Рішення

від 14.11.2024 по справі 216/4572/23

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/4572/23

провадження №2-о/216/24/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Бутенко М.В.

за участю секретаря судового засідання Кравець А.С.

представник заінтересованої особи: Реутова І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в м. Кривий Ріг в Дніпропетровській області цивільну справу за заявою адвоката Митрошина Сергія Вікторовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Центрально-міського відділу у м. Кривому Розі, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

До Центрально-міського райсуду м. Кривого Рогу адвокатом Митрошиним Сергієм Вікторовичем, що діє в інтересах ОСОБА_1 , подано матеріали заяви про встановлення факту що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Центрально-міського відділу у м. Кривому Розі.

Заявник просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року, так як має намір, отримати паспорт громадянина України, зареєструвати шлюб, працевлаштуватись, виховувати дітей, оскільки а інше, оскільки на теперішній час ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з громадянкою України ОСОБА_2 , 1988 року народження, та трьома дітьми ОСОБА_3 , 2011 р.н., ОСОБА_4 , 2014 р.н., ОСОБА_5 , 2015 р.н. за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації. Вказана обставина підтверджується довідкою голови квартального комітету Центрально-Міської районної в місті ради від 15.05.2022 року.

Оскільки в ОСОБА_1 , відсутні особи серед родичів, які могли б бути його законними представниками, ОСОБА_1 звернувся за допомогою до адвоката Митрошина С.В. з питання встановлення факту його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Факт проживання ОСОБА_1 на території України, з моменту народження 23.12.1990 року по теперішній час сторона заявника підтверджує такими доказами: довідкою Комунального закладу «ЛІЦЕЙ №8 ПОКРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ» від 17.04.2023 року №12, свідоцтвом про народження НОМЕР_1 виданого від 28 березня 2023 року, актовий запис №02.

14.07.2023 року судом було винесено ухвалу про прийняття справи до розгляду та відкриття провадження у справі.

Адвокат Митрошин Сергій Вікторович, що діє в інтересах ОСОБА_1 в судове засідання 14.11.2024 року не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, вимоги заяви підтримує та просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи Центрально-Міського відділу у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, ОСОБА_6 в судовому засіданні 14.11.2024 року просить суд відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно зіст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставіЗакону України "Про громадянство України"і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Згідно зіст. 3 Закону України "Про громадянство"громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинностіЗаконом України "Про громадянство України"(13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Указом Президента України № 215 від 27.03.2001, в редакціїУказу Президента України № 588/2006 від 27.06.2006, затверджений Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Пунктом 7 Порядку визначено, що встановлення належності до громадянства України стосується:

а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі: осіб, які за станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України; осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України;

б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті "а" цього пункту;

в) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України.

Згідно з пунктом 10 Порядку для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3Законуналежності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію свідоцтва про народження;

в) один з таких документів:

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року;

- копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Отже, встановлення факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року особи, яка не була громадянином іншої держави, є підставою для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 або 2статті 3 Закону України "Про громадянство України", і такий факт може бути встановлено на підставі судового рішення.

У статті 8 Закону передбачено порядок набуття громадянства України за територіальним походженням, згідно з яким особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно доЗакону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається:

- особою без громадянства декларація про відсутність іноземного громадянства;

- іноземцем зобов`язання припинити іноземне громадянство.

Пунктом 25 Порядку визначено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня1991 року на території що стала територією України відповідно до Закону України"Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західно української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону,) подає документи,передбачені підпунктами "а""в" пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

Пунктом 44 Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно доЗакону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.03.2024 року справа №161/9609/22 дійшов висновку про те, що: якщо метою особи, яка звертається до суду для встановлення юридичного факту, є встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 2статті 3 Закону України "Про громадянство України"предметом судового розгляду може бути заява такої особи про встановлення факту її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року;

у разі коли метою особи, яка звертається до суду для встановлення юридичного факту, є оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, предметом судового розгляду може бути заява такої особи про встановлення факту її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року;

встановлення юридичного факту проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року не має юридичного значення у такому випадку.

З матеріалів справи встановлено наступне:

Після народження ОСОБА_1 батьки не провели, у встановленому законом порядку в органах реєстрації актів цивільного стану реєстрацію ОСОБА_1 .

В дитинстві батьки покинули ОСОБА_1 і він виховувався у родичів, які також не провели його реєстрацію в органах реєстрації актів цивільного стану.

У 2006 році ОСОБА_7 закінчив Комунальний заклад «Ліцей №8 ПОКРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ» м. Покров Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 40928405, що підтверджується довідкою про закінчення вказаного навчального закладу від 17.04.2023 року.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 19 січня 2023 року по справі №216/4849/22, встановлено факт народження дитини чоловічої статті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від матері ОСОБА_8 , громадянки України.

28 березня 2023 року ОСОБА_1 у Центрально-Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) отримав свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 28 березня 2023 року, що підтверджується копією.

26.04.2023 року громадянин ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою (вх.Ч-19/6/1231-23) до Центрально-Міського відділу у м. Кривому Розі ГУ ДМС у Дніпропетровській області з питання отримання паспорта громадянина України вперше у віці 32 роки. Крім копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого 28.03.2023 року Центрально-Міським ВДРАЦС м. Кривого Рогу на його ім`я з відміткою «повторно, запис поновлено», до заяви не долучено жодного документа, що підтверджує його належність до громадянства України та встановлює його особу. На заяву ОСОБА_1 , на його звернення, надано письмове роз`яснення 09.05.2023 за вих. 1231- 1053/1231-23.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, та долучених доказів, жоден з них не підтверджує факт постійного проживання в Україні заявника або його батьків станом на 24.08.1991 року.

У свідоцтві про народження ОСОБА_1 зазначено прізвище, ім`я та по-батькові батьків, та їх належність до громадянства України (дані про батьків внесено, як зазначено у заяві, відповідно до рішення Центрально - Міського суду м. Кривого Рогу від 19.01.2023 по справі № 216/4849/22, копія якого заявником долучена не була), відповідно будь-яка інформація про батьків (дата народження, місце народження, місце проживання батьків) до матеріалів справи не долучена, що унеможливлює здійснити відповідні перевірки щодо встановлення факту постійного проживання в Україні заявника або його батьків станом на 24.08.1991 року, їх належності до громадянства України.

Досліджуючи надані заявником на підтвердження факту постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 року докази, судом не встановлено безумовного підтвердження тих обставин, на які посилається заявник у поданій до суду заяві.

Таким чином, суд констатує, що доводи заявника, викладені у заяві, про те, що з моменту народження та станом на 24.08.1991 року він постійно проживав на території України належними та достатніми доказами не підтверджені.

Статтею 264 ЦПК Українипередбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з вимогами ст.ст. 77-80 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на відсутність належних, достовірних та достатніх доказів, які б засвідчили факт постійного проживання заявника на території України станом на 24.08.1991 року, суд приходить до висновку, що вимоги заяви не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258,259,263-265,268,315 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заявиадвоката Митрошина Сергія Вікторовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Центрально-міського відділу у м. Кривому Розі, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Дніпровський Апеляційний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя М. В. БУТЕНКО