Рішення

від 19.11.2024 по справі 343/2290/24

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/2290/24

Провадження №: 2/343/738/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано - Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Нікіфорової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано - Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 343/2290/24 за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Івано - Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін:

позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Ільницький Я.І., звернулась до суду із позовом, в якому просить: стягнути з відповідача на її користь 52620,71 грн заборгованості із виплати всіх сум, які належали їй при звільненні, та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона працювала у філії «Долинської дорожньої експлуатаційної дільниці» дочірнього підприємства «Івано - Франківський облавтодор» ВАТ «Державна компанія автомобільні дороги України» з оплатою праці згідно зі штатним розписом. У серпні 2024 року вона звільнилась. В день звільнення розрахунок з нею не було здійснено, у зв`язку із чим, відповідач повинен сплатити їй належні всі суми при звільненні, в розмірі 52620,71 грн. У добровільному порядку керівництво відповідача заборгованість не погашає, розрахунок до теперішнього часу не провело.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Ільницький Я.І. в судове засідання не з`явилися, останній через канцелярію суду подав заяву (а.с. 21), в якій просить розгляд справи проводити без їх участі та зазначив про підтримання позовних вимог і відсутність заперечень щодо ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, відзив на позов не подавав, хоча про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 20).

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 18.10.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

14 листопада 2024 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Ільницький Я.І. подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивачки суду не надавав, хоча був повідомлений про розгляд даної справи у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04.11.1950, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також те, що відповідач клопотань про відкладення судового засідання на адресу суду не направляв, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд за відсутності відповідача.

14 листопада 2024 року ухвалою суду постановлено провести заочний розгляд даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, те, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З урахуванням того, що розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

відповідно до довідки №14 від 02.09.2024, виданої начальником філії «Долинська ДЕД» В.Кшиповським (а.с. 8), загальна сума заборгованості перед позивачкою ОСОБА_1 за період з лютого 2023 року по серпень 2024 року становить 52620,71 грн (без врахування податків).

Спірні правовідносини між сторонами виникли через невиплату позивачці при звільненні всіх сум, що належали їй від відповідача.

ІV. Оцінка суду:

суд, вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачкою на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої незалежності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Вимогами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до вимог ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оплату праці», форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Вказана норма кореспондує ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працювала у філії «Долинської дорожньої експлуатаційної дільниці» ДП «Івано - Франківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». В день звільнення з нею не було проведено розрахунок.

Як вбачається з довідки, виданої начальником філії «Долинська ДЕД» ДП «Івано - Франківський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», заборгованість становить 52620,71 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини, які виникли в даній справі між сторонами, суд вважає доведеним наявність перед позивачкою ОСОБА_1 заборгованості по належних їй від відповідача всіх сум при звільненні, а тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути 52620,71 грн.

При цьому, у п. 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021, справа № 9901/407/19 зазначено, що системний аналіз п. 3 Порядку № 100 тап. 164.6 ст. 164 ПК Українидає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів.

Таким чином, з відповідача на користь позивачки слід стягнути 52620,71 грн заборгованості по виплаті всіх сум, які належали їй при звільненні,з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

V. Розподіл судових витрат між сторонами:

відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивачка ОСОБА_1 на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 4 000 гривень надала такі документи:

- ордер на надання правової допомоги серії АТ №1082878 від 17.10.2024 на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 14.10.2024 (а.с. 9);

- акт виконаних робіт від 17.10.2024, відповідно до розрахунку якого вартість наданих адвокатом послуг становить: надання консультації та підготовка документів для складання позовної заяви - 500 грн., складання позовної заяви 2 000 грн., представництво інтересів у суді 1 500 грн. Всього 4 000 грн (а.с. 12);

- квитанцію № 97 від 17.10.2024 про прийняття адвокатом Ільницьким Я.І. від ОСОБА_1 4 000 грн (а.с. 11).

З вищевказаних документів, судом встановлено, що позивачка уклала договір про надання професійної правничої допомоги з адвокатом Ільницьким Я.І., в якому вони визначили обсяг адвокатських послуг та їх вартість.

Згідно з вищезазначеним актом, зобов`язання адвокатом виконані належним чином та своєчасно.

За вказаною квитанцією ОСОБА_1 сплатила кошти за виконану роботу адвокату в сумі 4 000 гривень.

Таким чином, позивачка на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подала належні та допустимі докази, що описані вище. Повноваження адвоката підтверджені ордером, що відповідає вимогам ЦПК України. При цьому, відповідачем не було ні подано, ні заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, не були наведені ним також і обставини, за яких, як на його думку, заява не підлягала би до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що розмір витрат, понесених позивачкою на правничу допомогу, тобто на оплату послуг адвоката, є доведеним, обґрунтованим та співмірний, зокрема, із складністю та категорією даної справи, її значенням для сторін, обсягом наданих послуг адвокатом, часом, витраченим адвокатом на їх надання.

Загальна сума, яку належить стягнути з відповідача в якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу складає 4 000 гривень і на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню на користь позивачки в повному розмірі.

Також, беручи до уваги, що, згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, судовий збір в розмірі 1211,20 грн слід стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, ст. 43 Конституції України, ст. 3, 21, 94, 95, 115, 141, 233 КЗпП України, ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст. 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 279, 280-282, 354, 355 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Івано - Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства «Івано - Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 52620 (п`ятдесят дві тисячі шістсот двадцять) гривень 71 копійку заборгованості по виплаті всіх сум, які належали їй при звільнені,з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів.

Стягнути з дочірнього підприємства «Івано - Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат за надання професійної правничої допомоги.

Рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з дочірнього підприємства «Івано - Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь держави 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано - Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителка АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: дочірнє підприємство «Івано - Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», місцезнаходження: м. Івано - Франківськ, вул. Петрушевича, 1, код ЄДРПОУ: 31790584.

Повний зміст рішення суду складено 19 листопада 2024 року.

Суддя: І.М.Андрусів