Рішення

від 08.11.2024 по справі 645/4664/23

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/4664/23

Провадження № 2/645/201/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого суддіМартинової О.М.,

секретаря судового засіданняКривченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, -

встановив:

04.09.2024 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Сергєєву Н.С., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1115993 від 04.09.2023 року, звернувся до суду з позовом, яким просить зняти арешт з житлового будинку АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ Цуркова С.І. №26688566 від 23.05.2011.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час оформлення спадкових прав на спадкове майно після смерті своєї рідної тітки ОСОБА_3 було встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , міститься інформація про те, що 27.05.2011 року Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.05.2011 р у виконавчому провадженні №26688566, яка винесена державним виконавцем Фрунзенського ВДВС ХМУЮ Цурковим С.І., зареєстроване обтяження, тип обтяження: арешт нерухомого майна, власником даного майна зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач звертався до Немишлянського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою, на яку отримав відповідь, що виконавче провадження, де боржником є ОСОБА_3 , на примусовому виконанні у відділі зареєстрованим не значиться, строки зберігання виконавчих проваджень закінчилися, а тому немає можливості надати інформацію про підстави накладення арешту на майно. ОСОБА_1 , який є єдиним спадкоємцем, не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки на нерухоме майно, яке не належало боржнику у виконавчому провадженні, накладено арешт, тому він змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 11.09.2023 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21.12.2023 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 24.07.2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача - адвокат Сергєєва Н.С. у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, надала заяву, якою просила проводити розгляд цивільної справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. 08.11.2023 року поштовою кореспонденцією до суду надійшло клопотання головного державного виконавця Єрмак Г.В., яка діє на підставі довіреності, про розгляд справи за відсутності представника Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Співвідповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. 23.01.2024 року поштовою кореспонденцією до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності за наявними доказами, подавати відзив на позовну заяву не бажає.

Відповідно ч. 3 ст.211ЦПКУкраїни учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим повторно 24.07.1996 року Московським відділом реєстрації актів громадського стану міста Харкова (а.с. 92 зворотній бік).

Батько позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином «Чуйковой Анни Никитични рос.» та « ОСОБА_6 рос.», що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 (а.с. 91), які 25.10.1936 року зареєстрували шлюб « ОСОБА_7 рос.» після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_8 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_3 (а.с. 94 зворотній бік).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_4 , видане 04.12.1998 року Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану (а.с. 93).

На момент смерті ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою разом з ОСОБА_9 , що підтверджується будинковою книгою (а.с. 112-122).

ІНФОРМАЦІЯ_5 у подружжя « ОСОБА_6 та ОСОБА_10 -рос.» народилась донька ОСОБА_3 .

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова по справі №645/7801/20 (Провадження «2-о/645/21/21) встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_8 є рідними сестрою та братом. Рішення набрало законної сили 24.01.2022 року (а.с. 10-12).

Згідно рішення Московського районного народного суду м. Харкова від 26.12.1966 року справа №2-1773 власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_9 (а.с. 7, 95).

З відповіді КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради №2505276 від 28.08.2017 року, вбачається що згідно матеріалів інвентаризаційної справи реєстрацію права власності житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 року проведено Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, за ОСОБА_10 (російською мовою), на підставі рішення Московського районного народного суду м. Харкова від 26.12.1966 року (а.с. 15, 93 зворотній бік).

ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що свідчить свідоцтво про смерть «Баранец Анни Никитичны» серія НОМЕР_5 , видане 24.11.1981 року Московським відділом РАЦС м. Харкова (а.с. 94).

ОСОБА_9 залишила заповіт, посвідчений державним нотаріусом Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори Іщенко К.А., 14 серпня 1981 року, реєстровий номер 3-2564, яким все майно, заповіла своїй дочці ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину (а.с. 102-103, 108).

Зі змісту довідки Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори №2671/02-14 від 11.08.2016 року вбачається, що згідно відомостей Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори після гр. ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , заведена спадкова справа №180/82, яка містить заяву від 14.05.1982 року про прийняття спадщини дочки спадкодавеці ОСОБА_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Інші заяви про прийняття або про відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходили. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с. 101).

Крім того, відповідно до змісту повідомлення Харківського обласного державного архіву №129/01-21 від 23.01.2024 року вбачається, що за наявними в архіві даними, згідно з записами в алфавітних книгах обліку спадкових справ за 1981-1995 роки та книзі обліку та реєстрації спадкових справ за 1982 рік Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 мовою оригіналу « ОСОБА_10 » виявлено інформацію про наступне: 14.05.1982 року до Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори з заявою звернулася мовою оригіналу « ОСОБА_3 ». Заяву було прийнято, зареєстровано в книзі обліку та реєстрації спадкових справ 14.05.1982 року за порядковим номером №264 та заведено спадкову справу №180/1982. Відмітки про видачу свідоцтв про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 мовою оригіналу « ОСОБА_10 » в зазначених книгах обліку спадкових справ відсутні. Спадкова справа вважається відкритою (а.с. 66).

ІНФОРМАЦІЯ_10 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,що підтверджуєтьсявитягом №56646564про реєстраціюв Спадковомуреєстрі від25.06.2019року (а.с. 9, 90).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до приписівстатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Положеннями ч. 1статті 1222 ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до спадкової справи №29/2019, заведеної приватним нотаріусом ХМНО Лантьєвою В.В. вбачається, що 25.06.2019 року спільною заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с. 83).

Постановою №380/02-31 від 25.06.2019 року приватного нотаріуса ХМНО Лантьєвою В.В. відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надано документів, що підтверджують факт прийняття спадщини (а.с. 131).

Крім того, постановою №379/02-31 від 25.06.2019 року приватного нотаріуса ХМНО Лантьєвою В.В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не надано документів, що підтверджують факт прийняття спадщини (а.с. 130).

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04.06.2020 у справі №645/4606/19 визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме два місяці з дня набрання чинності зазначеного рішення суду (а.с. 136-139).

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.12.2021 року у справі №645/7801/20 встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_8 є рідними сестрою та братом (а.с. 10-12).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що 27.05.2011 року Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» «Міністерства юстиції України» на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка винесена державним виконавцям Фрунзенського ВДВС ХМУЮ Цурковим С.І. 23.05.2011 р. у виконавчому провадженні №26688566 зареєстроване обтяження, тип обтяження: арешт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником даного майна зазначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).

З відповіді Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №55176 від 15.08.2023 року, вбачається, що за результатами здійсненої перевірки даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, пошуку ВД/ВП (спецрозділ), пошук ВД/ВП та пошук ВД/ВП (архів), що обліковується у Немишлянському ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції встановлено, що виконавче провадження де боржником є ОСОБА_3 на примусовому виконанні у відділі зареєстрованим не значиться. Також зазначено, що відповідно до п. 9.9. розділу 9 Порядку роботи з документами в органах держаної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5 (в редакції, чинній на 19.07.2017) строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік, тому немає можливості надати інформацію про підстави накладення арешту на майно щодо боржника ОСОБА_3 (а.с. 16).

З відповіді Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №62664 від 11.09.2023 року вбачається, що перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії, встановлено що на виконанні у Фрунзенському ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження № 26688566, за яким 25.12.2012 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено за належністю до ВДВС Балаклійського РУЮ (а.с. 31).

Згідно відповіді з Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №37343 від 21.09.2023 року вбачається, що перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження відповідно до параметрів пошуку виконавчого провадження №26688566, а саме: ПІБ боржника та номер судового рішення: ОСОБА_2 , номер судового рішення №2-2523/10 встановлено, що виконавчий документ з вказаними параметрами на виконання до відділу не надходив, також станом на 21.09.2023 року на виконанні у відділі відсутні виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 30).

Відповідно до змісту повідомлення з Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №49655 від 04.06.2024 року вбачається, що за результатами здійсненої перевірки даних пошуку ВД/ВП (спецрозділ), що обліковується у Немишлянському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції встановлено, що на виконанні у Фрунзенському ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження № 26688566, за яким 25.12.2012 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено за належністю до ВДВС Балаклійського РУЮ. Також зазначено, що відповідно до пункту 2 розділу 11 наказу Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017 року «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік, на підставі чого матеріали виконавчого провадження №26688566 знищені. У зв`язку з вищевказаним, перевірити інформацію не вбачається можливим (а.с. 170).

Отже, наявність накладеного арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який входить до складу спадщини, перешкоджає ОСОБА_1 набути його у власність після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до розпорядження Харківського міського голови № 120 від 26.04.2024 року «Про перейменування об`єктів топонімії міста Харкова» вулицю Краснодарську було перейменовано на вулицю Єдності (п. 361 додатку 1 до розпорядження міського голови від 26.04.2024 № 120) (а.с. 162-166).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів статті 1216ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Положеннями ч. 1статті 1222ЦК Україниспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Приписами ч. 1статті 1261ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1статті 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» (який був чинним станом на момент накладення арешту, тобто на 23.05.2011 року) сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», який був чинним станом на момент накладення арешту, тобто на 23.05.2011 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» (який був чинним станом на момент накладення арешту, тобто на 23.05.2011 року) арешт на майно боржника міг накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ч. 1ст.40 ЗУ "Про виконавче провадження"у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 4ст.59 ЗУ "Про виконавче провадження"підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 1296 Цивільного кодексу Українивизначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За змістомстатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 10 ЦПК Українизадекларовано, що суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права (частина перша).

Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина друга).

Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта).

У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України (частина восьма).

Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права)-частина дев`ята.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (частина десята).

Статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ВП №26688566 було знищено відповідачем, отже правових підстав для арешту майна не існує.

Водночас, арешт перешкоджає позивачу в реалізації його спадкових прав.

Упостанові від 13.07.2022р. у справі N2/0301/806/11 Верховний Суд зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу доКонвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зістаттею 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другоюстатті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин право реалізаційної та правозастосовної діяльності.

Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормамКонституції Українита Конвенції.

Верховний Суд зазначив, що саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Також, у вищевказаній справі Верховний Суд зробив висновок, що у разі відсутності правового регулювання питання зняття обтяжень з майна боржника у певних випадках, відмова у задоволенні скарги щодо зняття арешту унеможливлює в подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна. Наявність тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що право позивача як спадкоємця за законом після смерті рідної тітки на володіння, користування та розпорядження спадковим майном, порушується накладеним арештом, оскільки нотаріусом йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину до зняття арешту з майна, а тому підлягає судовому захисту шляхом зняття арешту, який накладений постановою державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду відносно боржника, який не є власником нерухомого майна, виконавче провадження за яким закінчено, відтак позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про зняття арешту з майна-задовольнити.

Зняти арешт з житлового будинку АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови державного виконавця Фрунзенського ВДВС ХМУЮ Цуркова С.І. № 26688566 від 23.05.2011, який було зареєстровано 27.05.2011 за № 11220545 Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач - Немишлянський відділдержавної виконавчоїслужби ум.Харкові Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції, ЄДРПОУ 44045469, місце знаходження: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 12/14.

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя О.М. Мартинова