Рішення

від 03.10.2024 по справі 761/10053/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/10053/24

Провадження № 2/761/6281/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Аббасової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Михайлець А.О.,

учасників справи:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року ОСОБА_2 (далі - позивачка) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач) про стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 11.11.2011.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції у Київській області 16.05.2012, актовий запис №205.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 26 вересня 2017 року по справі №367/3214/17 шлюб між сторонами розірвано.

Після розірвання шлюбу син ОСОБА_4 залишився проживати із позивачкою, яка повністю його забезпечує. Позивачка здійснює систематичне забезпечення сина продуктами харчування, одягом, медикаментами у разі необхідності, забезпечує належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Натомість відповідач не бере участі у житті дитини, не займається його вихованням та не підтримує матеріально вже понад 5 років - фактично він самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

Як вказує позивач, сукупно середньомісячні витрати на дитину на місяць становлять орієнтовно 50 140,00 грн, які вона несе самостійно.

Враховуючи викладене, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 15 000 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову та до досягнення дитиною повноліття.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 матеріали позову передані на розгляд судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2024 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.04.2024 витребувано у ГУ ДПС у Київській області відомості про доходи ОСОБА_3 за останні три роки.

06.05.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, яким представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що викладене в позовній заяві обставини щодо «самоусунення позивача від виховання» та відсутність його участі у фінансуванні витрат на утримання дитини - відверте спотворення фактів, що немає нічого спільного з дійсними обставинами. Відповідач у справі не проти та не ухиляться від виконання своїх обов`язків, а тому пред`явлення вказаного позову є безпідставним - відсутній спір: відповідач в добровільному порядку виконує обов`язки визначені нормативними та моральними нормами - відвідує сина, проводить з ним, час, фінансує витрати, відпочиває і т.д. Таким чином, представник відповідача вважає, що позов є безпідставним. Щодо суми аліментів, представник відповідача зазначає, що відповідач вважаємо за можливе встановити розмір аліментів на рівні 50% заробітку отримуваного відповідачем за основним місцем роботи - на посаді директора ТОВ «Є. В. А. ІНВЕСТ НЕРУХОМІСТЬ» (код 43657721), що становить 8000,00 грн. З врахуванням того, що сума, яку просить позивач не відповідає рівню доходів відповідача, така вимога є незаконною.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.2024 витребувано у ГУ ДПС у Київській області відомості про доходи ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за останні три роки.

04.09.2024 на адресу суду надійшли відомості з реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_5 за період з 01.06.2021 по 30.06.2024.

Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, його представник в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином про дату та час розгляду справи, причин неявки суду не повідомили

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 26 вересня 2017 року по справі №367/3214/17 розірвано шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 11.11.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції у Київській області (а.с.17).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син, ОСОБА_4 (а.с.16).

Як установлено у судовому засіданні та підтверджується інформацією про зареєстроване місце проживання особи, неповнолітній ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю. Відповідно до наданих позивачем, зокрема, актів виконаних робіт медичних послуг, квитанцій щодо оплати за договором № 29/2023 про надання послуг у сфері освіти, дитина перебуває на утриманні позивача.

Статтею 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Звертаючись до суду із позовом позивач зазначала, що відповідач належним чином не виконує свої батьківські обов`язки щодо утримання неповнолітнього сина.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII( 789-12 ) від 27.02.91 та яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі ст.5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що на утриманні відповідача є інші діти, щодо яких у нього виникає обов`язок утримання відповідно до закону. Доказів наявності на виконанні виконавчого провадження щодо стягнення з нього аліментів також не надано.

Згідно зі статтями 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов`язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обстави, що мають істотне значення.

За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.

При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення аліментів, а також їх розмір.

До підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд аналізуючи матеріали справи, вивчивши порядок утримання дитини та спосіб її життя, при визначенні розміру аліментів враховує стан здоров`я, матеріальне становище сторін, потребу дитини в одержанні аліментів, вважає розмір аліментів, який заявлений позивачем, завищеним та таким, що не відповідає вимогам розумності та справедливості. Зокрема, вказуючи про щомісячні витрати на утримання неповнолітнього сина у розмірі, що перевищує 50 000,00 грн, позивач не доводить здійснення таких витрат належними та допустимими доказами.

Також суд враховує обставини, на які посилається відповідач щодо участі у житті та вихованні неповнолітнього сина, спільний відпочинок із дитиною, однак вважає, що така участь, зокрема, у матеріальному аспекті, не містить регулярного характеру.

Разом з тим, при визначенні розміру аліментів, суд прагне не до зрівняльного становища платника та одержувача аліментів, а й до того, щоб одержувач у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги.

Враховуючи вищевикладені обставини, вік дитини та розмір прожиткового мінімуму на її утримання, приймаючи до уваги обов`язок обох батьків утримувати дитину, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина у розмірі 8 000,00 грн, який визнається відповідачем у відзиві виходячи із розміру отриманих доходів на посаді директора ТОВ "Є.А.В. Інвест Нерухомість", що відповідає вимогам розумності та справедливості.

Суд зауважує, що аліменти на утримання дитини в сумі 8 000 грн. щомісячно будуть достатніми для матеріального забезпечення дитини і відповідають принципу рівноправності визначених обов`язків кожного з батьків по матеріальному утриманню та забезпеченню дитини в межах своїх здатностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для її розвитку.

З вищенаведених положень законодавства суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 8 000 грн. щомісячно, починаючи з 15.03.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 76, 81, 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок щомісячно, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи стягнення з 15.03.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Н.В. Аббасова