Постанова

від 18.11.2024 по справі 203/4024/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 203/4024/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2024 року (суддя Казак С.Ю.)

у справі №203/4024/24

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

третя особа ОСОБА_2

про скасування постанови по притягнення до адміністративної відповідальності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська до Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанови від 24.10.2022 серії 2АВ №01503878, від 20.06.2023 серії 3АВ №02568837, від 05.01.2024 серії 4 АВ №04436495;

замінити ОСОБА_1 належним суб`єктом правопорушення ОСОБА_2 особою, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису);

зобов`язати Департаменту патрульної поліції виключити відомості щодо ОСОБА_1 з Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху в частині вказаних постанов про накладення адміністративних стягнень у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що свідчить про безпідставність прийняття оскаржуваних постанов. Позивач зазначає, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху автомобілем Аudi S6, д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за ТОВ «ПАРУС-БУД-ІНВЕСТ», як керівника цього товариства. Втім, у зазначені дати фактично транспортним засобом керував його батько ОСОБА_2 , який і є належним суб`єктом правопорушення.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2024 року у задоволені позову відмовлено.

Суд виходив з того, що відповідно до ч.1 ст.14-2 КУпАП саме позивач як керівник юридичної особи, що є власником транспортного засобу, несе адміністративну відповідальність за вчинені адміністративні правопорушення незалежно від того, хто фактично керував транспортним засобом. Також позивачем не надано доказів звернення особи, яка вчинили адміністративні правопорушення, до відділу Національної поліції із заявою про визнання факту правопорушень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Скаржник зазначає, що адміністративні правопорушення були скоєні не позивачем, а його батьком ОСОБА_2 , якому було передано в користування автомобіль. При цьому, в період скоєння адміністративних правопорушень позивач перебував поза межами України. Також, суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що коли стало відомо про спірні постанови вже сплинув строк для подання заяви про визнання факту вчинення правопорушень саме ОСОБА_2 .

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, постановами про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, від 24.10.2022 серії 2АВ №01503878, від 20.06.2023 серії 3АВ №02568837, від 05.01.2024 серії 4АВ №04436495 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за перевищення встановлених обмежень швидкості руху особою, яка керувала транспортним засобом Аudi S6, д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за ТОВ «ПАРУС-БУД-ІНВЕСТ» та керівником якого на той час був ОСОБА_1 .

Вважаючи такі постанови протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Не оспорюючи фактичних обставин подій щодо порушення Правил дорожнього руху, зафіксованих в означених вище постановах, позивач не погоджується із накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, оскільки порушення Правил дорожнього руху щодо перевищення встановлених обмежень швидкості руху допущено іншою особою, у вказаний в постановах час позивач транспортним засобом Аudi S6, д.н.з. НОМЕР_1 , не керував.

Зі змісту оскаржуваних постанов вбачається, що до адміністративної відповідальності позивача притягнуто як особу керівника товариства, за яким вказаний транспортний засіб зареєстровано.

Статтею 53 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (ч.1).

Відповідальна особа, зазначена участині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу (ч.3).

В свою чергу відповідно до ч. 1 ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:

ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Відтак, відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, є альтернативною, тобто така покладається або на власника транспортного засобу, або на користувачів такого майна виключно за умови, якщо особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадовою особою уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

В спірному випадку наявні у справі докази свідчать, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортний засіб Аudi S6, д.н.з. НОМЕР_1 , з 16.06.2021 зареєстрований за ТОВ «ПАРУС-БУД-ІНВЕСТ».

В період вчинення адміністративних правопорушень, зафіксованих означеними вище постановами від 24.10.2022 серії 2АВ №01503878, від 20.06.2023 серії 3АВ №02568837, від 05.01.2024 серії 4АВ №04436495, керівником вказаного товариства був позивач ОСОБА_1 , що підтверджується долученими позивачем копіями рішення №1/2021 від 31.03.2021 єдиного учасника товариства та наказу №6 від 31.03.2021.

В установленому порядку до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей щодо ОСОБА_2 або іншого належного користувача транспортного засобу Аudi S6, д.н.з. НОМЕР_1 , внесено не було.

Отже, в силу прямої норми ч.1 ст.14-2 КУпАП позивач, як керівник юридичної особи, що є власником транспортного засобу, є особою, яка несе адміністративну відповідальність за вчинені адміністративні правопорушення незалежно від фактичного керування транспортним засобом.

З приводу доводів в апеляційній скарзі, що ані позивач - ОСОБА_1 , ані винна особа - ОСОБА_2 не знали та за обставинами справи не могли знати про набрання законної сили вказаними спірними постановами, суд апеляційної інстанції зауважує, що частиною 2 статті 291 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

При цьому суд зазначає, що в контексті спірних відносин момент набрання законної сили постановами від 24.10.2022 серії 2АВ №01503878, від 20.06.2023 серії 3АВ №02568837, від 05.01.2024 серії 4АВ №04436495 може мати значення для вирішення питання звільнення позивача від адміністративної відповідальності згідно ст. 279-3 КУпАП виключно за умови, що особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Оскільки в матеріалах справи відсутні, позивачем не подані докази звернення іншої особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, до уповноваженого підрозділу Національної поліції із заявою про визнання факту правопорушень, обставини, коли позивач - ОСОБА_1 та визначена ним винна особа - ОСОБА_2 дізналися про факт встановлення правопорушень, а також про факт та підстави притягнення до адміністративної відповідальності в кожному з випадків, не впливають на правильність та обґрунтованість спірних постанов, тому з`ясуванню не підлягають.

Той факт, що ОСОБА_2 подав суду (а не уповноваженому підрозділу Національної поліції) заяву про визнання факту вчинення вказаних правопорушень, а також докази сплати сум штрафів, які були визначені спірними постановами, не є свідченням дотримання ним вимог ч. 1 ст. 279-3 КУпАП і настання у зв`язку з цим певних правових наслідків у вигляді звільнення позивача від адміністративної відповідальності.

Отже, правові підстави для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за вищевказані порушення з підстав вчинення цього порушення іншою особою відсутні.

За встановлених у справі обставин суд першої інстанції дійшов правильно висновку про відмову в задоволенні позову.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2024 року у справі №203/4024/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, оскарженню не підлягає (ст.272, ч.5 ст.328 КАС України).

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко