Рішення

від 14.11.2024 по справі 260/6867/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 листопада 2024 року м. Ужгород№ 260/6867/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у письмову провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, м.Ужгород, пл.Ш.Петефі, буд.14, код ЄДРПОУ 43316386), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), у якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Н.В. Місник від 10.10.2024 року у виконавчому провадженні №71772451 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 260/3417/21 без поважних причин.

В той же час, позивач зазначає, що державним виконавцем у своїй постанові від 10.10.2024 у виконавчому провадженні №71772451 не зазначено жодного аргументу щодо неповажності причин, наведених боржником щодо неможливості виконання судового рішення у зазначені строки.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а також витребувано матеріали виконавчого провадження.

08 листопада 2024 року до суду від відповідача надійшли матеріали виконавчого провадження та відзив на позовну заяву.

У поданому відзиві відповідач вказує, що державним виконавцем встановлено повне невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/3417/21, на підставі якого видано виконавчий лист від 25.04.2023, відтак у зв`язку з невиконанням рішення суду, відповідач вважає, що оскаржувана постанова винесена правомірно.

Відповідно до статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року в адміністративній справі № 260/3417/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ - 39393632) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади держаної служби за травень 2021 року для призначення пенсії державного службовця за віком на підставі заяви від 23 червня 2021 року у відповідності до Порядку №622 від 14.09.2016 року, за формою затвердженою постановою правління ПФУ № 1-3 від 17.01.2017 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 23.03.2022 року.

11 жовтня 2022 року Закарпатським окружним адміністративним судом було винесено додаткове рішення по справі №260/3417/21, яким зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області надати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати (працюючого державного службовця, інспектора податкової служби ІІ рангу) станом на травень 2021 року (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка вислугу років).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2023 року по справі №260/3417/21 вирішено: додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року у справі № 260/3417/21 змінити, виклавши другий абзац його резолютивної частини у такій редакції: Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, код ЄДРПОУ ВП 44106694) надати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати (працюючого державного службовця інспектора податкової служби ІІ рангу) станом на травень 2021 року (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) для призначення пенсії державного службовця за віком на підставі його заяви від 23 червня 2021 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17 січня 2017 року «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям».

У решті додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року залишено без змін.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 71772451, з примусового виконання виконавчого листа № 260/3417/24 від 25.04.2023, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом, про: «Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, код ЄДРПОУ ВП 44106694) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) довідку про складові заробітної плати (працюючого державного службовця, інспектора податкової служби II рангу) станом на травень 2021 року (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка вислугу років) для призначення пенсії державного службовця за віком на підставі його заяви від 23 червня 2021 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17 січня 2017 року "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям».

Дане виконавче провадження належить до категорії немайнових, а ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

10.05.2023 державним виконавцем відділу ПВР, керуючись ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року по справі №260/3417/21 задоволено частково заяву позивача про встановлення (зміну) способу (порядку) виконання рішення суду у справі № 260/3417/21. Встановлено порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року по справі № 260/3417/21 шляхом зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП:44106694) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) довідку про складові заробітної плати головного державного ревізора-інспектора відділу камеральних перевірок відповідно до штатного розпису на 2021 рік головного управління ДПС у Закарпатській області станом на травень 2021 року для призначення пенсії за віком на підставі заяви від 23 червня 2021 року у відповідності до Порядку №622 від 14.09.2016 року, за формою затвердженою постановою правління ПФУ № 1-3 від 17.01.2017 року. В задоволенні решти заяви відмовлено.

Вказана ухвала набрала законної сили 17.04.2024 року.

Згідно матеріалів виконавчого провадження, встановлено, що 22.04.2024 року державним виконавцем винесено вимогу щодо виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/3417/21 з урахуванням ухвали суду від 31.01.2024 про встановлення порядку виконання рішення суду.

На вказану вимогу Головне управлінням ДПС у Закарпатській області направило листа до відділу ПВР від 24.04.2024, у якому зазначило, що Головним управлінням ДПС у Закарпатській області оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі №260/3417/21.

03.06.2024 року державним виконавцем винесено вимогу щодо виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/3417/21 з урахуванням ухвали суду від 31.01.2024 про встановлення порядку виконання рішення суду, яка набрала законної сили 17.04.2024 року.

На дану вимогу Головне управлінням ДПС у Закарпатській області направило листа до відділу ПВР від 17.06.2024, у якому зазначило, що Головним управлінням ДПС у Закарпатській області оскаржено в касаційному порядку до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №260/3417/21.

Жодних обгрунтувань щодо неможливості виконання судового рішення по справі №260/3417/21 з урахуванням ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 року у вказаному листі ГУ ДПС у Закарпатській області не наведено.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року по справі №260/3417/21 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишено без задоволення. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року залишено без змін.

У подальшому, у зв`язку з невиконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/3417/21 державним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні №71772451 від 10.10.2024 року, якою за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії накладено на боржника ГУ ДПС у Закарпатській області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404).

Згідно з ч. 1 ст. 1 ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 5 Закону України №1404 примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України №1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України № 1404 встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону № 1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно положень статті 27 Закону України №1404, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно зі статті 63 Закону України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону України № 1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 4 ст. 19 Закону № 1404 сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

Як вже встановлено судом, на вимоги державного виконавця щодо виконання рішення суду Головним управлінням ДПС у Закарпатській області в листі до відділу ПВР від 17.06.2024 було зазначено про оскарження в касаційному порядку до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №260/3417/21. Разом з тим, жодних обгрунтувань та доказів щодо неможливості виконання судового рішення по справі №260/3417/21 з урахуванням ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 року у вказаному листі ГУ ДПС у Закарпатській області не наводило.

Так, позивачем не зазначено поважних причин невиконання судового рішення, не надано жодних доказів, що підтверджували б об`єктивну неможливість виконання судового рішення по справі №260/3417/21 з урахуванням ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 року, яка набрала законної сили 17.04.2024 року.

Суд відхиляє доводи позивача в обгрунтувння протиправності оскаржуваної постанови державного виконавця щодо незазначення державним виконавцем жодного аргументу щодо неповажності причин наведених боржником щодо неможливості виконання рішення у зазначені строки, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, у межах вимог державного виконавця від 22.04.2024 та від 03.06.2024 року про виконання рішення суду позивачем було направлено листи із зазначенням відомостей про оскарження ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 по справі №260/3417/21 про встановлення порядку виконання рішення суду в апеляційному та касаційному поряду, без жодного аргументу щодо неможливості виконання рішення суду. Оскільки державним виконавцем було встановлено, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року по справі №260/3417/21 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишено без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року залишено без змін, а ГУ ДПС у Закарпатській області не наведено будь-яких обгрунтувань та не надано доказів неможливості виконання судового рішення, відтак державним виконавцем правомірно було встановлено, що боржником не виконано рішення суду по справі №260/3417/21 без поважних причин, а також не вжито всіх належних заходів для його виконання.

Таким чином, Головне управління ДПС в Закарпатській області не виконало рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/3417/21 без поважних причин. Суд зауважує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження не виконання рішення суду з поважних причин.

Поважними в розумінні Закону №1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена постановою Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі №127/3770/17 та від 12 грудня 2018 року в справі №821/1568/16.

17.07.1997 Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства України.

Міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Отже Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства України відповідно до положень статті 9 Конституції України.

За змістом статті 32 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

Предметом регулювання Конвенції є захист основних прав і свобод особи, що передбачає пряму дію норм Конвенції.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Отже виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження, є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.

В межах спірних правовідносин позивачем не надано жодних доказів, які б засвідчували наявність поважних причин для невиконання рішення суду, що набрало законної сили, або про неможливість його виконання у терміни, визначені виконавцем. Жодних доказів боржником ні виконавцю, ні до суду у цій справі не надано.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги наведені вище висновки, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат у розумінні статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст. 5, 19, 77, 243, 246, 287, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, м.Ужгород, пл.Ш.Петефі, буд.14, код ЄДРПОУ 43316386), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Н.В. Місник від 10.10.2024 року у виконавчому провадженні №71772451 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.- відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СуддяЮ.Ю.Дору