Постанова

від 14.11.2024 по справі 420/16486/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16486/24

Головуючий в І інстанції: Скупінська О.В.

Дата та місце ухвалення рішення: 12.08.2024 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛУМІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та визнання противоправною та скасувати картку відмови, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Блумі» (далі позивач) звернулось з адміністративним позовом до Одеської митниці (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000283/2 від 02 травня 2024 року;

- визнати протиправною та скасувати карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000523.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості рішення про коригування митної вартості №UA500500/2024/000283/2 від 02 травня 2024 року.

Визнано протиправною та скасовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2024/000523.

Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БЛУМІ» суму сплаченого судового збору у розмірі 6056 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає про правомірність дій Одеської митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки документи, які надані позивачем до митного органу на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо оцінки, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БЛУМІ» (Покупець) та Компанією «EMIRSON GLOBAL DIS TIC. LTD STI» (Туреччина) (Продавець) було укладено Контракт купівлі-продажу №24, за умовами якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує товари відповідно до викладених нижче умов.

Пунктами 2.1, 2.2 Контракту від 01.10.2019 року визначено, що ціни на товар встановлені в доларах США та включають вартість упаковки, пакувальних матеріалів, маркування, завантаження та виконання експортних процедур у країні продавця. При цьому, вважається, що ціни на товар, що поставляються за цим контрактом, зазначені на умовах постачання згідно з пунктом 3.2. цього контракту.

Загальна вартість товару, що поставляться за цим контрактом складається із сум усіх комерційних інвойсів продавця.

Пунктом 3.1 Контракту від 01.10.2019 року визначено, що постачання товару проводиться у строк, узгоджений Сторонами в проформах-інвойсах на кожну партію товару, що поставляється. Датою поставки партії товару вважається дата, зазначена у коносаменті чи товарно-транспортній накладній.

Згідно з п.4.1 Контакту оплата здійснюється банківським переказом на рахунок продавця згідно проформі-інвойс кожну партію товару. Валютою платежу є долар США. Усі банківські комісії, пов`язані з цим контрактом, мають бути сплачені продавцем на території продавця, покупцем на території покупця.

Додатковою угодою від 30.12.2021 року сторони узгодили продовження строку дії Контракту №24 від 01.10.2019 року до 31.12.2024 року.

18.01.2021 року між ТОВ «БЛУМІ» та ТОВ «Металік» укладено договір №01-21 на транспортно-експедиторсько-брокерське обслуговування, який регулює взаємовідносини сторін із здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування та організацією перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів, наданням інших послуг.

На виконання вимог Контракту купівлі-продажу №24 від 01.10.2019 року, у квітні 2024 року на підставі інвойсу №IHR2024000000108 від 24.04.2024 компанією «EMIRSON GLOBAL DIS TIC. LTD STI» поставлено позивачу партію товару.

З метою митного оформлення ввезеного товару, 01.05.2024 року декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію № 24UA500500015520U0 на імпортовані товари, а саме: картон у рулонах, сірого кольору, шириною 70-75 мм., щільністю 220 гр. 1м2, некрейдований, одношаровий 100% волокон, одержаний механічним способом. 220 гр/м2.-11 рулонів шириною 70 мм., 220 гр/м2 11 рулонів шириною 75 мм. торгівельної марки KMK Paper, виробник Kahramanmaras kagit San Tic AS, країна виробництва TR. Місць 22 AG/1.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, позивачем було надано митному органу наступні документи:

-рахунок- проформа (Proforma invoice) №24/11838 від 15.03.2024 року;

-рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № IHR2024000000108 від 24.04.2024 року;

-автотранспортна накладна (Road consignment note) № 01925 від 25.04.2024 року;

-декларація про походження товару (Declaration of origin) №IHR2024000000108 від 24.04.2024 року;

-документ, що підтверджує вартість товару №1683 від 27.03.2024 року;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №103 від 25.04.2024 року;

-документ, що підтверджує вартість товару №1683 від 25.04.2024 року;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару №24/11838 від 15.03.2024 року;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №24 від 01.10.2019 року;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 30.12.2021 року; №3 від 03.05.2023 року;

-договір про надання послуг митного брокера від 11.01.2021 року;

-копія митної декларації країни відправлення №24341200ЕХ00141273 від 24.04.2024 року.

Митну вартість поставлених товарів, позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються.

Однак, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого позивачем по зазначеній митій декларації, Одеська митниця встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) в комерційному інвойсі від 24.04.2024 № IHR2024000000108 в умовах оплати товару зазначено, що повинно бути 30% передоплата, а 70 % до 24.05.2024 року, однак в банківському документі наданого до митного оформлення не вказано номеру інвойсу і сума сплати не відповідає сумі інвойсу наданого до оформлення;

2) в експортній декларації країни відправлення є посилання на рахунок- фактуру, який не відповідає рахунку, наданому до митного оформлення;

3) для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано рахунок від 25.04.2024 року № 103, в якому підставою для оплати вказано договір від 15.10.2019 року №15/10/2019, але до митного оформлення він не надавався;

4) виходячи з умов п.5 зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2019 року №24, задекларований товар повинен бути упакований і маркований та відповідно до пп. в) п.1 ч.10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, Одеською митницею було зобов`язано декларанта протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На виконання вимог митного органу, 02.05.2024 року ТОВ «Блумі» надало лист-відповідь №0205/1, до якого було додатково додано договір №15/10/2019 від 15.10.2019 року про надання транспортних та експедиційних послуг у міжнародному та міжміському сполученні між ТОВ «Блумі» та ТОВ «Агромеханізм-Плюс»; інформаційний бюлетень від Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі УкрПапір №097 від 26.04.2024 року з додатками.

За результатами розгляду поданих документів, рішенням №UA500500/2024/000283/2 від 02 травня 2024 року Одеська митниця здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару із застосуванням резервного методу.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000523.

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, Товариство з обмеженою відповідальністю «Блумі» оскаржило їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції, вирішуючи справу та задовольняючи позов дійшов висновку, що вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Разом з тим, суд першої інстанції вказав, що Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Стосовно застосування відповідачем резервного методу при коригування митної вартості товарів, суд першої інстанції вказав, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене.

Відповідно до ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ч.1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Статтею 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч.2 цієї статті.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно приписів ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст.58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

Відповідно до положень ст.60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Отже, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об`єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.

Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження числового значення складових митної вартості товарів позивачем були надані наступні документи: рахунок- проформа (Proforma invoice) №24/11838 від 15.03.2024 року; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № IHR2024000000108 від 24.04.2024 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 01925 від 25.04.2024 року; декларація про походження товару (Declaration of origin) №IHR2024000000108 від 24.04.2024 року; документ, що підтверджує вартість товару №1683 від 27.03.2024 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №103 від 25.04.2024 року; документ, що підтверджує вартість товару №1683 від 25.04.2024 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №24/11838 від 15.03.2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №24 від 01.10.2019 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 30.12.2021 року; №3 від 03.05.2023 року; договір про надання послуг митного брокера від 11.01.2021 року; копія митної декларації країни відправлення №24341200ЕХ00141273 від 24.04.2024 року.

Додатково товариством було надано митному органу: додано договір №15/10/2019 від 15.10.2019 року про надання транспортних та експедиційних послуг у міжнародному та міжміському сполученні між ТОВ «Блумі» та ТОВ «Агромеханізм-Плюс»; інформаційний бюлетень від Асоціації українських підприємств целюлохно-паперової галузі УкрПапір №097 від 26.04.2024 року з додатками.

Таким чином, під час митного оформлення товару позивачем подано документи, за якими, відповідно до частини першої статті 53 МК України, має підтверджуватись заявлена митна вартість.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, Одеська митниця зазначила обставини, які викликали сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару, як підстави для витребування додаткових документів.

Так, митний орган, зокрема, зазначає, що в комерційному інвойсі від 24.04.2024 року №IHR2024000000108 в умовах оплати товару зазначено, що повинно бути 30% передоплата, а 70 % - до 24.05.2024 року, однак в банківському документі наданого до митного оформлення не вказано номеру інвойсу і сума сплати не відповідає сумі інвойсу наданого до оформлення.

Колегія суддів вказує, що у відповідності до п.3 ч.2 ст.53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, в тому числі, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Інвойс це документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага та ін.), умови поставки і відомості про відправника та одержувача.

Колегія суддів зазначає, що фактично інвойс є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за товари, що поставляються (або вже фактично поставлені) чи послуги, що надаються (або фактично надані).

З матеріалів справи вбачається, відповідно до проформи-інвойсу №2411838 від 15.03.2024 року визначено умови поставки, а саме: 30% (передоплата) та 70% (через 30 днів від дати інвойсу).

Так, ТОВ «Блумі» було здійснено передоплату згідно платіжного доручення №1683 від 27.03.2024 року на суму 3102 доларів США. В графі 70 вказаної платіжної інструкції «Призначення платежу» вказано - оплата за товар згідно Контракту №24 від 01.10.2019 року, передоплата згідно проформи-інвойсу №24/11838 від 15.03.2024 року, 3102 дол. США.

При цьому, постачання товару було здійснено на підставі рахунку-фактури №IHR2024000000108 від 24.04.2024 року.

Таким чином, у поданих разом із митною декларацією платіжних документах не могло бути зазначено, що сплата здійснена на підставі рахунку-фактури №IHR2024000000108 від 24.04.2024 року, оскільки даний документ складено вже після оплати.

Також, колегія суддів спростовує посилання митного органу, що в банківському документі наданого до митного оформлення сума сплати не відповідає сумі інвойсу наданого до оформлення, оскільки, як зазначалось вище, у графі 70 платіжного доручення зазначено розмір предоплати 3102 дол. США.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №803/3649/15.

Крім того, у постанові від 17.04.2018 року по справі № 815/329/17 Верховний Суд зробив висновок, що навіть відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Також, колегія суддів спростовує доводи митного органу, що в експортній декларації країни відправлення є посилання на рахунок-фактуру, який не відповідає рахунку, наданому до митного оформлення, оскільки декларація країни відправлення не є документом, який відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України підтверджує митну вартість товарів.

Разом з тим, колегія суддів вказує, що позивач у листі від 02.05.2024 року пояснив митному органу, що до митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення 24341200EX00141273 від 24.04.2024 року з QR кодом, який можливо зчитати, та заповнена відповідно до Турецького законодавства, згідно якого з 30.04.2019 року зазначення номеру інвойсу, який надається в паперовому вигляді, не є обов`язковим у відповідності до листа Міністерства Торгівля Туреччини від 04.04.2019 року.

Крім того, колегія суддів спростовує твердження Одеської митниці, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано рахунок від 25.04.2024 року №103, в якому підставою для оплати вказано договір від 15.10.2019 року №15/10/2019 року, але до митного оформлення він не надавався, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до ч.3 ст. 53 МК України, Одеська митниця зобов`язала декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог митного органу ТОВ «Блумі» направило лист пояснення №0205/1 від 02.05.2024 року, в якому підприємство зазначило, що разом із поясненнями надає митному органу Договір №15/10/2019 від 15.10.2019 року про надання транспортних послуг у міжнародному та міжміському сполученні, укладеного між ТОВ «Блумі» та ТОВ «Агромеханізм-Плюс». Більш того, митний орган також підтверджує факт подання такого договору, про що зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Стосовно доводів Одеської митниці щодо такої складової митної вартості товарів, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, колегія суддів вказує, що згідно ч.10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

У рішенні про коригування митної вартості товару, митним органом визначено, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Відповідно до п.2.1 Контракту №24 від 01.10.2019 року ціни на товар встановлені в доларах США та включають вартість упаковки, пакувальних матеріалів, маркування, завантаження та виконання експортних процедур у країні продавця.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки, згідно зовнішньоекономічного договору, ціна товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, імпортером жодних витрат на пакування понесено не було, а тому за приписами ч.10 ст. 58 МК України ці складові не підлягають додаванню імпортером з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення імпортером та декларантом митної вартості товару.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митних декларацій, поданих позивачем, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. Тобто, товар надійшов позивачу у безповоротній упаковці та її вартість входить у ціну товару.

Враховуючи викладене, твердження відповідача про відсутність інформації щодо включення/не включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості упаковки або пакувальних матеріалів є необґрунтованими та безпідставними.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими.

Також, колегія суддів зазначає, що відсутність визначених Митницею додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Щодо застосування відповідачем при коригуванні заявленої позивачем митної вартості товарів резервного методу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить по товару №1 1,086 дол. США/ кг. нетто (МД від 23.01.2024 року №UA100320/2024/402228) ніж заявлено декларантом 0,58 дол. США/ кг.

Колегія суддів вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000283/2 від 02.05.2024 року не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Також, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митний орган обмежився лише посиланням на МД від 23.01.2024 року №UA100320/2024/402228 в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить, що при коригуванні митної вартості товарів, декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України позивач немає, що є позбавленням позивача права доступу до митної декларації, яку використовував митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та порушенням принципу змагальних процесів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ «Блумі», не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу та картка відмови є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Разом з цим, враховуючи, що саме прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2024/000523 від 02.05.2024 року, колегія суддів дійшла висновку, що вказана картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню, як документ, що має похідний характер від рішення про коригування митної вартості.

Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька