Рішення

від 19.11.2024 по справі 766/4800/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/4800/24

н/п 2/766/9333/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого суддіСкрипніка Л.А.,

за участю секретаря судового засіданняБівалькевич А.Р.,

в присутності сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача за довіреністю Гостєва А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсоні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Херсонської міської військової адміністрації, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Державний нотаріус Першої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області Гудима Олег Борисович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мети позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу чого Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. херсоні видане відповідне свідоцтво від 21.02.2022 року. Родинні відносини позивача із померлою підтверджуються свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_1 від 19.11.1959 року. Після смерті матері відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме частину житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку за тією ж адресою. На момент смерті мати була зареєстрована та фактично проживала за адресою вищевказаного майна. Вказує про те, що 2024 року Державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері через пропуск встановленого законом строку для подачі заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування поважності пропуску строку для прийняття спадщини посилається на введення в Україні військового стану , перебування м. Херсона тривалий час під окупацією, та, після деокупації під постійними обстрілами.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.04.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання, також витребувано відомості щодо заведення спадкової справи після смерті спадкодавця та щодо зареєстрованих осіб за місцем смерті спадкодавця на час відповідної події.

Ухвалою суду від 09.07.2024 року підготовче судове засідання у даній справі було закрито, справу призначено до судового розгляду на 19.09.1024 року

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримала із викладених у позові підстав, та просила її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог, з приводу чого також надав суду заперечення у письмовому вигляді, вказавши про те, що Херсонська міська військова адміністрації не є належним відповідачем у справі, яким у даному випадку має бути Херсонська міська рада, з огляду на те, що саме цей орган місцевого самоврядування як представник територіальної громади за місцем відкриття спадщини є належним відповідачем, на що вказує відповідна судова практика.

Від третьої особи на адресу суду надійшла заява, якою вони просили розглядати справи без їх участі, а при вирішенні питання по суті справи покладались на розсуд суду.

Заслухавши позицію сторін у справі, дослідивши доводи позовної заяви а також письмових заперечень, суд дійшов до таких висновків.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є донькою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки Черкаської області Тальнівського району сел. Лащова, що підтверджується дослідженими судом копіями свідоцтва про народження від 19.11.1959 року серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про укладення позивачкою шлюбу від 3003.1992 року серії НОМЕР_2 , з якого вбачається зміна нею прізвища з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

Батьком позивачки, згідно вищезгаданого свідоцтва про народження значиться ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть від 11.10.19993 року серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла у м. Херсоні 20.02.2022 року , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 видане Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса).

За життя ОСОБА_2 прожила а та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , за якою і відкрилась спадщина. При цьому відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 739021від 14.02.2008 року, свідоцтва про право власності 11.07.1994 року вказане майно належало померлій.

Відповіддю від 03.10.2024 року за вих. № 14-04-10/5842 Начальника відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради, отриманої на запит суду не встановлено реєстрації будь-кого із фізичних осіб після смерті спадкодавця на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру за № 78489451, виданої 25.09.2024 року спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилась.

Окрім цього, як вбачається з дослідженої судом відповіді Державного нотаріуса О.Б. Гудими від 20.03.2024 року за вих. № 2192/02-14, позивачу було відмовлено у реєстрації права власності в порядку спадкування за законом після смерті матері саме через пропуск встановленого законом 6-тимісячного строку, оскільки зареєстрованим місцем проживання позивача на час відкриття спадщини є інша адреса.

Так, відповідно до ст. 1261ЦПК України позивачє спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері.

Відповідно до статей1216,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті1269, частини першої статті1270 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Зважаючи на наведене, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК Україниу разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина другастатті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постановах від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18) та від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20) Верховний Суд зробив висновки про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Водночас, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи спори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суди мають враховувати, що прийняття спадщини є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини потрібними є волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Підставою для визначення судом додаткового строку для подання заяви є виключно наявність поважних причин, тобто таких, які безумовно унеможливлювали вчинення особою дій по прийняттю спадщини. Такі причини та обставини мають існувати об`єктивно, тобто незалежно від особистих уявлень спадкоємця чи сприйняття ним певних фактів. Встановлений законом шестимісячний строк є цілком розумним та достатнім для вчинення спадкоємцем юридично значимих дій щодо прийняття спадщини, а тому причини, які об`єктивно унеможливлювали вчинення дій щодо прийняття спадщини, мають існувати протягом усього цього строку, або принаймні його істотної частини з такими наслідками, щоб протягом решти строку спадкоємець об`єктивно не мав змоги реалізувати своє право на прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна першорядно стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач як на поважну причину пропуску строку на прийняття спадщини посилався на обставини, пов`язані із військовими діями в Україні, тимчасовою окупацією м. Херсона та постійними на даний час обстрілами.

При цьому беручи до уваги час та місце смерті спадкодавця, а саме 20.02.2022 року, та враховуючи те, що в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, з березня 2022 року і до 11.11.2022 року м. Херсон перебувало під окупацією, після деокупації міста Херсона, відповідні органи, які мають повноваження видавати документи для оформлення факту смерті тимчасово не працювали, як тоді так і зараз місто перебуває під постійними обстрілами, а до нотаріусу вона звернулась лише 1у березні 2024 року, який в оформленні спадкових прав позивача відмовив саме через пропуск встановленого законом строку для прийняття спадщини суд знаходить підстави для задоволення вимог позивача.

При цьому суд бере до уваги те. що відповідно дост. 1221 ЦК Українимісцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Згідно положень Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за №1668/39004 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», територія м. Херсон з 01 березня 2022 по 11 листопада 2022.

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно доКонституціїта законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

За вказаних вище обставин та враховуючи вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності поважних причин пропуску останньою строку для прийняття спадщини за законом після смерті матері.

Аналізуючи викладене та оцінюючи наявні у справі докази, приймаючи до уваги встановлені судом факти і відповідні ним правовідносини, суд вважає за можливе визнати поважною причину пропуску позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини, а тому приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та надання позивачу строку тривалістю три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо звернення позивача з позовною заявою до неналежного відповідача, оскільки відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування:

1) начальник військової адміністрації:

крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови;

може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду);

2) апарат сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи (з урахуваннямабзацу третьогопункту 1 цієї частини), комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації.

Відповідно до постанови Верховної Ради України Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Бериславському, Генічеському, Каховському, Скадовському, Херсонському районах Херсонської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування:

1) начальники Калинівської селищної, Борозенської та Милівської сільських військових адміністрацій Бериславського району, Генічеської міської та Новотроїцької селищної військових адміністрацій Генічеського району, Асканія-Нової, Великолепетиської, Верхньорогачицької, Горностаївської селищних та Зеленопідської сільської військових адміністрацій Каховського району, Мирненської селищної та Новомиколаївської сільської військових адміністрацій Скадовського району, Херсонської міської, Великокопанівської та Станіславської сільських військових адміністрацій Херсонського району Херсонської області:крім повноважень, віднесених до їх компетенціїЗаконом України"Про правовий режим воєнного стану", здійснюють повноваження відповідних сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних сільських, селищних, міських голів;

можуть затвердити тимчасову структуру виконавчих органів відповідної сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду);

2) апарати Борозенської, Великокопанівської, Зеленопідської, Милівської, Новомиколаївської, Станіславської сільських, Асканія-Нової, Великолепетиської, Верхньорогачицької, Горностаївської, Калинівської, Мирненської, Новотроїцької селищних, Генічеської, Херсонської міських рад та їх виконавчих комітетів, інші виконавчі органи (з урахуваннямабзацу третьогопункту 1 частини другої статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"), комунальні підприємства, установи та організації відповідних територіальних громад підпорядковуються начальникам відповідних військових адміністрацій населених пунктів у Бериславському, Генічеському, Каховському, Скадовському, Херсонському районах Херсонської області.

На підставі викладеного, ст.ст.1261,1270,1272 ЦК Українита керуючись ст. ст.12,13,81,200,263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Херсонської міської військової адміністрації, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Державний нотаріус Першої Херсонської державної нотаріальної контори Херсонської області Гудима Олег Борисович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , терміном у три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_2

Відповідач Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області, адреса: 73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 37

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.11.2024 року.

Суддя Л.А. Скрипнік