Постанова

від 18.12.2007 по справі 47/193-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 18 грудня 2007 р.                                                                                   

№ 47/193-07 

Вищий господарський суд України у

складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І.М., Палій

В.М., за участю представника відповідача В. Распопова (дов. від 17.12.07),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з

обмеженою відповідальністю “Фірма “Блік” на рішення господарського суду

Харківської області від 11 квітня 2007 року у справі № 47/193-07 за позовом

приватного підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма

“Блік” про визнання права власності на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

          У квітні 2007 року приватний

підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з

позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Блік” про визнання

права власності на предмет іпотеки -майновий комплекс (нежитлову будівлю)

автозаправної станції (літ. “А-1”) і земельну ділянку площею 0, 0763 га,

розташовані у м. Харкові на АДРЕСА_1 у рахунок погашення боргу відповідача за

кредитним договором від 18 квітня 2002 року № 119 -грн-хру у розмірі 271 561

грн. 65 коп. з підстав відступлення права вимоги акціонерним комерційним

інноваційним банком “УкрСиббанк”.

          Рішенням господарського суду

Харківської області від 11 квітня 2007 року (суддя Ю. Светличний) позов

задоволено.

За заявою позивача господарський

суд ухвалою від 4 червня 2007 року суд вніс зміни в пункт 2 резолютивної

частини рішення, зазначивши площу майнового комплексу автозаправної станції-41,

7 м2.

          Товариство з обмеженою

відповідальністю “Фірма “Блік” просить рішення скасувати з підстав неправильного

застосування господарським судом статей 36, 37, 38 і 39 Закону України “Про

іпотеку”, статті 52 Закону України “Про виконавче провадження”, статей 4 і 84

Господарського процесуального кодексу України і прийняти нове, яким в позові

відмовити.

          Приватний підприємець ОСОБА_1 вважає

касаційну скаргу безпідставною і стверджує про правомірність набуття права

власності на майновий комплекс автозаправної станції.

          Сторони належним чином були

повідомлені про час і місце судового засідання, проте представник позивача в

судове засідання не з'явився.

          Колегія суддів вражає, що касаційна

скарга підлягає задоволенню частково.

          Господарським судом встановлено, що

18 квітня 2002 року між акціонерним комерційним інноваційним банком

“УкрСиббанк” та  товариством з обмеженою

відповідальністю “Фірмою “Блік” був укладений договір за № 119-грн-хру, на

умовах якого банк надав кредит в сумі 400 000 грн. на один рік  з сплатою відсотків.          Виконання зобов'язання сторони

забезпечили заставою майнового комплексу автозаправної станції, уклавши 19

квітня 2002 року договір застави.

          Позичальник зобов'язань за кредитним

договором не виконав.

Рішенням господарського суду

Харківської області від 30 січня 2006 року у справі № 11/526-05 за позовом

акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк” до товариства з

обмеженою відповідальністю “Фірма “Блік” про визнання предмету іпотеки та

звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 493 397 грн. 51 коп. визнано

предметом іпотеки земельну ділянку площею 0, 0763 га, яка розташована на

АДРЕСА_1 у м. Харкові і належить товариству з обмеженою відповідальністю “Фірмі

“Блік”; звернуто стягнення на предмет іпотеки і надано право банку продати

зазначену земельну ділянку.

Акціонерний комерційний

інноваційний банк “УкрСиббанк” і приватний підприємець ОСОБА_1 уклали договір

від 21 березня 2007 року, на умовах якого приватний підприємець набув права

вимоги виконання товариством з обмеженою відповідальністю “Фірми “Блік”

зобов'язання за кредитним договором.

Також 27 березня 2007 року

акціонерний комерційний інноваційний банк “УкрСиббанк” і приватний підприємець

ОСОБА_1 уклали договір про уступку права вимоги, відповідно до умов якого банк

передав приватному підприємцю всі права за договором іпотеки, якою забезпечено

виконання зобов'язань за кредитним договором від 18 квітня 2002 року №

119-грн-хру.

          За таких обставин, господарський суд

дійшов висновків про набуття позивачем права на іпотеку цілісного майнового

комплексу автозаправної станції, вартість якої за висновками експертної оцінки

дорівнює 253 555 грн., і задовольнив позов.

          Колегія суддів вважає такий висновок

помилковим.

          До господарського суду подано позов

про захист права власності шляхом визнання права. Зазначений позов може бути

заявлений власником майна, права якого заперечуються, оспорюються чи не

визнаються третьою особою.

Підставою позову, на думку

позивача, є набуття права власності на нерухоме майно відповідно до цивільних

угод відступлення права вимоги за основним зобов'язанням - кредитним договором

від 18 квітня 2002 року № 119-грн-хру, забезпеченим заставою та іпотекою.

Водночас в матеріалах справи

відсутні докази про те, що новий кредитор звертався до боржника з вимогою

виконати зобов'язання за кредитним договором і про відмову останнього; про

звернення стягнення на предмет застави і його реалізацію відповідно до вимог

статей 590 і 591 Цивільного кодексу України, або реалізації предмета іпотеки

відповідно до Закону України “Про іпотеку” і набуття іпотекодержателем права

власності на предмет іпотеки.

          Господарський суд не звернув уваги на

той факт, що рішенням господарського суду Харківської області від 30 січня 2006

року у справі №11/526-05, яке набрало законної сили, на підставі якого виникла

іпотека, банку надано право продажу предмету іпотеки.

          Порядок реалізації права

іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки встановлений статтею 38 Закону

України “Про іпотеку”. Проте в матеріалах справи відсутні докази про набуття

позивачем права власності на предмет іпотеки на підставі договору

купівлі-продажу.

На час укладення договору уступки

права вимоги від 27 березня 2007 року акціонерний комерційний інноваційний банк

“УкрСиббанк”  здійснив право вимоги до

товариства з обмеженою відповідальністю “Фірми “Блік” шляхом пред'явлення

позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, який рішенням господарського

суду Харківської області від 30 січня 2006 року у справі №11/526-05 задоволено

шляхом надання банку права продати земельну ділянку будь-якій особі.

Виконання судового рішення є

невід'ємною стадією процесу правосуддя і заміна сторони на цій стадії може

відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським

процесуальним кодексом України та Законом України “Про виконавче провадження”.

          За таких обставин судова колегія

дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим

неможливість надання належної юридичної оцінки, в зв'язку з чим рішення, що

оспорюється,  підлягає скасуванню, а

справа направленню на новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене,

вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного

з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від

установленого ухвалити відповідне рішення.

Керуючись статтями 1115,

1117, 1119-11111 Господарського процесуального

кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з

обмеженою відповідальністю “Фірма “Блік” задовольнити частково.

Рішення господарського суду

Харківської області від 11 квітня 2007 року у справі № 47/193-07 скасувати,

справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій