Повістка

від 12.11.2024 по справі 420/13147/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/13147/24

Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сантехбудпостач про прийняття додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сантехбудпостач до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA100230/2024/610007/2 від 04.03.2024,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сантехбудпостач до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - задоволений.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Київська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 апеляційна скарга Київської митниці - залишена без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі № 420/13147/24 - залишено без змін.

31.10.2024 до П`ятого апеляційного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Сантехбудпостач про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

Дослідивши подане клопотання апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу суду надано:

- договір про надання правничої допомоги №8 від 20.03.2024 (а.с. 106-107);

- додаткову угоду №4 від 20.03.2024 (а.с. 108);

- акт наданих послуг №38 від 31.10.2024;

Договором про надання правової допомоги № 8 від 20.03.2024 року де визначено вартість правничої допомоги та порядок оплати (розділ 4). Пунктом 4.2 даного договору передбачено, що для погодження умов представництва інтересів клієнта в окремій судовій справі сторони можуть укласти додаткову угоду, в якій визначають вартість правничої допомоги, строки оплати та інші умови надання такої правничої допомоги.

Додатковою угодою № 4 від 20.03.2024 року до договору про надання правової допомоги № 8 від 20.03.2024 року визначено вартість правничої допомоги в даній справі та строки її оплати. Так, згідно з п. 2 додаткової угоди № 4 вартість представництва інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції становить 15000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, лише за умови недотримання заявником вимог частини 5 ст. 134 КАС України, але за клопотанням іншої сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання вимог цієї норми позивач надав до суду першої інстанції копію договору, додаткової угоди до договору, ордер, копію акту прийому-передачі наданих юридичних послуг.

Апеляційний суд зауважує, що 05.11.2024 відповідачем була подана заява про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в обґрунтування якої, заявник вказав, що справа є абсолютно нескладною, а витрати неспівмірними складності справи, що обґрунтоване посиланням на судові рішення Верховного Суду.

Апеляційний суд також враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у додатковій постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3098/20.

Апеляційний суд зазначає, що визначена сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду цієї справи не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, враховуючи обсяг наданих послуг, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у клопотанні про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що розмір вказаних витрат має бути зменшений з 15000,00 грн до 3000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За приписами ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, встановлені фактичні обставини щодо отримання позивачем правової допомоги на стадії апеляційного перегляду справи дають апеляційному суду можливість дійти висновку, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у клопотанні про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що розмір вказаних витрат має бути зменшений з 15000,00 грн до 3000,00 грн.

За вказаних обставин, заява позивача про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті понесені позивачем витрати на отримання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в сумі 3000 грн.

Керуючись ст. 2-12, 72-78, 134, 139, 242, 252, 311, 321, 325, 327-329 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалити у справі №420/13147/24 додаткову постанову.

Стягнути з Київської митниці (ЄДРПОУ 43997555, місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сантехбудпостач (ЄДРПОУ 42865066, місцезнаходження:65005, Одеська область, місто Одеса, вулиця Головківська, будинок 57/1) судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн (три тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (ЄДРПОУ 43997555, місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8А).

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12 листопада 2024 року.

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький