Постанова

від 05.11.2024 по справі 354/1029/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 354/1029/20

Провадження № 22-ц/4808/1143/24

Головуючий у 1 інстанції Остап`юк М. В.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,

секретаря Кузів А.В.,

з участю представника особи, яка подала апеляційну скаргу, товариства «Сенс Банк» адвоката Матвійчука М.З., особи яка подала апеляційну скаргу, відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційними скаргамиАкціонерного товариства «Сенс Банк» та ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Остап`юк М.В. 28 травня 2024 року в м. Яремче Івано-Франківської області, повний текст якого складено 18 червня 2024 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

Улистопаді 2020 року Акціонерним товариством «Альфа Банк`поданий позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено,що 28 травня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком Укрсиббанк (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11350036000, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 82300,00 доларів США, який зобов`язувався повернути у повному обсязі в строк до 26травня 2023року або достроково зі сплатою 15% річних за користування кредитом.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. На підставі вказаного договору до позивача перейшло право вимоги, яке виникло з кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

08 грудня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та Акціонерним товариством «Альфа-Банк» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило АТ «Альфа-Банк» права вимоги до кредитних договорів, укладених між ПАТ «Дельта Банк» та фізичними особами. Відповідно до даного договору покупець набув усі права вимоги по відступленим кредитним договорам, включаючи сплату суми основного боргу, відсотків, комісій, нарахованих штрафних санкцій, в тому числі і щодо кредитного договору № 11350036000 від 28.05.2008 року, укладеного між АКІБ Укрсиббанк та ОСОБА_1 .

В кредитному договорі визначено графік погашення заборгованості за кредитом, періоди погашення та кінцевий строк користування кредитом.

В порушення умов договору, ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 13 жовтня 2020 року утворилась заборгованість в розмірі 79099,46 доларів США, а саме: строкова заборгованість 14631,44 долари США, прострочена заборгованість 64468,02 долари США.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 79099,46 доларів США та судові витрати (а.с.1-3, том 1).

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 28 травня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №11350036000 від 28.05.2008 року у розмірі 6782,20 доларів США. Судові витрати АТ «Сенс Банк» по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволення позовних вимог в сумі 4155,18 грн компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а.с.23-25, том 3).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач просив застосувати позовну давність до позовних вимог про стягнення заборгованості. Враховуючи, що банк звернувся до суду 04.11.2020 року, відтак з урахуванням трьохрічного строку позовної давності вимоги до позичальника за тілом кредиту, що мали бути сплачені за графіком платежів до 04.11.2017 року, не підлягають стягненню. Оскільки згідно графіку платежів залишок боргу по тілу кредиту станом на листопад 2017 року складає 6782,20 доларів США, відтак до стягнення підлягає сума заборгованості у зазначеному розмірі.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, представником Акціонерного товариства «Сенс Банк» та ОСОБА_1 подано апеляційні скарги.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначив, що судом не враховано той факт, що згідно кредитного договору кредит надається в іноземній валюті. Оскільки на час видачі кредиту чітких законів про використання іноземної валюти не існувало, то до таких прирівнюється Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та постанови Національного Банку України №82, 255, 435, 481, 492, 495.

Для видачі кредиту основою є «дорожня карта».

Згідно пункту 1.5 кредитного договору №11350036000 від 28.05.2008 року і відповідно до «дорожньої карти», кредит надається шляхом зарахування кредитних коштів у сумі 82300 доларів США на поточний рахунок позичальника, інших альтернатив видачі кредиту не існує.

Зазначає, що позивачем в якості доказів надано тільки кредитний договір, а договір про відкриття поточного рахунку відсутній. Меморіальний ордер, який згідно постанови НБУ №601 повинен зберігатись протягом п`яти років після закриття кредиту, також відсутній.

Також згідно постанови НБУ №492 зарахування кредитних коштів у іноземній валюті на поточний рахунок позичальника проводиться виключно при умові надання останньому реєстраційного свідоцтва територіальним управлінням Національного Банку України.

Однак, в наданих позивачем доказах відомості про надання йому як позичальнику такого реєстраційного свідоцтва відсутні.

Зазначає, що заява на видачу готівки, на яку посилається суд як на підтвердження видачі кредитних коштів, може підтверджувати зняття ним своїх власних коштів із свого поточного рахунку та не може підтверджувати видачу кредитних коштів за умовами кредитного договору.

Крім того, в матеріалах справи наявний не оригінал такої заяви та навіть не належним чином завірена її копія, а виготовлена копію із копії такої заяви. Крім того, відповідно наданих представником банку пояснень, оригінал такої заяви у позивача відсутній.

Він заперечує факт зняття готівки з поточного рахунку, а відсутність оригіналу заяви на видачу готівки може свідчити про підробку копії даного документу.

Ним подавалася заява про підробку ПАТ «УкрСиббанк» документів та інших порушень, зокрема, маніпуляцій рахунками як при наданні споживчого кредиту, так і при виконанні зобов`язань по ньому.

Щодо позовної давності, 07 квітня 2009 року ПАТ «УкрСиббанк» надіслав на його адресу вимогу про повернення кредиту в повному обсязі, тобто згідно п.3.1.3 кредитного договору змінив строк повернення кредиту. Таким чином з цієї дати слід обчислювати перебіг строку позовної давності.

За наведених обставин просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.30-34, том 3).

Представник Акціонерного товариства «Сенс Банк» оскаржує рішення суду в частині відмови у задоволенні позову, обґрунтовуючи апеляційну скаргу тим, що суд помилково дійшов висновку про встановлення сторонами строку дії договору до 28.05.2008 року, оскільки згідно пункту 1.2.1 кредитного договору вказано термін надання Банком кредитних коштів позичальнику цією датою (в дату укладення договору).

В той же час, згідно пункту 1.2.2 договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та в розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку№1 до договору, але в будь-якому випадку не пізніше 26.05.2023 року.

Згідно пункту 7.8 договору, строк дії договору встановлюється з дати його укладення до повного повернення банку всієї суми.

З наведеного слідує, що сторони погодили як строк дії договору, так і строк виконання зобов`язання шляхом здійснення щомісячних платежів.

Однак, суд невірно зазначив суму заборгованості станом на листопад 2017 року, оскільки згідно додатку №1 до кредитного договору, сума строкової заборгованості станом на 27.11.2017 року складала 30176,92 долари США.

Також, на думку представника апелянта, суд невірно визначив період, з якого слід застосовувати позовну давність у даній справі.

Так, згідно пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України продовжуються на строк його дії (в редакції від 18.11.2023 року зупиняється на строк дії такого стану).

Таким чином, загальні строки позовної давності, визначені статтею 257 ЦК України, продовжуються на строк дії карантину та зупиняються на час дії воєнного стану. Отже, починаючи з 12.03.2020 року і по даний час визначений статтею 257 ЦК України загальний строк позовної давності продовжено, оскільки карантин відмінено Постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 року з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України, а воєнний стан в Україні продовжує тривати досі.

У даній справі позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитом, яка станом на 13.10.2020 року складала 79099,46 доларів США, з яких 14631,44 долари США строкова заборгованість, 64468,02 долари США прострочена заборгованість.

При цьому, виходячи з наведених положень законодавства, сума заборгованості, яка була строковою станом на 12.03.2017 року чи на пізнішу дату є така, що заявлена до стягнення в межах загальних строків позовної давності, яка відповідно з 12 березня 2020 року продовжена/зупинена.

Як вбачається із додатку №1 до кредитного договору «Графік погашення кредиту», станом на 27.03.2017 року залишок максимальної заборгованості за кредитом складав 33834,68 доларів США. Тобто, це сума залишку за кредитом, яка станом на вказану дату є строковою і залишалася такою до 25.04.2017 року.

Таким чином, суд безпідставно відмовив у стягненні заборгованості в розмірі 27052,48 доларів США (33834,68-6782,20).

За наведених підстав просить рішення суду в частині відмови в стягненні з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 27052,48 доларів США скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором№11350036000 від 28.05.2008 року в розмірі 33834,68 доларів США. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені по сплаті судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно сумі задоволених позовних вимог (а.с.38-40, том 3).

Позиція інших учасників справи

ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк». Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, та задовольнити вимоги поданої ним апеляційної скарги (а.с.71-74, том 3).

Акціонерне товариство «Сенс Банк» правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, подану ОСОБА_1 , не скористалось, що відповідно до ч.3ст.360 ЦПК Українине перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вислухавши пояснення представника особи, яка подала апеляційну скаргу, акціонерного товариства «Сенс Банк» адвоката Матвійчука М.З., особи яка подала апеляційну скаргу, відповідача ОСОБА_1 , доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є акціонерного товариства «Сенс Банк» є необґрунтованою, а апеляційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Встановлені обставини справи

Із матеріалів справи встановлено, що 28 травня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11350036000 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого банком надано відповідачу кредитні кошти у сумі 82 300,00 доларів США на строк по 26 травня 2023 року із процентною ставкою 15,00 % річних протягом перших 30 календарних днів (том 1, а.с.5-8, 147-153).

За змістом пункту 1.2.2. договору, позичальник зобов`язався повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до договору.

Відповідно до підпункту 1.5. договору сторони також погодили, що Банк надає позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 3.1.3 договору, керуючись чинним законодавством України, зокрема ст.611 Цивільного кодексу України, банк має право відмовити позичальнику в наданні кредиту (частково або в повному обсязі) та/або вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати за кредит, змінивши при цьому строки повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 6 цього договору, у разі порушення позичальником умов цього договору та/або настання будь-якої події, що може погіршити фінансовий стан позичальника та/або вплинути на його здатність або бажання виконувати зобов`язання за цим договором.

У розділі 6 договору визначено порядок дострокового повернення кредиту за вимогою Банку.

Так, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з пунктом 1.2.2 цього договору та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати за кредит, змінивши при цьому термін повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення (пункт 6.1.2 Договору).

Згідно пункту 6.2, в разі застосування банком права, передбаченого пунктом 6.1.2 договору, порядок дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової сплати за кредит є наступним:

- банк повідомляє позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомленням про вручення) за адресою позичальника;

- терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит обов`язковим до повернення і сплати в повному обсязі банку з 32 календарного дня, рахуючи з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту за умови, що :

а) банк направив за адресою позичальника повідомлення (вимогу) про порушення зобов`язань позичальника за договором та про дострокове повернення кредиту і плати за кредит, а

б) позичальник не усунув зазначених банком порушень зобов`язань за договором протягом 31 календарного дня з дати одержання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку;

- терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит обов`язковим до повернення і сплати в повному обсязі банку з 41 календарного дня, рахуючи з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку про дострокове повернення кредиту та плати за кредит у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку внаслідок зміни позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення банку) або з інших підстав протягом 40 календарних днів, рахуючи з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку;

- не пізніше дати дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит позичальник зобов`язується виконати в повному обсязі й інші власні грошові зобов`язання, передбачені договором;

- в разі порушення позичальником нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої ним суми кредиту та/або сплати плати за кредит за договором вважається, що такий позичальник користується кредитом понад строк, встановлений договором, при цьому, починаючи з наступного робочого дня сума такого кредиту вважається простроченою сумою основного боргу, а сума плати за кредит відповідно простроченими процентами та/або простроченими комісіями.

Відповідно до підпункту 3.4.1 договору позичальник зобов`язується використовувати кредит на зазначені у цьому договору цілі, а також повернути суму кредиту і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на рахунок банку в порядку та на умовах, передбачених цим договором, а саме: на рахунок № НОМЕР_2 в АКІБ «УкрСиббанк», код банку (МФО) 351005. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку.

Як встановлено із заяви на видачу готівки від 28 травня 2008 року на вказаний рахунок банком ОСОБА_1 перераховано 82300,00 доларів США, що у гривневому еквіваленті становило 399155, 00 грн, отримувачем вказано ОСОБА_1 (т.1, а. с. 77).

Відповідно до наданої позивачем довідки-розрахунку заборгованості станом на 13.10.2020 року, борг за кредитним договором складає: строкова заборгованість 14 631,44 доларів США; прострочена заборгованість 64 468,02 доларів США, строкова заборгованість по нарахованих процентах 2475,28 доларів США, прострочена заборгованість по нарахованих процентах 194495,76 доларів США, пеня 1374972,25 грн (том 1, а.с.18).

Згідно умов Договору сторони встановили як строк договору з 28.05.2008 року по 26.05.2023р., за умови, якщо не застосовується інший строк повернення кредиту відповідно до умов цього договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін.

Графіком платежів, який є складовою частиною договору (Додаток №1 та №2), погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено відповідною календарною датою (том 1, а.с.154-158, 159-165).

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

В Додатку №3 до Договору визначені Тарифи та порядок нарахування та сплати (том 1, а.с.166).

У матеріалах справи міститься лист-вимога від 07 квітня 2009 року, адресована відповідачу ОСОБА_1 первісним кредитором АКІБ «УКРСИББАНК», відповідно до якого банк вимагав негайного виконання позичальником порушеного зобов`язання та сплати заборгованості протягом 31 календарного дня від дня отримання цього повідомлення. У протилежному випадку на 32 календарний день з дати отримання цієї вимоги строк повернення всієї суми кредиту та процентів буде вважатись таким, що настав, а кредитна заборгованість обов`язковою до повернення в повному обсязі, якщо порушене зобов`язання в цей момент не буде виконане. У цій вимозі первісний кредитор зазначив, що станом на 07 квітня 2009 року обліковується прострочена заборгованість , яка складає 3130,65 доларів США, в тому числі: 1371,66 доларів США основний борг; 1746,79 доларів США - прострочена заборгованість за процентами, що нараховані з 01 по 28 лютого 2009 року; 12,2 доларів США штрафні санкції, що нараховані за період з 26 січня по 28 лютого 2009 року (а.с.104 том 1).

Відповідач не заперечує отримання цього повідомлення.

В матеріалах справи наявні виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 (том 1, а.с.210-243; том 2 а.с.20-51, 54-194 ).

08 грудня 2011 року між ПАТ «УКРСИББАНК» та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «УКРСИББАНК» відступило ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» права вимоги відносно кредитних договорів, в тому числі відносно вказаного Договору, а 08.12.2019 ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» відступило право вимоги за цим Договором АТ «АЛЬФА-БАНК», який є позивачем у справі (а.с.19, 24, том 1).

12.08.2022 року АТ «АЛЬФА БАНК» змінило найменування на АТ «СЕНС БАНК» (том 2, а.с.222-зворот - 229).

Із матеріалів справи №344/1831/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення із займаного житлового приміщення, витребуваних Івано-Франківськимапеляційним судом та оглянутих в судовому засіданні, встановлено, що із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення із займаного житлового приміщення банк звернувся до ОСОБА_1 01.02.2014 року (а.с.93, том 1 справа №344/1831/14-ц).

04.12.2013 року ПАТ «Дельта Банк» направлено відповідачу вимогу про погашення заборгованості у тридцятиденний строк в повному обсязі зі сплатою процентів за користування кредитом з урахуванням усіх штрафних санкцій. За минуванням цього строку в разі невиконання зобов`язань у повному обсязі вимагають погодити вартість предмету іпотеки, у випадку непогодження надати доступ до предмету іпотеки для проведення оцінки та огляду, у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки добровільно звільнити житлове приміщення, яке є предметом іпотеки та знятись з реєстраційного обліку (виселитись) (а.с.40-41, том 1).

Судовим рішенням у цій справі, яке набрало законної сили, встановлені обставини, що останній платіж по кредиту ОСОБА_1 внесено 01.07.2012 року (а.с.180 том 1, а.с.36, том 2).

Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до суду 04.11.2020 року.

В межах справи, яка знаходиться на розгляді в апеляційному суді, відповідачем ОСОБА_1 16.02.2021 року подано заяву про застосування строків позовної давності(том 1, а.с.44).

Норми права,які підлягаютьзастосуванню,та висновкиапеляційного судуза результатамирозгляду апеляційнихскарг

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

За загальними правилами, встановленими нормами статей 526,530,611,629 цього Кодексу, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1статті 598 ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

За положеннямистатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

За правилами, встановленими частинами 2, 3статті 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки, а за приписом частини 2статті 1050 цього Кодексупрострочення позичальником повернення чергової частини позики (кредиту) кореспондує праву позикодавця (кредитора) вимагати дострокового повернення частини позики (кредиту), що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбаченіст.611 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що банк не мав права йому видавати валютний кредит і не представлений позивачем оригінал кредитного договору, а також первинний документ про видачу кредиту не заслуговують на увагу, оскільки кредитним договір у встановленому порядку недійсним не визнаний, за рахунок кредитних коштів придбано майно (квартира), у матеріалах справи міститься виписка про рух коштів по рахунку, яка є первинним документом та свідчить про видачу кредиту, відповідачем не сплачена заборгованість за кредитом, тому право позивача порушено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц визначила, що після звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту, незалежно від способу такого стягнення, змінюється порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно із частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності визначається в статті 261 ЦК України.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Натомість, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (абзац перший частини п`ятої статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливлаі до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягненняна заставлене майно тощо).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Первісний кредитор, направивши вимогу відповідачу у квітні 2009 року, змінив строк виконання основного зобов`язання, вимагаючи погасити усю суму кредиту разом з процентами на 32 день після отримання повідомлення, якщо заборгованість не буде погашена на 31 день після отримання повідомлення.

Виписка по рахунку за період з 09.12.2019 року по 17.02.2022 року (а.с.210-243 том 1) є недопустимим доказом, оскільки інформація по кредиту стосується періоду після закінчення строку договору, тому не береться судом до уваги.

Звернувшись до відповідача з достроковою вимогою про повернення кредиту 07 квітня 2009 року, первісний кредитор змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому не пізніше, ніж на 31 календарний день після отримання дострокової вимоги відповідач мав повернути увесь кредит, а у разі неповернення усієї суми на 32 календарний день у первісного кредитора виникло право на позоров, з 32 календарного дня після отримання відповідачем вимоги розпочався перебіг строку позовної давності і, відповідно первісний кредитор втратив право нараховувати передбачені договором проценти за кредитом.

Із графіків платежів, визначених як додатки №№ 1 і 2 до кредитного договору встановлено, що з 25 по 28 число щомісяця ( в залежності від місяця) відповідач мав вносити плату по кредиту. При цьому мав погашатися розмір основної суми по кредиту щомісячно на рівні, не нижче 457, 22 доларів США, розмір процентів не був фіксований, але у квітні 2009 року був визначений на рівні 1003, 98 доларів США, у травні 2009 року- 965,88 доларів США, у червні 992, 17 доларів США, у липні 2009 року 954, 45 доларів США (а.с.8-13 том 1).

Суду не подано доказів коли відповідачем отримана дострокова вимога про повернення коштів від 07 квітня 2009 року. Однак, відповідач її отримання не заперечує у квітні 2009 року.

Із виписки по рахунку встановлено, що після направлення дострокової вимоги про повернення кредитних коштів перша оплата за кредитним договором внесена відповідачем 22 квітня 2009 року в розмірі 51, 18 доларів США, 27 квітня 2009 року 457, 22 доларів США і 928,74 доларів США, далі оплати мали місце 29 травня 2009 року в розмірі 457, 22 доларів США та 1034, 66 доларів США.

Обчислювати строк, з якого виникло право у первісного кредитора на позов, слід з 18 травня 2009 рок, оскільки цей день є 41 днем після направлення вимоги згідно абзацу 3 пункту 6.2 договору. Таким чином, 41 день припав на 18 травня 2009 року (понеділок), тому право вимоги у первісного кредитора на усю суму кредиту виникло з 18 травня 2009 року.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть,з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Станом на 18 травня 2009 року відповідачем не була погашена заборгованість по кредиту в розмірі 3130,65 доларів США, обчислена на 07 квітня 2009 року, а лише згідно графіка 27.04.2009 року були внесені чергові платежі по основній сумі кредиту в розмірі 457, 22 долари США та процентів в розмірі 928, 74 доларів США і, надалі, 29 травня 2009 року, тобто, після для наступного чергового платежу, який за графіком був визначений 25 травня 2009 року, сплачено 457,22 доларів США та 1034,66 доларів США, які очевидно мали бути черговим платежем та процентами. Але у будь-якому випадку, платежі не покривають усієї суми заборгованості та не переривають строку позовної давності, оскільки не свідчать про визнання боргу за вимогою.

Отже, оскільки відповідач не сплатив усю суму заборгованості, яку вимагав первісний кредитор, не подав відповідних заяв про визнання боргу або іншого письмового звернення щодо гарантування сплати боргу тощо, тому у банку з 18 травня 2009 року розпочався перебіг строку позовної давності, який закінчився 18 (п`ятниця) травня 2012 року.

Таким чином, останнім днем для подання позову в межах строку позовної давності у кредитора було 18 травня 2012 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/13805/16-ц, дійшла висновку, що необхідно розмежовувати вимоги про стягнення боргу за основним зобов`язанням (actioinpersonam) та про звернення стягнення на предмет іпотеки (actioinrem).Переривання загальної позовної давностіза вимогою про стягнення боргу за основним зобов`язаннямне перериває перебігу загальної позовної давностіза вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки і навпаки, тому не має значення позов правонаступника первісного кредитора до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки для обчислення строку позовної давності.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (в актуальній редакції далі -ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Отже, придбавши право вимоги за кредитним договором, новий кредитор мав перевірити чи не пропущений строк позовної давності первісним кредитором, а у разі набуття права, несе відповідні ризики.

Натомість АТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №11350036000 від 28.05.2008 року лише 16 січня 2021 року, тобто зі спливом строку позовної давності.

Відповідач 16.02.2021 року заявив про сплив позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості.

З урахуванням поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності, враховуючи положення пункту 6.2 Договору, згідно якого Банком було змінено строк виконання основного зобов`язання, АТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк») звернулося до суду із даним позовом поза межами строку загальної позовної давності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України діяв карантин.

Згідно пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом МіністрівУкраїниз метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пункт 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Українинабув чинності лише 02 квітня 2020 року.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затверджено Законом№ 2102-IX від 24.02.2022. ВоєннийстанвУкраїнізапровадили з 05:30 години 24 лютого 2022 року по всій підконтрольнійУкраїнітериторії, до 26 березня. Пізніше він постановою парламенту і наказом Президента України неодноразово продовжувався.

Посилання представника Банку на продовження строку позовної давності під час дії карантину та на введення воєнного стану на території України у 2022 році не заслуговують на увагу, оскільки строк позовної давності для позивача на подання позову про стягнення заборгованості за кредитним договором до відповідача закінчився 18.05.2012 року, тобто до введення в дію карантину та режиму воєнного стану.

Отже на момент набрання чинності змін доЦК Українищодо продовження позовної давності під час дії карантину та на час прийняття Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» позовна давність до вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором вже спливла.

За такихобставин,суд привирішенні споруне врахуваввисновки ВеликоїПалати ВерховногоСуду,викладені упостанові від14червня 2023року усправі №755/13805/16, атакож обставинизміни первіснимкредитором строкувиконання зобов`язання,у зв`язкуіз чимдійшов помилковоговисновку пронаявність підставдля стягненнязаборгованості злютого 2017року.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, ураховуючи викладене, позовна вимога про стягнення боргу за кредитним договором не підлягає задоволенню зважаючи на те, що позовна давність щодо вимог АТ «Сенс Банк» про стягнення з позичальника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договоромспливла тавідповідачем зроблено заяву про застосування позовної давності.

Відповідно достатті 374ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає правоскасувати судоверішення повністюабо частковоі ухвалитинове рішенняабо змінитирішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 28 травня 2024 року.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: І.О. Максюта

Л.В. Василишин

В.Д. Фединяк

Повний текст постанови складено 15 листопада 2024 року.