Постанова

від 14.11.2024 по справі 420/1329/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/1329/24

Головуючий в І інстанції: Танцюра К.О

Дата та місце ухвалення рішення: 03.04.2024 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ Україна» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ Україна» (далі позивач) звернулось з адміністративним позовом до Одеської митниці (далі відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000080/2 від 03.12.2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500130/2023/000389.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000080/2 від 03.12.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500130/2023/000389.

Стягнуто з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ Україна» судовий збір у розмірі 22712,03 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про правомірність дій Одеської митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки документи, які надані позивачем до митного органу на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, містили розбіжності.

Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року - залишити без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24.10.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» зареєстровано як юридичну особу, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №15561020000070025.

ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» веде господарську діяльність по таким видам економічної діяльності - 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями і спеціалізованих магазинах (основний); 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах: 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах, 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет: 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.

04.09.2023 року між Компанією «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» (Туреччина) (Продавець) та ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» (Покупець) було укладено Контракт №0409.

Згідно п.1.1 вказаного Контракту продавець постачає, а покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, бади під фірмовою назвою «ERSAG».

Відповідно до п.1.2. Контракту №0409 з метою виконання п.1.1. цього Договору, компанія зобов`язується передати товар в кількості та асортименті, замовлену покупцем, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати його.

Поставка Товару здійснюється Компанією продавцем покупцеві на підставі погоджених Сторонами заявок на поставку Товару (п.1.3 Контракту №0409).

Згідно п.3.2. Контракту №0409 покупець приймає товар від продавця згідно сторонам за умовою доставки, що вказані в специфікації. Ціна кожного товару буде вказана в комерційних інвойсах та специфікаціях до контракту, які додаються до кожної партії товарів.

Відповідно до п. 4.3 Контракту №0409 поставка товару дистриб`ютору здійснюється згідно умов поставки, що визначені в інвойсах до поставки та специфікаціями до угоди. Участь експедитора (водія-експедитора) в прийманні-передачі товару обов`язково.

Згідно п. 4.5 Контракту №0409 покупець оплачує товар, поставлений на його адресу з Туреччини в Україну протягом 180 діб після отримання шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, згідно його заявок, після повної реалізації товару.

Згідно п. 4.6, п. 4.7 Контракту №0409 валюта оплати за поставлений товар визначається в доларах США. Валюта платежу здійснюється в доларах США шляхом перерахування суми оплати, визначеної в специфікації на кожну поставку товару окремо. Загальна сума угоди складає сума всіх специфікацій до неї в доларах США. Продавець зобов`язався надати 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається покупцю на період дії воєнного стану в Україні.

04.09.2023 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до Контракту №0409 від 04.09.2023 року, відповідно до якої п.4.5 викладено в наступній редакції: «покупець сплачує за товар, поставлений йому продавцем шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, згідно його заявок за кожну поставку протягом 180 діб з моменту його поставки, моментом поставки вважається дати митного оформлення товару в режимі імпорт на адресу покупця, або з моменту повної реалізації товару.».

Також, п.4.7. Контракту №0409 від 04.09.2023 року викладено у наступній редакції: «Продавець зобов`язалась надати дисконт на асортимент товарів від показника цін, за якими поставлялися товари на адресу покупця на 01.01.2023 року, на період дії військового стану в Україні, розмір якого вказаний у специфікації до кожної поставки та яка є невід`ємною частиною договору, та підтверджено у рахунку на кожну поставку, але не більше 50%.».

Відповідно до п.5.1, п.5.2 Контракту №0409 кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється дистриб`ютору, фіксується в специфікаціях до угоди та інвойсах, які формуються відповідно до заявки покупця. Якість товару має відповідати затвердженим в Україні стандартам і підтверджувати сертифікатами якості та іншими документами, передбаченими чинним законодавством. Документи, які підтверджують якість товару, продавець передає покупцю в момент передачі партії товару. Продавець зобов`язується надавати разом з кожною партією товару, яка замовлена покупцем, такі документи: сертифікат якості, державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, комерційний інвойс, транспортний документ відповідно до характеру перевезення, експортна декларація, сертифікат про походження товару. Товар упаковується відповідно до технічних умов виробника.

29.11.2023 року специфікацією №6 до Контракту №0409 від 04.09.2023 року сторони узгодили кількість, асортимент та ціну товару, який постачається на загальну суму 140806,74 доларів США.

На підставі Контракту №0409 від 04.09.2023 року та специфікації №6 продавцем було складено та підписано рахунок-фактуру (інвойс) №ЕRS2023000000222 від 24.11.2023 року на загальну суму 140806,74 доларів США.

З метою митного оформлення ввезеного товару, 02.12.2023 року декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію №23UА500130026037U9 на імпортовані товари (чоловічі/жіночі парфуми, тестери чоловічих/жіночих парфумів).

На підтвердження заявленої митної вартості товару, було подано наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) №ERS2023000000222 від 24.11.2023 року;

- автотранспортна накладка А№ 772830 від 24.11.2023 року;

- сертифікат про походження товару форми А №Z0978158 від 24.11.2023 року;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №1420003600-0490 від 13.10.2021 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Довідка про транспортні витрати № 2711) від 27.11.2023 року;

- специфікація до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 24.11.2023 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 0409 від 04.09.2023 року;

- документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») № UА.046.С.00003-21 від 08.11.2021 року;

- копія митної декларації країни відправлення №23352100ЕХ00014372 від 24.11.2023 року.

Митну вартість поставлених товарів визначено позивач визначив за основним методом - ціною договору.

Однак, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого позивачем по зазначеній митній декларації, Одеська митниця встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- в декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов`язані особи. В той час, як виходячи з наданих документів вони є пов`язаними та діють в інтересах один одного, отримувач є одноосібним дистриб`ютором продавця. Також виходячи з п.3.1 зовнішньоекономічної угоди № 0409 від 04.09.2023 року: «Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1. цього договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем» тобто, провадять спільну господарську діяльність на території України;

- печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації від 24.11.2023 року №6 до зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023 року та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контрактів 0409 від 04.09.2023 року відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів що може свідчити про ознаки підробки;

- документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі №ЕRS2023000000222 від 24.11.2023 року відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару; відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем;

- в інвойсі № ЕRS 2023000000222 від 24.11.2023 року та специфікації від 24.11.2023 року №6 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту.

На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, Одеською митницею було зобов`язано декларанта надати додаткові документи.

На виконання вимог митного органу, листом від 03.12.2023 року декларантом надіслано документи, а саме: виписка з бухгалтерської документації (первинні документація) у вигляді товарних чеків за період вересня 2023 року, що є підставою для сплати та відчуження товарів під час реалізації на території України; платіжні доручення за вказані банківські чеки за період вересня 2024 року; фірмовий каталог виробника; прайс-лист виробника за останній квартал 2023 року; рахунки ТЕО; договір ТЕО №100123-К від 20.11.2023 року; договір ТЕО №1-1122/К від 20.11.2023 року; висновок експерта про ціну №20-07/12-2023 від 03.12.2023 року.

Після отримання додаткових документів, митним органом в оскаржуваному рішенні зазначено, що наявні розбіжності не скасовані та не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ.

Так, за результатами розгляду поданих документів, рішенням №UA500130/2023/000080/2 від 03.12.2023 року Одеська митниця здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару за другорядним методом за ціною договору щодо ідентичних товарів.

На підставі проведеного аналізу баз даних ЄAIC Держмитслужби митним органом встановлено, що рівень митної вартості, по товару №1 максимально наближений до митного оформлення та є більшим, а саме: товар №1 25,065 дол. США/кг. (UA500130/2022/02541515 від 19.12.2022), товар №2 7,249 дол. США/кг. (UA500130/2023/004596 від 02.03.2023), товар №3 12,607 дол. США/кг. (UA500130/2022/025415 від 19.12.2022), товар №4 2,563 дол. США/кг. (UA500130/2023/004596 від 02.03.2023), товар №5 40,19 дол. США/кг. (UA500130/2022/025415 від 19.12.2022), товар №7 23,081 дол. США/кг. (UA500130/2023/006086 від 21.03.2023), товар №8 4,378 дол. США/кг. (UA500130/2023/006086 від 21.03.2023), товар №10 7,558 дол. США/кг. (UA500130/2022/023267 21.11.2022), товар №11 4,9 дол. США/кг. (UA500130/2023/002604 від 03.02.2023), товар №12 14,635 дол. США/кг. (UA500130/2023/006086 від 21.03.2023), товар №14 6,844 дол. США/кг. (UA500130/2023/002604 від 06.02.2023), товар №15 44,707 дол. США/кг. (UA500130/2023/00001471 від 23.01.2023, товар №16 126,819 дол. США/кг. (UA500130/2023/004596 від 02.03.2023, товар №17 13,785 дол. США/кг. (UA500130/2023/00002604 від 06.02.2023, товар №18 117,859 дол. США/кг. (UA500130/2023/00006086 від 21.03.2023, товар №19 53,392 дол. США/кг. (UA500130/2022/0025415 від 19.12.2022).

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500130/2023/000389.

03.12.2023 року декларантом позивача було подано митну декларацію №23UА50013002611U7, яка була прийнята митним органом, товар було випущено у вільний обіг на митну територію України відповідно до процедури, визначеної ч.7 ст.55 МК України.

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ Україна» оскаржило їх у судовому порядку.

Суд першої інстанції, вирішуючи справу та задовольняючи позов, дійшов висновку, що позивачем надано до митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. При цьому, суд першої інстанції зауважив, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене.

За приписами ч.1 ст. 49 Митного Кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 57 МК України визначено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об`єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.

Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження числового значення складових митної вартості товарів позивачем подано документи, за якими, відповідно до частини першої статті 53 МК України, має підтверджуватись заявлена митна вартість, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №ERS2023000000222 від 24.11.2023 року; автотранспортна накладка А№ 772830 від 24.11.2023 року; сертифікат про походження товару форми А №Z0978158 від 24.11.2023 року; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №1420003600-0490 від 13.10.2021 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Довідка про транспортні витрати № 2711) від 27.11.2023 року; специфікація до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 24.11.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 0409 від 04.09.2023 року; документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») № UА.046.С.00003-21 від 08.11.2021 року; копія митної декларації країни відправлення №23352100ЕХ00014372 від 24.11.2023 року.

Також, додатково позивачем було надано: виписку з бухгалтерської документації (первинні документація) у вигляді товарних чеків за період вересня 2023 року, що є підставою для сплати та відчуження товарів під час реалізації на території України; платіжні доручення за вказані банківські чеки за період вересня 2024 року; фірмовий каталог виробника; прайс-лист виробника за останній квартал 2023 року; рахунки ТЕО; договір ТЕО №100123-К від 20.11.2023 року; договір ТЕО №1-1122/К від 20.11.2023 року; висновок експерта про ціну №20-07/12-2023 від 03.12.2023 року.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, Одеська митниця зазначила обставини, які викликали сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару.

Так, в рішенні про коригування митної вартості товару, відповідач посилається на те, що покупець та продавець є пов`язаними особами та діють в інтересах один одного.

Колегія суддів вважає таке посилання митного органу безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.12, ч.13, ч.14 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Колегія суддів вказує, що доведення впливу пов`язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом.

Таким чином, з аналізу норм МК України, правил і умов, визначених у Генеральній угоді з тарифів і торгівлі вбачається, що обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.1.1. Контракту №0409 від 04.09.2023 року, укладеної між «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА», продавець постачає, а покупець приймає продукцію: косметику, чистячі та миючі засоби, бади під фірмовою назвою: «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торгівельної марки «ERSAG» Турецької Республіки власником Ліцензії якого є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торгівельної марки «ERSAG», ця угода діє на період воєнного стану в Україні.

Згідно п.2.1. Контракту №0409 від 04.09.2023 року, у цьому Договорі терміни вживаються в таких значеннях: товар продавця продукція з торговою назвою «ERSAG», поширення товару продаж, розширення ринків збуту, збільшення обсягів продажів товару на території України.

Пунктом 3.1. Контракту №0409 визначено, що покупець спільно з продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1. цього Договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється Компанією.

Згідно п.6.1. Контракту №0409, покупець здійснює продаж товару шляхом створення власних торгових мереж, укладення договорів на поставку товару з покупцями з залученням агентів для розповсюдження товару. При укладенні договорів з покупцями Дистриб`ютор діє від свого імені і за свій рахунок.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що схожість назв продавця та покупця по Контракту №0409 від 04.09.2024 року це умова самого контракту, з метою розповсюдження товару на території України для його швидкої реалізації (продажу) через торгівельні мережі із залученням агентів для розповсюдження товару, а не зв`язок, який впливає на митну вартість товару.

Також, митний орган в своєму рішенні зазначив, що печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації від 24.11.2023 року №6 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 року №0409 та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 року №0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки, з приводу чого колегія суддів зазначає наступне.

Так, подані позивачем специфікація від 24.11.2023 року №6 та зовнішньоекономічний контракт від 04.09.2023 року №0409, містять всі необхідні реквізити, а підписи та печатки відповідають та належать особам, які зазначені в цих документах. Інформація, числові дані в документах відповідають поданому інвойсі та митній декларації. Ідентичність підпису та печатки вказує на їх оригінальність, а не навпаки на підроблення, як зазначає відповідач.

Колегія судів зазначає, що розміщення підпису та печатки на документі не може слугувати підставою для висновку, що такі документи підроблені.

Більш того, вказані обставини не є такими, що впливають на числові значення складових митної вартості товарів, а тому не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товарів.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає необґрунтованим доводи митного органу щодо можливих ознак підробки документів лише з посиланням на те, що печатки та підписи мають ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів.

Також, митний орган зазначив, що документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі № ЕRS2023000000222 від 24.11.2023 року відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження, які повинні бути включені у вартість товару; відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.5.1, п.5.2 Контракту №0409 кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється продавцеві, фіксується в специфікаціях до угоди та інвойсах, які формуються відповідно до заявки покупця. Якість товару має відповідати затвердженим в Україні стандартам і підтверджувати сертифікатами якості та іншими документами, передбаченими чинним законодавством. Документи, які підтверджують якість товару, продавець передає покупцю в момент передачі партії товару. Продавець зобов`язується надавати разом з кожною партією товару, яка замовлена продавцем, такі документи: сертифікат якості, державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, комерційний інвойс, транспортний документ відповідно до характеру перевезення, експортна декларація, сертифікат про походження товару. Товар упаковується відповідно до технічних умов виробника.

Таким чином, витрати на пакування вже включені до вартості товару.

Крім того, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням, оскільки упаковка включена у ціну товару, а тому, витрати на пакування не є складовими митної вартості, не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Щодо відсутності в інвойсі відомостей про вартість витрат на маркування товару, колегія суддів вказує, що видатки по маркуванню товару покладаються на продавця, тобто, входять до вартості товару, так як умовами зовнішньоекономічного контракту не передбачено обов`язок покупця сплачувати вартість витрат по маркуванню товару, тобто, ці витрати додатковому відшкодуванню зі стороні покупця не підлягають та входять до ціни товару.

Таким чином, твердження митного органу, що в інвойсі не зазначено вартість витрат на пакування, маркування, завантаження, які повинні бути включені у вартість товару, є необґрунтованими.

Також, колегія суддів спростовує посилання Одеської митниці на те, що в інвойсі №ЕRS2023000000222 від 24.11.2023 року та специфікації №6 від 24.11.2023 року відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту, виходячи з наступного.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 04.09.2023 року до Контракту від 04.09.2023 року №0409 сторони цієї угоди погодили дисконт від показника цін на асортимент, який поставляється на адресу покупця, на період дії військового стану в Україні, розмір якого вказано у специфікації до кожної поставки та підтверджено у рахунку на кожну поставку, але не більше 50%.

Таким чином, заявлена декларантом митна вартість імпортованих товарів не суперечить умовам Контракту зі змінами та доповненнями.

Крім того, положеннями п. 4 ч.1 ст. 3 ЦК України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми рахунку-фактури (інвойсу).

Тобто, з огляду на засади свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у рахунку-фактурі (інвойсі) відомостей про дисконт (знижку) не може бути підставою для коригування митної вартості.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів в спірному рішенні стосовно того, яким чином відсутність інформації в рахунку-фактурі (інвойсі) про дисконт (знижку) на товар ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими.

Щодо застосування відповідачем при коригуванні заявленої позивачем митної вартості товарів другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів), колегія суддів зазначає наступне.

Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості, по товару №1 у максимально наближений до митного оформлення та є більшим, а саме: товар №1 25,065 дол. США/кг. (UA500130/2022/02541515 від 19.12.2022), товар №2 7,249 дол. США/кг. (UA500130/2023/004596 від 02.03.2023), товар №3 12,607 дол. США/кг. (UA500130/2022/025415 від 19.12.2022), товар №4 2,563 дол. США/кг. (UA500130/2023/004596 від 02.03.2023), товар №5 40,19 дол. США/кг. (UA500130/2022/025415 від 19.12.2022), товар №7 23,081 дол. США/кг. (UA500130/2023/006086 від 21.03.2023), товар №8 4,378 дол. США/кг. (UA500130/2023/006086 від 21.03.2023), товар №10 7,558 дол. США/кг. (UA500130/2022/023267 21.11.2022), товар №11 4,9 дол. США/кг. (UA500130/2023/002604 від 03.02.2023), товар №12 14,635 дол. США/кг. (UA500130/2023/006086 від 21.03.2023), товар №14 6,844 дол. США/кг. (UA500130/2023/002604 від 06.02.2023), товар №15 44,707 дол. США/кг. (UA500130/2023/00001471 від 23.01.2023, товар №16 126,819 дол. США/кг. (UA500130/2023/004596 від 02.03.2023, товар №17 13,785 дол. США/кг. (UA500130/2023/00002604 від 06.02.2023, товар №18 117,859 дол. США/кг. (UA500130/2023/00006086 від 21.03.2023, товар №19 53,392 дол. США/кг. (UA500130/2022/0025415 від 19.12.2022).

Колегія суддів вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення про коригування митної вартості товару №UA500130/2023/000080/2 від 03.12.2023 року не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Також, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митний орган обмежився лише посиланням на номери митних декларацій в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить, що при коригуванні митної вартості товарів, декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до бази даних ЄАІС Держмитслужби України позивач немає, що є позбавленням позивача права доступу до митної декларації, яку використовував митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та порушенням принципу змагальних процесів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ «ЕРСАГ Україна», не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Разом з цим, враховуючи, що саме прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці UА500130/2023/000389 від 03.12.2023 року, колегія суддів дійшла висновку, що вказана картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню, як документ, що має похідний характер від рішення про коригування митної вартості.

Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 14.11.2024 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька