Ухвала

від 18.11.2024 по справі 300/8346/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"18" листопада 2024 р. справа № 300/8346/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , за змістом якого, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з лютого 2016 року по квітень 2016 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з лютого 2016 року по квітень 2016 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з травня 2016 року по жовтень 2017 року, підйомної допомоги за 2016 рік, допомоги на оздоровлення у 2016-2017 роках з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з травня 2016 року по жовтень 2017 року, підйомної допомоги за 2016 рік, допомоги на оздоровлення у 2016-2017 роках, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частини НОМЕР_3 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2017 рік, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з листопада 2017 по лютий 2018 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2017 рік, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з листопада 2017 по лютий 2018 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Вказана позовна заява подана (надіслана) 01.11.2024 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в електронній формі засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (підсистема "Електронний суд") з використанням електронного підпису.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

11.11.2024 від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 в електронній формі засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (підсистема "Електронний суд") з використанням електронного підпису, надійшло клопотання від 10.11.2024 про залишення позовної заяви без розгляду, яка мотивована тим, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України (у редакції зі змінами, внесеними Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX).

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Положенням частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Суд зазначає, що чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В свою чергу, згідно частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 за № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022 внесено зміни, зокрема до Кодексу законів про працю України.

Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

Отже, до 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Наведену правову позицію щодо обрахунку строку звернення до суду у справах за позовами осіб, які були звільнені з публічної служби до 19.07.2022, але звернулися до суду за захистом своїх прав у спорах про оплату вже після 19.07.2022 висловлено також Верховним Судом у постанові від 30.11.2023 у справі № 160/759/23 (адміністративне провадження № К/990/5723/23).

При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 13.05.1997 № 1-зп, від 05.04.2001 № 3-рп/2001), Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22 (адміністративне провадження № Пз/990/4/22) дійшов висновку про поширення дії статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Аналогічний підхід щодо застосування приписів статті 233 Кодексу законів про працю України застосовано Верховним Судом у постановах від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 27.04.2023 у справі № 300/4201/22, від 28.09.2023 у справі № 140/2168/23, від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23.

З урахуванням тієї обставини, що на час звільнення позивача з військової служби та виключення зі списків особового складу (2020 рік) частина 2 статті 233 Кодексу законів про працю України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не пропущено строк звернення до суду із позовними вимогами, які стосуються оплати праці за період 2016-2018 років.

Таким чином, заявлене ІНФОРМАЦІЯ_3 клопотання від 10.11.2024 про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 122, 123, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.11.2024 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Адміністрації Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Матуляк Я.П.