Рішення

від 19.11.2024 по справі 494/1488/24

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

19.11.2024

Справа № 494/1488/24

Провадження № 2/494/591/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Рябчун А. В.,

за участю секретаря судового засідання - Авдєєвої С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березівка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Березівської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Березівського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Орган опіки та піклування Березівської міської ради, про позбавлення батьківських прав.

Позовна заява мотивована тим, що 09 листопада 2016 року він уклав шлюб з ОСОБА_3 , який було розірвано рішенням Березівського районного суду одеської області від 21 грудня 2017 року у справі № 494/1166/17. ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилась донька - ОСОБА_4 .

Позивач зазначає, що у ОСОБА_2 , є ще одна неповнолітня донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає разом з батьком ОСОБА_6 у м. Березівці.

Посилається на те, що у 2017 році він звертався із заявою до органу опіки та піклування Березівської районної державної адміністрації про визначення місця проживання доньки. Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Березівської районної державної адміністрації № 17-10/554 від 20 грудня 2017 року було вирішено визначити постійним місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адресу його проживання: АДРЕСА_1 . Також, 20 грудня 2017 року рішенням Органу опіки та піклування Березівської районної державної адміністрації № 17-10/553 малолітній ОСОБА_5 , визначено місце проживання за адресою батька.

У 2017 році відповідачка періодично залишала дитину та зникала, а у 2018 році ОСОБА_2 залишила дитину і зникла. З того часу донька проживає без матері, з ним. Він її виховує та утримує. ОСОБА_2 не піклується про її фізичний і духовний розвиток, її життя, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування; не сприяє засвоєнню нею загально-визнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти. З дитиною вона не спілкується, жодного разу її не провідала та не поцікавилась її життям. Також жодного разу не побувала

Звертає увагу на те, що 04 червня 2024 року він звернувся до органу опіки та піклування Березівської міської ради Одеської області із заявою про визначення доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав щодо дитини. 10 липня 2024 року комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Березівської міської ради було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Висновок органу опіки та піклування 08 серпня 2024 року був затверджений рішенням виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просить суд:

- позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Процесуальні дії суду

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 серпня 2024 року справа передана для розгляду судді Рябчун А. В.

Відповідно до вимог частини 6 статті 187 ЦПК України судом 13 серпня 2024 року було скеровано запит на ім`я голови Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_2 .

З отриманої судом 16 серпня 2024 року відповіді встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 20 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 12 вересня 2024 року.

Відповідно до довідкового листа від 12 вересня 2024 року сторони у справі на судове засідання не з`явилися. Слухання справи відкладено на 01 жовтня 2024 року.

Відповідно до довідкового листа від 24 вересня 2024 року сторони у справі на судове засідання не з`явилися. Слухання справи відкладено на 30 вересня 2024 року.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 жовтня 2024 року.

Відзив на позовну заяву відповідачка не подала.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17 листопада 2017 року, виданого Березівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 128. Батьком зазначено ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .

Заочним рішенням Березівського районного суду Одеської області від 21 квітня 2017 року у справі № 494/1166/17 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 листопада 2017 року Березівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, розірвано.

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Березівської районної державної адміністрації № 17-10/554 від 20 грудня 2017 року було вирішено визначити постійним місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адресу проживання батька - ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 .

Згідно з актом № 26 обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 проживає 6 осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 при цьому встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за вказаною адресою без реєстрації.

Відповідно до довідки від 19 жовтня 2023 року, виданої Раухівською селищною радою Березівського району Одеської області, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою проживає без реєстрації його дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У довідці від 10 червня 2024 року, виданої Маринівським закладом дошкілької освіти ясла-садок, зазначено, що ОСОБА_4 відвідувала дитячий садок з 22 квітня 2021 року до 31 серпня 2022 року. Батько завжди спілкувався з вихователем, цікавився успіхами дитини. Мати контакту із садочком не підтримувала, із вихователем ніколи не спілкувалася.

Відповідно до довідки № 32 від 10 червня 2024 року, виданої Маринівським ліцеєм Раухівської селищної ради, навчанням і вихованням Баршівської Емілії займається лише батько ОСОБА_1 .Мама учениці не проживає з сім`єю. За весь час навчання Емілії в ліцеї, вона жодного разу не з`явилася, не цікавиться її життям.

У характеристиці ОСОБА_4 , виданої Маринівським ліцеєм Раухівської селищної ради, зазначено, що ОСОБА_4 навчається в ліцеї з 01 вересня 2023 року. Зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна, уважна здобувачка освіти. Має багато друзів. Дитина виховується в неповній сім`ї. Тато приділяє належну увагу вихованню дитини. Забезпечує всім необхідним для повноцінного робочого процесу. Виконує з нею необхідні завдання.

Рішенням Виконавчого комітету Березівської міської ради від 08 серпня 2024 року № 08-125 затверджено висновок «Про доцільність позбавлення батьківських прав гр-ки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Участь сторін у розгляді справи

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали і просили його задовольнити.

В судові засідання 12 вересня 2024 року, 01 жовтня 2024 року, 30 жовтня 2024 року, 19 листопада 2024 року відповідачка ОСОБА_2 не прибула, причин неприбуття суду не повідомила, заяв про відкладення судового засідання нею подано не було. Про розгляд справи була належно повідомлена. При цьому 10 вересня 2024 року надала суду заяву, у якій зазначила, що не заперечує проти задоволення позову про позбавлення її батьківських прав щодо доньки, та вказала, що з 2018 року донька постійно проживає з батьком.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Березівської міської ради в судовому засіданні зазначила, що не заперечує проти задоволення позову, оскільки дана сім`я перебуває у них на контролі, відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У статті 18 цієї Конвенції визначено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено статтею 7 СК України, згідно з положеннями якої жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі статтями 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо; про тимчасове розлучення з одним із батьків у зв`язку з необхідністю виїхати за межі країни, у якій визначено місце проживання дитини, з іншим із батьків з метою отримання освіти, лікування, оздоровлення та з інших причин, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один з батьків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали і просили його задовольнити. Позивач зазначив, що у 2018 році ОСОБА_2 залишила дитину і зникла. З того часу донька проживає з ним. Він самостійно її виховує та утримує. Натомість відповідачка участі у вихованні дитини не приймає. При цьому звертає увагу на те, що відповідачка не заперечує проти позбавлення її батьких прав щодо доньки, а Орган опіки та піклування надав висновок щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав.

Під час судового розгляду справи представник Органу опіки та піклування Березівської міської ради зазначила, що більше 10 років відповідачка перебуває у них на контролі. Старшу дитину відповідачки також виховує батько. З 2017 року відповідачка не цікавилася про свою доньку, її життя, на засідання комісій також не приходила. При цьому вказала, що відповідачка не хоче спілкуватися з донькою, наразі має маленьку дитину. Ураховуючи наведене, представник Органу опіки та піклування Березівської міської ради не заперечує проти задоволення позову та позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_4 .

Відповідачка в судові засідання не з`явилася, 10 вересня 2024 року подала до суду заяву, у якій зазначила, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо доньки, яка з 2018 року проживає з позивачем.

Вислухавши учасників справи, свідків з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 участі у вихованні доньки не приймає, не цікавиться її життям, з 2018 року донька з нею не проживає, її вихованням займається батько - ОСОБА_1 . Вказані факти підтверджено долученими до матеріалів справи доказами, зокрема, актом № 26 обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за адресою: АДРЕСА_1 , довідкою від 19 жовтня 2023 року, довідкою від 10 червня 2024 року, довідкою № 32 від 10 червня 2024 року, виданою Маринівським ліцеєм Раухівської селищної ради, про те, що навчанням і вихованням Баршівської Емілії займається лише батько ОСОБА_1 , характеристикою ОСОБА_4 , виданої Маринівським ліцеєм Раухівської селищної ради.

Крім того, у матеріалах справи наявні письмові пояснення свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , посвідчені секретарем виконавчого комітету Раухівської селищної ради 12.06.2024 року, у яких свідки зазначили, що вихованням дитини ОСОБА_4 займається виключно її батько - ОСОБА_1 , мати дитини не приймає участі у вихованні дитини.

Отже, суд вважає доведеним, що вихованням дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її доглядом, розвитком, утриманням, займається батько ОСОБА_1 , а матір ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дитини.

При цьому суд взяв до уваги, що відповідачка ОСОБА_2 не заперечила проти позбавлення її батьківських прав щодо доньки, до органу опіки та піклування з вимогами про визначення порядку участі у вихованні дитини не зверталася, дій, які б свідчили про її намір брати участь у вихованні та житті дитини судом не встановлено.

Судом враховано наявні матеріалах справи документи - витяг з додатку «Резерв+», які свідчать про відсутність у позивача ОСОБА_1 наміру ухилитися від військового обов`язку у зв`язку із поданим позовом.

Судом взято до уваги висновок Органу опіки та піклування Березівської районної державної адміністрації № 17-10/554 від 20 грудня 2017 року, яким вирішено визначити постійним місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адресу проживання батька - ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 .

Також судом враховано висновок Виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області «Про доцільність позбавлення батьківських прав гр-ки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », затверджений рішенням № 08-125 від 08 серпня 2024 року, оскільки він є обґрунтованим та таким, що не суперечить інтересам дитини.

При цьому у зазначеному висновку Виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області зазначено: « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Проживає вона разом зі співмешканцем та своїм малолітнім сином. Гр. ОСОБА_2 також має ще одну доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де також повністю самоусунулася від виховання доньки.

Згідно з письмових пояснень ОСОБА_7 від 05.07.2024 року «Вона вже шість років не приймає ніякої участі у вихованні доньки, залишивши дитину, коли тій виповнився один рік. Адже була впевнена, що батько їй дитину не віддасть і з кожним роком вона віддалялася від дитини ще більше. І що не може до себе забрати доньку, так як у неї інший чоловік і маленька дитина».

Також гр. ОСОБА_7 було вручено особисто під підпис запрошення на Комісію із захисту прав дитини. На засідання комісії гр. ОСОБА_7 не з`явилася, повідомивши усно, щоб розгляд комісії відбувся без неї.

Як видно із зібраних матеріалів мати ОСОБА_2 свідомо самоусунулася від виховання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на протязі вже багатьох років і не бажає в подальшому виховувати доньку».

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 доведено необхідність застосування до відповідачки такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, доцільність вжиття якого арґументовано під час розгляду справи.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідатиме забезпеченню найкращих інтересів дитини. При цьому судом враховано, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу та допускається при наявності вини в батька/матері, який належно не виконує своїх батьківських обов`язків.

Крім того, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що відповідачка має намір виховувати дитину, приймати участь у її житті, що в сукупності з іншими встановленими під час розгляду справи обставинами, підтверджує ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків.

Керуючись статтями 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Березівської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП невідомо, адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Березівської міської ради, ЄДРПОУ 0456888, адреса: м. Березівка Березівського району Одеської області, пл. Генерала Плієва, буд. 9.

Суддя А. В. Рябчун