішення суду щодо його поновлення на посаді (неподання заяви про поновлення чи незвернення до органу державної виконавчої служби) ніяким чином не впливає на обов`язок роботодавця самостійно виконати рішення суду, допущеного до негайного виконання, яке покладає на нього зобов`язання щодо поновлення працівника на посаді.

Крім того, суд, перевіряючи наявність підстав для застосування положень статті 236 КЗпП України, дійшов висновку, що в період з 26 листопада 2021 року по 10 жовтня 2024 року саме Закарпатська митниця не виконала покладений на неї законодавством обов`язок щодо негайного і добровільного виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 260/2657/21 про поновлення позивача на роботі.

З огляду на вказане, належним відповідачем, який має відповідати за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у даній справі є Закарпатська митниця.

Імперативними приписами статті 235 частини 8 КЗпП України та статті 371 частини 1 пункту 3 КАС України визначено, що прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним, зокрема, з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

З урахуванням наведеного, суд визнає доведеним факт несвоєчасного виконання Закарпатською митницею рішення суду про поновлення позивача на роботі, що є підставою для стягнення на користь позивача середнього заробітку відповідно до статті 236 КЗпП України.

Щодо розрахунку середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, суд зазначає наступне.

Обставини щодо розміру середньоденної заробітної плати позивача встановлені у рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 260/2657/21 та відповідно до статті 78 частини 4 КАС України не потребують доказування у даній справі.

Отже, відповідно до рішення суду про поновлення у справі 25 листопада 2021 року у справі № 260/2657/21 вимушений прогул розпочався з дати незаконного звільнення, і мав би закінчитися датою видання наказу відповідача (роботодавця) про поновлення. У разі невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, строк вимушеного прогулу має продовжуваний характер, а отже і розрахунок вимушеного прогулу, який був встановлений судом під час поновлення на посаді у розмірі середньоденної заробітної плати позивача за два попередні місяці роботи перед звільненням має продовжувати здійснюватися, відповідно до вимог Порядку № 100.

Аналогічна правова позиція щодо розрахунку вимушеного прогулу у зв`язку з невиконанням рішення суду викладена в Постановах Верховного Суду від 21.11.2019 (справа №1140/5/19) та від 10.01.2020 (справа №340/1218/19).

Тому при розрахунку середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі суд виходить із середньоденної заробітної плати за два попередні місяці перед звільненням з урахуванням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року у справі № 260/2657/21, що в свою чергу становить - 315,68 грн/день.

Зазначена обставина також підтверджується довідкою Закарпатської митниці від 22.11.2021 року № 7.7-22/37-1043 заробітна плата ОСОБА_1 становить 6945 грн. (квітень 2021 року, за який було 22 робочі дні). Таким чином, середньоденна сума заробітку складає 315,68 грн (6945 грн./22 дні) (а.с. 23).

Період затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі становить 745 робочих днів з 26 листопада 2021 року (наступний день після ухваленого рішення у справ № 260/2657/21) по 10 жовтня 2024 року (дата, що передувала винесенню наказу про поновлення).

Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 12 серпня 2020 року № 3501-06/219 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік" кількість робочих днів за період вимушеного прогулу, з 26 листопада 2021 року - 2 робочих дні, за грудень 2021 року - 22 робочих днів.

Кількість робочих днів з 01 січня 2022 року по складає 257 робочих днів відповідно до розрахунку за нормами тривалості робочого часу за п`ятиденного робочого тижня із двома вихідними в суботу та неділю, з урахуванням приписів статті 6 частини 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 № 2136- IX щодо не застосування на час дії воєнного стану норм трудового законодавства, що встановлюють святкові і неробочі дні.

Кількість робочих днів з 01 січня 2023 року по складає 260 робочих днів відповідно до розрахунку за нормами тривалості робочого часу за п`ятиденного робочого тижня із двома вихідними в суботу та неділю, з урахуванням приписів статті 6 частини 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 № 2136- IX щодо не застосування на час дії воєнного стану норм трудового законодавства, що встановлюють святкові і неробочі дні.

Кількість робочих днів з 01 січня 2024 року по 10 жовтня 2024 року складає 204 робочих днів відповідно до розрахунку за нормами тривалості робочого часу за п`ятиденного робочого тижня із двома вихідними в суботу та неділю, з урахуванням приписів статті 6 частини 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 № 2136- IX щодо не застосування на час дії воєнного стану норм трудового законодавства, що встановлюють святкові і неробочі дні.

Таким чином, загальна кількість робочих днів за період вимушеного прогулу з 26 листопада 2021 року по 10 жовтня 2024 року складає 745 робочих днів.

А відтак, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток в розмірі 235181,60 грн (315,68 грн. х 745 днів).

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 43985560) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду задовольнити.

Зобов`язати Закарпатську митницю (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 43985560) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 26 листопада 2021 року по 10 жовтня 2024 року у розмірі 235181,60 грн (двісті тридцять п`ять тисяч сто вісімдесят одна гривня 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко