Постанова

від 13.11.2024 по справі 185/6535/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8645/24 Справа № 185/6535/21 Суддя у 1-й інстанції - Врона А. О. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Максюти Ж.І., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2024 року в цивільній справі номер 185/6535/21 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Тернівки» Тернівської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулось Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» з позовною заявою до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Тернівки» Тернівської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що обставини, викладені в акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 від 08 серпня 2019 року, не відповідають дійсності, акт складений з порушеннями вимог Порядку розслідувань та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337. Програмою заходів з розслідування причин виникнення професійного захворювання розрахованою на період з 05.08.2019 року по 16.08.2019 року було встановлено строк до 08.08.2019 року для подання відомостей про фактичні умови праці працівника, проведення додаткових досліджень строк до 05.08.2019 року, що вказує на формальність програми. Відсутні протоколи засідань комісії щодо виконання заходів програми, не проведено оцінку умов праці, не витребувана та не досліджена первинна медична документація ОСОБА_1 . Співставляючи карти хронометражних спостережень за виконання робіт начальником дільниці та інформації щодо використання ним робочого часу вбачається, що начальник дільниці, здійснюючи спуск в шахту, не завжди знаходився визначений атестаційною комісією час, як в підземних умовах, так і під впливом шкідливих факторів.

Позивач просив суд визнати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного

захворювання (отруєння) ОСОБА_1 від 08 серпня 2019 року за формою П-4 незаконним та скасувати його.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2024 року в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Тернівки» Тернівської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання відмовлено в повному обсязі.

Із вказаним рішенням не погодився позивач ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 року у справі №185/6535/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі,.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм процесуального права та матеріального права, а також невідповідності фактичним обставинам справи.

У відповідності до п. 7 висновку експерта №13-24 за результатами гірничотехнічного дослідження складеного 15 квітня 2024 року надано експертний висновок, що оцінка фактичного часу перебування працівника у шкідливих умовах, забезпечення працівника та застосування ним засобів індивідуального захисту, а також застосування засобів колективного захисту впливають на встановлення причин і обставин виникнення професійного захворювання.

Факт неналежного та необ`єктивного виконання обов`язку Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, яка виконувала функції голови комісії з розслідування ОСОБА_2 , підтверджується відсутністю припису про усунення недоліків та внесення відповідних виправлень до карт оцінки умов праці за певними професіями. Так, у хронометражних картах була допущена помилка щодо визначення фактичного часу перебування під дією шкідливих факторів пилу та шуму.

В період з 07.05.2018 року по 11.04.2019 року ОСОБА_1 , як гірник очисного забою 5 розряду, знаходився під впливом шкідливих факторів 35,0 годин. як гірник очисного забою 5 розряду, 1404 години. Наведені обставини та факти свідчать про відсутність впливу шкідливих умов праці на ОСОБА_1 в період з 2013 року по 2019 року, що становить 6 років.

Порядком розслідування не визначено строк, в який може бути оскаржено в судовому порядку акт розслідування та з яких підстав.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, зазначив, що висновок експерта №13-24 за результатами гірничотехнічного дослідження, складений 15 квітня 2024 року на підставі матеріалів, які відсутні в матеріалах справи. При цьому, зазначене не відповідає дійсності, оскільки картки хронометражних спостережень та карти умов праці на робочі місця, за якими працював ОСОБА_1 , надавалися як позивачем, так і відповідачами та є ідентичними тим, які досліджувалися експертом під час проведення дослідження. Витяги з автоматизованої системи спусків ОСОБА_1 наявні в матеріалах справи.

Саме на гірничотехнічну експертизу покладено одне з основних завдань це визначення відповідності умов праці на гірничому підприємстві й певному робочому місці правилам і нормам техніки безпеки та виявлення обставин, наслідком яких стало професійне захворювання, виробниче травмування чи аварія на підприємстві гірничої промисловості.

Суд першої інстанції не дослідив та не встановив, на підставі яких первинних документів комісією з розслідування надавалася оцінка висновкам щодо стану здоров`я ОСОБА_1 , які зафіксовані в картках проходження ним щорічного періодичного медичного огляду та даним амбулаторної карти, у відповідності до яких останній не мав жодних скарг на стан свого здоров`я та визнавався кваліфікованою медичною комісією здоровим та придатним до роботи.

В акті розслідування не зафіксовані загальні захворювання: хронічний гайморит, фіброма голосових зв`язок, ларингіт, міопія, що є порушенням п. 10 Програми заходів та п. 109 Порядку розслідування №337 від 17.04.2019 року. Зазначене вказує на неналежне заповнення п. 14 Акту розслідування.

Медичний висновок, яким встановлено зв`язок захворювань з виконанням трудових обов`язків ОСОБА_1 містить мотивувальну частину, в якій визначені умови праці, а саме час перебування в шкідливих умовах у якості начальник дільниці та ГРОЗ за період з 2013 по 2019 рік.

Внаслідок неякісного та необ`єктивного проведення розслідування та відображення спотворюваних відомостей в Акті ОСОБА_1 набув права на відшкодування моральної шкоди, завданої професійними захворюваннями та скористався ним, звернувшись з позовними вимогами та обґрунтовуючи їх тим, що саме роботодавець не створив йому належних умов праці, та він понад 18 років працював у шкідливих умовах праці (справа №194/998/21). Крім цього, ОСОБА_1 на підставі оскаржуваного акту отримує страхові виплати, чим наносить збитки державному бюджету.

Від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рижкова А.О., надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 року у справі №185/6535/21 - залишити без змін.

08.08.2019 року комісією (до складу якої в тому числі входили й представники позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4, який складено згідно з додатком 21 до Порядку, розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 року №337. Представники роботодавця, які були у складі комісії під час проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання, жодного зауваження щодо порушення порядку його проведення не висловлювали, не вносили пропозиції стосовно додаткового вивчення умов праці і протоколу важкості та напруженості праці або необхідності одержання письмових пояснень.

З позовом ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» звернулося до суду 10.08.2021 року, тобто зі спливом досить істотного строку після складання оспорюваного акта від 08.08.2019 року, а не відразу після його складення, що також свідчить про те, що протягом тривалого періоду роботодавець фактично погоджувався з результатами розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 . Позивач не оспорював та не оскаржував діагнози, встановлені ОСОБА_1 лікарсько-експертною комісією, тобто не оспорював факт існування захворювань та їх виникнення в період роботи в тяжких умовах праці ОСОБА_1 на підприємстві ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

У висновку експерта №13-24 від 15.04.2024 року за результатами проведення гірничотехнічного дослідження експертом не зазначено, що вказаний висновок експерта підготовлений для подання до суду. Позивачем, не дивлячись на ухвалу суду про відмову у задоволенні клопотання щодо проведення судової гірничотехнічної експертизи, на власний розсуд було проведено експертне дослідження, за результатами якого складено висновок експерта №13-24 за межами процесуальних строків, встановлених законом та ст. 257 ЦПК України, оскільки питання поставлені експерту стосувалися періоду роботи відповідача ОСОБА_1 за період з 2013 року по 2019 рік, документи по яких згідно з загальними правилами діловодства не підлягають тривалому зберіганню. З огляду на викладене, судом обґрунтовано не взято до уваги вказаний висновок експерта при ухваленні законного рішення.

Необґрунтованим є посилання представника позивача на те, що у відповідача ОСОБА_1 були проведені неякісні медичні огляди, оскільки представник позивача не має повноважень щодо самостійного проведення у працівників підприємства медичних оглядів. Також, є недопустимим посилання представника позивача на те, що ОСОБА_1 неправомірно набув право на отримання страхових виплат та наносить збитки державі.

Позов про скасування акту П-4 представник подав до суду виключно після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до роботодавця про відшкодування моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров`я, про що сам представник позивача зазначає в апеляційній скарзі.

Від Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Тернівки» Тернівської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив відмовити ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у задоволенні апеляційної скарги.

Апелянт не вказав і не конкретизував в чому саме порушено норми діючого законодавства зі сторони КНП «ЦПМСД м. Тернівки», як юридичної особи - лікарняного закладу.

КНП «ЦПМСД м. Тернівки» Тернівської міської ради не було наділене правомочністю проводити попередні та періодичні медичні огляди працівників юридичних та фізичних осіб відповідно до наказу МОЗ України від 21.05.2007 року №246, яким затверджено Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, і не проводила таких у тому числі і в 2017-2019 роках і тому не може бути відповідальним за дії інших юридичних осіб, яким надано таке право.

Посилання апелянта на відсутність скарг ОСОБА_1 при проходженні періодичних медичних оглядів необґрунтоване, так як проходження медичних оглядів працівником можливе в період ремісії захворювання і він визнається здоровим, придатним до роботи, що і відмічалось лікарями в медичних картках.

Твердження апелянта щодо розбіжностей даних, зафіксованих в таблиці (6 аркуш апеляційної скарги) не можуть бути прийняті за доказ порушення нашим підприємством вимог нормативних актів через те, що: в лівому стовпці таблиці зафіксовані дані, взяті із медичного висновку ЛЕК ДУ «Український НДІ промислової медицини» м. Кривий Ріг від 25.07.2019 року №1250, а в правому стовбці таблиці зафіксовані дані, які позивач взяв з локального документу підприємства, мовою оригіналу, «Карточка больного о временной утрате трудоспособности для робочих промышленных предприятий», яка не затверджена нормативними документами МОЗ України та не передбачена для лікарняних закладів, а використовується тільки позивачем, за достовірність даних яких ніхто не несе відповідальності.

Від Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» відмовити, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.06.2024 року у справі №185/6535/21 залишити без змін.

Саме позивачем, ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», надано повідомлення (інформацію) від 27.05.2019 року №1150 про умови праці ОСОБА_1 .

Під час складання інформаційної довідки відомостей про те, що представники ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не згодні з даними, викладеними в Інформаційній довідці, та будуть оскаржувати її в судовому порядку (пункт 1.26 наказу №614) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області не надходило.

Згідно з п. 118 Порядку №337 акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину.

Представники роботодавця, які були у складі комісії під час проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання, жодного зауваження щодо порушення порядку його проведення не висловлювали.

Щодо відхилення судом першої інстанції висновку експерта № 13-24 та результати гірничотехнічного дослідження, складеного 15 квітня 2024 року, погоджуємося з доводами викладеними у рішенні суду першої інстанції та відзивом на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 від 09.09.2024 року.

Щодо відсутності в матеріалах розслідування протоколів засідань зазначає, що Порядок №337 не вимагає складання протоколів або будь-яких інших інформаційних довідок. За результатами розслідування складається акт встановленої форми П-4.

Представниками позивача були надані документи, на підставі яких була складена Інформаційна довідка. Згідно з наведеними в Інформаційній довідці даними і було проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. Ніяких нових документів роботодавцем під час розслідування не надавалось.

Від Головного управлінняПенсійного фондуУкраїни вДніпропетровській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2024 року у справі №185/6535/21 відмовити в повному обсязі.

Встановлення професійного характеру захворювання у ОСОБА_1 здійснено комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання на підставі повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 26.07.2019 року.

Комісія у складі зазначених осіб не здійснювала владних управлінських функцій, а розслідувала причини виникнення хронічного професійного захворювання, про що 08 серпня 2019 року склала відповідний Акт за формою П-4, який не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, а тому не може бути предметом оскарження в суді.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» адвокат Солодовник Ю.С. доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції представник відповідача Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Ковальова А.Ю. з апеляційною скаргою не погодилась, просила її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_6 адвокат Рижкова А.О. з апеляційною скаргою не погодилась, просила її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідачі Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Тернівки» Тернівської міської ради та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за відсутністю їх представників (а.с. 190зв., 204, 205, том 4).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю осіб, які не з`явилися.

Заслухавши суддю доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що відповідно до карток працівника, який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду за 20172018 роки, ОСОБА_1 визнаний придатним до роботи за професією. В 2019 році ОСОБА_1 визнаний не придатним до роботи за професією (а.с. 10-10зв, 11-11зв, 12-12зв, том 1).

27 травня 2019 року ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за вих. №1150 направило на адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області повідомлення з інформацією про умови праці ОСОБА_1 (а.с. 110-117, том 1).

11червня 2019року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено повідомлення з інформацією про умови праці ОСОБА_1 (а.с. 140-146, том 1).

25 липня 2019 року ДУ «УНДІПМ» складено медичний висновок лікарсько-експертної комісії,

затверджений протоколом №1250, про те, що ОСОБА_1 діагностовано професійне захворювання хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфіземи легень першої-другої стадії), група В; легенева недостатність другого ступеня; радикулопатія попереково крижової L5, S1, та шийної С6, С7 з помірними статико-динамічними порушеннями хребта, м`язово-тонічного та стійкого больового синдромів з нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом та ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня) суглобів; нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху), захворювання професійні. Діагноз професійних захворювань встановлено на підставі стажу роботи в шкідливих умовах, даних інформаційної довідки про умови праці, клінічних проявів захворювання у виді скарг, анамнезу захворювань, об`єктивних даних, даних додаткових обстежень (а.с. 16-18, том 1).

26 липня 2019 року ДУ «УНДІПМ» склало повідомлення про професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 із зазначенням діагнозів: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфіземи легень першої-другої стадії), група В; легенева недостатність другого ступеня; радикулопатія попереково крижової L5, S1, та шийної С6, С7 з помірними статико-динамічними порушеннями хребта, м`язово-тонічного та стійкого больового синдромів з нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом та ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня) суглобів; нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху) (а.с. 15, том 1).

Наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 05 серпня 2019 року №548-ПЗ утворено комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання у підземного гірника очисного забою 5 розряду дільниці з видобутку вугілля №7 ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» Тіщенка Є.Б. у складі: голова комісії ОСОБА_2 заступник начальника відділу з питань гігієни управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, члени комісії ОСОБА_3 заступник директора з охорони праці ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_7 лікар загальної практики сімейної медицини КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Тернівки» Тернівської міської ради, ОСОБА_4 голова дільничної профспілкової організації Профспілки працівників вугільної промисловості України дільниці з видобутку вугілля №7 ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_5 голова первинної профспілкової організації Профспілки працівників вугільної промисловості України шахти «Тернівська», ОСОБА_8 страховий експерт з охорони праці відділу страхових експертів з охорони праці Павлоградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (а.с. 19зв-20, том 1).

Відповідно до Акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 08 серпня 2019 року за формою П-4, затвердженого т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Катченко В.Є. та підписаного всіма членами комісії, професійне захворювання у ОСОБА_1 виникло за таких обставин: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм хворого, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту. Причиною виникнення професійного захворювання є: вміст пилу з вмістом вільного діоксиду кремнію до 10% в повітрі робочої зони, що в 27 разів перевищує ГДК по ГОСТ 12.1005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони», рівень вологості 83% при нормі 75%, важкість праці: робоча зона вимушена «на колінах і ліктях» впродовж 97% змінного часу, при нормі до 10% часу зміни» маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну становить 40 кг, при нормі до 30 кг, фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні за участю м`язів рук, тулуба, ніг становить 44 000 кг/м, при нормі до 44 000 кг/м, величина статичного навантаження за зміну двома руками становить 69 000 кг/с при нормі до 70 000 кг/с, переходи пішки становили до 8 км при нормі до 8 км, еквівалентний рівень шуму перевищує нормативний на 4 дБА (84 дБА при нормі 80 дБА). Все це призвело до хронічного обструктивного захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфіземи легень першої-другої стадії), група В. Легеневої недостатності другого ступеня. Радикулопатії попереково крижової L5, S1, та шийної С6, С7 з помірними статико-динамічними порушеннями хребта, м`язово-тонічного та стійкого больового синдромів з нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом та ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня) суглобів. Нейросенсорної приглухуватості першого ступеня з легким зниженням слуху. Загальний стаж роботи 19 років 1 місяць; стаж роботи за професією 9 років 1 місяць; у цеху в умовах впливу шкідливих факторів 18 років 11 місяців (а.с. 45-47, том 1).

До матеріалів справи долучено програму з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_6 а також карту умов праці, карту хронометражних спостережень, довідку щодо відомостей фактичного часу перебування ОСОБА_6 за період з 01.01.2013 року до 11.04.2019 року у підземних умовах та відомості про використання робочого часу ОСОБА_6 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2018 року (а.с. 21-22, 23-24, 25-25зв, 26-27,28-44, том 1).

Позивачем подано до суду першої інстанції висновок експерта №13-24 за результатами проведення експертного гірничотехнічного дослідження, складений 15 квітня 2024 року спеціалістом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, з певними відповідями на наступні питання:

Питання 1: Чи відповідає, визначений у «Карті хронометражних спостережень за посадою начальник (заступника) дільниці підземної та карти умов праці за робочим місцем № 7 за професією (посадою) начальник дільниці, код 24097.», «Карті хронометражних спостережень гірника очисного забою видобувної дільниці» фактичний час перебування у підземних умовах ОСОБА_1 згідно до даних Автоматизованої системи «Відомості про використання робочого часу» за період з 01.04.2013 року по 07.05.2018 року?

Відповідь:В досліджуванійситуації фактичнийчас перебуванняу підземнихумовах ОСОБА_1 ,визначений данимиАвтоматизованої системи«Відомості провикористання робочогочасу» заперіод з01.06.2015 року по30.04.2018 року,не відповідавчасу,визначеному укарті хронометражнихспостережень начальникадільниці звидобутку вугілля№3ПСП «Шахтоуправління«Павлоградське» ПрАТ«ДТЕК Павлоградвугілля».Період з01.04.2013 року по01.06.2015 року не досліджувався у зв`язку з відсутністю вихідних даних.

Питання 2:Чи підтверджуєтьсяданими Автоматизованоїсистеми «Відомостіпро використанняробочого часу»,перебування ОСОБА_1 під дієюшкідливих умовпраці 80%та більшеробочого часуза зміну,відповідно дорежиму працівизначеного «Картоюхронометражних спостереженьза посадоюначальник (заступника)дільниці підземноїта картоюумов праціза робочиммісцем №7за професією(посадою)начальник дільниці,код 24097.»за періодз 01.04.2013року по07.05.2018 року?

Відповідь: В досліджуваній ситуації:

в «Карті хронометражних спостережень начальника дільниці з видобутку вугілля № З ПСП «Шахтоуправління «Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» відсутні шкідливі виробничі фактори з терміном дії на працівника 80 % та більше робочого часу за зміну;

в «Карті умов праці начальника дільниці з видобутку вугілля № 7 ГІСГІ «Шахтоуправління «Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (код 24097) шкідливим виробничим фактором з терміном дії на працівника 80 % та більше робочого часу за зміну є лише напруженість праці, а саме тривалість зосередження уваги - 80% від часу зміни, що належить до III класу 1 ступеню шкідливих та небезпечних умов і характеру праці;

час перебування ОСОБА_1 під дією шкідливого фактору «напруженість праці» не фіксується автоматизованою системою «Відомості про використання робочого часу».

Таким чином, в досліджуваній ситуації неможливо встановити та підтвердити за допомогою автоматизованої системи «Відомості про використання робочого часу» перебування ОСОБА_1 під дією шкідливих умов праці 80% та більше робочого часу за зміну відповідно до режиму праці, визначеного «Картою хронометражних спостережень начальника дільниці з видобутку вугілля №З ПСП «Шахтоуправління «Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та «Картою умов праці начальника дільниці з видобутку вугілля №7 ПСГІ «Шахтоуправління «Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (код 24097) за період з 01.04.2013 року по 07.05.2018 року.

Питання 3: Чи відповідають відомості про умови праці ОСОБА_1 , визначені в Медичному висновку ЛЕК ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 25.07.2019 року №1250 фактичному часу знаходження ОСОБА_1 у підземних умовах згідно до даних Автоматизованої системи «Відомості про використання робочого часу» за період з 01.04.2013 року по 07.05.2018 року?

Відповідь: В досліджуваній ситуації встановлено, що відповідно до пункту 99 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» умови праці, наведені в Медичному висновку лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про наявність хронічного професійного захворювання» від 25.07.2019 № 1250, взяті із «Інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння)» №456/4.6-10 від 11.06.2019 року, затвердженої т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області В.Є. Катченком.

Аналіз даних, що містяться в «Інформаційній довідці про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння)» №456/4.6-10 від 11.06.2019 року та в «Медичному висновку лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про наявність хронічного професійного захворювання» від 25.07.2019 року № 1250, показав наступне.

Відповідно до пункту 3.4 «Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці» [13] в «Інформаційній довідці про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання» №456/4.6-10 від 11.06.2019 року не наведена інформація щодо наявності засобів колективного та індивідуального захисту, їх використання працівником.

В «Інформаційнійдовідці проумови праціпрацівника припідозрі внього професійногозахворювання» №456/4.6-10від 11.06.2019 року загальна гігієнічна оцінка умов праці за ступенем шкідливості не відповідає ступеню шкідливості, визначеному Картою умов праці начальника дільниці з видобутку вугілля № 7 ПСП «Шахтоуправління «Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (код 24097). а саме в «Інформаційній довідці ...» умови і характер праці відноситься до 3 класу 4-го ступеня шкідливості, а в «Карті умов праці начальника дільниці ...» умови і характер праці відноситься до 3 класу 3- го ступеня шкідливості.

В Карті хронометражних спостережень начальника дільниці з видобутку вугілля № 3 ГІСІІ «Шахтоуправління «Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» є невідповідність часу тривалості зміни, а саме між розрахунковим за часом спостереження (1- й та 3-й стовпці - 525 хв.) і часом, вказаним в стовпці 3 «Карти хронометражних спостережень ...» (рядок «ИТОГО») 480 хв.

За розрахунком час перебування в підземних умовах відповідно до Карти хронометражних спостережень начальника дільниці з видобутку вугілля № 3 ПСП «Шахтоуправління «Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» склав 385 хв. 65,8 % від загального передбаченого часу 525 хв., а вказаний у «Карті хронометражних спостережень ...» відсоток (80 %) визначений від загального часу зміни у 480 хв.

В Карті хронометражних спостережень начальника дільниці з видобутку вугілля №3 ПСП «Шахтоуправління «Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» визначений відсоток (51 % за зміну - 185 хв.) знаходження начальника дільниці з видобутку вугілля під впливом шкідливих та небезпечних умов та характеру праці, а саме під впливом пилу та шуму, не відповідає розрахунку: 185 хв. це 38,5 % від загального часу робочої зміни 480 хв. або 35,3 % від загального часу робочої зміни 525 хв.

В Карті хронометражних спостережень начальника дільниці з видобутку вугілля №3 ПСП «Шахтоуправління «Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» визначений відсоток (67% за зміну 320 хв.) перебування начальника дільниці з видобутку вугілля у вимушеній робочій позі (на коліна та навпочіпки) не відповідає дійсності, оскільки виконання операцій з контролю вирубки комбайна на штрек, кріплення сполучення, робіт з погашення 563 бортового, збірного штреків та пересування НТК (31,2 %- 150 хв.), огляд стану кріплення сполучення, контролю стану механізмів на штреку (4 % - 20 хв.), як правило здійснюється в позі «стоячи на ногах».

Аналіз данихщодо впливушуму наначальника дільниціз видобуткувугілля протягомзміни показав,що єневідповідність вданих,наведених вІнформаційній довідціпро умовипраці працівникапри підозрів ньогопрофесійного захворювання»№ 456/4.6-10від 11.06.2019 року (100% за зміну) та Карті умов праці начальника дільниці з видобутку вугілля № 7 ПСП «Шахтоуправління «Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (51% за зміну).

Оскільки «Медичнийвисновок лікарсько-експертноїкомісії високоспеціалізованогопрофпатологічного закладуохорони здоров`яДУ «Українськийнауково-досліднийінститут промисловоїмедицини» пронаявність хронічногопрофесійного захворювання»від 25.07.2019року №1250побудований напідставі даних,представлених Головнимуправлінням Держпраціу Дніпропетровськійобласті в«Інформаційній довідціпро умовипраці працівникапри підозрів ньогопрофесійного захворювання»№456/4.6-10від 11.06.2019року,яка спираєтьсяна даніпро умовипраці наробочих місцяхпрацівників,в томучислі іна Картуумов праціначальника дільниціз видобуткувугілля №7ПСП «Шахтоуправління«Павлоградське» ПрАТ«ДТЕК Павлоградвугілля»(код24097),в якихвиявлено значнукількість невідповідностей,то ненадається заможливе встановитивідповідність умовпраці ОСОБА_1 ,що визначенів «Медичномувисновку лікарсько-експертноїкомісії високоспеціалізованогопрофпатологічного закладуохорони здоров`яДУ «Українськийнауково-досліднийінститут промисловоїмедицини» пронаявність хронічногопрофесійного захворювання»від 25.07.2019 року №1250,фактичному часузнаходження ОСОБА_9 у підземнихумовах згіднодо данихАвтоматизованої системи«Відомості провикористання робочогочасу» заперіод з01.04.2013 року по07.05.2018 року.

Питання 4: Чи підтверджується документально, вивчення комісією з розслідування причин виникнення професійних захворювань первинної медичної документація ОСОБА_1 , відповідно до п. 113 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві?

Відповідь: В досліджуваній ситуації документально не підтверджується вивчення комісією з розслідування причин виникнення професійних захворювань первинної медичної документації ОСОБА_9 відповідно до п. 113 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві [6].

Питання 5: Чи надана Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області відповідно до «Інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання» від 11.06.2019 року №456/4.6-10 оцінка стану засобів індивідуального захисту ОСОБА_1 (технічна характеристику, ступінь захисту)?

Відповідь:В «Інформаційнійдовідці проумови праціпрацівника припідозрі внього професійногозахворювання» від11.06.2019 року №456/4.6-10 відсутні відомості щодо оцінки стану засобів індивідуального захисту (технічна характеристика, ступінь захисту) якими був забезпечений ОСОБА_9 а також відсутня інформація щодо застосування засобів колективного та індивідуального захисту працівником.

Також слідзазначити,що впункті 9«Інформаційної довідкипро умовипраці працівникапри підозрів ньогопрофесійного захворювання»від 11.06.2019 року №456/4.6-10. наданої Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, при наведенні кількісної характеристики факторів виробничого середовища за основним фактором «пил вугілля» не враховано застосування засобів індивідуального захисту працівником, що скорочує час контакту зі шкідливими факторами і призводить до зменшення рівня професійного ризику ушкодження здоров`я (пункт 4 розділу III. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу [12]).

Питання 6: Чи зменшується рівень професійного ризику ушкодження здоров`я у ОСОБА_1 , виражений ступенем та класом шкідливості, внаслідок фактичного скорочення часу контакту зі шкідливими факторами (захист часом), застосуванні працівником ефективних 313 (РПА-ТД) та засобів колективного захисту (обмивання виробок, зрошування на комбайнах і пересипах конвеєрів, устаткування водяного пожежогасіння «Бар`єр», використання приборів для контролю вмісту газу метану, встановлення водяних заслонів, забезпечення вентиляції та інше)? Якщо, так, то до якого значення може бути зменшено ступінь та клас шкідливості професійного ризику?

Відповідь: В досліджуваній ситуації при фактичному скороченні часу контакту зі шкідливими факторами (захист часом), завдяки застосуванню працівником засобу індивідуального захисту (респіратора РПА-ТД) та засобів колективного захисту (обмивка гірничих виробок, застосування туманоутворюючих завіс, зрошування на комбайнах і пересипах конвеєрів, забезпечення вентиляції) рівень професійного ризику ушкодження здоров`я, виражений ступенем та класом шкідливості, зменшується.

Згідно з пунктом 4 розділу III «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» при скороченні часу контакту зі шкідливими факторами (захист часом), застосування ефективних засобів індивідуального захисту рівень професійного ризику ушкодження здоров`я зменшується, внаслідок чого умови праці можуть бути оцінені як менш шкідливі (відповідно до сертифіката відповідності на ЗІЗ), але не нижче ступеня 3.1 класу 3».

Застосування засобів колективного захисту (устаткування водяного пожежогасіння «Бар`єр» та встановлення водяних заслонів), використання приборів для контролю вмісту газу метану не призведе до зменшення рівня професійного ризику ушкодження здоров`я у ОСОБА_1 , виражений ступенем та класом шкідливості.

Питання 7: Чи впливає на встановлення причин і обставин виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 . оцінка фактичного часу перебування у шкідливих умовах, забезпечення працівника та застосування ним індивідуальних та колективних засобів захисту?

Відповідь: Оцінка фактичного часу перебування працівника у шкідливих умовах, забезпечення працівника та застосування ним засобів індивідуального захисту, а також застосування засобів колективного захисту впливають на встановлення причин і обставин виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 (а.с. 3-54, том 4).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

У відповідності до статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до частин першої, другої статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» професійне захворювання це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

У частині другій статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, врегульована Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві № 337, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 81 Порядку №337 на не працюючих пенсіонерів або осіб, які не працюють, лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці складається інформаційна довідка про умови праці працівника у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі інформаційна довідка) згідно з додатком 14 на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях у разі збереження цих робочих місць на підприємстві (в установі, організації), де вони раніше працювали, а у разі їх відсутності отриманих на підставі наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах.

У пункті 89 Порядку №337 передбачено, що усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

Віднесення захворювання до хронічного професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв`язку захворювання з умовами праці згідно з цим Порядком та Переліком професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 року №1662 (пункт 91 Порядку №337).

Для встановлення остаточного діагнозу та зв`язку захворювання з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу лікар-профпатолог області або міста направляє хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, якому МОЗ надало право встановлювати остаточний зв`язок захворювання з умовами праці, з відповідними документами. До високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я у разі потреби для встановлення діагнозу можуть направлятися також хворі, які проходять обстеження у науково-дослідних інститутах (установах) медичного профілю (пункт 93 Порядку №337).

Відповідно до пункту 94 Порядку №337 високоспеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння). Діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння) може бути змінений або відмінений високоспеціалізованим профпатологічним закладом охорони здоров`я, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень і повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) покладається на керівників таких закладів і голів лікарсько-експертних комісій. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.

У спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) приймається центральною лікарсько-експертною комісією Державної установи «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», у роботі якої мають право брати участь лікарі з гігієни праці територіального органу Держпраці, закладу охорони здоров`я, територіального органу Пенсійного фонду України, представники підприємства (установи, організації), первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представники вищого органу профспілки. Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку (пункт 95 Порядку № 337).

У пункті 97 Порядку №337 передбачено, що професійний характер хронічного захворювання (отруєння) встановлюється лікарсько-експертною комісією високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (далі лікарсько-експертна комісія), склад якої затверджує керівник такого закладу. У разі потреби до роботи лікарсько-експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) територіальних органів Держпраці, підприємства (установи, організації), територіального органу Пенсійного фонду України, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня).

Згідно з пунктом 99 Порядку №337 рішення про зв`язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у: трудовій книжці для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів; виписці з амбулаторної картки (форма 025/у); історії хвороби за весь період спостереження; направленні хворого на огляд до лікарсько-експертної комісії з медичним висновком лікаря-профпатолога; санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці; інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається лікарями з гігієни праці територіального органу Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння); висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби); акті за формою Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

У пункті 100 Порядку №337 зазначено, що висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) видається працівникові, а його копія надсилається головному спеціалістові з професійної патології області або міста за місцем роботи або проживання працівника та територіальному органові Пенсійного фонду України. Хворому видається довідка про стаціонарне обстеження у високоспеціалізованому профпатологічному закладі охорони здоров`я. У зазначеному висновку, крім діагнозу, обов`язково зазначаються відомості про наявність (відсутність) професійного захворювання та придатність (непридатність) до роботи за професією у несприятливих (шкідливих) умовах праці.

Високоспеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я. Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника. У разі коли хворий працював на кількох підприємствах (в установах, організаціях), де були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), або за кількома професіями, під час роботи за якими були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння), повідомлення за формою П-3 надсилається на останнє підприємство (в установу, організацію), де він працював за професією, під час роботи за якою були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) (пункт 101 Положення №337).

У пункті 103 Положення №337 передбачено, що працівникові видається під розписку медичний висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою згідно з додатком 20. Медичний висновок також надсилається лікарю-профпатологу, який направляв хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я за місцем його роботи або проживання (якщо він не працює).

Згідно з пунктом 105 Положення №337 після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Пунктом 110 Порядку №337 зобов`язано роботодавця в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

У пункті 112 Порядку №337 визначено, що комісія з розслідування зобов`язана: розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Відповідно до пункту 113 Порядку №337 комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.

За результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі акт за формою П-4) згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства (пункт 117 Порядку № 337).

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину. Акт за формою П-4, підписаний членами комісії з розслідування, протягом доби затверджується керівником територіального органу Держпраці та завіряється печаткою (пункт 118 Порядку № 337).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина може вважатися доведеною, якщо інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 05 серпня 2019 року №548-ПЗ утворено комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання у підземного гірника очисного забою 5 розряду дільниці з видобутку вугілля №7 ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» Тіщенка Є.Б. у складі: голова комісії ОСОБА_2 заступник начальника відділу з питань гігієни управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, члени комісії ОСОБА_3 заступник директора з охорони праці ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_7 лікар загальної практики сімейної медицини КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Тернівки» Тернівської міської ради, ОСОБА_4 голова дільничної профспілкової організації Профспілки працівників вугільної промисловості України дільниці з видобутку вугілля №7 ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_5 голова первинної профспілкової організації Профспілки працівників вугільної промисловості України шахти «Тернівська», ОСОБА_8 страховий експерт з охорони праці відділу страхових експертів з охорони праці Павлоградського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області

До матеріалів справи долучено програму з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_6 . а також карту умов праці, карту хронометражних спостережень, довідку щодо відомостей фактичного часу перебування ОСОБА_6 за період з 01.01.2013 року до 11.04.2019 року у підземних умовах та відомості про використання робочого часу ОСОБА_10 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2018 року.

Відповідно до акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 08 серпня 2019 року за формою П-4, затвердженого т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Катченко В. Є. та підписаного всіма членами комісії, професійне захворювання у ОСОБА_1 виникло за таких обставин: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм хворого, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту. Причиною виникнення професійного захворювання є: вміст пилу з вмістом вільного діоксиду кремнію до 10% в повітрі робочої зони, що в 27 разів перевищує ГДК по ГОСТ 12.1005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони», рівень вологості 83% при нормі 75%, важкість праці: робоча зона вимушена «на колінах і ліктях» впродовж 97% змінного часу, при нормі до 10% часу зміни» маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну становить 40 кг, при нормі до 30 кг, фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні за участю м`язів рук, тулуба, ніг становить 44 000 кг/м, при нормі до 44 000 кг/м, величина статичного навантаження за зміну двома руками становить 69 000 кг/с при нормі до 70 000 кг/с, переходи пішки становили до 8 км при нормі до 8 км, еквівалентний рівень шуму перевищує нормативний на 4 дБА (84 дБА при нормі 80 дБА). Все це призвело до хронічного обструктивного захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфіземи легень першої-другої стадії), група В. Легеневої недостатності другого ступеня. Радикулопатії попереково крижової L5, S1, та шийної С6, С7 з помірними статико-динамічними порушеннями хребта, м`язово-тонічного та стійкого больового синдромів з нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом та ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня) суглобів. Нейросенсорної приглухуватості першого ступеня з легким зниженням слуху. Загальний стаж роботи 19 років 1 місяць; стаж роботи за професією 9 років 1 місяць; у цеху в умовах впливу шкідливих факторів 18 років 11 місяців.

З наведених документів вбачається, що до складу комісії, яка проводила розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 увійшли не лише представники органів державної влади, але й інші особи, в тому числі представники підприємства ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», яке є позивачем.

Представники ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» будь-яких незгод не висловлювали та не вказали, що було порушено Порядок №337, зокрема: не розроблено програму розслідування виникнення професійного захворювання; не проведено розподілу функцій між членами комісії; не проводилися засідання комісії; не проведено оцінку умов праці працівника за матеріалами результатів обстежень і досліджень протоколу важкості та напруженості праці, раніше проведеної атестації робочих місць; не одержано письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а навпаки погодилися з хронічними професійними захворюваннями потерпілого, зазначили причини та обставини виникнення професійного захворювання шкідливими, про що свідчить їхні підписи.

Отже, представники роботодавця, які були у складі комісії під час проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання, жодного зауваження щодо порушення порядку його проведення не висловлювали, не вносили пропозиції стосовно додаткового вивчення умов праці і протоколу важкості та напруженості праці або необхідності одержання письмових пояснень.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання складений у відповідності з нормами законодавства, без зауважень, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», від імені якого діяли уповноважені представники, погодилося з наявністю у ОСОБА_1 професійного захворювання, причинами та обставинами, які зумовили виникнення цього захворювання. Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку щодо неприйняття в якості доказу висновок експерта №13-24 за результатами проведення експертного гірничотехнічного дослідження, складений 15 квітня 2024 року спеціалістом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, оскільки такий висновок зроблений з порушенням відповідних вимог ЦПК України

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що акт форми П-4 від 08 серпня 2019 року був складений з порушеннями (не розроблено програму розслідування виникнення професійного захворювання; не проведено розподіл функцій між членами комісії; не проводилися засідання комісії; не проведено оцінку умов праці працівника за матеріалами результатів обстежень і досліджень протоколу важкості та напруженості праці, раніше проведеної атестації робочих місць; не одержано письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання), оскільки ці доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Нових доказів позивачем суду не надано.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, і не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів, що були предметом дослідження в суді першої інстанції та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення, рішення Павлоградського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від27червня 2024року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 листопада 2024 року.

Судді: