Ухвала

від 18.11.2024 по справі 420/7412/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/7412/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 року у справі №420/7412/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

06 березня 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виразилась у встановленні неправильного базового місяця нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , а також у не нарахуванні та невиплаті за період з 21 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з врахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 21 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з врахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 21 вересня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 року у справі №420/7412/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 07.11.2024 року через підсистему «Електронний суд» ІНФОРМАЦІЯ_3 подано апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

В порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України скаржником при подачі апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору установлюються у таких розмірах, зокрема, позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У відповідності із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», станом на 1 січня 2024 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028 грн.

Розрахований відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 3633 грн. 60 коп. (1211 грн. 20 коп. х 2 х 150%)

У свою чергу, у відповідності із приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що апеляційну скаргу скаржником подано в електронній формі, у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За таких обставин, у підсумку, сума судового збору за подачу апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 року у справі №420/7412/24 складає 2906 грн. 88 коп. (3633 грн. 60 коп. х 0,8).

Виходячи із зазначеного та з наведених вище норм законодавства, за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 2906 грн. 88 коп. на рахунок UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998.

Згідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Оскільки особою, яка оскаржує рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не сплачено судовий збір, подана апеляційна скарга, на підставі ст. 298 КАС України, підлягає залишенню без руху.

Окрім цього, разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 року у справі №420/7412/24.

У своїх доводах про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі суб`єкт владних повноважень зауважив, що про наявність рішення суду від 31.05.2024 року скаржник дізнався за наслідками отримання 07 жовтня 2024 року заяви від представника позивача. До цього часу ІНФОРМАЦІЯ_4 не знав та не міг знати про наявність вказаного судового рішення, оскільки розгляд даної справи здійснений судом першої інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

В свою чергу, неможливість ознайомлення із оскаржуваним судовим рішенням в підсистемі «Електронний суд» обумовлена її нестабільною роботою та відсутністю з`єднання з сервером, виникненням різноманітних помилок у її роботі, а також не відображенням існуючих справ у вкладці «Мої справи».

Більше того, введений Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України правовий режим воєнного стану став об`єктивною та непереборною обставиною, яка позбавила скаржника можливості належно користуватися своїми процесуальними правами, у тому числі й реалізувати право на подання апеляційної скарги. Враховуючи зазначене, суб`єкт владних повноважень просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Дослідивши доводи клопотання суб`єкта владних повноважень та перевіривши матеріали справи, судова колегія уважає за необхідне зазначити таке.

У відповідності із приписами ч.3 ст.298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

За приписами ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, необхідно установити наявність поважних причин пропуску такого строку на апеляційне оскарження рішення суду, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що Одеським окружним адміністративним судом розглянуто справу №420/7412/24 в порядку письмового провадження - 31.05.2024 року.

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 року у справі №420/7412/24 подано скаржником через підсистему «Електронний суд» - 07.11.2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду, визначеного статтею 295 КАС України.

Як слідує з матеріалів справи, а саме у відповідності до довідки про доставку електронного листа, копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 року у справі №420/7412/24 надіслано в електронний кабінет ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримано адресатом 01.06.2024 року.(а.с.56)

За наведених обставин, є безпідставними доводи скаржника про те, що про наявність судового рішення скаржник дізнався за наслідками отримання заяви від представника позивача.

Разом з цим, судова колегія наголошує, що клопотання про поновлення строку на оскарження рішення суду першої інстанції не містить обґрунтування наявності обставин, які унеможливили або ж суттєво ускладнили належну реалізацію відповідачем його права на апеляційне оскарження рішення суду в межах визначеного законодавством строку, який би обчислювався з дня вручення копії оскаржуваного судового рішення, а саме з 01.06.2024 року.

Водночас, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що неможливість ознайомлення із оскаржуваним судовим рішенням в підсистемі «Електронний суд» обумовлена її нестабільною роботою та відсутністю з`єднання з сервером, виникненням різноманітних помилок у її роботі, а також не відображенням існуючих справ у вкладці «Мої справи».

Так, вище зазначені посилання скаржника не можуть бути визнанні поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без надання відповідних доказів в підтвердження наявності таких обставин.

Крім того, посилаючись на введений Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України правовий режим воєнного стану, суб`єкт владних повноважень доводив, що саме цей факт є об`єктивною та непереборною обставиною, яка позбавила скаржника можливості належно користуватися своїми процесуальними правами, у тому числі й реалізувати право на подання апеляційної скарги.

Судова колегія вказує, що зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану».

Так, згідно із статтею 10 означеного Закону у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

За таких обставин, в силу вимог закону, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження в умовах воєнного стану.

Відповідно до правової позиції наведеної Верховним Судом в ухвалі від 13 вересня 2022 року у справі № 990/102/22, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2022 року, у пункті 59 якої зауважується, що обставина повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України могла унеможливити дотримання встановленого законом процесуального строку, однак поважними такі причини можна визнати лише за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 761/28821/20, де наголошувалось на тому, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд у вищевказаній постанові зауважив, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, яке в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Згідно до правової позиції Верховного Суду, сформованої у постановах від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22 та від 16 лютого 2023 року у справі № 640/7964/21, лише факт введення воєнного стану в Україні не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Під час вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження у цій справі, колегія суддів враховує такі висновки Верховного Суду.

Дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Посилання скаржника лише на введення воєнного стану на території України, не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на його роботу, яке в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Більше того, неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

За таких обставин, відповідачем не указано на обставини, які зумовлені воєнним станом та пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги та не додано жодних належних доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, які у взаємозв`язку із введенням воєнного стану перешкоджали особі звернутись до суду із належним чином оформленою апеляційною скаргою у строк, установлений КАС України.

Враховуючи викладене, доводи скаржника не виправдовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.

Беручи до уваги наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції слід відмовити.

З урахуванням наведеного та у відповідності до вимог ст.298 КАС України апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 року у справі №420/7412/24 підлягає залишенню без руху, із наданням скаржнику строку для подання мотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку з підтверджуючими доказами та матеріалами, а також доказів сплати судового збору.

Керуючись ст. 169, 292, 293, 298 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Вказані представником ІНФОРМАЦІЯ_1 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 року у справі №420/7412/24 підстави визнати неповажними.

У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 року у справі №420/7412/24 - відмовити.

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 року у справі №420/7412/24 - залишити без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 2906 грн. 88 коп., а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 року у справі №420/7412/24 із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку з підтверджуючими доказами та матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо обґрунтування строків апеляційного оскарження, апеляційним судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до ч.4 ст.299 КАС України.

Ухвала апеляційного суду окремо оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Ю.В. Осіпов О.І. Шляхтицький