Справа № 601/2590/24
Провадження № 2/601/749/2024
У Х В А Л А
18 листопада 2024 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Клим Т.П.,
за участю секретаря судового засідання Коляди О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 , Кременецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту батьківства,
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Сідорової І.А.
відповідача ОСОБА_4
представника відповідачів адвоката Крамара В.П.,
третьої особи ОСОБА_6
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Кременецького районного суду Тернопільської області перебуває вищевказана цивільна справа.
Разом із позовною заявою представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Сідоровою І.А. подано клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, на вирішення якої поставити питання:
- чи можливо встановити генетичні ознаки трупного матеріалу ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відібраний експертами Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи та наданий на експертизу?
чи є ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Розтоки Кременецького району Тернопільської області (актовий запис про народження №1, складений 16 січня 2008 року Розтоцькою сільською радою Кременецького району Тернопільської області)?
Проведення експертизи просила доручити експертизи Львівського НДЕКЦ МВС України (фактична адреса: вул. Збиральна, 24, м. Львів, 79040, юридична адреса: вул. Конюшинна, 24, м. Львів, 79040, ndekc@lv.npu.gov.ua, тел. відділу біологічних досліджень (встановлення батьківства): (032) 261-39-24).
В обґрунтування клопотання зазначила, що для доведення кровного споріднення між ОСОБА_7 та дочкою позивачки ОСОБА_2 вважає за необхідне провести посмертну судову молекулярно-генетичну експертизу щодо визначення батьківства із використанням генетичного матеріалу загиблого військовослужбовця ОСОБА_7 та його дочки ОСОБА_8 .
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Сідорова І.А. підтримали подане клопотання та просили призначити експертизу.
Відповідач ОСОБА_4 та її представник заперечили проти клопотання.
Третя особа ОСОБА_6 не заперечила проти клопотання.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, приходить до наступного.
Відповідно до заявлених позовних вимог ОСОБА_1 просить встановити чи є ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до п. 4 ч.4 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу положень ч. 2 ст. 76 ЦПК України, ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
При цьому, згідно з ч. ч. 1-2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ст. 103 Цивільного процесуального кодексу України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи, потребують спеціальних знань, а також враховуючи, що обставини справи з`ясовуються на засадах змагальності, а у іншій спосіб, ніж у той, як просить позивач, необхідні обставини щодо предмета доказування встановленні бути не можуть, клопотання представника позивача про призначення у справі посмертної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи підлягає задоволенню, ураховуючи наступне.
У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини; за рішенням суду.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч.3 ст. 128 цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст. 135 СК України (у редакції, чинній на час реєстрації народження дитини) при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Тобто, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.02.2020 у справі №643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок по застосуванню статті 130 СК України та вказано, що «закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України».
Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, №3451/05, §34, ЄСПЛ, від 07.05.2009).
На підставі ст. 3 Європейської конвенції про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом, від 15.10.1975, ратифікованої Україною 14.01.2009, встановлено, що батьківство стосовно кожної дитини, народженої поза шлюбом, може бути підтверджене або встановлене шляхом добровільного визнання або за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я, набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Також, держави-учасниці гарантують рівноправність дітей (ст.2); неприпустимість будь-яких форм дискримінації (ст.2); пріоритет інтересів дитини при вирішенні будь-якого питання, що стосується дітей, так званий принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини (ст.3); принцип забезпечення захисту і турботи про благополуччя дитини (ст.5); невід`ємність і пріоритет права на життя (на держави покладається обов`язок забезпечити їх виживання і розвиток, ст.6); право дитини висловлювати свою думку, викладати інформацію про свої проблеми (діти мають право бути почутими, ст.12-15); принцип збереження індивідуальності дитини (ст.8); неприпустимість катувань та інших жорстоких, нелюдських і принижуючих гідність видів поводження і покарання (ст.37 а); принцип відповідальності батьків за виховання і розвиток дитини (ст. 18).
За нормою ч. 1 ст. 104 Цивільного процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
У відповідності до ч. 4 ст. 103 Цивільного процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Враховуючи ту обставину, що відповідачі категорично заперечують факт батьківства свого батька стосовно дитини позивача, для забезпечення доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, а відповідач свої заперечення на позов та враховуючи, що для цього необхідні спеціальні знання, суд вважає за необхідне призначити у справі посмертну судово-медичної молекулярно-генетичної експертизу.
Відповідно до ч. 3 ст. 103 Цивільного процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
У той же час, зважаючи на те, що для проведення зазначеної експертизи необхідно здійснити ексгумацію трупа ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та похований на кладовищі, розміщеному у с. Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської області. Суд доручає експертам Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи (вул. Князя Острозького, 5, м. Тернопіль, 46008) відібрати необхідні біологічні матеріали трупа ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: більш ніж один фрагмент кісток ребра, стегнової кістки з головкою, зубів, які найкраще всього збереглися. Для проведення ексгумації та приведення після ексгумації могили в попередній стан суд залучає службових осіб Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області (пл. Т.Шевченка, 16, м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області), працівників комунального підприємства Почаївської міської ради «Почаївський комбінат комунальних підприємств» (вул. Шевченка, 33, м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області) та Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області (вул. Драгоманова, 5, м. Кременець Тернопільської області, 47003.
Європейський суд з прав людини, у рішенні, ухваленому 13.07.2006 у справі «Яггі проти Швейцарії, постановив, що мало місце порушення ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке виявилося у відмові проведення аналізу ДНК останків можливого батька заявника. Де суд зазначив, що людина, котра намагається встановити своє походження, реалізує життєвий інтерес, який захищається Конвенцією. Цей інтерес полягає в отриманні правдивої інформації, котра може допомагати встановити факт, що торкається важливого аспекту її особистої ідентичності».
Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи, що у відповідності до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, в тому числі її не оплати, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою забезпечення не тільки процесуальних прав позивача, а також для з`ясування об`єктивної істини слід провести у даній цивільній справі посмертну судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу.
Згідно п.5 ч.1ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: призначення судом експертизи.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.
За таких обставин, суд вважає доцільним зупинити провадження у справі з метою недопущення порушення строків розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 103, 105, 109, 258, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сідорової Ірини Анатоліївни задовольнити.
Призначити у справі судову медичну молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити питання:
- чи можливо встановити генетичні ознаки трупного матеріалу ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відібраний експертами Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи та наданий на експертизу?
чи є ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Розтоки Кременецького району Тернопільської області (актовий запис про народження №1, складений 16 січня 2008 року Розтоцькою сільською радою Кременецького району Тернопільської області)?
Доручити експертам Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи (вул. Князя Острозького, 5, м. Тернопіль, 46008) відібрати необхідні біологічні матеріали трупа ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: більш ніж один фрагмент кісток ребра, стегнової кістки з головкою, зубів, які найкраще всього збереглися.
Для забезпечення проведення експертизи провести ексгумацію трупа ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та похований на кладовищі, розміщеному у с. Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської області.
Для проведення ексгумації та приведення після ексгумації могили в попередній стан залучити службових осіб Почаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області (пл. Т.Шевченка, 16, м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області), працівників комунального підприємства Почаївської міської ради «Почаївський комбінат комунальних підприємств» (вул. Шевченка, 33, м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області) та Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області (вул. Драгоманова, 5, м. Кременець Тернопільської області, 47003.
Зобов`язати експертів Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи здійснити належне документальне оформлення та відповідну підготовку відібраних зразків від трупа ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати їх для проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи до Львівського НДЕКЦ МВС України (вул. Збиральна, 24, м. Львів, 79040).
Надати дозвіл експертам Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи на повне або часткове знищення об`єктів дослідження (експертизи).
Витрати на здійснення ексгумації, приведення могили після ексгумації в попередній стан та проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи покласти на заявника ОСОБА_1 .
Проведення експертизи з поставлених питань доручити експертам Львівського НДЕКЦ МВС України (фактична адреса: вул. Збиральна, 24, м. Львів, 79040, юридична адреса: вул. Конюшинна, 24, м. Львів, 79040, ndekc@lv.npu.gov.ua, тел. відділу біологічних досліджень (встановлення батьківства): (032) 261-39-24), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Надати дозвіл експертам Львівського НДЕКЦ МВС України на повне або часткове знищення об`єктів дослідження (експертизи).
Роз`яснити сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі у експертизі, згідно яких у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні та наслідки не оплати судової експертизи відповідно до ст. 139 ЦПК України.
Провадження по справі на час проведення експертизи зупинити.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 19 листопада 2024 року.
Головуючий:
Суд | Кременецький районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123112133 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про встановлення батьківства або материнства |
Цивільне
Кременецький районний суд Тернопільської області
Клим Т. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні