ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
14 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/14166/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року (суддя Озерянська С.І.) у справі №160/14166/24 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства «Магнат Павлоград» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій,-
в с т а н о в и В :
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у розмірі 80250,83грн.
В обґрунтуванні заявлених вимог посилався на те, що відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для відповідача складає 1 робоче місце. Фактично у 2023 році на підприємстві відповідача не було працевлаштовано осіб з інвалідністю. Враховуючи середньорічну заробітну плату на підприємстві відповідача, позивачем розраховано суму штрафних санкцій за невиконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, які і просив стягнути позивач.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було порушено порядок застосування адміністративно-господарських санкцій через не проведення відповідної перевірки. Такі висновки суд обгрунтував тим, що отримана Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, а не беззаперечним доказом вчинення правопорушення у сфері господарювання.
Не погодившись з рішенням суду, позивач, посилаючись на порушення норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Фактично позиція позивача полягає в помилковості висновків суду першої інстанції про необхідність проведення
перевірки, як передумови для застосування адміністративно-господарських санкцій. Така необхідність, як зазначає позивач, була передбачена законодавством до внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» і то у випадках, коли підприємством не було подано відповідних звітів про працевлаштування осіб з інвалідністю. У спірному випадку, як зазначає позивач, була отримана у встановленому порядку інформація, яка свідчила про недотримання відповідачем нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, що і стало підставою для направлення підприємству розрахунків адміністративно-господарських санкцій, які останнім не були оплачені.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість. Зокрема, посилається на те, що позивачем не було враховано надану підприємством інформацію про те, що протягом звітного періоду на підприємстві була працевлаштована та працювала особа з інвалідністю.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідності» від 18.10.2022 №2682-ХІ, фактично змінено правовий інструмент здійснення Державою контролю за виконанням роботодавцями обов`язку по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
Так, Законом №2682-ХІ статтю 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII від 21.03.1991 викладено в такій редакції:
«Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
У межах зазначеного нормативу здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:
про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.
Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України".
Отже, внесеними змінами визначено фактично новий порядок отримання інформації про дотримання роботодавцями нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме якщо до таких змін роботодавці мали обов`язок подавати звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів, то після внесених змін Фонди соціального захисту осіб з інвалідністю отримують інформацію щодо дотримання роботодавцями нормативів по працевлаштуванню осіб з інвалідністю від органів Пенсійного фонду України та з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності
Також вказаними змінами прямо передбачено те, що «Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону».
Для реалізації вказаних норм Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.04.2023 №307 «Про внесення змін до Положення про центральний банк даних з проблем інвалідності».
Відповідно до вказаної постанови Центральний банк даних з проблем інвалідності забезпечує:
визначення роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні;
формування розрахунків сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, обчислених відповідно до статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні.
Таким чином, підставою для застосування до роботодавців адміністративно-господарських санкцій є встановлений факт невиконання роботодавцями нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю і такий факт встановлюється шляхом отримання інформації, яка міститься у відкритих реєстрах та яка стосується роботодавців, зокрема, щодо нарахованих ними доходів, щодо нарахованих та утриманих сум єдиного внеску.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обов`язковою умовою для застосування адміністративно-господарських санкцій є проведення Фондом відповідної перевірки підприємства.
В той же час, погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Так, за позицією позивача, враховуючи середньооблікову чисельність штатних працівників, які працювали у відповідача в звітному періоді, норматив місць для працевлаштування осіб інвалідністю для відповідач становив одне робоче місце. Оскільки на підприємстві, як зазначав позивач, не були працевлаштовані особи з інвалідністю, то відповідач має обов`язок по сплаті адміністративно-господарських санкцій.
В той же час, відповідачем надано докази, які свідчать про те, що протягом звітного періоду (2023 рік) на підприємстві була працевлаштована та працювала особа з інвалідністю. Про вказаний факт відповідач повідомляв позивача шляхом направлення відповідного листа, в якому, зокрема, повідомляв про допущену помилку при складені звітів «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» за І, ІІ, ІІІ квартали 2023 року, в графі яких у п.102 не було відображено інформацію про кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність. При цьому, у поданому Звіті за ІV квартал 2023 року така інформація вже була наявна. Надані докази свідчать про те, що такою особою є водій ОСОБА_1 , який працевлаштований на підприємстві з 04.08.2022 та якому з 20.03.2023 встановлено ІІІ групу інвалідності.
Вказані обставини позивачем враховані не були, що свідчить про необгрунтованість заявленого позову про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 80250,83грн.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, в частині визначених судом підстав для відмови в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі №160/14166/24 з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 14.11.2024
Головуючий - суддяЯ.В. Семененко
суддяН.А. Бишевська
суддяІ.Ю. Добродняк
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123103575 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі зайнятості населення, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Семененко Я.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Озерянська Світлана Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні