Рішення

від 13.11.2024 по справі 758/13836/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/13836/23

Категорія 34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Будзан Л.Д.,

з участю секретаря судового засідання - Губенко О.М.,

представника позивача - Мунька О.М. ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренессанс-Медикал» до ОСОБА_3 про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2023 року представник ТОВ «Ренессанс-Медикал» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , в якому просив стягнути із відповідача на користь позивача збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 117102 грн, а також судовий збір в сумі 2684 грн.

В обґрунтування позову вказує, що до основних видів діяльності ТОВ «Ренессанс-Медикал» відноситься оптова торгівля фармацевтичними товарами. 15.11.2021 на підставі наказу ТОВ «Ренессанс-Медикал» № 31-К відповідача прийнято на посаду юриста адміністрації із 16.11.2021. 10.02.2023 на підставі наказу ТОВ «Ренессанс-Медикал» ОСОБА_3 звільнено 13.02.2023 із займаної посади за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. За період роботи в товаристві відповідач займалась, зокрема, підготовкою тендерної документації, а також документації для участі в публічній закупівлі та оформленні договорів на постачання продукції. В листопаді 2022 року товариство з використанням електронного майданчика електронної системи Zakupivli pro приймало участь в процедурі спрощеної закупівлі медичного обладнання. Так, 11.11.2022 на замовлення КНП «Коростенська центральна лікарня» Ушомирської сільської ради було проведено публічну закупівлю UA-2022-11-11-000772-a, предметом якої був стерилізатор паровий (автоклав вертикальний) із очікуваною вартістю 1800000 грн з ПДВ. Учасником та переможцем зазначеної закупівлі було ТОВ «Ренессанс-Медикал», яким запропоновано вартість закупівлі в сумі 1790000 грн з ПДВ. Відповідальною особою від товариства в зазначеній закупівлі була відповідач. Однак, позивач вказує, що в результаті недобросовісних дій ОСОБА_3 , товариство зазнало збитків в розмірі 117102,80 грн, оскільки, відповідач безпідставно включила до вартості закупівлі податок на додану вартість, що призвело до того, що позивач замість очікуваної суми грошових коштів від продажу медичного обладнання в розмірі 1790000 грн, отримало значно меншу суму - 1672897,20 грн. 01.12.2022 на виконання умов публічної закупівлі між КНП «Коростенська центральна лікарня» Ушомирської сільської ради (покупець) та ТОВ «Ренессанс-Медикал» (постачальник) укладено договір про постачання продукції № 205, за умовами якого загальна вартість договору складає суму в розмірі 1790000 грн, в т.ч. ПДВ 7 % в сумі 117102,80 грн. 11.01.2023 між КНП «Коростенська центральна лікарня» Ушомирської сільської ради та ТОВ «Ренессанс-Медикал» укладено додаткову угоду № 2 до вказаного договору, за умовами якої сторони визначили, що загальна вартість договору складає суму в розмірі 1672897,20 грн без ПДВ. Крім того, 23.01.2023 між КНП «Коростенська центральна лікарня» Ушомирської сільської ради та ТОВ «Ренессанс-Медикал» укладено додаткову угоду № 3 до вказаного договору, за умовами якої сторони визначили, що загальна вартість договору складає суму в розмірі 1672897,20 грн без ПДВ. Позивач вказує, що відповідачу було достеменно відомо, що зазначене медичне обладнання за вимогами закону звільняється від оподаткування податком на додану вартість, однак, не дивлячись на це відповідач включила до вартості як публічної закупівлі, так і до вартості договору про постачання продукції 7 % ПДВ, що становить суму розмірі 117102,80 грн. Саме з огляду на те, що через недбале виконання відповідачем своїх обов`язків, товариство вимушене було знизити вартість закупівлі на суму 117102,80 грн, яку відповідач безпідставно та протиправно включила, як податок на додану вартість, що призвело до недоотримання товариством від продажу медичного обладнання коштів в розмірі 117102,80 грн., на отримання якої позивач мав законні очікування. Посилаючись на викладене, а також враховуючи те, що внаслідок недбалих дій відповідача позивачу було завдано збитки у вигляді упущеної вигоди та недоотримання доходу від продажу медичного обладнання в сумі 117102,80 грн., товариство вимушене звернутись до суду із даним позовом та просить стягнути із відповідача на користь позивача зазначену суму в примусовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2023, головуючим суддею у справі було визначено Будзан Л.Д .

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 28.11.2023, у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомлення (викликом) сторін.

В грудні 2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відповідач дійсно перебувала в трудових відносинах із товариством, та була звільнена за угодою сторін. При оформленні трудових прав позивач ніяким чином не повідомляв відповідача про матеріальну відповідальність, будь-які договори з цього приводу не укладались, посадові обов`язки відповідача не визначались, а відтак будь-якої матеріальної відповідальності за підготовку тендерних пропозицій товариства відповідач не несла, ніяких документів з цього приводу не підписувала та відповідних повноважень не мала. Проекти відповідних документів подавались керівнику товариства та іншим посадовим особам, уповноваженим на їх перевірку та підписання. Відповідно до статуту ТОВ «Ренессанс-Медикал», документи від імені товариства підписуються директором або уповноваженою загальними зборами чи директором особою. Відповідач не була уповноваженим представником товариства, довіреність на представництво позивача у тендерах не видавались, а всі пропозиції і документація підписувались директором товариства ОСОБА_5 . Крім того, всі імпортовані товари вносились у систему обліку товариства головним бухгалтером, яка зазначала ставки ПДВ відповідно до нормативно-правових актів. Посилаючись на викладене, а також з огляду на те, що позивачем не доведено порушення відповідачем принципу добросовісності, наявність в діях відповідача зловживань, а також складу цивільної правопорушення, що тягне за собою цивільну відповідальність у відповідності до ст. 1166 ЦК України за відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а відтак відсутні підстави для задоволення вимог позивача.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23.02.2024, позов залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 17.04.2024, ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23.02.2024 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з викладених в позові підстав.

Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просили відмовити, посилаючись на підстави, які викладені у письмовому відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення відповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК Україна, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу із єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до основних видів діяльності ТОВ «Ренессанс-Медикал» відноситься оптова торгівля фармацевтичними товарами, та керівником товариства із 02.02.2012 є ОСОБА_5

15 листопада 2021 року ОСОБА_3 було прийнято на посаду юриста адміністрації ТОВ «Ренессанс-Медикал», що підтверджено наказом товариства від 15.11.2021 № 31-К.

13 лютого 2023 року ОСОБА_3 було звільнено з посади юриста адміністрації ТОВ «Ренессанс-Медикал» за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджено наказом товариства від 10.02.2023 № 02-К.

В листопаді 2022 року ТОВ «Ренессанс-Медикал» з використанням електронного майданчика електронної системи Zakupivli pro приймало участь в процедурі спрощеної закупівлі медичного обладнання.

Так, 11.11.2022 на замовлення КНП «Коростенська центральна лікарня» Ушомирської сільської ради було проведено публічну закупівлю UA-2022-11-11-000772-a, предметом якої був стерилізатор паровий (автоклав вертикальний) із очікуваною вартістю 1800000,00 грн з ПДВ.

Наявні у справі докази свідчать, що учасником та переможцем зазначеної закупівлі було ТОВ «Ренессанс-Медикал», яким запропоновано вартість закупівлі в сумі 1790000,00 грн з ПДВ.

Позивач вказує, що відповідальною особою від товариства в зазначеній закупівлі була відповідач, однак, належних та достатніх доказів наведеним твердженням матеріали справи не містять.

Поруч із цим, відповідно до п. 12.46 Статуту ТОВ «Ренессанс-Медикал», директор товариства зобов`язаний, зокрема, нести персональну відповідальність за діяльність товариства та представляти інтереси товариства перед третіми особами.

Відповідно до п. 13.9 Статуту ТОВ «Ренессанс-Медикал», договірні, фінансові, банківські та інші документи від імені товариства підписуються директором, та/або особами, уповноваженими на таке підписання загальними зборами або директором товариства.

Доказів на підтвердження уповноваження загальними зборами або директором товариства відповідача на здійснення дій, та підготовку документів для проведенні торгів від імені товариства, матеріали справи також не містять.

01.12.2022 на виконання умов публічної закупівлі між КНП «Коростенська центральна лікарня» Ушомирської сільської ради (покупець) та ТОВ «Ренессанс-Медикал» (постачальник) було укладено договір про постачання продукції № 205, за умовами якого передбачено, що загальна вартість договору складає суму в розмірі 1790000,00 грн, в т.ч. ПДВ 7 % в сумі 117102,80 грн.

11.01.2023 між КНП «Коростенська центральна лікарня» Ушомирської сільської ради та ТОВ «Ренессанс-Медикал» укладено додаткову угоду № 2 до вказаного договору, за умовами якої сторони визначили, що загальна вартість договору складає 1672897,20 грн без ПДВ.

Крім того, 23.01.2023 між КНП «Коростенська центральна лікарня» Ушомирської сільської ради та ТОВ «Ренессанс-Медикал» укладено додаткову угоду № 3 до вказаного договору, за умовами якої сторони визначили, що загальна вартість договору складає суму в розмірі 1672897,20 грн без ПДВ.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що в результаті недобросовісних дій ОСОБА_3 , товариство зазнало збитків в розмірі 117102,80 грн, оскільки, відповідач безпідставно включила до вартості закупівлі податок на додану вартість, що призвело до того, що позивач замість очікуваної суми грошових коштів від продажу медичного обладнання в розмірі 1790000,00 грн, отримало значно меншу суму - 1672897,20 грн., та упущена вигода товариства складає суму в розмірі 117102,80 грн., яка підлягає стягненню із відповідача.

Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача вказував на те, що позивачем не доведено порушення відповідачем принципу добросовісності, наявність в діях відповідача зловживань, а також склад цивільної правопорушення, що тягне за собою цивільну відповідальність у відповідності до ст. 1166 ЦК України за відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а відтак відсутні підстави для задоволення вимог позивача.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, та заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що в статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Як зазначено вище, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду України від 04 липня 2011 року у справі № 3-64гс11 та постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 908/2261/17, від 31 липня 2019 року у справі № 910/15865/14 та від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20).

При цьому, протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Відповідно до статті 22 ЦК України, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на позивача обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивачу слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18) та постановах Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 910/12204/17, від 16 червня 2021 року у справі № 910/14341/18).

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18)).

Також позивач повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2019 року у справі № 908/2486/18, від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/3669/19, від 16 червня 2021 року у справі № 910/14341/18).

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки в момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

Тож у з`ясуванні критеріїв, яким слід керуватися при визначені (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зважає на сутність правової природи категорії упущена вигода, принципи на яких ґрунтується виконання зобов`язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків.

Тому при визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

При цьому звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків.

Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат. Сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов`язального права та загальними засадами цивільного законодавства - керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин.

Слід зазначити, що визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування.

Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Суд встановлено, що позивач був учасником та переможцем публічної закупівлі UA-2022-11-11-000772-a, предметом якої був стерилізатор паровий (автоклав вертикальний).

01.12.2022 на виконання умов публічної закупівлі між КНП «Коростенська центральна лікарня» Ушомирської сільської ради (покупець) та ТОВ «Ренессанс-Медикал» (постачальник) укладено договір про постачання продукції № 205, за умовами якого передбачено, що загальна вартість договору складає суму в розмірі 1790000,00 грн, в т.ч. ПДВ 7 % в сумі 117102,80 грн., а також в подальшому між сторонами укладено додаткові угоди № 2 та № 3, за умовами яких сторони визначили, що загальна вартість договору складає суму в розмірі 1672897,20 грн без ПДВ.

Зазначений договір та додаткові угоди до них були підписані директором ТОВ «Ренессанс-Медикал».

Позивач вказує на те, що відповідач була відповідальною особою за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Однак, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов`язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.

Замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.

Уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту, як правило юридичну або економічну освіту. У разі визначення кількох уповноважених осіб розмежування їх повноважень та обов`язків визначається рішенням замовника.

Судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах на підставі трудового договору, оформленого у вигляді наказу про прийняття на роботу на посаду юриста адміністрації, однак, будь-яких доказів, які б підтверджували покладення на відповідача повноважень за організацію та проведення процедури закупівлі від імені товариства, суду, у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України, надано не було.

При цьому, варто вказати на те, що стороною позивача також не надано суду доказів того, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про матеріальну відповідальність, та, що до посадових обов`язків відповідача за період її роботи в товаристві входила підготовка та надання відповідних тендерних пропозицій.

Позивач вказує на недобросовісну поведінку відповідача та безпідставне включення до вартості закупівлі податок на додану вартість, що призвело до заподіяння товариству збитків у виді недоотриманого доходу від продажу медичного обладнання.

Однак, суд звертає увагу на те, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

У даній справі позивачем не доведено недобросовісність виконання відповідачем положень Закону України "Про публічні закупівлі" та судом в ході розгляду справи не встановлено обставин, які б у цьому випадку свідчили про недобросовісність її поведінки, що вплинуло на легітимні очікування позивача згідно з цього Закону.

Суд вважає, що наведені позивачем підстави для застосування до відповідача санкцій цивільно-правового характеру як відшкодування збитків у формі упущеної вигоди, є недоведеними, оскільки, належних та достатніх доказів, які б свідчили про протиправність дій відповідача, її вини та причинного зв`язку між такими протиправними діями і збитками, позивачем суду надано не було, а відтак відсутні підстави для цивільно-правової відповідальності відповідача за викладених в позові обставин.

При цьому, інші наведені позивачем доводи в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовують наведених висновків суду.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування позовних вимог не знайшли свого об`єктивного підтвердження, позивачем не доведено підстави для застосування до відповідача санкцій цивільно-правового характеру як відшкодування збитків у формі упущеної вигоди, а відповідачем доводи позову були спростовані, в зв`язку з чим суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

В порядку ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем по фактично понесеним.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренессанс-Медикал» до ОСОБА_3 про стягнення збитків - відмовити.

Судові витрати залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренессанс-Медикал» по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні ім`я та найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренессанс-Медикал», ЄДРПОУ 36758278, адреса: м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, офіс 182;

відповідач ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду буде складено 18.11.2024.

Суддя Леся БУДЗАН