Постанова

від 13.11.2024 по справі 160/10149/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/10149/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 р. (суддя Сидоренко Д.В.) в адміністративній справі №160/10149/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ СОЛАР ІСТЕЙТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ СОЛАР ІСТЕЙТ» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10783501/42226449 від 26 березня 2024 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 31 січня 2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 31 січня 2024 р. у день її направлення, а саме 09 лютого 2024 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за умови наявності у позивача передбачених чинним законодавством документів та того, що такі документи надавалися контролюючому органу, останній не мав правових підстав відмовляти у реєстрації податкової накладної.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024р., ухваленим за результатом розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов ТОВ «ЕНЕРДЖІ СОЛАР ІСТЕЙТ» задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області №10783501/42226449 від 26 березня 2024 р. про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 31 січня 2024 р., складеної ТОВ «ЕНЕРДЖІ СОЛАР ІСТЕЙТ» та зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 31 січня 2024 р., складену ТОВ «ЕНЕРДЖІ СОЛАР ІСТЕЙТ», датою її фактичного отримання.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій він посилаючись на порушення норм матеріального права просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у

задоволенні позову ТОВ «ЕНЕРДЖІ СОЛАР ІСТЕЙТ».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що подана позивачем податкова накладна №1 від 31 січня 2024 р. відповідає Критеріям ризиковості, водночас судом прийнято рішення зобов`язати ДПС України її зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суд першої інстанції не врахував також висновки, викладенні у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 р. у справі №361/7567/15-а, від 07 березня 2018 р. у справі №569/15527/16-а, від 20 березня 2018 р. у справа №461/2579/17, від 20 березня 2018 р.

у справі №820/4554/17, від 03 квітня 2018 р. у справі №569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 р. справа №826/8803/15, суть яких зводиться до того, що адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

У поданому представником ТОВ «ЕНЕРДЖІ СОЛАР ІСТЕЙТ» відзиві на апеляційну скаргу вказано про необхідність залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами господарської діяльності ТОВ «ЕНЕРДЖІ СОЛАР ІСТЕЙТ» направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкову накладну №1 від 31 січня 2024 р., реєстрацію якої було зупинено, про що позивачем отримано відповідну квитанцію. Причиною зупинення вказано, що платник податку відповідає Критеріям ризиковості платника податку. Позивачем надані пояснення з копіями первинних документів, однак рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №10783501/42226449 від 26 березня 2024 р. у реєстрації податкової накладної №1 від 31 січня 2024 р. відмовлено.

Вважаючи вищевказане рішення протиправним ТОВ «ЕНЕРДЖІ СОЛАР ІСТЕЙТ» оскаржило його в адміністративному порядку, однак скаргу залишено без задоволення, в зв`язку з чим ТОВ «ЕНЕРДЖІ СОЛАР ІСТЕЙТ» звернулося до суду.

За результатами розгляду адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення №10783501/42226449 від 26 березня 2024 р., виходячи з того, що в ньому міститься позначка про надання позивачем документів не в повному обсязі. Водночас у рішенні не наведено доказів того, що надані позивачем документи є недостатніми для реєстрації спірної податкової накладної чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції по суті заявленого спору, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 р., податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних встановлено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 р. № 520 (далі -Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Верховний Суд у постановах від 16 квітня 2019 р. у справі №826/10649/17, від 28 жовтня 2019 р. у справі №640/983/19 вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 р. у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2023 р. у справі № 2240/2900/18 вказав, що дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Спірне рішення №10783501/42226449 від 26 березня 2024 р. про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31 січня 2024 р. містить відмітку про не надання платником податку копій документів в повному обсязі. Однак у рішенні не наведено обгрунтування доказів того, що надані позивачем документи є недостатніми для реєстрації податкової накладної чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, що свідчить про протиправність даного рішення.

Також Верховним Судом у постанові від 25 листопада 2022 р. у справі №320/3484/21 вказано, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані податкові накладні датою її фактичного направлення/надходження, є дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 р. в адміністративній справі №160/10149/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 13 листопада 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяН.П. Баранник

суддяО.О. Круговий