Рішення

від 11.11.2024 по справі 332/4219/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4219/24

Провадження №: 2/332/2152/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря Карліної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ливарно-механічний завод» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2024 позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивує тим, що він у період з 03.10.1996 року по 02.06.2023 рік працював на підприємствах: Публічне акціонерне товариство «Запорізькій металургійний комбінат «Запоріжсталь» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький ливарно-механічний завод».

Загальний стаж роботи в шкідливих умовах на вказаних вище підприємствах складає 23 роки 2 місяці.

02.06.2023 він був звільнений з ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»» за ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін), наразі не працює.

Відповідно до Медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 17.08.2023, протокол № 1712, виданим ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» (Дніпропетровська область, м.Кривий ріг) та до п.9 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 06.09.2023 (форма П-4) (далі Акт), йому встановлено професійні захворювання:

1. Хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії), група В. ЛН другого ступеня (J68.4).

2. Радикулопатія попереково-крижова L5, S1 з вираженими статико-динамічними порушеннямихребта, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня) (М54.1).

Датою встановлення остаточного діагнозу є 17.08.2023.

Згідно пунктів 17, 18 Акту хронічне захворювання виникло внаслідок тривалого стажу в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, які перевищували нормативне значення, неякісного проведення медичного огляду.

Причиною виникнення отриманих професійних захворювань є наявність на робочих місцях на ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» та ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» шкідливих виробничих факторів (перелік яких визначено у пункті 18 цього Акту).

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 169307 від 16.10.2023 йому встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - професійне захворювання (інвалідність встановлено безстроково).

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серія 12 ААА № 125184 від 16.10.2023 - ступінь втрати його професійної працездатності складає 60%.

Просить, з урахуванням часу роботи на підприємствах відповідачів, стягнути з ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» 70860 грн., з ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» 29140 грн.

Ухвалою суду від 22.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено відкрите судове засідання.

08.08.2024 року від представника відповідача ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» - адвоката Ніколенка М.М. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зауважив, що під час працевлаштування позивач був обізнаний з важкими та шкідливими умовами праці, надав свою добровільну згоду на роботу у цих умовах. Протягом роботи та на момент звільнення позивача були відсутні будь-які докази наявності у нього професійних захворювань. З наданих до позовної заяви документів не вбачаються жодні докази про наявність у позивача професійного захворювання під час виконання ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача. Зазначив, що під час працевлаштування у 2016 році на ТОВ «Запорізькій ливарно-механічний завод» ОСОБА_1 пройшов медичний огляд та на момент медичного огляду був визнаний здоровим та придатним до роботи, професійних захворювань, що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах виявлено не було. Позивачем не надано жодної медичної документації за період роботи на ПАТ «Запоріжсталь», які б підтверджували перебування позивача на лікуванні в медичних закладах. Крім того, позивачеві встановлено 3 групу інвалідності і він не позбавлений права на працю внаслідок професійного захворювання. З урахуванням наведеного вважає вимоги такими, що не підлягають задоволенню. У разі задоволення судом позовних вимог у сумі, що перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, просив стягнути моральну шкоду з урахуванням утримання з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

12.08.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» Бузівської Н.М., яка просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач був обізнаний з умовами праці, які відносяться до шкідливих та свідомо вирішив працювати в таких умовах. Позивачем не надано доказів того, що він тривалий час хворів, Позивач вже після звільнення з ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» звернувся до ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», де була встановлена наявність професійного захворювання. Під час роботи на ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» Позивач щороку проходив періодичні медичні огляди, згідно з якими він був визнаний придатним до роботи, скарг на стан здоров`я не надходило. Вважає, що Позивач не надав жодного належного доказу на підтвердження своєї позиції щодо порушення товариством його прав, тобто відсутня протиправна поведінка ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод».

20.08.2024 та 30.08.2024 від Позивача надійшли відповіді на відзиви Відповідачів, згідно яких останній не погоджується із запереченнями Відповідачів, вважає доводи безпідставними. Наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.07.2024 було прийнято позову заяву, відкрито спрощене провадження у справі та призначено справу до розгляду.

У судове засідання Позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. На фіксації процесу не наполягає. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» та ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» у судове засідання не з`явилися, на адресу суду надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.10.1996 року по 02.06.2023 рік працював на підприємствах: Публічне акціонерне товариство «Запорізькій металургійний комбінат «Запоріжсталь» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький ливарно-механічний завод», 02.06.2023 був звільнений з ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»» за ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін), що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 14-18).

