Рішення

від 13.11.2024 по справі 240/5578/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/5578/24

категорія 111031200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Зарічанське рибне господарство" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Фермерське господарство "Зарічанське рибне господарство" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.12.2023 року № 0228490408 про застосування штрафу на суму 3 958,63 грн.

Як зазначено в позові, Відповідачем безпідставно за результатами камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб зроблено висновок про порушення підприємством граничних термінів сплати таких податкових зобов`язань.

Позивач вважає, що Відповідачем протиправно не враховані вимоги п.52 прим.1 та п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, які передбачали незастосування до платника податків штрафних санкцій за такі порушення, які були вчиненні відповідно в період дії карантину, встановленого КМ України з метою запобігання та запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на період дії військового стану. Наявні протирічння в правових нормах є підставою для застосування принципу правомірності рішень платника

Більш того, на думку Позивача, Відповідачем не доказано наявність вини платника при вчиненні таких дій, а тому в діях платника відсутній склад податкового правопорушення.

Ухвалою суду від 29.04.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 13.06.2024 року продовжено судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з призовом з 04.07.2024 судді Липи В.А. на військову службу, дану справу передано на розгляд судді Нагірняку М.Ф.

Ухвалою судді Нагірняк М.Ф. від 23.07.2024 року справу прийнято до провадження та продовжено її судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник Відповідача, Головного управління ДПС у Житомирській області, направив до суду відзив на позов та додаткові пояснення, в яких проти задоволення позовних вимог заперечується і зазначається про безпідставність доводів Позивача щодо відсутності підстав для застосування фінансових санкцій. На думку представника Відповідача, за результатами розгляду акту перевірки правомірно було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, так як в діях платника наявні підстави для застосування відповідальності, передбаченої статтею 124 Податкового кодексу України.

У відзиві на позов також зазначається, що положення п.52 прим.1 та п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України є достатньо зрозумілими, не містять неоднозначного трактування, а тому не можуть враховуватися в розумінні принципу правомірності рішень платника. Більш того, такі вимоги податковим органом врахованій при визначенні граничних строків сплати спірних податкових зобов`язань.

На думку представника Відповідача, допущене платника податкове правопорушення не потребує доказування податковим органом наявності вини платника на його вчинення, а розглядається лише через наявність у платника можливостей сплати таких зобов`язань. Підтвердження відсутності у платника можливості сплати узгоджених податкових зобов`язань врегульована відповідним наказом Мінфіну України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав застосування фінансових санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

Судом встановлено, що 13.11.2023 року уповноваженою посадовою особою Головного управління ДПС у Житомирській області була проведена камеральна перевірка Позивача як платника щодо дотримання термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, про що складено акт перевірки №18901/06-30-04-08/43279842 від 13.11.2023 року.

За результатами такої перевірки Головним управлінням ДПС у Житомирській області, Відповідачем у справі, було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 04.12.2023 року № 0228490408 про застосування до Фермерського господарства "Зарічанське рибне господарство" штрафу на суму 3958,63 грн.

Суть спірних відносин по даній справі зведена до правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Відповідача від 04.12.2023 року № 0228490408 про застосування до Фермерського господарства "Зарічанське рибне господарство" штрафу на суму 3958,63 грн.

Як зазначено в податковому повідомленні - рішенні Відповідача від 04.12.2023 року № 0228490408, до Фермерського господарства "Зарічанське рибне господарство" застосовані штрафні санкції в розмірі 3 958,63 грн. на підставі акту перевірки та відповідно до вимог пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу.

Безспірно, за приписами п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як зазначено в акті перевірки №18901/06-30-04-08/43279842 від 13.11.2023 року, в ході камеральної перевірки встановлено, що платником допущено порушення граничних строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов`язань, а саме:

- податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 39 578,95 грн., самостійно визначеного в податковій декларації №9023440480 від 10.02.2022 року з граничним терміном сплати 31.01.2023року, а дата фактичної сплати - 20.02.2023 року;

- податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 14,50грн., самостійно визначеного в податковій декларації №9023440480 від 10.02.2022 року з граничним терміном сплати 31.01.2023 року, а дата фактичної сплати - 20.02.2023 року;

- податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 39 578,95 грн., самостійно визначеного в податковій декларації №9019730863 від 10.02.2023 року з граничним терміном сплати 31.03.2023 року, а дата фактичної сплати - 21.04.2023 року.

Такі доводи податкового органу відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивачем як платником орендної плати за земельні ділянки (державної або комунальної власності) шляхом подання зазначених податкових декларацій самостійно було визначено податковий період та розмір таких податкових зобов`язань.

В розумінні вимог ч.1 ст.78 КАС України такі обставини, що визнаються сторонами, перед судом не доказуються.

Суд враховує, що за приписами п.287.3 ст.287, п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Одночасно суд погоджується із доводами Позивача, що в силу приписів абзацу першого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, зумовленого несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, які вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Безспірно, відповідно до вимог постанови КМ України від 27 червня 2023 р. N 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 1 липня 2023року в Україні завершилася дія карантину та режиму надзвичайної ситуації у зв`язку з пандемією коронавірусу.

Разом з тим, Позивач не врахував, що відповідно до абзацу першого пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, в силу приписів підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 платники податків у разі відсутності можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків або платники, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

- строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

Тобто, в силу вказаної правової норми Позивач, як платник самостійно визначеного податкового зобов`язання з орендної плати за вказані звітні періоди підлягав звільненню від відповідальності за їх несвоєчасну сплату за умови підтвердження неможливості їх сплати в умовах воєнного стану або сплати не пізніше 31.01.2023 року податкових зобов`язань за податковою декларацією №9023440480 від 10.02.2022 року та не пізніше 31.03.2023 року податкових зобов`язань за податковою декларацією №9019730863 від 10.02.2023 року.

Як вже зазначалося судом, в ході перевірки було встановлено, що самостійно узгоджені податкові зобов`язання за податковою декларацією №9023440480 від 10.02.2022 року платником були сплачені лише 20.02.2023 року, тобто з порушенням строку на 21 день, а податкові зобов`язання за податковою декларацією №9019730863 від 10.02.2023 року - лише 21.04.2023 року, тобто з порушенням строку на 22 дні.

Таким чином, така затримка до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, сплати платником узгоджених податкових зобов`язань відповідно до вимог п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України правомірно стала підставою для застосування штрафу у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд погоджується із доводами Відповідача, наведеними у відзиві, що правовідносини щодо підтвердження неможливості виконання (сплати) платником своїх податкових зобов`язань врегульовані правовими нормами Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (надалі - Порядок №225).

Відповідно до вимог абзацу другого пункту 3 Порядку №225 для підтвердження неможливості виконання (сплати) платником своїх податкових зобов`язань такий платник із відповідною заявою повинен звернутися до контролюючого органу та надати відповідні документи, перелік яких також затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225.

Лише у разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання (п.2 розділу III. цього Порядку).

Всупереч вказаним вимогам Позивачем до позову не долучено належним чином копію такого рішення контролюючого органу про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку.

Суд вважає також безпідставними доводи Позивача щодо наявності протиріч у правових нормах абзацу першого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022, які б слугували підставою для застосування принципу правомірності рішень платника.

Позивач не врахував, що у п.2.1 Рішення від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 Конституційний Суд України зазначив, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali).

Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Наведені правові норми (абзацу першого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022) є правовими нормами спеціального (податкового) закону, а тому підлягає застосуванню Закон № 2260-IX від 12.05.2022 так як «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori).

Аналогічний правовий висновок наведено Верховним Судом у постанові від 12.03.2024року у справі № 160/3661/23.

Суд вважає безпідставними доводи Позивача щодо наявності обов`язку у податкового органу при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення встановити наявність вини такого платника в допущеному податковому правопорушенні.

Позивач не врахував, що в силу вимог п.109.3 ст.109 Податкового кодексу України лише у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення у випадку, визначеному п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України, встановлення контролюючими органами вини не потрібне.

На підставі наведеного суд робить висновок, що оскаржуване податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 04.12.2023 року № 0228490408 про застосування до Фермерського господарства "Зарічанське рибне господарство" штрафу в розмірі 3 958,63 грн.. відповідає обставинам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підстави для його визнання протиправним і скасування та задоволення позову - відсутні.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову Фермерського господарства "Зарічанське рибне господарство" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.12.2023 року № 0228490408 про застосування штрафу на суму 3 958,63 грн. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

13.11.24