Постанова

від 14.11.2024 по справі 420/21467/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/21467/23

Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

за участі секретаря Алексєєвої Н.М.

представника Управління ДАБК ОМР Хлистуна Р. В.;

представника відповідачки ОСОБА_1 Ващука А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі за позовом Управління державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації,

третя особа на стороні відповідачки, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

17 серпня 2023 року Управління державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради (далі Управління ДАБК Одеської міської ради) звернулося до суду першої інстанції із заявою до ОСОБА_1 , в якому просило:

- припинити право на виконання будівельних робіт, яке набуто на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 08.09.2020 № ОД051200908896 «Реконструкція господарської будівлі під квартиру АДРЕСА_1 »;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 10.11.2020 № ОД1012110497 «Реконструкція господарської будівлі під квартиру АДРЕСА_1 ».

Пояснюючи обставини позову представник Управління ДАБК Одеської міської ради зазначив про реєстрацію ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта, який за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 08.09.2020 № ОД051200908896 «Реконструкція господарської будівлі під квартиру АДРЕСА_2 без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_3 » та про реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 10.11.2020 №ОД1012110497.

За його твердженням, в результаті обстеження даного об`єкта будівництва, Управлінням ДАБК Одеської міської ради, встановлено, що господарська будівля, яка розташована в окремому двоповерховому флігелю до реконструкції складала 21.1. кв. м, а спірний об`єкт будівництва (квартира АДРЕСА_2 ) після реконструкції вже складає 56,1 кв.м.

Управління ДАБК Одеської міської ради наголошує, що подане, ОСОБА_1 , на реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт містить недостовірні відомості, а саме:

про отримання замовником будівництва від Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва від 06.11.2019 №01-07/319;

про наявність проєкту «Реконструкція господарської будівлі під квартиру АДРЕСА_2 без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою : АДРЕСА_4 ;

про наявність експертного звіту №2019/11-433 від 06.12.2019 стосовно проведення експертизи щодо вказаного проєкту.

Позаяк декларація про готовність до експлуатації об`єкта заповнюється на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, то слід вважати, на думку позивача, що в цій декларації також містяться недостовірні дані.

Управління ДАБК Одеської міської ради вважає, що наведення недостовірної інформації у повідомленні та декларації про готовність до експлуатації об`єкта є підставами для їх скасування, а також для того, щоб вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Таке твердження, представник Управління ДАБК Одеської міської ради обґрунтовує листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.05.2023 №01-11/850 про те, що дані стосовно видачі містобудівних умов та обмежень на проєктування об`єкта будівництва, а саме на проєктування реконструкції господарської будівлі під квартиру АДРЕСА_2 без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_3 - не значаться.

Посилаючись на статтю 376 Цивільного кодексу України, позивач наголошує, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються, зокрема, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 у задоволенні позову Управління ДАБК Одеської міської ради відмовлено.

Підставами для прийняття такого рішення слугувало таке.

По - перше, суд першої інстанції встановив, що будівельні роботи з реконструкції ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 були завершені ще 06.11.2020, тобто задовго до подання Управлінням ДАБК Одеської міської ради позову до суду 17.08.2023.

За таких обставин, як вважав суд, дії відповідачки не є триваючими, а є припиненими у зв`язку з їх завершенням.

Отож, суд заявив про неможливість задоволення позовної вимоги про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 08.09.2020 №ОД051200908896 «Реконструкція господарської будівлі під квартиру АДРЕСА_2 без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_3 ».

Далі, суд першої інстанції указав про визначення, на законодавчому рівні, чіткої та послідовної процедури призначення і проведення, органами державного архітектурно-будівельного контролю, позапланової перевірки та порядок оформлення її результатів.

При цьому, як зауважив суд першої інстанції, неухильне виконання вказаної процедури органом державного нагляду (контролю), є основною гарантією дотримання принципів державного архітектурно-будівельного контролю та забезпечення непорушності прав і законних інтересів суб`єктів господарювання, інтересів яких стосуються результати її проведення.

Покликаючись на постанову Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №826/2076/15, суд першої інстанції виснував, що порушення процедури призначення та проведення перевірки призводить до відсутності її правових наслідків.

Суд першої інстанції, проаналізувавши фактичні обставини справи, вважав, що дії позивача, з приводу проведення позапланової перевірки, не відповідають вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), позаяк вчинені без дотримання законодавчо визначеної процедури призначення позапланової перевірки та оформлення її результатів, з порушенням принципу належного урядування, а отже, є протиправними.

До того ж, суд першої інстанції взяв до уваги, висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 24.12.2019 у справі №822/716/16, що факт проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності особи, уповноваженої суб`єктом містобудування, свідчить про допущення грубого, а не формального порушення ДАБІ порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

В рішенні суду першої інстанції наведений перелік рішень Верховного Суду, а саме від 21.05.2020 у справі №208/6557/16-а, від 17.07.2019 у справі №822/714/16 де наголошується на необхідності залучення суб`єкта містобудівної діяльності, який перевіряється, до участі у проведенні перевірки.

Наведені аргументи зазначалися судом, у зв`язку з тим, що він установив відсутність, з боку Управління ДАБК Одеської міської ради, проведення перевірки.

Так, як зазначив суд, посадовими особами Управління ДАБК Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради, 16.05.2023, було здійснено комісійне обстеження об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_4 та складений відповідний акт.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, суд першої інстанції виснував, що Управління ДАБК Одеської міської ради обрало неправильний спосіб реалізації владних (управлінських) функцій у сфері державного нагляду (контролю), що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 10.11.2020 № ОД1012110497 «Реконструкція господарської будівлі під квартиру АДРЕСА_2 без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_3 », позаяк правильним способом захисту прав є звернення позивача з позовом про зобов`язання власника привести реконструйовану квартиру у первинний стан.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Управління ДАБК Одеської міської ради, в апеляційній скарзі, зазначає про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Підставами для скасування судового рішення скаржник зазначає таке.

По перше, наголошується, що використання Електронної системи для узаконення самочинного будівництва на підставі неіснуючих документів шляхом наведення замовником будівництва недостовірних даних в повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є порушенням діючого законодавства у сфері містобудування та, зокрема, статті 376 Цивільного кодексу України

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не витребував матеріали позапланової перевірки, яка була проведена, після реєстрації ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт замовником будівництва та декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

На його думку, зазначені матеріали містять інформацію про самочинне будівництво без дозвільних документів.

Себто, як зауважує скаржник, активна роль суду була незастосована адже суд поверхово розглянув справу, приймаючи слова представника ОСОБА_1 за істину, що суперечить належності та допустимості доказів.

Є необґрунтованими, за твердженнями скаржника, також доводи суду, про необхідність повідомлення замовника будівництва про здійснення обстеження побудованого об`єкта нерухомості.

По - друге, представник Управління ДАБК Одеської міської ради заявляє, що суд першої інстанції проігнорував правову позицію Верховного Суду, що викладена в постанові від 12.06.2019 у справі № 916/1986/18 про те, що за загальним правилом, перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів, можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

По третє, покликаючись на правові позиції Верховного Суду, що викладені в постанові від 07.03.2023 у справі №420/9217/21, за близькими за змістом правовідносинами, скаржник указує, що в цій справі орган державного архітектурного контролю звернувся до суду першої інстанції з позовом припинити право на виконання будівельних робіт, яке набуто на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт та скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта. При цьому, суд касаційної інстанції, вирішуючи питання чи наявні, у цьому випадку, підстави для задоволення цього позову та чи обрано позивачем належний спосіб захисту, заявив, що виключною підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про введення об`єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва.

Проте, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову органу державного архитектурного контролю та направляючи цю справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив про помилковість мотивів, викладених в судових рішеннях щодо відсутності у даного суб`єкта владних повноважень на звернення до суду з вимогами про скасування припинення права на виконання будівельних робіт, набуте відповідачами на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт та тим, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації, будучи індивідуальним актом одноразового застосування, вичерпала свою дію після реєстрації права власності на об`єкт будівництва.

Отже, суд касаційної інстанції відзначив, що суди не надали жодної оцінки обставинам справи і аргументам сторін та не перевірили їх доказами, стосовно можливих ознак самочинного будівництва на об`єкті, замовником якого є відповідач, а також правомірності способу їх виявлення органом державного архітектурно - будівельного контролю.

Враховуючи наведені правові висновки суду найвищої інстанції, представник Управління ДАБК Одеської міської ради констатував, що без з`ясування наведених вище обставин і їх доказування в порядку, визначеному процесуальним законом, неможливо встановити, чи виникли у цьому випадку у позивача передбачені законом правові підстави для звернення до суду з цим позовом, чи є він обґрунтованим і чи обрало Управління ДАБК належний спосіб захисту у спірному випадку.

По - четверте, представник Управління ДАБК Одеської міської ради звертає увагу, що ним не заявляється вимога про приведення об`єкта самочинного будівництва у первинній стан, але якщо суд своєю активною роллю схиляється до цього, він міг запропонувати врахувати таку обставину і розглянути питання щодо повернення до стадії підготовчого засідання для заявлення додаткової вимоги про знесення.

По п`яте, скаржник зосереджує увагу суду апеляційної інстанції, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності. Водночас реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.

Натомість, на його думку, суд першої інстанції, ігноруючи ряд висновків Верховного Суду (справи №916/279/13, №910/73/17), вважає що зареєстроване право власності є непохитним.

Представник відповідачки ОСОБА_3 , у відзиві на апеляцію просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 без змін.

У відзиві вказано, що відсутність містобудівних умов та обмежень, а також копія експертного звіту пояснюється тим, що дані документи були знищені в результаті військової агресії з боку РФ.

Також звертається увага на тому, що Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради не має повноважень видавати містобудівні умові та обмеження для проєктування об`єкта будівництва, оскільки відповідно до частини 6 статті 31 Закону №3038-VI, проєктна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами та органами місцевого самоврядування їх посадовими особами, юридичними особами утвореними такими органами.

Щодо відсутності експертного звіту, представник ОСОБА_1 указав, що не підлягають обов`язковій експертизі проєкти будівництва що за класом наслідків відповідальності належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Третя особа на стороні відповідачки, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з`явився, подав заяву з проханням про слухання даної справи без його участі.

Фактичні обставини справи.

Управління ДАБК Одеської міської ради зареєструвало повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 08.09.2020 № ОД051200908896 «Реконструкція господарської будівлі під квартиру АДРЕСА_1 », подане замовником будівництва ОСОБА_1 .

Також Управління ДАБК Одеської міської ради зареєструвало декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 10.11.2020 № ОД1012110497 «Реконструкція господарської будівлі під квартиру АДРЕСА_2 без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_3 », подане замовником будівництва ОСОБА_4 ..

Дана реєстрація відбувалася особисто замовником (його уповноваженою особою) через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур в будівництві.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 з 17.11.2020 є власником квартири АДРЕСА_1 .

29.04.2021 від головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління ДАБК Одеської міської ради Найка В.Г., на адресу керівника органу державного архітектурного контролю, надійшла доповідна записка про факт проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_4 , попри те, що в Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, наявна інформація про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД1012110497 від 10.11.2020.

06.05.2021 на ім`я головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Управління ДАБК Одеської міської ради ОСОБА_5 виписано направлення для проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_4 .

17.05.2021, за результатами проведення вказаного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, посадовою особою Управління ДАБК Одеської міської ради був складений акт.

Зі змісту опису виявлених порушень, випливає проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується фотофіксацією.

При цьому встановлено, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи шляхом заміни існуючих огороджувальних конструкцій другого поверху та горища, які відображені в технічному паспорті від 02.11.2020, виготовленому ТОВ «ТД «КУРУНД», пінобетонними блоками, дерев`яними перекриттями та покрівлею. Зауважено, що такі роботи проводяться без отримання права на виконання таких робіт.

ОСОБА_1 брала участь у проведенні даного позапланового заходу, підписала акт перевірки, а також отримала його примірник.

В якості додатків до акта перевірки надана фотофіксація проведення будівельних робіт.

17.05.2021 Управління ДАБК Одеської міської ради склало протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначило про порушення ОСОБА_1 пункту 1 частини 1 статті 34 Закону №3038-VI та пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (далі - Порядок №466).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Вказана норма встановлює відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Того ж дня, протокол про адміністративне правопорушення був вручений ОСОБА_1 .

Також ОСОБА_1 отримала примірник припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.05.2021, де вимагалося в строк до 07.07.2021 одержати право на виконання будівельних робіт та зупинити будівельні роботи з 17.05.2021.

Присутня в матеріалах справи також копія постанови від 27.05.2021 за №028121 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 визнана винною у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП, а саме у виконанні будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). На ОСОБА_1 накладений штраф в сумі 10 200 грн.

Дана постанова була вручена ОСОБА_1 того ж дня, а оплата штрафу за вказаним документом відбулася 28.05.2021.

16.05.2023 посадовими особами Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Управління ДАБК Одеської міської та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради здійснено комісійне обстеження об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_4 та складено відповідний акт.

Зі змісту цього акта випливає, що матеріалами технічної інвентаризації встановлено, що спірний об`єкт нерухомості, до реконструкції, мав загальну площу 21,1 кв.м., а після реконструкції, даний об`єкт має два поверхи та загальну площу 56,1 кв.м.

Зазначено про наявність у повідомленні про початок виконання будівельних робіт запису про отримання містобудівних та обмежень забудови земельної ділянки від Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 06.11.2019№01-07/319.

Також в матеріалах справи знаходиться лист Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 18.05.2023 № 01-11/850, в якому заперечується видача містобудівних умов та обмежень на проєктування об`єкта будівництва, а саме: на проєктування реконструкції господарської будівлі під квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 зобов`язано ОСОБА_1 надати суду копію містобудівних умов від 06.11.2019 за №01-07/319, які зазначені в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та копію експертного звіту № 2019/11-433 від 06.12.2019, про який йде мова у декларації про готовність до експлуатації об`єкта а також копію проєкту «Реконструкція господарської будівлі під квартиру АДРЕСА_5

Представник відповідачки ОСОБА_3 надав до суду першої інстанції заяву про те, що документи, які витребував суд, були знищені в результаті військової агресії, а також повідомив, що з 07.06.2023, на підставі договору дарування, ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

Отже, новий власник квартири ОСОБА_2 залучений судом до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачки.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи покликання представника відповідачки на форс - мажорні обставини, в ухвалі про витребування доказів, запропонував, останньому, надати відповідні докази про існування наведених вище форс мажорних обставин.

Утім, ухвала суду апеляційної інстанції не була виконана.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

За змістом пунктів 6 та 7 частини 1 статті 7 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом:

контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проєктної документації;

надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів):

виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;

виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів.

Право на виконання будівельних робіт регламентовано статтею 34 Закону №3038-VI.

Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 2 замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Частинами 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

У відповідності з положеннями частин 1, 7, 8 статті 36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (частини 1 та 10 статті 39 Закону №3038-VI).

Частиною 2 статті 39-1 вищевказаного Закону у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проєкту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.4 Положення про Управління державного архітектурно- будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 03.11.2021 №671-VIII, основним його завданням є здійснення на території Одеси державного архітектурно будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до чинного законодавства.

Управління, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування, проєктної документації щодо об`єктів, розташованих у межах м. Одеси.

Повноваження Управління щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені статтею 41 Закону №3038-VI та Порядку № 553.

Порядок № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проєктувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

13.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».

Відповідно до пункту 1 даної постанови припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.

Водночас, як встановив суд апеляційної інстанції, Управління ДАБК Одеської міської ради продовжує працювати та виконувати свої завдання у межах наданих повноважень.

Так, відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.06.2023 №216 «Про внесення змін до Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.03.2018 №135 (далі Порядок №135) Управління ДАБК Одеської міської ради наділено повноваженнями щодо виявлення фактів самочинного будівництва, шляхом складання акта.

Пункт 5 Порядку №135 викладений в такий редакції: за необхідності районна адміністрація Одеської міської ради або Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради із залученням представників інших виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів, організацій Одеської міської ради відповідно до їх повноважень та завдань, за можливістю із залученням представника особи, яка виявила факт самочинного будівництва, проводить обстеження об`єкта будівництва, про що складає акт (за формою, що додається) та здійснює фотофіксацію».

За встановленою, органом місцевого самоврядування, формою складається акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси.

Як згадувалося вище такий акт був складений та підписаний, 16.05.2023, представником Приморської районної державної адміністрації Одеської міської ради, представником Управління ДАБК Одеської міської ради та представником Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради.

При цьому, представником Управління ДАБК Одеської міської ради виступав головний спеціаліст інспекційного відділу №1 Управління ДАБК Одеської міської ради Найка В.Г., який у травні 2021 проводив позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Додатками до вказаного акта являється фотофіксація об`єкта реконструкції за адресою : АДРЕСА_4 .

Як випливає з акта та фотофіксації, на момент обстеження будь які підготовчі та будівельні роботи не ведуться.

Отже, як вважає суд апеляційної інстанції, орган державного архітектурного контролю, проводячи обстеження об`єкта містобудування, замовником якого була ОСОБА_1 , діяв на підставі наданих йому повноважень та відповідно до законодавства.

Є доречним звернутися до постанови Верховного Суду від 07.03.2023 у справі №420/9217/21, в якій вирішувався спір за позовом органу державного архітектурного контролю до фізичних осіб про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. У цій справі виявлення самочинного будівництва зафіксовано актом обстеження об`єкта будівництва і з цього приводу суд касаційної інстанції не зробив жодних зауважень.

За таких обставин, колегія суддів не може погодитися з доводами суду першої інстанції про те, що Управління ДАБК Одеської міської ради порушило Порядок №553, що виразилося у непроведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та нескладенні уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення такого заходу.

Зважаючи на викладені вище обставини, є необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що дії Управління ДАБК Одеської міської ради, з приводу проведення позапланової перевірки не відповідають вимогам Закону №3038-VI, Порядку №553, вчинені без дотримання законодавчо визначеної процедури призначення позапланової перевірки та оформлення її результатів, з порушенням принципу належного урядування, а отже, є протиправними.

Переходячи до дослідження обставин справи, чи являється, проведена ОСОБА_1 реконструкція господарської будівлі по АДРЕСА_6 , самовільною, колегія суддів установила таке.

Відповідно до матеріалів технічної інвентаризації ТОВ «АБТІ» та виготовленому технічному паспорту від 30.10.2019, по АДРЕСА_3 за вказаною адресою до реконструкції, знаходилася господарська будівля, розташована окремо (загальною площею 21,1 кв.м.).

Згідно з матеріалами технічної інвентаризації ТОВ «ТД «КУРУНД» та виготовленому технічному паспорту від 02.11.2020, вищевказаний об`єкт будівництва (квартира АДРЕСА_2 ) після реконструкції вже складає загальну площу 56,1 кв.м. та розташовано у окремому двоповерховому флігелю.

Як випливає з повідомлення про початок виконання будівельних робіт замовниця будівництва ОСОБА_1 зазначила, що Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради видав містобудівні умови та обмеження на проєктування об`єкта будівництва від 06.11.2019 № 01-07/319.

Натомість згідно листа Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 18.05.2023 № 01-11/850, дані щодо видачі містобудівних умов та обмежень на проєктування об`єкта будівництва, а саме: на проєктування реконструкції господарської будівлі під квартиру АДРЕСА_2 без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_3 не значаться.

Окрім того, в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, ОСОБА_1 зазначено про наявність проєкту «Реконструкція господарської будівлі під квартиру АДРЕСА_2 без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою : АДРЕСА_4 , а також про наявність експертного звіту №2019/11-433 від 06.12.2019 стосовно проведення експертизи щодо вказаного проєкту.

Водночас, ані на вимогу суду першої інстанції, ані на вимогу суду апеляційної інстанції перелічені вище документи не надані.

Заявляючи, що такі документи втрачені, у зв`язку з форс мажорними обставинами, представник ОСОБА_1 не надає, з цього приводу жодних доказів, попри наявності ухвали суду про витребування таких доказів.

До того ж, представник відповідачки наголошує, що Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради не має повноважень видавати документи, пов`язані з проєктною документацією на будівництво, оскільки за частиною 6 статті 31 Закону №3038-VI проєктна документація на будівництво об`єктів та зміни до неї не потребують погодження державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ та організацій. Складання проєкту та отримання експертного звіту не є обов`язком замовника будівництва.

Розв`язуючи питання щодо обов`язку замовника будівництва ОСОБА_1 отримати документи, про наявність яких вона зазначила в повідомленні про початок виконання будівельних робіт та в декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до пунктів 2,3 частини 9 статті 36 Закону №3038-VI 2) в повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, така інформація: реєстраційний номер містобудівних умов та обмежень або будівельного паспорта, технічних умов у Реєстрі будівельної діяльності; реєстраційний номер звіту про результати експертизи проєктної документації на будівництво об`єкта (у разі її проведення) у Реєстрі будівельної діяльності.

Як мовилося вище ОСОБА_1 подала повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками - СС1.

За пунктом 1 частини 1 статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження.

За частиною 3 вказаної статті, містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника

Пункт 25 Переліку об`єктів будівництва, для проєктування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 06.11.2017 №289 (далі Перелік №289) встановлює, що містобудівні умови та обмеження не надаються якщо проводиться реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Утім, фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 змінювалося функціональне призначення з нежитлової будівлі в житлову. Окрім того, при проведенні реконструкції даного нежитлового об`єкту, збільшилася його загальна площа з 21,1 кв. м до 56,1 кв.м.

Як згадувалося вище, реконструкція даного об`єкта нерухомості проводилася шляхом заміни існуючих огороджувальних конструкцій другого поверху та горища, які відображені в технічному паспорті від 02.11.2020, виготовленому ТОІ «ТД «КУРУНД», пінобетонними блоками, дерев`яними перекриттями та покрівлею.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проєктної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пункт 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 (Склад та зміст проєктної документації на будівництво) 3.21 унормовує, що реконструкція, це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Висновок, який випливає з аналізу наведених вище норм, свідчить про те, що ОСОБА_1 проводила реконструкцію об`єкта, що передбачала зміну його геометричних розмірів та зміну його функціонального призначення, а відтак на переконання суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 повинна була розробити проєктну документацію та отримати містобудівні умови та обмеження.

Розуміючи наведені приписи законодавства ОСОБА_1 як замовник будівництва зазначила в повідомленні про початок виконання будівельних робіт перелік документів, які згадувалися вище, але, як встановив суд апеляційної інстанції такі документи не існували.

Відповідно до статей 34, 36 та 39 Закону №3038-VI, Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, замовник відповідно до Закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатацію об`єкту.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

За вказаною правовою нормою, поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами за наявності яких об`єкт може бути визначений самочинним, а саме якщо, об`єкт збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проєкту.

Себто, наявність однієї з умов, визначених статтею 376 Цивільного кодексу України, є підставою для твердження, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним.

Колегія суддів погоджується з аргументами скаржника, що приписи частини 2 статті 39-1 Закону №3038-VI дають підстави вважати, що ОСОБА_1 внесла недостовірні відомості в повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а це є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, а також підставою для скасування вказаних документів.

Відповідаючи на доводи представника відповідачки ОСОБА_3 , що реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації проводиться тільки після перевірки Управлінням ДАБК Одеської міської ради наявності зазначених в них документів, колегія суддів установила таке.

Відповідно до пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

За пунктами 17 та 18 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг один примірник декларації, зокрема щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів зазначає, що орган державного архітектурно-будівельного контролю, отримавши повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації перевіряє дані документи лише на предмет повноти даних, що в них зазначені.

Себто, в момент реєстрації у відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відсутні повноваження перевіряти наявність документів, що вказані в повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також їх достовірність.

Переходячи до іншої підстави, що зазначена в рішенні суду першої інстанції, як підстава для відмови в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Так, суд першої інстанції покликаючись на правові висновки Верховного Суду наголошував, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість визнання такого документу протиправним окремо від скасування набутого цивільного права на його підставі.

Для вирішення питання чи являється реєстрація права власності на реконструйований об`єкт будівництва підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, колегія суддів звертається до правової позиції, що викладена Верховним Судом в постанові від 22.97.2022 у справі №826/12166/16.

У цій справі з`ясовувалися обставини, чи виключає можливість віднесення збудованого об`єкту нерухомості до самочинного, в силу його узаконення, а особа, яка його збудувала не може вважатися є суб`єктом містобудування, у розумінні законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Досліджуючи наведене, Верховний Суд, покликаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 №916/3200/17, зазначив, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Зазначені висновки, як указав суд касаційної інстанції, узгоджуються й з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13 (пункти 6.31-6.33) та від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц.

Колегія суддів суду найвищої інстанції акцентує увагу й на приписах частин 2 та 3 статті 376 Цивільного кодексу України, за змістом яких особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Отож, висновки щодо застосування вищевказаних норм права викладені, зокрема, у постанові від 21.10.2020 у справі №910/2939/19, згідно з якими зміст приписів статті 376 Цивільного кодексу України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного.

Далі, звертаючись до оскаржуваного, в цій справі, рішення суду першої інстанції, колегія суддів встановила, що в ньому наголошено про обрання позивачем невірного способу захисту своїх порушених прав, адже вірним способом захисту прав є звернення з позовом про зобов`язання власника привести реконструйовану квартиру у первинний стан.

Однак, колегія суддів, ураховуючи наведені вище правові висновки суду касаційної інстанції, з цим не погоджується та вважає, що орган державного архітектурно - будівельного контролю, у межах наданих йому повноважень та за наявності передбачених законом підстав, має право виявляти об`єкти, які є самочинним будівництвом навіть і після реєстрації права власності на такий об`єкт за особою, яка здійснювала будівництво, та після його відчуження на підставі відповідного правочину.

Резюмуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що аргументи Управління ДАБК Одеської міської ради, наведені в апеляційній скарзі, щодо необґрунтованості рішення суду першої інстанції, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, що свідчить про наявність підстав для її задоволення.

Пункт 4 частини 1 статті 317 КАС України встановлює, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи справу по суті, неправильно розтлумачив законодавство, яке застосовував до спірних правовідносин.

За результатами апеляційного розгляду, розподіл судових витрат не передбачений.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року скасувати.

Ухвалити у справі за позовом Управління державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації нове рішення про задоволення позову.

Припинити право на виконання будівельних робіт, яке набуто на підставі поданого ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 08.09.2020 № ОД051200908896 «Реконструкція господарської будівлі під квартиру АДРЕСА_1 »;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 10.11.2020 № ОД1012110497 «Реконструкція господарської будівлі під квартиру АДРЕСА_1 », яка подана ОСОБА_1 ».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 15.11.2024.