Відповідно до Медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 17.08.2023, протокол № 1712, виданим ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» (Дніпропетровська область, м. Кривий ріг) та до п. 9 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 06.09.2023 (форма П-4) (далі Акт), ОСОБА_1 встановлено професійні захворювання:

1. Хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії), група В. ЛН другого ступеня (J68.4).

2. Радикулопатія попереково-крижова L5, S1 з вираженими статико-динамічними порушеннями хребта, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня) (М54.1) (а.с. 19-20).

Згідно пунктів 17, 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) хронічне захворювання виникло внаслідок тривалого стажу в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, які перевищували нормативне значення, неякісного проведення медичного огляду.

Причиною виникнення отриманих професійних захворювань є наявність на робочих місцях на ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» та ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» шкідливих виробничих факторів (перелік яких визначено у пункті 18 цього Акту) (а.с. 21-29).

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 169307 від 16.10.2023 йому встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - професійне захворювання (інвалідність встановлено безстроково) (а.с. 30).

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серія 12 ААА № 125184 від 16.10.2023 - ступінь втрати моєї професійної працездатності складає 60% (а.с. 31).

Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.43 Конституції України, ст. 2 КЗпП України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно зі ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на всіх підприємствах, установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно з ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 8 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником чи уповноваженим ним органом моральної шкоди робітнику, що здійснюється у випадку, якщо порушення законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих стосунків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до норм ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, під поняттям «моральна шкода» охоплюються негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов`язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів.

Фізичні страждання це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров`я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина. Суд наголошує, що моральна, і фізична шкода після нанесення, по суті є непоправними і не завжди можуть бути відшкодовані. Неможливо відшкодувати (визначити еквівалент) втрати здоров`я, неможливо відшкодувати почуття страху, відчуття болю.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З`ясувавши усі обставини справи, оцінивши надані сторонами докази з точки зору їх належності та допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним, що позивач ОСОБА_1 в період тривалого часу роботи на підприємствах відповідачів, через перевищення впливу шкідливих виробничих факторів, отримав ряд професійних захворювань, в результаті чого йому 16.10.2023 р. встановлена 3 група інвалідності з втратою професійної працездатності 60 % безстроково.

Також суд вважає встановленим та доведеним спричинення позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я під час виконання трудових обов`язків, відповідальність за що покладається на відповідачів ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» та ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод».

Представником відповідачів факт встановлення професійних захворювань позивачу ОСОБА_1 внаслідок тривалої роботи в шкідливих умовах праці на їх підприємствах фактично не спростовано. Медичний висновок щодо встановлення професійних захворювань та Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання підприємствами не оскаржувався.

Твердження представників Відповідачів про те, що позивач був обізнаний із шкідливими умовами праці, погодився на них добровільно, а також те, що під час роботи на стан здоров`я не скаржився, за результатами періодичних медичних оглядів визнавався придатним для роботи за професією, суд відхиляє через те, що добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці та його обов`язок дбати про своє здоров`я жодним чином не знімає з відповідачів обов`язку виконати вимоги ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та не звільняє від відповідальності за їх невиконання.

При цьому, суд враховує, що причиною професійного захворювання позивача ОСОБА_1 є не сама по собі робота в шкідливих умовах, а робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого процесу.

Визначення позивача придатним для роботи за професією за результатами періодичних медичних оглядів жодним чином не виключає наявність у нього хронічних професійних захворювань і, відповідно, відповідальність підприємств за шкоду, спричинену ушкодженням здоров`я.

Як встановлено судом та відображено у медичному висновку ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 17.08.2023 року, позивачу встановлений діагноз професійних захворювань. Інвалідом третьої групи із встановленням 60% втрати працездатності позивач визнаний 16.10.2023 року. Саме з цього моменту у нього виникло право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

При цьому, враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені в п. 4.1 рішення від 27.01.2004р., справа №1-рп/2004, суд вважає, що вже сам по собі факт ушкодження здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків і встановлення втрати працездатності, незалежно від його ступеня, свідчить про заподіяння позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди.

Крім того, обставини справи свідчать про те, що позивач втратив професійну працездатність, погіршився стан його здоров`я, змінився уклад його життя, він відчуває душевні страждання через необхідність періодичного лікування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд відповідно до ст. 23 ЦК України, враховує характер порушення прав позивача, ушкодження здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків, глибину фізичних і моральних страждань позивача, погіршення його здібностей або позбавлення можливості їх реалізації, зокрема, бере до уваги характер отриманих ним захворювань, внаслідок яких він визнаний інвалідом 3 групи з втратою 60 % професійної працездатності первинно, вимушений проходити стаціонарне та амбулаторне лікування, перебуває під спостереженням лікарів та потребує медикаментозного лікування, на що вимушений витрачати як фізичні, так і матеріальні ресурси.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача та необхідність докладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд також виходить з того, що не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного і душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз і його визначення не піддається математичним формулам. Крім того, розмір моральної шкоди не залежить від розміру майнової шкоди.

Суд зауважує що, сам факт втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди. Зазначене також випливає з положень ст. 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд також враховує значимість здоров`я як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від її народження й охороняється державою, бере до уваги конкретні обставини справи, тяжкість ушкодження здоров`я, ступінь втрати професійної працездатності, пов`язані з цим фізичні і моральні страждання позивача, їх глибину, істотність вимушених змін у життєвих стосунках і наслідків, що настали, тому, виходячи з вищевказаних обставин, принципу розумності, виваженості і справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в загальному розмірі 60000,00 грн, розподіливши її пропорційно до його стажу роботи на вказаних підприємствах.

Так, загальний стаж роботи позивача на обох підприємствах із шкідливими умовами праці становить 23 роки 2 місяця, з них на ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» 16 років 5 місяців, а на ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» лише 6 років 9 місяців.

Тому, з ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 слід стягнути моральну шкоду в розмірі 70.86% від загального розміру спричиненої моральної шкоди, що складає 42516,00 гривень, а з ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» - в розмірі 29.14% від загального розміру моральної шкоди, тобто 17484,00 гривні.

Саме такий розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди суд вважає достатнім та співмірним з моральними стражданнями, які заподіяні позивачу.

На підставі викладеного, позов ОСОБА_1 в цій частині слід задовольнити частково.

При ухваленні рішення суд відхиляє доводи представників відповідачів про необхідність зазначення у рішенні про те, що податки стягуються у відповідності до норм податкового законодавства, чинного на момент виконання рішення суду, виходячи з наступного.

Відповідно п.п. 164.2.14 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім, зокрема, сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння шкоди його життю та здоров`ю.

За текстом цього підпункту поняття моральної шкоди не поділено на категорії осіб, оскільки визначено тільки її загальне поняття, суми якого можуть бути стягнуті з різних підстав. Обмеження розміру моральної шкоди для платників податку, на користь яких за рішенням суду стягнуто суму моральної шкоди, спричинену внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров`ю, погіршує конституційні права та законні інтереси таких осіб, що в певній частині нівелює рішення суду, щодо захисту таких прав.

Тому в рамках даної справи є вірним стягнення суми моральної шкоди без урахування утримання податку з доходів і зборів.

Подібний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 в рамках справи № 599/645/21.

Так, згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як в межах заявлених вимог.

Позивачем при формулюванні власних вимог не було зазначено про необхідність враховувати податки та збори при обрахування суми моральної шкоди, навпаки останній просив визначити розмір шкоди без її подальшого оподаткування, тому суд не може виходити за рамки заявлених позовних вимог.

Як було зазначено раніше, саме загальна сума - 60000 гривень, яка стягується пропорційно з двох відповідачів, співвідноситься із глибиною страждань позивача, тому підлягає стягненню на його користь.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», пропорційно до розміру стягнутої моральної шкоди. Так, з ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 514,95 грн, а з ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» у сумі 211,77 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ливарно-механічний завод» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (КодЄДРПОУ 00191230) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 моральну шкоду, завдану в результаті професійного захворювання, в розмірі 42516,00 (сорок дві тисячі п`ятсот шістнадцять) гривень, без її подальшого оподаткування.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ливарно-механічний завод» (Код ЄДРПОУ 32729463) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 моральну шкоду, завдану в результаті професійного захворювання, в розмірі 17484,00 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) гривні, без її подальшого оподаткування.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (місцезнаходження: 69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, Код ЄДРПОУ: 00191230) на користь держави судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 514 гривень 95 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ливарно-механічний завод» (Код ЄДРПОУ 32729463) на користь держави судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 211 гривень 77 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 18.11.2024.

Суддя Ю.І. Ретинська