Ухвала

від 11.11.2024 по справі 420/8944/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/8944/24 Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПУЛЬСТЕХ до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права), Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасувати рішення № 9950472/37984247 від 16.11.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання зареєструвати податкову накладну №7 від 16.10.2023 днем її надходження,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПУЛЬСТЕХ.

Отримавши 15.05.2024 копію рішення та не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) через електронний кабінет 12.06.2024 подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 21.10.2024 П`ятий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС в Одеській області (відокремленим підрозділом ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №420/8944/24, та залишив апеляційну скаргу без руху, надавши апелянту строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків для зазначення інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження із наданням доказів на підтвердження існування інших підстав.

Також апеляційна скарга була залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам п. 1 ч. 5 та ч. 6 ст. 296 КАС України та апелянту був наданий строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків - зазначення підстав, відповідно до яких апелянт за законом звільняється від сплати судового збору, або - надання документу про сплату судового збору в сумі 3633,60 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставляння.

Відповідно до ч. 7. ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до п. 5.8 розділу І «Загальні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищою Ради Правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021, «офіційна електронна адреса» це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

04.09.2021 ВРП на сайті Судова влада оприлюднила оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку (https://court.gov.ua/press/news/1173657).

Таким чином, перебіг процесуального строку, початок яких пов`язаний з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставляння документів до Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», порядок використання якої затверджено наказом ДП «Центр судових сервісів» від 22.09.2021 №74-ОД.

Так, відповідно до матеріалів апеляційного провадження, копія ухвали апеляційного суду від 21.10.2024 була доставлена до Електронного кабінету апелянта в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 21.10.2024 о 20:25 год.

Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 22.10.2024, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 04.11.2024 включно.

31.10.2024 від апелянта надійшло клопотання, в якому апелянта навів обґрунтування вимог апеляційної скарги та просить продовжити строк усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору, посилаючись на норми КАС України, ст. 129 Конституції України, судове рішення ВС від 27.03.2018 у справі №804/243/16, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та на практику ЄСПЛ.

Перевіряючи виконання апелянтом вимог ухвали апеляційного суду від 21.10.2024 апеляційний суд встановив таке.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд ухвалою від 21.10.2024 визнав неповажними причини пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №420/8944/24.

При цьому апеляційний суд роз`яснив апелянту спосіб усунення такого недоліку шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів на підтвердження існування таких інших підстав.

Також апеляційний суд роз`яснив наслідки не виконання ухвали апеляційного суду від 21.10.2024, вказавши, що у разі не виконання вимог цієї ухвали у визначений судом строк (не зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження), а також у разі визнання неповажними наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Досліджуючи змість поданого апелянтом 31.10.2024 клопотання, апеляційний суд встановив, що воно не містить інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження, але містить обґрунтування вимог апеляційної скарги, в той час, як ухвалою апеляційного суду від 21.10.2024 не була встановлена невідповідність апеляційної скарги вимогам п. 6 ч. 2 ст. 296 КАС України.

Щодо заявленого апелянтом клопотання про продовження процесуального строку усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає таке.

Не є підставою для продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги посилання апелянта суб`єкта владних повноважень урядової організації, на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод; на практику ЄСПЛ, оскільки, відповідно до Регламенту Суду від 01.11.2003 року, та приписів ст. 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенція та рішення ЄСПЛ спрямовані на захист прав осіб, неурядових організацій, групи осіб.

Також, саме по собі цитування апелянтом норм матеріального та процесуального права, судових рішень Верховного Суду не підставою для продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 2 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з частинами 1, 3 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

При цьому, безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб`єкта владних повноважень, що є неприпустимим.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху, однак доказів означеного відповідачем до апеляційного суду надано не було.

На підставі наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого апелянтом клопотання та надання додаткового строку для виконання вимог ухвали.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

При цьому, продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору є нелогічним, оскільки апелянт не усунув інші недоліки - не зазначив інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження із наданням доказів на підтвердження існування інших підстав.

Отже, у задоволенні клопотання про продовження строку на апеляційне оскарження має бути відмовлено.

Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме не усунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов`язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю підстав для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України (постанова ВП ВС від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19).

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Як встановив суд першої інстанції, апелянт у встановлений апеляційним судом строк не зазначив інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження із наданням доказів на підтвердження існування інших підстав

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, оскільки ухвалою апеляційного суду від 21.10.224 визнані неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження із наданням доказів на підтвердження існування інших підстав апелянт не навів, має бути відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційної скаргою Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №420/8944/24.

Керуючись ст. ст. 121, 248, 295, 298, 299, 321, 325, 327-329 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №420/8944/24.

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №420/8944/21.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі №420/8944/24.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький