Ухвала

від 05.11.2024 по справі 638/19206/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/19206/24

Провадження № 2/638/6589/24

УХВАЛА

Іменем України

05 листопада 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова ускладі:

головуючого судді - Щепіхіної В. В.,

при секретарі - Луценко Д. О.,

за участю представник позивача - Верещака Н. В. ,

представника відповідача - Лагутін І. В. ,

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву про відвід судді Щепіхіної В. В. від розгляду цивільної справи за позовом Комунального закладу Харківський фізико-математичний науковий ліцей №27 Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова (головуючий суддя Щепіхіна В. В.)перебуває цивільна справа за позовом Комунального закладу Харківський фізико-математичний науковий ліцей №27 Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від14.10.2024 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

05.11.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника відповідача - адвоката Лагутіна І. В. про відвід головуючого по справі Щепіхіної В. В. від розгляду цивільної справи № 638/19206/24.

Заява про відвід обґрунтована тим, що є наявні обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді в розгляді цивільної справи.

Так, в провадженні судді Щепіхіної В. В. перебувала цивільна справа № 638/2377/21 (2/638/3285/21) за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які діють від себе особисто та від імені і в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , Комунального закладу «Харківський фізико-математичний ліцей №27» Харківської міської ради Харківської області» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.04.2023 року, ухваленим

суддею Щепіхіною В.В. по справі №638/2377/21, частково задоволено позовні вимоги за вищевказаним позовом. Зазначеним рішенням стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та Комунального закладу "Харківський фізико-математичний ліцей №27" Харківської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 80 000,00 грн. Постановою Харківського апеляційного суду від 27.09.2023 року апеляційні скарги позивачів та ОСОБА_3 частково задоволені: скасовано рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з відповідача ОСОБА_3 та додатково стягнуто з КЗ «ХФМЛ № 27» моральну шкоду на користь батьків дитини.

Фактичні підстави позову у даній справі ґрунтуються на обставинах, які були

предметом дослідження у справі №638/2377/21 та на факті виконання рішення суду у

цій справі №638/2377/21. На думку заявника, у судді Щепіхіної В.В. під час розгляду справи №638/2377/21 сформувалося певне уявлення та відношення до фактичних відносин сторін та вже здійснено правову оцінку спірних правовідносин, зокрема щодо оцінки дій ОСОБА_3 , щодо можливості покладення на відповідача такої міри відповідальності як відшкодування шкоди у сумі 80 000,00 грн. (зокрема з огляду на ступінь його вини та його матеріальний стан тощо), щодо характеру взаємовідносин між ОСОБА_3 та Комунальним закладом "Харківський фізико-математичний ліцей №27" Харківської міської ради Харківської області тощо.

На підставі вищезазначеного представник ОСОБА_3 вважає, що суддя Щепіхіна В.В. є упередженою щодо окремих обставин справи, які підлягають з`ясуванню та оцінці в рамках даної справи. Оцінка обставин справи, надана під час розгляду справи №638/2377/21, може стати перешкодою для об`єктивного та неупередженого розгляду даної справи. З посиланням на п.3,п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України, представник просить відвести суддю від розгляду справи №638/19206/24.

У судовому засіданні Лагутін І. В. підтримав заяву та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача Верещака Н. В. заперечувала проти задоволення вказаної заяви. Зазначив, що підстави для відводу відсутні, а сама заява є необгрунтованою.

Питання щодо заявленого відводу суд вирішує в порядку, передбаченому статтею 40 ЦПК України.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Таким чином, заява про відвід судді Щепіхіної В. В. розглядается судом, що розглядає справу №638/19206/24.

Ознайомившись з заявою, доводами представників сторін у судовому засіданні, суд доходить висновку про відсутність передбачених законом підстав для відводу головуючого судді Щепіхіної В. В. з огляду на таке.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статей 36-41 Цивільного процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з цим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було унормовано у статті 36 Цивільного процесуального кодексу України.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

В пункті 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Окрім того, за практикою Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумніватися у неупередженості конкретного судді позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду. Особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.

Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.

Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлено статтею 36 ЦПК України, відповідно до вимог якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України («Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи»).

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (пункт 10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як вбачається зі змісту заяви про відвід головуючого судді, підставою для такого відводу представник вважає розгляд суддею Щепіхіною В. В. справи, де відповідачами були ОСОБА_3 та Комунальний заклад "Харківський фізико-математичний ліцей №27" Харківської міської ради Харківської області (позивач у даній справі), з яких стягнуто на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 80 000,00 грн. В подальшому вказане рішення переглядалось судом апеляційної інстанції та постановою Харківського апеляційного суду від 27.09.2023 року апеляційна скарга ОСОБА_3 частково задоволена: скасовано рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з відповідача ОСОБА_3 та додатково стягнуто з КЗ «ХФМЛ № 27» моральну шкоду на користь батьків дитини.

Таким чином, підстави заявленого відводу стосуються суто процесуальних дій судді під час судового розгляду справи №638/2377/21, оцінці суддею обставин по вказаній справі та прийняття рішення по суті. Внаслідок незгоди з вказаним рішенням ОСОБА_3 реалізував своє право на апеляційне оскарження рішення. Рішення по справі №638/2377/21 набрало законної сили 18.05.2023 і на теперішній час не скасовано. Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, положеннями частини четвертої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Доводи представника про те, що оцінка обставин справи №638/2377/21, надана під час її розгляду, може створити перешкоду для об`єктивного та неупередженого розгляду даної справи, є неспроможніми і суд не бере їх до уваги. За приписами Цивільного процесуального кодексу, який регламентує порядок здійснення цивільного судочинства, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За приписами статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні та керуються верховенством права, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Будь-яких доводів, які б свідчили про наявність інших обставин, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, заявником наведено не було. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024 для розгляду справи визначено суддю Щепіхіну В. В. Порушень порядку визначення судді для розгляду справи № 638/19206/24 судом не встановлено.

За таких обставин, даних, які б прямо чи опосередковано свідчили про заінтересованість судді в результаті розгляду справи № 638/19206/24, а також інших доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, та є підставами для відводу, визначеними статтею 36 ЦПК України, матеріали справи не містять.

Оскільки судом не встановлено, матеріалами справи та доказами не підтверджено наявності обставин, які б дійсно викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді Щепіхіної В. В., підстави для задоволення заяви про відвід судді відсутні і така заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 35, 36, 37, 39, 40, 259-261, 389 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 , адвоката Лагутіна І. В., про відвід головуючого судді Щепіхіної В.В. від розгляду цивільної справи за позовом Комунального закладу Харківський фізико-математичний науковий ліцей №27 Харківської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення коштів - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складений 11.11.2024.

Суддя В.В. Щепіхіна