Рішення

від 22.02.2024 по справі 160/33011/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 рокуСправа №160/33011/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пионія» до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пионія» (далі ТОВ «Пионія», позивач) через свого представника звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладання адміністративно-господарського штрафу №005663 від 04.10.2023 постановлену Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що не є в даному випадку перевізником, оскільки транспортний засіб було передано за договором оренди транспортного засобу від 30.09.2021 ФОП ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 25.12.2023р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином та своїм правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень, заяв або клопотань не подав.

У відповідності до ст.ст.162, 175, 269 КАС України спір вирішується за наявними матеріалами справи.

Вивчивши матеріали справи, щодо предмету спору, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності ТОВ «Пионія» є, зокрема: 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

30.09.2021 між ТОВ «Пионія» (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладений договір оренди транспортного засобу.

Пунктом 1.2. вказаного договору визначено найменування транспортного засобу, який передається в оренду:

- вид транспортного засобу: Автофургон рефрижераторний

- марка та модель: INTERCARGO TRUCK F11121 IVECO;

- державний реєстраційний номер: НОМЕР_1 ;

- об`єм двигуна: 2998;

- номер шасі: ZCFCA70B305436003;

- вартість: 1 804 808,92 грн.;

- рік випуску: 2021;

- рік проведення останнього капітального ремонту: -

- опис технічного стану: ісправний.

Актом приймання-передачі від 30.09.2021 підтверджується передача вищевказаного транспортного засобу.

25.08.2023 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Укртрансбезпеки проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом автомобілем марки INTERCARGO TRUCK, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.08.2023 №028292.

На підставі зазначеного акту перевірки начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесена постанова про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №005663 від 04.10.2023 у сумі 17 000,00 грн, за порушення вимог ст.ст. 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 вказаного Закону.

Не погоджуючись з правомірністю винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 3 закону України "Про автомобільний транспорт", в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, визначено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до статті 6 закону України "Про автомобільний транспорт" реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку №1567).

Підставою для застосування до позивача штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", слугував акт перевірки, яким зафіксовано порушення перевізником вимог ст.ст. 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Згідно ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

За змістом статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Отже, суб`єктами відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є автомобільні перевізники.

За визначенням статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Суд встановив, що зазначений в акті перевірки автомобіль, власником якого є позивач, перебуває в оренді ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України "Про автомобільний транспорт" і не може нести відповідальність, передбачену абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Суд враховує, що спірна постанова №005663 від 04.10.2023 про застосування штрафу до позивача за порушення ст.ст. 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", винесена відповідачем без з`ясування всіх обставин, необхідних для прийняття відповідного рішення, зокрема, факту наявності у позивача ознак автомобільного перевізника у спірних відносинах.

Крім того, слід зазначити, що згідно приписів п.25, 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних підтверджень того, що відповідач на виконання приписів п.25, 26 Порядку №1567, здійснив належне повідомлення ТОВ «Пионія» про дату, час та місце розгляду справи про порушення, у зв`язку з чим, фактично позбавив позивача можливості взяти участь у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та надати заперечення з відповідними доказами.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2684грн. 00коп. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пионія» до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладання адміністративно-господарського штрафу №005663 від 04.10.2023 постановлену Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (49000, м.Дніпро, вул.Воскресенська, буд.27; код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пионія» (49101, м.Дніпро, вул.Руденка Миколи, буд. 60, корпус Б; ЄДРПОУ 43932393) судовий збір у сумі 2 684грн. 00коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова