Постанова

від 18.11.2024 по справі 160/11720/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/11720/24Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу: 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській областіна рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024р. у справі №160/2865/24за позовом:ОСОБА_1 до: про:8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

06.05.2024р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позов ОСОБА_1 до 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області ( далі - 8 Державний пожежно-рятувальний загін ГУДСНС України у Дніпропетровській області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії /а.с. 1-5/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2024р. вищезазначений адміністративний позов було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви / а.с. 26/.

У межах наданого вищезазначеною ухвалою суду строку позивачем недоліки позовної заяви було усунуто / а.с. 30-33/ та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2024р. позивачу поновлено строк на звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі № 160/11720/24 за позовом ОСОБА_2 до 8 Державний пожежно-рятувальний загін ГУДСНС України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії і справу призначено до судового розгляду /а.с. 35-37/.

Позивач посилаючись у позовній заяві на те, що він проходив службу в 1 державній пожежно-рятувальній частині 8 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, на момент звернення з позовом до суду його виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, за час служби, а саме в період з 01.01.2016р. по 14.05.2021р. грошове забезпечення йому виплачувалось не у повному обсязі, а саме за цей період йому не була нарахована та виплачена у повному обсязі індексація грошового забезпечення, яка також не була йому виплачена під час звільнення, він звертався до відповідача з листами щодо здійснення нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за цей період, але відповідач повідомив про те, що через обмеження фінансування індексація грошового забезпечення складу служби цивільного захисту припинена. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача безпідставною і такою, що порушує його права та інтереси, тому звернувся до суду із цим позовом а захистом порушеного права і просив суд: - визнати протиправною відповідача, яка виразилась у невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003р., з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. індексацію грошового забезпечення, включно із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004р., з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.03.2018р. по 14.05.2021р. індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р. у фіксованій величині 4426,48грн. в місяць; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 14.05.2021р. індексації грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003р. у фіксованій величині 4426,48 грн. в місяць, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004р. , з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024р. у справі № 160/11720/24 адміністративний позов задоволено частково; визнати протиправною бездіяльність 8 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. індексації грошового забезпечення з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008р., відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р.; зобов`язано 8 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003р., з урахуванням сплачених сум; в іншій частині позовних вимог відмовлено / а.с. 56-65/.

Відповідач 8 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 19.09.2024р. подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції /а.с. 69-86/.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024р. у справі № 160/11720/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ГУ ДСНС у Дніпропетровській області та 8 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024р. в адміністративній справі №160/11720/24 та витребувано з суду першої інстанції матеріали адміністративної справи №160/11720/24 /а.с. 88 /, про що повідомлено учасників справи / а.с. 89-91/.

03.10.2024р. матеріали адміністративної справи № 160/11720/24 надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду / а.с. 92/, письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача у встановлений судом апеляційної інстанції строк не надійшов і ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.10.2024р. апеляційний розгляд справи №160/11720/24 призначено в порядку письмового провадження з 29.10.2024р. /а.с. 93/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи /а.с. 94-97/.

Відповідачі посилаючись в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, крім цього на думку відповідача у даному випадку позивачем пропущений строк звернення до суду, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 26.08.2024 у цій справі та постановити нове рішення, яким адміністративний позов залишити без розгляду.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду цієї справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивач проходив службу у 1 пожежно-рятувальній частині 8 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області у період з 20.10.2009р. по 14.05.2021р. і станом на момент звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом його виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 8 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області / а.с. 9-13/.

У лютому 2024р. позивач звернувся до відповідачів з заявою щодо виплати йому індексації грошового забезпечення за період служби та з листів відповідача йому стало відомо, про те, що виплата індексації грошового забезпечення у 2015,2016,2017,2018рр. була призупинена у зв`язку із обмеженим фінансуванням, у березні 2019р. йому перераховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за грудень 2018р., січень, лютий 2019р., а з 01.04.2019р. по 14.05.2021р. індексація була нарахована та виплачена у повному розмірі / а.с. 14/, також відповідачем були надані позивачу довідки про нараховане та виплачене йому грошове забезпечення під час проходження ним служби за 2016,2017,2018,2019,2020рр. та січень-травень 2021р. / а.с. 15-17/ і саме не виплата індексації грошового забезпечення стала підставою для звернення позивача із цим адміністративним позовом до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною 2 ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ)..

Згідно із абз.2 ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 6 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Абз.3 ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Згідно із ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2, 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно із ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок №1078).

Відповідно до п. 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до абз.5 п. 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з абз.1, 2, 5, 6 п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Абзацами 1 - 6 п. 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Відповідно до пп.2 п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

У рішенні від 15.10.2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України Конституційний Суд України зазначив про те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19.06.2019 р. (справа №825/1987/17), від 20.11.2019р. (справа №620/1892/19), від 05.02.2020 р. (справа №825/565/17) індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Таким чином індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку №1078. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Виходячи з аналізу положень п.5 Порядку №1078 вбачається, що можливість виплати особі індексації та порядок розрахунку її суми залежить від розміру підвищення оплати праці у місяці, в якому воно відбулося.

При цьому відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку №1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Як правильно встановив суд першої інстанції, відповідачем жодним чином не обґрунтовано правомірність невиплати індексації грошового забезпечення, не надано доказів щодо підвищення грошового забезпечення позивача чи того, що розмір грошового забезпечення позивача не підлягав індексації у зв`язку зі зміною величини індексу споживчих цін.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про протиправність ненарахування та невиплати відповідачем в повному обсязі позивачу індексації грошового забезпечення.

Стосовно визначення базового місяця для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно застосовані норми матеріального права та вірно встановлено, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є місяць, з якого підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: січень 2008 року (Постанова №1294), а отже нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. повинна була здійснюватися враховуючи базовий місяць січень 2008 року.

Щодо заявлених позивачем у справі позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.03.2018р. по 14.05.2021р. індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р. у фіксованій величині 4426,48грн. в місяць; - зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 14.05.2021р. індексації грошового забезпечення в повному розмірі, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003р. у фіксованій величині 4426,48 грн. в місяць, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004р. , з урахуванням раніше виплачених сум, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку №1078 у період існування спірних правовідносин (з березня 2018р. по травень 2021р.) не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації» і цей термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку №1078, однак лише у редакції, що діяла до 15.12.2015року.

Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни до Порядку №1078, у тому числі викладено в новій редакції додаток 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів».

Таким чином, позовні вимоги позивача у частині, що стосується періоду з березня 2018р. по травень 2021р. ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених доводів, судова колегія враховує, що відповідно до абз.абз. 3-5 п. 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абз.1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Зазначені норми порядку вказують на те, що на правовідносини, пов`язані з нарахуванням індексації, дійсно впливає факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).

Постанова Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, якою підвищено посадові оклади для відповідної категорії осіб, набула чинності 01.03.2018р..

При цьому, для визначення фіксованої суми індексації в місяці підвищення грошового забезпечення позивача (у березні 2018р.) необхідно порівняти грошове забезпечення із сумою індексації, що склалася за березень 2018 р. з урахуванням при її обчисленні попереднього базового місяця- тобто січня 2008р., але така сума індексації відповідачем ще не була нарахована і відповідач лише на виконання цього рішення суду проведе нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. із використанням січня 2008 р. як «базового» місяця, станом на дату розгляду справи відсутній необхідний елемент («сума індексації, що склалася в місяці підвищення доходу», тобто - березні 2018 р.) для визначення того, чи є підстави виплачувати позивачу так звану «фіксовану» суму індексації, а якщо є - то який її розмір, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо передчасності цієї частини позовних вимог позивача у справі.

Отже, враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що у даному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за спірний період виходячи з терміну проходження служби позивачем у кожного з відповідачів у справі, та постановив правильне рішення про часткове задоволення заявлених позивачем у цій справі позовних вимог.

З огляду на вищенаведені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, що виникли між сторонами у цій справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог і зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, тому враховуючи, що під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, необхідно рішення суду першої інстанції від 26.08.2024р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, що були досліджені судом першої інстанції під час розгляду цієї адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024р. в адміністративній справі № 160/11720/24 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано 18.11.2024р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова