П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/20367/24Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.
Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого:Градовського Ю.М.
суддів:Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «СТАРС ТРАНС» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2024р. ПП «СТАРС ТРАНС» звернулося до суду із адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просило:
- визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 060897 від 20.05.2024 винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті.
В обґрунтування позовних вимог ПП «СТАРС ТРАНС» зазначило, що 20.05.2024р. Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області винесено постанову за №ПШ060897 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000грн..
Відповідно до вказаної постанови, позивач 25.03.2024р. допустив порушення ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60: перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.48 цього Закону, а саме: витяг з дозволу.
Позивач, вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024р. адміністративній позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 060897 від 20.05.2024 прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті.
Стягнуто з Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПП «СТАРС ТРАНС» суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028грн.
Не погодившись із даним судовим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Задовольняючи позовні вимоги ПП «СТАРС ТРАНС», суд першої інстанції виходив з того, що оскільки при проведенні перевірки водієм було надано витяг з дозволу, а тому постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ060897 від 20.05.2024р., прийнята Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби з безпеки на транспорті, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000грн., не може вважатись правомірною та є такою, що підлягає скасуванню.
Крім того, щодо тверджень відповідача про перевезення позивачем пасажирів категорією автобуса (М2), на який відсутній дозвіл, суд зазначив, що при наявності відповідних підстав, а саме порушення позивачем ліцензійних умов чи порушення умов організації перевезень, визначених дозволом на перевезення, Укртрансбезпека не позбавлена можливості вчинити дії щодо анулювання ліцензії з перевезення пасажирів чи дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування у порядку, визначеному законодавством.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.
Так, апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 25.03.2024р. за результатами рейдової перевірки, а саме: транспортного засобу марки VOLKSWAGEN LT 35 D д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області складено акт за №АР015633 (а.с.11).
Відповідно до вказаного акту, посадовими особами Укртрансбезпеки виявлено порушення, передбачене абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутній витяг з дозволу, абз.8 ч.1 ст.60: порушення режимів праці та відпочинку водія транспортного засобу.
Згідно із тимчасовим реєстраційним талоном ХХР за №034553 організація, які належить автобус марки VOLKSWAGEN LT 35 D д.н.з. НОМЕР_1 ПП «СТАРС ТРАНС» (а.с.57).
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП «СТАР ТРАНС» є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якої є 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (а.с.14).
20.05.2024р. Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області прийнято постанову за №ПШ060897, якою до позивача, відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000грн..
Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду із позовом.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту регулює ЗУ «Про автомобільний транспорт» від 5.04.2001р. №2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Згідно зі ст.5 Закону №2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ст.6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим Постановою КМУ від 8.11.2006р. №1567 (далі - Порядок №1567).
За приписами п.14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
За приписами п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно з абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженого Постановою КМУ від 18.02.1997р. №176 (у редакції Постанови КМУ від 26.09.2007р. №1184) перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги представник ПП «СТАР ТРАНС» зазначив, що під час проведення рейдової перевірки водієм контролюючому органу було надано оригінал витягу серії АТБ за №000263 з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування (а.с.57).
Дана обставина не заперечується також і відповідачем.
Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 7.05.2010р. №279 «Про затвердження форми дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, порядку його видачі та анулювання» (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 14.09.2016р. №316), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2010р. за №409/17704, затверджено Порядок видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування (далі - Порядок №279).
Відповідно до п.3.5 розділу ІІІ Порядку №279 до дозволу на перевезення вноситься така інформація: 1) найменування, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) або код згідно з ЄДРПОУ та місцезнаходження (місце проживання) перевізника; 2) назва маршруту (маршрутів); 3) номери рейсів; 4) режим руху (приміські маршрути) або порядок здійснення перевезень (міжміські маршрути); 5) термін дії дозволу на перевезення; 6) умови організації перевезень, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт», Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184), законодавством про захист прав споживачів, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують перевезення пасажирів автомобільним транспортом (забезпечення безпеки, якості перевезень, культури обслуговування); 7) показники якості транспортного обслуговування (регулярність виконання перевезень, використання автобусів за відповідними параметрами комфортності); 8) додаткові умови організації перевезень пасажирів (відповідно до умов обслуговування за рішенням конкурсного комітету); 9) умови анулювання та переоформлення дозволу на перевезення; 10) дата видачі дозволу на перевезення.
До витягу з дозволу на перевезення вносяться, зокрема, інформація про транспортні засоби (рік виготовлення автобусів та параметри їх комфортності залежно від протяжності автобусного маршруту та видів сполучень), що використовуватимуться для перевезення пасажирів.
Аналізуючи вищевказані норми, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством передбачено зазначення у дозволі та відповідно у витягу з дозволу, зокрема, інформації про параметри комфортності транспортних засобів, що використовуватимуться для перевезення пасажирів.
Відповідно до витягу серії АТБ за №000263 з дозволу, якій було надано під час перевірки працівникам Укртрансбезпеки: маршрут: Одеса Кропивницький, номер рейсів: 183, 184, вид маршруту міжміський, порядок виконання: самостійно, категорія, клас автобусів: М3, В, ІІ, ІІІ, рік виготовлення: починаючи з 1995 року, місць для сидіння не менше ніж: 18 місць, термін дії дозволу: 5.11.2020 4.11.2025, перевізник: ПП «СТАР ТРАНС» (а.с.58).
Визначення класу автобуса здійснюється відповідно до Порядку визначення класу комфортності автобусів, сфери їхнього використання за видами сполучень та режимами руху, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 12.04.2007р. №285, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 травня 2007р. за №499/13766 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №285).
Відповідно до п.4.1.1. р.4 Порядку №285 автобуси за максимальною масою поділяються на дві категорії:
- категорія М2 - автобуси, які призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і максимальну масу не більше ніж 5 тонн;
- категорія М3 - автобуси, які призначені для перевезення пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і максимальну масу, що перевищує 5 тонн.
Як вбачається з реєстраційного талону, ТЗ VOLKSWAGEN LT 35 D д.н.з. НОМЕР_1 має повну масу 3 500кг, кількість сидячих місць з місцем водія 19.
Отже, з характеристик, які зазначені у реєстраційному талоні, можна зробити висновок, що даний автобус марки VOLKSWAGEN LT 35 D д.н.з. НОМЕР_1 підпадає під категорію М2.
Щодо доводів позивача про те, що у реєстраційному талоні прямо не зазначено, що автобус марки VOLKSWAGEN LT 35 D д.н.з. НОМЕР_1 належить саме до категорії М2, то, судова колегія вказує, що чинним законодавством не передбачено зазначення у реєстраційному талоні категорій автобуса.
Крім того, головуючим суддею додатково було зроблено запит до ПП «СТАРС ТРАНС», у якому просив зазначити наступну інформацію: чи наявне у ПП «СТАРС ТРАНС» свідоцтво відповідності автобуса - VOLKSWAGEN LT 35 D д.н.з. НОМЕР_1 параметрам комфортності відповідно до вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин Порядку визначення класу комфортності автобусів, сфери їхнього використання за видами сполучень та режимами руху, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 12.04.2007 №285, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 травня 2007р. за №499/13766 ? У разі наявності свідоцтва відповідності автобуса параметрам комфортності надати до апеляційного суду копію такого свідоцтва.
Однак, представником позивача у відповідь на запит такої інформації та документів надано не було, у зв`язку із чим апеляційний суд при прийнятті даної постанови виходить із тих доказів, що наявні у матеріалах адміністративної справи.
При цьому, судова колегія наголошує, що відповідно до ч.1 ст.34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Згідно зі ст.39 Закону 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно з абз.2 ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про автомобільний транспорт» водій автобуса зобов`язаний мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.
Отже, хоча і водій позивача надав витяг серії АТБ за №000263 з дозволу під час перевірки працівниками Укртрансбезпеки, однак такий витяг з дозволу не може вважатись належним доказом на виконання приписів ст.39 Закону 2344-III, оскільки ТЗ - VOLKSWAGEN LT 35 D д.н.з. НОМЕР_1 не відповідає категорії автобусів, яким можна здійснювати міжобласні перевезення пасажирів.
Щодо тверджень позивача про те, що матеріали справи взагалі не містять доказів перевезення пасажирів транспортним засобом VOLKSWAGEN LT 35 D д.н.з. НОМЕР_1 , то судова колегія вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до матеріалів справи, перевірка проводилась на автостанції м.Южноукраїнськ, з фотодоказів вбачається, що на ТЗ VOLKSWAGEN LT 35 D д.н.з. НОМЕР_1 наявна табличка маршруту «Кропивницький-Одеса».
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що посадові особи Укртрансбезпеки приймаючи оскаржувану постанову, діяли правомірно та на підставі чинних норм законодавства України, оскільки під час перевірки у водія був відсутній витяг з дозволу на транспортний засіб категорії саме М2.
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні позову з вищенаведених підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024р. скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «СТАРС ТРАНС» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий:Ю.М. Градовський
Судді І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123105193 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Градовський Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні