Постанова

від 13.11.2024 по справі 520/5027/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 р. Справа № 520/5027/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2024, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків, по справі № 520/5027/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Сумській області , Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі відповідач 1), Головного управління ДПС у Сумській області (далі відповідач 2), в якому просила суд:

- скасувати податкову вимогу №2631-10 від 26 лютого 2020 року на суму 614 157,90 грн. складену Головним управлінням ДПС у Сумській області;

- скасувати податкові повідомлення - рішення складених Головним управлінням ДПС у Сумській області: за 2017 рік (№1054351-0000 від 21.04.2017 на суму 7387,26 грн.; №1054349-0000 від 21.04.2017 на суму 6061,28 грн.; №1054353-0000 від 21.04.2017 на суму 164875,88 грн.; №91054353-0000 від 05.07.2017 на суму 5718,19 грн.), за 2018 рік (№532152-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 6061,28 грн.; №532153-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 7387,26 грн.; №532154-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 164875,88 грн.), за 2019 рік (№3893717-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 6061,28 грн.; №3893719-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 7387,26 грн.; №3893721-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 164875,88 грн.), за 2020 рік (№15507-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 164875,88 грн.; №15508-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 6061,28 грн.; №15509-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 7387,26 грн.), за 2021 рік (№150457-2406-1819 від 08.02.2021 на суму 7387,26 грн.; №150458-2406-1819 від 08.02.2021 на суму 164875,88 грн.; №150459-2406-1819 від 08.02.2021 на суму 6061,28 грн.), на загальну суму 897340,29 грн.;

- скасувати податкові повідомлення - рішення складених Головним управлінням ДПС у Харківській області за 2019 рік: (№0066272-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 1379,59 грн.; №0066274-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 1432,80 грн.; №0066275-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 23624,19 грн.; №0066276-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 50,91 грн.; №0066277-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 10114,73 грн.), на загальну суму 36 602,22 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/5027/24.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкової вимоги, скасування податкових повідомлень - рішень - відмовлено.

Також вказаною ухвалою повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) в приміщенні суду.

Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження.

13.05.2024 року на адресу Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкової вимоги, скасування податкових повідомлень - рішень - повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції про повернення заяви, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 по справі №520/5027/24 скасувати та направити справу для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, щосудом першої інстанції не були враховані процесуальні норми, які підлягали застосуванню при вирішенні відповідного питання, також судом необґрунтовано відмовлено у залученні Білопільської міської ради в якості третьої особи по справі та позбавлено можливості на розгляд справи за викликом сторін. Також позивач посилається на неврахування воєнного стану, відсутності електроенергії через постійні обстріли м. Харкова.

У відповідності до ч. 2ст. 312 КАСУапеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3,6,7,11,14,26 частини першоїстатті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

При цьому, пункт 3 частини1 статті294 КАСУзазначає про ухвалу суду проповернення заяви позивачеві (заявникові).

Отже, виходячи з системного аналізу вказаних норм, можливо дійти висновку, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції проповернення заяви позивачеві (заявникові) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Враховуючи викладене, а також те, що характер спірнихправовідносин та предмет доказування у справі не вимагають витребування нових доказів тапроведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що заяву про збільшення позовних вимог подано поза межами процесуальних строків, встановлених КАС України, у зв`язку з чим вона підлягає поверненню позивачу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення заяви ОСОБА_1 , з огляду на наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Відповідно до частини другоїстатті 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначаєКАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з ч.3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою та другоюстатті 160 КАС Українивстановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина другастатті 171 КАС України).

Частина першастатті 118 КАС Українивизначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частини першоїстатті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених устатті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За правиламистатті 166 КАС Українипри розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Проаналізувавши наведені процесуальні норми, колегія суддів зазначає, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. При цьому, нормиКАС Українидозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що згідно ч.ч. 1-3ст. 262 КАС Українирозгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цьогоКодексусудове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цьогоКодексуобмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначенихстаттею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Заява про збільшення позовних вимогнадійшла на адресу Харківського окружного адміністративного суду 13.05.2024 року.

Враховуючи особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження позивач у спірних правовідносинах мав право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Оскільки підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться та відповідно для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цьогоКодексуобмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначенихстаттею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У той же час заяву про збільшення позовних вимог позивач подав 13.05.2024 року, тобто з пропуском строку для вчинення такої процесуальної дії.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до правомірного та обґрунтованого висновку про пропуск позивачемстроку для реалізації наданим процесуальним правом подати заяву збільшити розміру позовних вимог.

Щодо зазначених в апеляційній скарзі посилань позивача на те, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у залученні Білопільської міської ради в якості третьої особи по справі та позбавлено можливості на розгляд справи за викликом сторін, колегія суддів вважає такі доводи позивача безпідставними, оскільки вказані питання під час прийняття оскаржуваної ухвали від 15.05.2024 року про повернення заяви щодо збільшення позовних вимог судом першої інстанції не розглядались.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції воєнного стану, відсутності електроенергії через постійні обстріли м. Харкова колегія суддів вважає також необґрунтованими, оскільки при поданні заяви про збільшення позовних вимог до суду першої інстанції, позивач не ініціював про поновлення строків для подання такої заяви та не посилався на вказані факти.

Крім того, колегія суддів, дослідивши зміст заяви ОСОБА_1 від 13.05.2024 року про збільшення розміру позовних вимог, дійшла до наступних висновків.

Так, згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої ст. 47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У свою чергу, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2)доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.

Таким чином, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі.

Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

При цьому, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 22.01.2020 у справі №826/19197/16, від 31.07.2020 у справі № 826/11947/18, від 17.02.2022 у справі № 360/746/19, від 09.05.2024 у справі № 580/9034/23.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що при зверненні з первісним позовом до суду позивач заявив позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги, складених ГУ ДПС у Сумській області та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Харківській області.

Підставами позову зазначено порушення контролюючим органом вимог податкового законодавства при нарахуванні позивачу грошових зобов`язань.

Звертаючись із заявою про збільшення позовних вимог позивач заявив додаткові позовні вимоги про визнання протиправними дій Білопільської міської ради (код ЄДРПОУ 04058019) вчинених щодо направлення Головному управлінню ДПС у Сумській області рішень для складення податкових повідомлень-рішень з орендної плати за договорами: 1) оренди земельної ділянки площею 0,0819 га, кадастровий номер 5920610100:00:009:1079, від 02 січня 2015 року; 2) оренди земельної ділянки площею 0,0870 га, кадастровий номер 5920610100:00:009:0982, від 02 січня 2015 року; 3) оренди земельної ділянки площею 1,9417 га, кадастровий номер 5920610100:00:006:0531, яка вже стягується чи була стягнута нею самостійно, в тому числі і шляхом звернення до суду.

Отже, позивачем заявлено позовні вимоги до нового відповідача, які мають наслідком дослідження інших обставин, містять різні підстави їх пред`явлення.

Оскільки під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог до нового відповідача, додатково до викладених у позовній заяві, то висування нових вимог під виглядом збільшення розміру позовних вимог, які не були зазначені у тексті позовної заяви є неправомірним.

Колегія суддів зазначає, що заява позивача про збільшення розміру позовних вимог фактично містить нову позовну вимогу, що характеризуються самостійним предметом спору та правовими підставами для звернення до суду.

Викладене вказує, що позивачем фактично подано до суду не заяву про збільшення розміру позовних вимог, а заяву про одночасну зміну предмета та підстави позову у спосіб доповнення позовних вимог, фактичних та правових підстав новими, що адміністративно-процесуальним законом не допускається.

На підставі викладеного, оцінивши наведені заявником апеляційної скарги доводи та дослідивши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Колегія суддів також вважає за доцільне зауважити, що у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 по справі № 520/5027/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді С.П. Жигилій Л.В. Любчич