Рішення

від 19.11.2024 по справі 639/4091/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/4091/22

Провадження № 2/639/117/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року

Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря Чубенко О.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1744649637 від 10.04.2020 року у розмірі 151286,56 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10.04.2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_2 було підписано Кредитний договір №1744649637. Відповідно доп.1.1.Кредитного договоруКредитодавець зобов`язуєтьсянадати кредиту розміріта наумовах,встановлених цимдоговором,а Позичальникзобов`язуєтьсяповернути кредитта сплатитипроценти закористування кредитомна умовах,встановлених договором.Згідно зп.1.3.Кредитного договоруПозичальник зобов`язуєтьсясплачувати процентиза користуваннякредитом таздійснювати поверненнякредиту наумовах передбаченихв Паспортікредиту №4649637,який єневід`ємноючастиною цьогоДоговору.Згідно зп.2.1.Кредитного договорувсі іншіумови кредитногодоговору,викладені вПаспорті кредитута вУмовах отриманняфінансових кредитівТОВ «ФК«ЦФР»,які розміщеніна сайтіТОВ «ФК«ЦФР».Відповідно доп.2.2.Кредитного договоруцей Договір,паспорт кредиту№ 4649637та Умовиотримання фінансовихкредитів ТОВ«ФК «ЦФР»-складають єдинийкредитний договір.Відповідно доумов Паспортукредиту №4649637 та Кредитного договору №1744649637 від 10квітня 2020року Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту-118785,03гривень;строк користування-36 місяців; річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 2,99 % від суми кредиту. Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору (п. 4 Паспорта кредиту). Позичальник повідомлений кредитодавцем у відповідності до вимог чинного законодавства, у чіткій та зрозумілій формі з інформацією, вказаною в ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією, необхідною для свідомого та добровільного вибору фінансової послуги. Позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних Позичальником умов кредитування. Відповідно до п. 5.1. Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» позичальник зобов`язується щомісячно, у граничний термін, повертати чергову частину кредиту та сплачувати щомісячні і річні проценти. У разі прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів за Кредитним договором, Позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня (п. 7 Паспорта кредиту). Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в Кредитному договорі п.4., отже Кредитодавець, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

20.08.2021 року права вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору факторингу № 200921. Відповідно до умов цього Договору, позивач є Новим кредитором боржника ОСОБА_2 за Кредитним договором №1744649637 від 10.04.2020 р.

Факт передачі права вимоги за вищезазначеним договором, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі підтверджуються Реєстром прав вимоги до Договру факторингу, випискою та Розрахунком заборгованості, доданими до даної позовної заяви. Дана інформація є добре відомою боржнику.

Умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. Неодноразовими телефонними повідомленнями Банку Позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни.

Як наслідок, станом на 18.11.2022 року заборгованість Позичальника за Кредитним договором № 1744649637 від 10 квітня 2020 року, становить 151286,01 грн., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 92531,12 грн.; заборгованість по простроченим процентам (в т. ч. прострочена) 9083,48 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 49671,41 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками.

Таким чином, позичальником було грубо порушено умови Кредитного договору №1744649637 від 10.04.2020 року, а також норми чинного законодавства.

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.12.2022 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання.

20 лютого 2023 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив, відповідно до якого просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач категорично не погоджується з позовом, вважає його безпідставним та просить відмовити у задоволенні.

Документ який має назву кредитний договір №1744649637 від 10.04.2020 є фактично заявкою-приєднання, адже не містить всіх істотних умов договору, а є лише наміром укласти договір. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладання договору та його змісту.

Крім того, у позовній заяві зазначається про те, що 20.09.2021 між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК» було укладено Договір факторингу №200921, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «ЦФР» відступило право вимоги Позивачу. Позивач зазначає, що ця інформація є добре відомою Відповідачеві, однак, жодних підтверджень цього факту не має.

Так, відповідачу не надходило ані повідомлення вимоги від Позивача, ані документів, що підтверджують які засвідчують права Позивача, а тому обов`язку виконання вимог перед Позивачем у Відповідача відсутній.

Неповідомлення Відповідача про зміну кредитора призвело до того, що у період з 05.2020 по день подання позову Позивачем, Відповідач сплачував первісному Кредитору усі платежі, що підтверджується квитанціями та чеками, що додаються відзиву. Усього сплачена сума складає 88143,30 грн

Неповідомлення Відповідача про зміну кредитора призвело до уставних позовних вимог, щодо стягнення з останнього начебто заборгованості, обов`язок виконання зобов`язання у Відповідача не виник у зв`язку з відомленням його про відступлення прав вимоги та ненадання відповідних ментів на підтвердження цього факту.

Відповідач належним чином виконував свої зобов`язання щодо повернення коштів і «ФК «ЦФР», що підтверджується наданими Відповідачем копіями чеків та квитанцій ріод до 24.02.2022.

З 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан, який було подовжено до 20.05.2023. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» було доповнено розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) доповнити пунктом 6-1 такого змісту: "6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем";» Враховуючи воєнний стан, безпідставність загалом нарахування процентів, штрафів та інших штрафних санкцій, то вимоги Позивача є незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, 20 лютого 2023 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання, відповідно до якого вона просила суд залучити в якості третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та витребувати у ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» письмові підтвердження сплати ОСОБА_2 заборгованості за договором №1744649637 від 10.04.2020.

Ухвалою суду від 13 березня 2024 року клопотання відповідача ОСОБА_2 про залучення третьої особи та витребування доказів задоволено.

Залучено до участі у справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», місцезнаходження, 01033, м. Київ, вул. Сім`ї Прахових, буд. 50Б, код ЄДРПОУ 35725063.

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» наявну документацію, підтверджуючу сплату заборгованості ОСОБА_2 за Кредитним договором №1744649637 від 10.04.2020.

29 березня 2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, заперечували проти доводів відповідача, оскільки з дати укладання договору, а саме з 10 квітня 2020 року в Позичальниці не виникало питання щодо факту укладення договору, Позичальниця хоч і не належним чином, але частково виконувала умови Кредитного договору. Тому твердження Відповідача про відсутність факту укладення Кредитного договору є безпідставними та необгрунтованими.

Відповідач в своєму відзиві зазначає, що він не був повідомлений про заміну кредитора в Кредитному договорі №1744649637 від 10 квітня 2020 року. Проте, Відповідачем неодноразово здійснювалось погашення заборгованості вже новому кредитору - АТ «ТАСКОМБАНК». На підтвердження чого, надано виписку по особовому рахунку де відображено всі суми погашення: 13 жовтня 2021 року -3 200,00грн; 10 листопада 2021 року - 3 500,00 грн; 18 лютого 2022 року - 3 500,00 грн. Отже, з моменту відступлення прав вимоги Відповідачем було сплачено новому Кредитору 10 200,00 грн., а тому твердження Відповідача про необізнаність про правонаступництво за Кредитним договором №1744649637 від 10 квітня 2020 року є неправдивими.

В своєму відзиві Відповідач зазначає, що вимога Позивача про дострокове повернення заборгованості за Кредитним договором є безпідставною, оскільки відповідно до листа Торговопромислової палати України від 28.02.2022 вих.№2024/02.0-7.1 визнано військову агресію росії проти України форс-мажорними обставинами.

Проте, одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форсмажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору.

З метою виконання вищезазначеної норми закону, 21 жовтня 2022 року на адресу Відповідача було направлено повідомлення-вимогу №18435/70.2.2 про дострокове повернення кредиту. Отже, Позивач у даній справі має законне право вимагати дострокового погашення всієї суми заборгованості за Кредитним договором №1744649637 від 10 квітня 2020 року.

Відповідач стверджує, що враховуючи воєнний стан нарахування процентів, штрафів та інших штрафних санкцій є незаконним. Проти такого твердження Відповідача заперечуємо, оскільки, відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті З цього Закону. Отже, відповідно до вищезазначеного закону, споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені). Тому, звертаємо увагу суду, що Позивачем не здійснювалось нарахування штрафу чи пені за неналежне виконання Кредитного договору №1744649637 від 10 квітня 2020 року, що підтверджується розрахунком заборгованості, який було додано до позову.

07.12.2024, 18.01.2024 відповідачем ОСОБА_2 подано клопотання про долучення доказів, саме квітанцій про сплату заборгованості.

27 березня 2024 року, судом постановлено ухвалу, без входу до нарадчої кімнати про виключення з числа третіх осіб Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень»

В судовому засідання представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила задовольнити їх, надала пояснення аналогічні викладеним в позові та відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_2 , надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві, не заперечувала, що отримала кредитні кошти, проте не погодилась з позивними вимогами, вважає що заборгованість нею сплачена в повному обсязі.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено,що 10.04.2020року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_2 було підписано Кредитний договір№1744649637(а.с. 7).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в Паспорті кредиту № 4649637, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору всі інші умови кредитного договору, викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР».

Разом з тим, відповідно до п. 2.2. Кредитного договору цей Договір, паспорт кредиту №4649637 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» - складають єдиний кредитний договір.

Відповідно доумов Паспортукредиту №4649637 та Кредитногодоговору №1744649637 від 10 квітня 2020 року Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту-118785,03гривень;строк користування-36 місяців; річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 2,99 % від суми кредиту. Договором визначено графік погашення кредиту (а.с. 8-9).

Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору (п. 4 Паспорта кредиту).

Позичальник повідомлений кредитодавцем у відповідності до вимог чинного законодавства, у чіткій та зрозумілій формі з інформацією, вказаною в ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією, необхідною для свідомого та добровільного вибору фінансової послуги.

Кредит відповідачем ОСОБА_2 було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в п. 4 Паспорті кредиту, отже Кредитодавець, свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

20 вересня 2021 року права вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору факторингу № 200921 (а.с. 10-19).

Відповідно до умов цього Договору факторингу та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 200921 від 20.09.2021 р., позивач є Новим кредитором боржника ОСОБА_2 за Кредитнимдоговором №1744649637 від 10.04.2020 р. з усіма наступними додатками та змінами. Факт передачі права вимоги за вищезазначеним договором, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі підтверджуються Реєстром прав вимоги до Договору Факторингу, Випискою та Розрахунком заборгованості, доданими до даної позовної заяви. (а.с. 35, 36).

Позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни протягом 30 днів з дня отримання але не пізніше 45 днів з дня направлення вимоги, яка надіслана 21.10.2022 (а.с. 57).

Станом на 18.11.2022 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором №1744649637 від 10.04.2022 року, становить 151286,01 грн. в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 92531,12 грн.; заборгованість по простроченим процентам (в т. ч. прострочена) 9083,48 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 49671,41 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками (а.с. 38, 39 - 56).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст.ст.526,527,530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2ст. 78 ЦПК Українивизначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положеньст. 83 ЦПК Українипозивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Оціюючи надані докази, пояснення сторін, суд вважає позов частково обґрунтованим з наступних підстав.

Припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Судувід 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження№ 14-154цс18).

Як зазначено вище, 21.10.2022 позивачем надіслано вимогу про дострокове погашення боргу. Доказів отримання відповідачем вимоги матеріали справи не містять. В зазначеній вимозі позивач виззначив строк повернення боргу не пізніше 45 днів дня направлення. Останнім днем виконання зобовязання припадало на 05 грудня 2022 року.

Під час розгляду справи, представником позивача подано до суду довідкуТОВ «ФК «ЦФР» по руху коштів за кредитом, відповідно до якої відповідачем сплачено грошові кошти на загальну суму 83536,99 грн

Згідно графіку погашення кредиту, щомісячної черговості відповідач повинен сплатити відповідну суму 21 квітня 2023 року.

Так, згідно наданих відповідачем квитанцій, нею сплачено:

25.05.2020 2660,00 грн. (а.с. 93);

24.06.2020 2640,00 грн. (зворот а.с. 93);

21.07.2020 2620,00 грн.,

25.08.2020 7600,00 грн (зворот а.с. 95);

24.09.2020 7550,00 грн. (а.с. 95 звор.);;

24.10.2020 2000,00 грн. та 800,00 грн., 1000,00 грн., 3720,00 грн.(а.с. 236);

23.11.2020 4641,35 грн. (а.с. 94);

24.12.2020 - 4727,95 грн. (а.с. 95);

22.01.2021 4719,95 грн. (а.с. 237);

26.01.2021 20,00 грн. (а.с. 102);

22.03.2021 4674,73 грн. та 16.04.2021 4674,73 грн. (а.с.99);

27.05.2021 2000,00 грн. (а.с. 96);

08.06.2021 5479, 28 грн. (а.с. 57);

30.06.2021 2000,00 грн. (а.с. 96);

08.07.2021 5500,00 грн. (а.с. 97);

05.08.2021 1700,00 грн.; 09.09.2021 1000,00 грн. (а.с.98);

13.09.2021 1300,00 грн., 16.09.2021 3000,00 грн.(а.с.100);

22.02.2021 7500,00 грн. (а.с. 102),

Загальна сума сплачених відповідачем коштів відповідно до доданих квітанцій в сумі 83531,99 грн..

Після переходу права вимоги, відповідачем було сдійснено ще три перекази новому кредитору, що не заперечується позивачем та підтверджується копіями квітанції та виписки банку 13.10.2021 3200 грн., 10.11.2021 3500 грн., 18.02.2021 -3500, на загальну суму 10 200,00 грн..

Таким чином, судом встановлено на підставі наданих сторонами доказів, що за договором відповідачем всього сплачено 93731,99 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення прострочених процентів та щомісячних прострочених процентів, суд враховує заперечення відповідача, та постанову КЦС Верховного Суду від 23 травня 2022 року №393/126/20, в якій зазначено: Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту.

Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Як вбачається із копії кредитного договору, він не містить істотних умов, зокрема процентних ставок за користування кредитом.

Паспорт споживчого кредиту містить інформацію щодо орієнтованої реальної процентної ставки, проте сам по собі не є доказом укладання кредитного договору за умовами викладеними в ньому.

Сума кредиту, що підтверджується наданими доказами та не заперечується відповідачем 118785,03 грн..

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач сплатила первісному кредитору 83536,99 грн., та 10200,00 грн. новому кредитору. Таким чином, різниця між наданими кредитними коштами та сплаченими відповідачем складає 25053,04 (118785,03 83436,99-10200,00).

На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» засновані на законі та умовах укладеного договору, підписаного сторонами, обґрунтовані належними доказами та підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_2 ,. на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1744649637 від 10.04.2020 року у розмірі 25053,04 грн..

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 410,85 грн.., який пропорційно до обгрунтованих позовних вимог в розмірі 25053,04 грн.

Керуючись ст.ст.6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 131, 141, 142, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 435 ЦПК України, ст.ст.526,527,530,610-612,625, 1049,1050,1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерноготовариства «ТАСКОМБАНК» задовольнитичастково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №1744649637 від 10.04.2020 у розмірі 25053 (двадцять п`ять тисяч п`ятдесят три) гривні 04 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 410 (чотириста десять) гривень 85 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

Повний текст рішення складено 19.11.2024.

Суддя С.О. Рубіжний