Рішення

від 19.11.2024 по справі 724/2054/24

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/2054/24 Провадження № 2/724/535/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Сенік М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Клішковецької сільської ради про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Клішковецької сільської ради про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що відповідачка являється донькою позивача, а також відповідачка є матір`ю неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу. Діти з народження проживають та зареєстровані разом з позивачем. Починаючи з 2015 року донька забрала речі та виїхала в невідомому напрямку без повідомлення родини про своє місце перебування, дітей залишила на позивача. Вже понад 9 років свої батьківські обов`язки відповідачка не виконує: діти проживають разом з позивачем, життям та здоров`ям дітей не цікавиться, не має власного житла, участі в їх вихованні не приймає, матеріальної допомоги не надає. Відповідачка не виконує свої батьківські обов`язки.

Враховуючи вище зазначене представник позивача просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , відносно малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі - 1211, 20 грн.

Ухвалою суду від 23.07.2024 року відкрити провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, але її представник ОСОБА_5 надав суду заяву в якій просить розгляд справи проводити у його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про дату час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи опіки та піклування Клішковецької сільської ради в судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву в якій просить справу розглянути без її присутності, позовні вимоги підтримує.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є матір`ю відповідача, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .

Відповідач є матір`ю дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження серія НОМЕР_2 та серія НОМЕР_3 . Відомості про батька дітей записані на підставі ст. 135 СК України.

Відповідно до акту від 15.05.2024 року № 206 вбачається, що позивач є бабусею ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , які проживають разом з нею та вона виховує і опікується ними.

Крім цього, згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання вбачається, що діти ОСОБА_3 , 2008 р.н. та ОСОБА_4 , 2010 р.н. проживають з бабусею ОСОБА_1 , яка ними опікується. Мама ОСОБА_2 в господарстві не проживає з 2015 року і дітьми не опікується.

Згідно заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , від 14.11.2024 вбачається, що їх мати ОСОБА_2 від 2015 року з ними не проживає, не приїжджає до них, не піклується про них, матеріально не забезпечує, а тому повністю підтримують вимоги про позбавлення їх матері батьківських прав.

Характеризується бабуся ОСОБА_1 , позитивно, що підтверджується характеристикою від 15.05.2024 року № 205.

ОСОБА_2 , характеризується посередньо. Вихованням дітей не займається, вживає спиртні напої, що підтверджується характеристикою від 15.05.2024 року № 208.

Судом також встановлено, що мати не цікавиться навчанням дітей, не відвідує школу, що підтверджується психолого-педагогічними характеристиками. (а.с.20-21).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Клішковецької сільської ради від 11.04.2024 року № 68/05-2024, затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно дітей ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно із ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини (рішення у справі "Хант проти України" від 07.12.2006, рішення у справі Olsson V. Sweden (№2) від 27.11.1992) нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Виходячи з наведеного, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.

Статтею 9 Конвенції встановлено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно ч. 4.ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до позиції Верховного суду від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19 (провадження № 61-14351св21) в які суд вказав на те, що: «Позбавлення батьківських прав є виключним заходом, який тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках у разі доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків».

Верховний Суд у своїй постанові від 8 грудня 2021 року у справі № 311/563/20 (провадження № 61-14656св21) вказав, що: «Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Позбавлення батьківських прав батька чи матері, які, починаючи з моменту народження дитини, фактично самоусунулися (ухилилися) від її виховання, не піклувалися про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя тощо, відповідає найкращим інтересам дитини».

Враховуючи вище викладене суд вважає, що ухилення від батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що судом було достовірно встановлено. При цьому, наведені вище обставини переконують суд у тому, що відповідач взагалі не має бажання виконувати батьківські функції щодо дітей. Мати ними не цікавиться, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не спілкується з ними, не виявляє інтересу до них та фактично самоусунулася від виконання свої батьківських обов`язків.

Мати виявляє негативну поведінку з приводу виховання дітей на даний час продовжує вчиняти негативні дії.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, ними не займається, не піклувалася про них, матеріально не утримує, не проявляє інтересу до стану здоров`я та навчання, не цікавиться фізичним, моральним і духовним розвитком, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому суд вважає, що слід позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав стосовно дитини її дітей малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Щодо судових витрат.

Крім того відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі задоволення позову - на відповідача, за позовні вимоги про позбавлення батьківських прав з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 141, 150, 164, 169, 181, 182, 192 СК України, та ст. 7, 10, 76, 81,133,136,141, 244-245, 259, 263 - 265, 268, 353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Клішковецької сільської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) батьківських прав відносно її дітей малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлено 19.11.2024 року.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