Рішення

від 08.11.2024 по справі 675/1280/24

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/1280/24

Провадження № 2/675/583/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" листопада 2024 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання - Половенко Н. О., представника позивача - адвоката Котюк Т. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Плужненської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Котюк Т. А. звернувся до суду із позовом до Плужненської сільської ради, у якому просить суд встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно являлася рідною матір`ю позивача. Також ОСОБА_1 просить встановити факт, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0239773, виданий ОСОБА_4 на підставі рішення Ізяславської районної державної адміністрації від 25 квітня 1996 року № 88, належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також позивач просить визнати за ним право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП ім. 1-го Травня с. Дертка Шепетівського (колишнього Ізяславського) району Хмельницької області, в розмірі 3,12 в умовних кадастрових гектарах, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що належало ОСОБА_3 відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0239773.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . За життя останній був виданий сертифікат серії ХМ № 0239773 на право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП ім. «1-го Травня» с. Дертка Шепетівського (колишнього Ізяславського) району Хмельницької області, розміром 3,12 в умовних кадастрових гектарах. Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її чоловік та батько позивача ОСОБА_5 , який, не оформивши своїх спадкових прав, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 , прийняв спадщину в установленому законом порядку, проте позбавлений можливості належно оформити свої спадкові права у зв`язку з тим, що існують розбіжності у документах, а саме: у свідоцтві про народження позивача у графі мати зазначена « ОСОБА_3 », у свідоцтві про смерть матері - « ОСОБА_3 ». Крім того, у сертифікаті на право на земельну частку (пай) вказано « ОСОБА_4 », тоді як вірним необхідно вважати « ОСОБА_3 ».

Вказані обставини є перешкодою для оформлення спадщини, а тому ОСОБА_1 звернувся до суду із позовними вимогами про встановлення відповідних фактів, що мають юридичне значення.

Крім того, позивач не може оформити спадкові права на належну матері земельну частку (пай), оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) для неї був виданий 11 листопада 1996 року, тобто після смерті матері і отримати його вона при житті не встигла, а тому позивач і звернувся із даним позовом до суду.

Представник позивача адвокат Котюк Т. А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити.

Представник відповідача Плужненської сільської ради Мартинюк В. Г. у судове засідання не з`явився, надіслав до суду письмову заяву, в якій просить справу слухати за відсутності представника сільської ради та вказує, що проти задоволення позову не заперечує.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надіслав до суду письмову заяву, в якій просить справу слухати у його відсутність, вказує, що проти задоволення позову не заперечує.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши позиції відповідача та третьої особи, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав.

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , повторно виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізяславського районного управління юстиції у Хмельницькій області 27 серпня 2013 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Михайлівка Ізяславського району Хмельницької області померла ОСОБА_3 .

За змістом свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого Дертківською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області 06 березня 1957 року, мати позивача ОСОБА_6 06 березня 1957 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 та змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».

Згідно з повідомленням завідувача Ізяславської державної нотаріальної контори Хмельницької області № 1300/01-16 від 08 жовтня 2024 року встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.

Разом з тим, відповідно до довідки старости старостинського округу № 3 Плужненської сільської ради № 3/671 від 18 жовтня 2024 року фактично в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_3 вступив її чоловік ОСОБА_5 , який взяв спадкове майно під своє управління та розпорядження.

У разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За змістом ст.ст. 529, 548 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з ст. 549 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Отже, чоловік спадкодавиці ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_3 , фактично вступивши в управління спадковим майном.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Дертківською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області, ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Острог помер ОСОБА_5 .

Відповідно до даних довідки старости старостинського округу № 3 Плужненської сільської ради від 02 серпня 2024 року № 3/5810 ОСОБА_5 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Інших зареєстрованих осіб разом з ним не було.

За змістом свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 01 жовтня 1970 року Дертківською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області, батьками позивача значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Із копій матеріалів спадкової справи № 410/2011 вбачається, що після смерті ОСОБА_5 . Ізяславською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу на підставі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 (позивача по справі).

Відповідно до ст. 315 ч. 1 п. 1 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Так, згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Висновком Костопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 7/34.10-05-06-08 від 23 лютого 2024 року відмовлено у внесенні змін до актового запису про смерть на ОСОБА_3 № 1 від 09 січня 1995 року, складеного виконавчим комітетом Дертківської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, щодо зміни в графі «відомості про померлого» по батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », позаяк недостатньо підтверджуючих документів, які б спростували факт, що в актовому записі про смерть допущена помилка в по батькові померлої.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили те, що ОСОБА_3 дійсно являлася рідною матір`ю ОСОБА_1 .

Також відповідно до експертного висновку експерта Українського бюро лінгвістичних експертиз ОСОБА_12 № 056/1207-m від 31 липня 2024 року особові імена ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у документах, наданих для експертизи, а також у інших документах є ідентичними. Розбіжності виникли внаслідок фіксації у офіційних документах особових імен ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , що походять від спільного етимологічного прототипу helenos «світло», «сяйво». Імена по батькові ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ОСОБА_15 у документах, наданих для експертизи, а також у інших документах є ідентичними, що пов`язано із зближенням в усному мовленні (з наступним перенесенням у офіційні документи) етимологічно віддалених імен на зразок ОСОБА_16 та ОСОБА_9 .

Факт, про встановлення якого просить позивач, має для нього юридичне значення, оскільки надає право на спадкування, що передбачено Цивільним кодексом України. Тому його позов у цій частині підлягає до задоволення.

Також судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_3 видано сертифікат серії ХМ № 0239773 на право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП «1-го Травня» с. Дертка Шепетівського (колишнього Ізяславського) району Хмельницької області, розміром 3,12 в умовних кадастрових гектарах.

Однак прізвище, ім`я та по батькові спадкодавця у зазначеному сертифікаті записано як « ОСОБА_4 ».

Відповідно до ст.ст. 293 ч. 2 п. 5, 315 ч. 1 п. 6 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з роз`ясненнями, наданими в п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5 з наступними змінами, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Із показів допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 встановлено, що померла ОСОБА_3 була членом КСП «1-го Травня» с. Дертка Ізяславського району. Інші особи із прізвищами Петрівська або Петровська у с. Михайлівка Ізяславського району не проживали.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прізвище власника у вищезазначеному сертифікаті записано не вірно. Факт належності ОСОБА_3 сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ХМ № 0239773, виданого на ім`я ОСОБА_4 , на думку суду, підтверджується усіма вищезазначеними доказами.

За змістом ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем майна після смерті свого батька ОСОБА_5 та прийняв спадщину в установленому законом порядку, в тому числі і земельну частку (пай) площею 3,12 в умовних кадастрових гектарах, яка належала ОСОБА_3 та була успадкована його батьком.

Водночас сертифікат серії ХМ № 0239773 на право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП ім. 1-го Травня с. Дертка Шепетівського (колишнього Ізяславського) району Хмельницької області, в розмірі 3,12 в умовних кадастрових гектарах, на ім`я ОСОБА_3 виданий 11 листопада 1996 року, тобто після смерті матері позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

За змістом п. «а» ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Зважаючи на викладені обставини, враховуючи, що сертифікат на право на спірну земельну частку (пай) був виданий після смерті ОСОБА_3 , внаслідок чого позивач не може оформити свої спадкові права, наявні підстави для визнання за ОСОБА_1 права на вказану земельну частку (пай) за рішенням суду.

Отже, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0239773, виданий ОСОБА_4 на підставі рішення Ізяславської районної державної адміністрації від 25 квітня 1996 року № 88, належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно являлася рідною матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП ім. 1-го Травня с. Дертка Шепетівського (колишнього Ізяславського) району Хмельницької області, в розмірі 3,12 в умовних кадастрових гектарах, що належало ОСОБА_3 відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0239773.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 18 листопада 2024 року.

Суддя: В. І. Столковський